НЕОТСАН-1000

МНН: Cefepime
Державна реєстрація: UA/20142/01/01 з 03.08.2023 по 03.08.2028
Дата останнього оновлення інструкції: 16.08.2023
АТХ-код: J01DE01 Cefepime
Температура зберігання: не вище 25 °C
Ціна в аптеках: інформація про ціни відсутня

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

НЕОТСАН-1000

(NEOTSAN-1000)

Склад:

діюча речовина:цефепім (cefepime);

1 флакон містить цефепіму гідрохлориду еквівалентно цефепіму 1000 мг;

допоміжна речовина: L-аргінін.

Лікарська формаПорошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до світло-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини IV покоління. Код АТС  J01D Е01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Цефепім діє шляхом пригнічення синтезу ферментів стінки бактерії. Лікарський засіб має широкий спектр дії щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій, високу стійкість до гідролізу більшістю бета-лактамаз, має малу спорідненість відносно бета-лактамаз, що кодуються хромосомними генами, швидко проникає у грамнегативні бактеріальні клітини.

Цефепім активний відносно таких мікроорганізмів:

грампозитивні аероби:

Staphylococcus aureus(включаючи штами, що продукують бета-лактамазу); Staphylococcus epidermidis(включаючи штами, що продукують бета-лактамазу); інші штами стафілококів, включаючиS. hominis,S. Saprophyticus; Streptococcus pyogenes(стрептококи групи А);Streptococcus agalactiae(стрептококи групи В);Streptococcus pneumoniae(включаючи штами із середньою стійкістю до пеніциліну — МПК [мінімальна пригнічувальна концентрація] від 0,1до 1мкг/мл); інші бета-гемолітичні стрептококи (групи C, G, F),S. bovis (група D), стрептококи групиViridans

Більшість штамів ентерококів, наприкладEnterecoccus faecalis, і стафілококи, резистентні до метициліну, резистентні до більшості цефалоспоринових антибіотиків, включаючи цефепім;

грамнегативні аероби:

Pseudomonas spp., включаючиP. aeruginosa, P. putida, P. stutzeri; Escherichia coli, Klebsiella spp., включаючиK. pneumoniae, K. oxytoca, K. ozaenae; Enterobacter spp., включаючиE. cloacae, E. aerogenes, E. sakazakii;Рroteus spp., включаючиP. mirabilis, P. vulgaris, Acinetobacter calcoaceticus (subsp. А nitratus, Iwoffi); Aeromonas hydrophila; Capnocytophaga spp.; Citrobacter spp., включаючиC. diversus, C. freundii, Campylobacter jejuni; Gardnerella vaginalis; Haemophilus ducreyi; Haemophilus influenzae(включаючи штами, що продукують бета-лактамазу);Haemophilus parainfluenzae; Hafnia alvei; Legionella spp.; Morganella morganii; Moraxella catarrhalis(Branhamella catarrhalis)(включаючи штами, що продукують бета-лактамазу);Neisseria gonorrhoeae(включаючи штами, що продукують бета-лактамазу);Neisseria meningitidis; Providencia spp.(включаючиP. retigeri, P. stuartii); Salmonella spp.; Serratia(включаючи S.marcescens, S. liquefaciens); Shigella spp.; Yersinia enterocolitica.

Цефепім неактивний відносно деяких штамівXanthomonas maltophilia (Pseudomonas maltophilia);

анаероби:

Bacteroides spp., включаючиB. melaninogenicus та інші мікроорганізми ротової порожнини, що належать доBacteroides;Clostridium perfringens; Fusobacterium spp.; Mobiluncus spp.;Peptostreptococcus spp.; Veillonella spp.(цефепім неактивний щодоBacteroides fragilis іClostridium difficile)

Фармакокінетика

Період напіввиведення — близько 2 годин. У здорових людей кумуляції лікарського засобу в організмі не спостерігалося.

Метаболізується цефепім у N-метилпіролідин, що швидко перетворюється в оксид N-метилпіролідину. Загальний кліренс цефепіму становить приблизно 120 мл/хв. Цефепім виводиться в основному нирками (середній нирковий кліренс становить 110 мл/хв). У сечі виявляється приблизно 85 % дози, яку ввели, у вигляді незміненого цефепіму, 1 % N-метилпіролідину, близько 6,8 % оксиду N-метилпіролідину та близько 2,5 % епімеру цефепіму. Зв’язування цефепіму з білками плазми крові не залежить від концентрації лікарського засобу в сироватці крові і становить менше 19 %.

Цефепім добре розподіляється в організмі і досягає терапевтичної концентрації у сечі, жовчі, перитонеальній рідині, слизовому секреті бронхів, мокротинні, простаті, апендиксі та жовчному міхурі.

Концентрації цефепіму у плазмі крові у дорослих здорових чоловіків після одноразового внутрішньовенного/внутрішньом’язового введення наведені у таблиці 1.

Таблиця 1. Середні концентрації цефепіму у плазмі крові (мкг/мл)

Доза цефепіму

0,5 години

1 година

2 години

4 години

8 годин

12 годин

1 г внутрішньовенно

78,7

44,5

24,3

10,5

2,4

0,6

1 г внутрішньом’язово

14,8

25,9

26,3

16,0

4,5

1,4

У пацієнтів з порушеннями функції нирок період напіввиведення цефепіму збільшується.

