ТОТАЦЕФ – 1000

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ТОТАЦЕФ-1000

( TOTACEF-1000 )

Склад:

діюча речовина : цефепім;

1 флакон містить цефепіму гідрохлориду еквівалентно цефепіму 1000 мг;

допоміжна речовина: L-аргінін.

Лікарська форма Порошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до блідо-жовтого кольору. Після відновлення стерильною водою для ін'єкцій утворюється безбарвний або блідо-жовтий розчин.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини IV покоління. Код АТС  J01D Е01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Цефепім діє шляхом пригнічення синтезу ферментів стінки бактерії. Лікарський засіб має широкий спектр дії щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій, високу стійкість до гідролізу більшістю бета-лактамаз, має малу спорідненість відносно бета-лактамаз, що кодуються хромосомними генами, швидко проникає у грамнегативні бактеріальні клітини. Цефепім активний відносно таких мікроорганізмів:

грампозитивні аероби:

Staphylococcus aureus(включаючи штами, що продукують бета-лактамазу);Staphylococcus epidermidis(включаючи штами, що продукують бета-лактамазу); інші штами стафілококів, включаючи S. hominis, S. saprophyticus; Streptococcus pyogenes(стрептококи групи А);Streptococcus agalactiae(стрептококи групи В);Streptococcus pneumoniae(включаючи штами із середньою стійкістю до пеніциліну — МПК [мінімальна пригнічувальна концентрація] від 0,1до 1 мкг/мл); інші бета-гемолітичні стрептококи (групи C, G, F),S. bovis (група D), стрептококи групиViridans.

Більшість штамів ентерококів, наприкладEnterecoccus faecalis, та стафілококи, резистентні до метициліну, резистентні до більшості цефалоспоринових антибіотиків, включаючи цефепім;

грамнегативні аероби:

Pseudomonas spp., включаючиP. aeruginosa, P. putida, P. stutzeri; Escherichia coli, Klebsiella spp., включаючиK. pneumoniae, K. oxytoca, K. ozaenae; Enterobacter spp.,включаючиE. cloacae, E. aerogenes, E. Sakazakii;, Proteus spp., включаючиP. mirabilis, P. Vulgaris; Acinetobacter calcoaceticus (включаючиАnitratus, Iwoffi); Aeromonas hydrophila; Capnocytophaga spp.; Citrobacter spp., включаючиC. diversus, C. Freundii; Campylobacter jejuni; Gardnerella vaginalis; Haemophilus ducreyi; Haemophilus influenzae(включаючи штами, що продукують бета-лактамазу);Haemophilus parainfluenzae; Hafnia alvei; Legionella spp.; Morganella morganii; Moraxella catarrhalis(Branhamella catarrhalis) (включаючи штами, що продукують бета-лактамазу);Neisseria gonorrhoeae(включаючи штами, що продукують бета-лактамазу);Neisseria meningitidis; Providencia spp.(включаючиP. retigeri, P. stuartii); Salmonella spp.; Serratia(включаючи S. marcescens, S. liquefaciens); Shigella spp.; Yersinia enterocolitica.Цефепім неактивний відносно деяких штамівXanthomonas maltophilia (Pseudomonas maltophilia);

анаероби:

Bacteroides spp., включаючиB. melaninogenicus та інші мікроорганізми ротової порожнини, що належать доBacteroides;Clostridium perfringens; Fusobacterium spp.; Mobiluncus spp.; Peptostreptococcus spp.; Veillonella spp.(цефепім неактивнийщодоBacteroides fragilis іClostridium difficile)

Фармакокінетика

Період напіввиведення — близько 2 годин. У здорових людей кумуляції лікарського засобу в організмі не спостерігалося.

Метаболізується цефепім у N-метилпіролідин, що швидко перетворюється в оксид N-метилпіролідину. Загальний кліренс становить 120 мл/хв. Цефепім в основному виділяється нирками (середній нирковий кліренс становить 110 мл/хв). У сечі виявляється приблизно 85% дози, яку ввели, у вигляді незміненого цефепіму, 1 % N-метилпіролідину, близько 6,8% оксиду N-метилпіролідину та близько 2,5 % епімеру цефепіму. Зв’язування цефепіму з білками плазми крові не залежить від концентрації лікарського засобу в сироватці крові та становить менше 19 %.

Цефепім добре розподіляється в організмі і досягає терапевтичної концентрації у сечі, жовчі, перитонеальній рідині, слизовому секреті бронхів, мокротинні, простаті, апендиксі та жовчному міхурі.

Концентрації цефепіму у плазмі крові у дорослих здорових чоловіків після одноразового внутрішньовенного/внутрішньом’язового введення наведені в таблиці нижче.

Середні концентрації цефепіму у плазмі крові (мкг/мл)

У пацієнтів із порушеннями функції нирок період напіввиведення цефепіму збільшується. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функціями нирок, що перебувають на діалізі, період напіввиведення становить 13 годин при гемодіалізі та 19 годин — при перитоніальному діалізі.

Фармакокінетика цефепіму при порушеній функції печінки або муковісцидозі не змінюється. Для таких пацієнтів не потрібна корекція дози.

Діти.

У дітей віком від 2 місяців до 11 років після одноразової внутрішньовенної ін’єкції загальний кліренс та об’єм розподілу у рівноважному стані становить 3,3 (± 1,0) мл/хв/кг та 0,3(±0,1)л/кг відповідно.

Близько 60,4 (± 30,4) % від дози цефепіму, яку ввели, виділяється у незміненому вигляді із сечею, нирковий кліренс дорівнює 2,0 (± 1,1) мл/хв/кг. Після внутрішньом’язового введення максимальна концентрація цефепіму у плазмі крові в рівноважному стані становить у середньому 68 мкг/мл через 0,75 години. Через 8 годин після внутрішньом’язового введення концентрація цефепіму у плазмі крові становить 6 мкг/мл. Абсолютна біодоступність після внутрішньом’язової ін’єкції цефепіму становить у середньому 82 %. Вік та стать пацієнтів не впливають на кліренс лікарського засобу.

Концентрації лікарського засобу у спинномозковій рідині (СМР) та у плазмі крові у дітей, хворих на бактеріальний менінгіт

* Вік від 3,1 місяця до 12 років зі стандартним відхиленням у віці ± 3 роки.

Доза лікарського засобу 50 мг/кг маси тіла при внутрішнньовенному введені впродовж 5-20 хвилин кожні 8 годин. Концентрація у плазмі крові та СМР визначалась у кінці введення на 2 або 3 день застосування лікарського засобу.

Клінічні характеристики

Показання.

Дорослі.

Інфекції, спричинені чутливою до лікарського засобу мікрофлорою:

• інфекції дихальних шляхів, у тому числі пневмонія, бронхіт;
• інфекції шкіри та підшкірної клітковини;
• інтраабдомінальні інфекції, у тому числі перитоніт та інфекції жовчовивідних шляхів;
• інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит;
• гінекологічні інфекції;
• септицемія.

Для емпіричної терапії пацієнтів із нейтропенічною гарячкою.

Для профілактики післяопераційних ускладнень в інтраабдомінальній хірургії.

Діти.

· Пневмонія;

· інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит;

· інфекції шкіри та підшкірної клітковини;

· септицемія;

· бактеріальний менінгіт.

Для емпіричної терапії пацієнтів із нейтропенічною гарячкою.

Протипоказання.

• Гіперчутливість до цефепіму абоL-аргініну;
• гіперчутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду, пеніцилінів або до інших бета-лактамних антибіотиків.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Розчин цефепіму сумісний із такими парентеральними розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду, 5 % або 10 % розчин глюкози, 6 М розчин натрію лактату для ін’єкцій, розчин Рінгера лактат з 5 % розчином декстрози для ін’єкцій.

З огляду на потенційну нефротоксичність та ототоксичністьаміноглікозидних антибіотиків високі дози цих препаратів слід застосовувати одночасно із цефепімом, контролюючи функцію нирок.

Застосування цефалоспоринів здіуретиками (наприклад,фуросемід) призводить до підвищення нефротоксичності перших.

Щоб уникнути можливої лікарської взаємодії з іншими препаратами, розчини цефепіму (як і більшість інших бета-лактамних антибіотиків) не слід вводити одночасно з розчинамиметронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину сульфату і нетилміцину сульфату. У разі призначення лікарського засобу ТОТАЦЕФ-1000 із зазначеними препаратами кожен антибактеріальний засіб необхідно вводити окремо.

Супутнє лікуваннябактеріостатичними антибіотиками може впливати на діюбета-лактамних антибіотиків.

Вплив на результат лабораторних тестів. Застосування цефепіму може призвести до хибнопозитивної реакції на глюкозу в сечі у разі використання реактиву Бенедикта. Рекомендується використовувати тести на глюкозу, засновані на ферментній реакції окиснення глюкози.

Особливості застосування.

Гіперчутливість.Перед застосуванням лікарського засобу необхідно з’ясувати, чи відзначалися раніше у пацієнта реакції гіперчутливості негайного типу на цефепім, цефалоспорини, пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики.

Цефепім слід застосовувати з обережністю пацієнтам з астмою або алергічним діатезом. Стан пацієнта необхідно ретельно контролювати під час першого введення. Якщо виникає алергічна реакція, лікування слід негайно припинити.

Антибіотики слід призначати з обережністю всім пацієнтам із будь-якими формами алергії, особливо на лікарські засоби. При появі алергічної реакції застосування лікарського засобу слід припинити. Серйозні реакції гіперчутливості негайного типу можуть вимагати застосування адреналіну та інших форм терапії.

У пацієнтів із високим ризиком тяжких інфекцій (наприклад, у пацієнтів, які мали в анамнезі трансплантацію кісткового мозку при зниженій його активності, що виникає на тлі злоякісної гематологічної патології з тяжкою прогресуючою нейтропенією) монотерапія може бути недостатньою, тому показана комплексна антимікробна терапія.

Антибактеріальна активність цефепіму. Малоймовірно, що призначення цефепіму при відсутності доведеної або підозрюваної бактеріальної інфекції або його профілактичне застосування буде корисним, але це збільшить ризик появи бактерій, несприйнятливих до цього лікарського засобу. Тривале застосування цефепіму (як і інших антибіотиків) може призводити до розвитку суперінфекції. Слід проводити повторну оцінку стану пацієнта. У випадку розвитку суперінфекції необхідно розпочати адекватне лікування.

Ниркова недостатність. Пацієнтам із порушенням функції нирок (з кліренсом креатиніну ≤50 мл/хв) дозу лікарського засобу слід відкоригувати, щоб компенсувати сповільнення швидкості ниркового виведення. Оскільки високі концентрації антибіотика у сироватці крові можуть мати місце при звичайних дозах у пацієнтів із нирковою недостатністю або іншими станами, що можуть погіршити функції нирок, при введені цефепіму таким пацієнтам підтримувальна доза повинна бути знижена. Визначаючи наступну дозу лікарського засобу, слід враховувати ступінь порушення функції нирок, тяжкість інфекції і сприйнятливість до мікроорганізмів, які спричинили інфекцію.

Під час постмаркетингового дослідження були зареєстровані серйозні побічні реакції: оборотна енцефалопатія (порушення свідомості, включаючи сплутаність, галюцинації, ступор і кому), міоклонус, судоми (у т. ч. епілептичний статус) та ниркова недостатність. Більшість випадків спостерігалися у пацієнтів із нирковою недостатністю, які отримували дози цефепіму, що перевищували рекомендовані. Здебільшого симптоми нефротоксичності були оборотні і зникали після припинення застосування цефепіму та/або після гемодіалізу.

Діарея, асоційована із Clostridium difficile. При застосуванні майже всіх антибіотиків, включаючи цефепім, повідомляли про антибіотико-асоційовану діарею й антибіотико-асоційований коліт, включаючи псевдомемброзний коліт та діарею, пов’язану зClostridium difficile,що може варіювати від легкої діареї до коліту з летальним наслідком. Тому важливо враховувати цей діагноз у пацієнтів, у яких розвивається серйозна діарея під час або після застосування цефепіму. Якщо підозрюється або підтверджується антибіотико-асоційована діарея або антибіотико-асоційований коліт, слід припинити лікування антибактеріальними засобами, включаючи цефепім, і негайно розпочати адекватні терапевтичні заходи. Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, в цьому разі протипоказані.

Пацієнти літнього віку. Відомо, що цефепім значною мірою виділяється нирками і ризик токсичних реакцій на цей лікарський засіб вищий у пацієнтів із нирковою недостатністю. Оскільки пацієнти літнього віку більш схильні до зниження функції нирок, слід обережно підходити до вибору дози, а функцію нирок слід контролювати.

Серологічне тестування. Цефалоспорини схильні абсорбуватися на поверхні еритроцитів і вступати в реакцію з антитілами, спрямованими проти препаратів, результатом чого є позитивний результат тесту Кумбса. У пацієнтів, які застосовували цефепім 2 рази на добу, було отримано позитивний результат тесту Кумбса за відсутності ознак гемолізу.

При проведенні аналізу сечі на глюкозурію можливий хибнопозитивний результат. Із цієї причини у період лікування цефепімом визначення глюкози в сечі слід проводити глюкозооксидазними методами.

Необхідно контролювати протромбіновий час.

Було доведено, що L-аргінін змінює метаболізм глюкози й одночасно збільшує рівні калію у сироватці крові при застосуванні доз, які у 33 рази перевищують максимальну рекомендовану дозу цефепіму. Ефекти при більш низьких дозах на цей час невідомі.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дослідження на тваринах продемонстрували відсутність впливу на репродуктивну функцію і відсутність будь-якого шкідливого впливу на плід. Однак адекватних і добре контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводили, тому лікарський засіб у період вагітності можна призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Цефепім проникає у грудне молоко в дуже невеликій кількості, тому під час лікування грудне годування слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Здатність лікарського засобу впливати на швидкість реакціїне вивчали. У разі виникнення запаморочення, галюцинацій, сплутаності свідомості або інших побічних ефектів з боку нервової системи, що можуть впливати на швидкість реакції, слід утримуватися від керування автомобілем або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дози та шлях введення можуть варіювати залежно від чутливості, локалізації та типу мікроорганізмів, ступеня тяжкості інфекції, а також віку та функціонального стану організму пацієнта. Зазвичай дорослим слід вводити по 1 г внутрішньовенно/внутрішньом’язово через кожні 12 годин. Курс лікування становить 7-10 днів. Тяжкі інфекції можуть потребувати тривалішого лікування. Рекомендації щодо дозування лікарського засобу ТОТАЦЕФ-1000 для дорослих наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Пацієнтам віком від 65 років з нормальною функцією нирок корекція дози не потрібна.

Профілактика можливого інфікування при проведенні хірургічних операцій. 2 г лікарського засобу вводити внутрішньовенно краплинно впродовж 30 хвилин за 1 годину до початку хірургічної операції. Після закінчення введення додатково вводити 500 мг метронідазолу внутрішньовенно. Розчин метронідазолу не слід вводити одночасно з лікарським засобом ТОТАЦЕФ-1000. У разі одночасного застосування антибіотики вводити через окремі системи. При застосуванні однієї системи для двох лікарських засобів перед інфузією метронідазолу систему слід промити.

Під час тривалих (понад 12 годин) хірургічних операцій через 12 годин після першої дози рекомендується повторне введення такої ж дози лікарського засобу ТОТАЦЕФ-1000 з наступним введенням метронідазолу.

Діти віком від 1 до 2 місяців.Застосовувати тільки за життєвими показаннями. Вводити у дозі 30 мг / кг маси тіла кожні 12 або 8 годин. Стан дітей з масою тіла до 40 кг, які отримують ТОТАЦЕФ-1000, потрібно постійно контролювати.

Діти віком від 2 місяців.Максимальна доза для дітей не повинна перевищувати рекомендовану для дорослих. Дітям з масою тіла до 40 кг рекомендована доза становить 50мг/кг кожні 12 годин (пацієнтам із фебрильною нейтропенією та бактеріальним менінгітом — кожні 8 годин). Тривалість терапії становить 7-10 днів, тяжкі інфекції можуть вимагати тривалішого лікування.

Дітям з масою тіла від 40 кг ТОТАЦЕФ-1000 призначати, як і дорослим.

Порушення функції нирок.Для пацієнтів із порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) необхідно коригувати режим введення лікарського засобу. При цьому початкова доза лікарського засобу ТОТАЦЕФ-1000 аналогічна дозі для пацієнтів із незміненою функцією нирок. Рекомендовані підтримувальні дози лікарського засобу ТОТАЦЕФ-1000 наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Якщо відома тільки концентрація креатиніну в сироватці крові, кліренс креатиніну можна визначати за наведеною нижче формулою.

Чоловіки:

маса тіла (кг) × (140 × вік)

кліренс креатиніну (мл/хв) = -------------------------------------------------------

72 × креатинін сироватки крові (мг/дл)

Жінки:

кліренс креатиніну (мл/хв) = значення, вирахуване за вищенаведеною формулою × 0,85

При гемодіалізі за 3 години з організму виділяється приблизно 68 % від введеної дози лікарського засобу. Після кожного сеансу гемодіалізу необхідно вводити повторну дозу, яка аналогічна початковій. При безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі лікарський засіб можна застосовувати в нормальних рекомендованих дозах залежно від тяжкості інфекції з інтервалом між введеннями разової дози 48 годин.

При порушенні функції нирок у дітей рекомендовано зниження дози або подовження інтервалу між введеннями, як вказано в таблиці 2.

Розрахунок показників кліренсу креатиніну у дітей:

0,55 × зріст (см)

кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) = -------------------------------------------

сироватковий креатинін (мг/дл)

або

0,52 × зріст (см)

кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) = ------------------------------------------ - 3,6

сироватковий креатинін (мг/дл)

Введення лікарського засобу

ТОТАЦЕФ-1000 вводити внутрішньовенно або глибоко внутрішньом’язово у велику м’язову масу (наприклад, у верхній зовнішній квадрант сідничного м’яза).

Внутрішньовенне введення. Цей шлях введення переважно слід застосовувати пацієнтам із тяжкими, загрозливими для життя інфекціями.

При внутрішньовенному способі введення ТОТАЦЕФ-1000 розчинити у 5 або 10 мл стерильної води для ін’єкцій, 5 % розчині глюкози або 0,9 % розчині натрію хлориду, як зазначено в таблиці 3. Готовий розчин вводити повільно струминно протягом 3-5 хвилин або крапельно через систему для внутрішньовенного введення.

Внутрішньом’язове введення.ТОТАЦЕФ-1000 розчинити у стерильній воді для ін’єкцій, 0,9% розчині натрію хлориду, 5 % розчині глюкози для ін’єкцій, бактеріостатичній воді для ін’єкцій з парабеном або бензиловим спиртом в концентраціях, що вказані в таблиці 3.

Як і інші лікарські засоби, які застосовують парентерально, готові розчини лікарського засобу перед введенням необхідно перевіряти на відсутність механічних включень.

Таблиця 3

Діти.

Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 1 місяця.

Передозування.

Симптоми:у разі значного перевищення рекомендованих доз посилюються прояви побічної дії, особливо у пацієнтів із порушеною функцією нирок. Симптоми передозування включають енцефалопатію, що супроводжується галюцинаціями, порушенням свідомості, ступором, комою, міоклонією, епілептоформними нападами, нейром’язовою збудливістю.

Лікування. Слід припинити введення лікарського засобу, провести симптоматичну терапію. Застосування гемодіалізу пришвидшує виведення цефепіму з організму; перитонеальний діаліз малоефективний. Тяжкі алергічні реакції негайного типу потребують застосування адреналіну та інших форм інтенсивної терапії.

Побічні реакції.

Побічні реакції спостерігаються рідко.

Інфекції: кандидоз, вагініт, генітальний свербіж, псевдомембранозний коліт, інші суперінфекції.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння:розлади дихання, кашель, біль у горлі, задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту:нудота, блювання, кандидоз ротової порожнини, діарея, коліт, запор, біль у животі, диспепсія, зміна відчуття смаку.

З боку печінки і жовчовивідних шляхів: гепатит, холестатична жовтяниця.

З боку нирок та сечовидільної системи:ниркова недостатність.

З боку нервової системи:запаморочення, головний біль, неспокій, безсоння, парестезії, сплутаність/втрата свідомості, судоми / епілептоформні напади, міоклонія, енцефалопатія, галюцинації, ступор, кома.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, вазодилатація, біль у ділянці серця.

З боку крові та лімфатичної системи:анемія, еозинофілія, транзиторна лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи:реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:шкірні висипи, свербіж, кропив’янка.

Загальні розлади та реакції у місці введення:підвищення температури тіла, пітливість, біль у грудях/спині, астенія, зміни у місці введення, включаючи запалення, флебіт, біль.

Лабораторні показники: збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази, загального білірубіну у плазмі крові, збільшення протромбінового часу або парціального тромбопластинового часу (ПТТ) і позитивний результат тесту Кумбса без гемолізу, тимчасове збільшення рівня азоту сечовини крові та/або креатиніну сироватки крові, хибнопозитивна реакція на глюкозу в сечі.

Крім вищезазначених побічних реакцій можливі побічні реакції, характерні для антибіотиків групи цефалоспоринів: синдром Стівенса — Джонсона, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, токсична нефропатія, апластична анемія, гемолітична анемія, кровотечі, порушення функції печінки, холестаз, панцитопенія.

Повідомлення про підозру на побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу до Державного експертного центру МОЗ України за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С в захищеному від світла місці. Зберігати в недоступному для дітей місці. Не заморожувати. Приготовлений розчин зберігати протягом 24 годин при температурі 2-8 °С.

Несумісність.

Щоб уникнути можливої медикаментозної взаємодії, ТОТАЦЕФ-1000 (як і більшість інших бета-лактамних антибіотиків) не слід вводити в одному шприці з метронідазолом, ванкоміцином, гентаміцином, тобраміцину сульфатом та нетилміцину сульфатом.

У разі призначення лікарського засобу ТОТАЦЕФ-1000 з вищезазначеними препаратами кожен антибактеріальний засіб слід вводити окремо.

Не змішувати в одній ємності з іншими лікарськими засобами. Застосовувати розчинники, зазначені у розділі «Спосіб застосування та дози».

Упаковка.

По 1 флакону з порошком у коробці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Манкайнд Фарма Лімітед / Mankind Pharma Limited.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності .

Віледж Кішанпура, П.О. Джамнівала, Техсіл, Паонта Сахіб, Дістрікт Сірмоур 173025, Хімачал Прадеш, Індія/ Village Kishanpura, P.O. Jamniwala, Tehsil Paonta Sahib, District Sirmour 173025, Himachal Pradesh, India.