У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок, що перебувають на діалізі, період напіввиведення становить 13 годин для гемодіалізу та 19 годин — для перитонеального діалізу.

Фармакокінетика цефепіму при порушеній функції печінки або муковісцидозі не змінюється. Для таких пацієнтів не потрібна корекція дози.

Діти

У дітей віком від 2 місяців до 11 років після одноразової внутрішньовенної ін’єкції загальний кліренс та об’єм розподілу у рівноважному стані становить 3,3 (±1,0) мл/хв/кг та 0,3 (±0,1) л/кг відповідно.

Близько 60,4 (±30,4) % від дози цефепіму, яку ввели, виділяється у незміненому вигляді із сечею, нирковий кліренс дорівнює 2,0 (±1,1) мл/хв/кг. Після внутрішньом’язового введення максимальна концентрація цефепіму у плазмі крові в рівноважному стані становить у середньому 68 мкг/мл через 0,75 години. Через 8 годин після внутрішньом’язового введення концентрація цефепіму у плазмі крові становить 6 мкг/мл. Абсолютна біодоступність цефепіму після внутрішньом’язової ін’єкції становить у середньому 82 %. Вік та стать пацієнтів не впливають на кліренс лікарського засобу.

Таблиця 2. Концентрації лікарського засобу в спинномозковій рідині (СМР) та у плазмі крові у дітей, хворих на бактеріальний менінгіт

Час після введення (год)

Концентрація у плазмі крові (мкг/мл)*

Концентрація у СМР (мкг/мл)*

Відношення концентрації у СМР/плазмі крові*

0,5

67,7±51,2

5,7±0,14

0,12±0,14

1

44,1±7,8

4,3±1,5

0,10±0,04

2

23,9±12,9

3,6±2,0

0,17±0,09

4

11,7±15,7

4,2±1,1

0,87±0,56

8

4,9±5,9

3,3±2,8

1,02±0,64

* Вік від 3,1 місяця до 12 років зі стандартним відхиленням ± 3 роки.

Доза лікарського засобу 50 мг / кг маси тіла при внутрішньовенному введенні впродовж 5-20хвилин кожні 8 годин. Концентрація у плазмі крові та СМР визначалась у кінці введення на 2або 3 день застосування лікарського засобу.

Клінічні характеристики

Показання

Дорослі

Інфекції, спричинені чутливою до лікарського засобу мікрофлорою:

- інфекції дихальних шляхів, у тому числі пневмонія, бронхіт;

- інфекції шкіри та підшкірної клітковини;

- інтраабдомінальні інфекції, у тому числі перитоніт та інфекції жовчовивідних шляхів;

- інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит;

- гінекологічні інфекції;

- септицемія.

Для емпіричної терапії пацієнтів із нейтропенічною гарячкою.

Для профілактики післяопераційних ускладнень в інтраабдомінальній хірургії.

Діти

- Пневмонія;

- інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит;

- інфекції шкіри та підшкірної клітковини;

- септицемія;

- бактеріальний менінгіт.

Для емпіричної терапії пацієнтів із нейтропенічною гарячкою.

Протипоказання

Підвищена чутливість до цефепіму або до L-аргініну, а також до антибіотиків цефалоспоринового ряду, пеніцилінів чи до інших β-лактамних антибіотиків.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Розчин цефепіму сумісний із такими парентеральними розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду, 5% або 10 % розчин глюкози, 6 М розчин натрію лактату для ін’єкцій, розчин Рінгера лактат з 5 % розчином декстрози для ін’єкцій.

З огляду на потенційну нефротоксичність та ототоксичністьаміноглікозидних антибіотиків при застосуванні високих доз цих препаратів одночасно із цефепімом слід контролювати функцію нирок.

Застосування цефалоспоринів здіуретиками (наприклад, фуросемід) призводить до підвищення нефротоксичності перших.

Щоб уникнути можливої лікарської взаємодії з іншими препаратами, розчини цефепіму (як і більшості інших бета-лактамних антибіотиків) не слід вводити одночасно з розчинамиметронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину сульфату і нетилміцину сульфату. У разі призначення лікарського засобу Неотсан-1000 із зазначеними препаратами кожен антибактеріальний засіб необхідно вводити окремо.

Супутнє лікуваннябактеріостатичними антибіотиками може впливати на діюбета-лактамних антибіотиків

Вплив на результат лабораторних тестів.Застосування цефепіму може призвести до хибнопозитивної реакції на глюкозу в сечі у разі використання реактиву Бенедикта. Рекомендується використовувати тести на глюкозу, засновані на ферментній реакції окислення глюкози.

Особливості застосування

Гіперчутливість

Перед застосуванням лікарського засобу необхідно з’ясувати, чи відзначалися раніше у пацієнта реакції гіперчутливості негайного типу на цефепім, цефалоспорини, пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики.

Цефепім слід застосовувати з обережністю пацієнтам з астмою або алергічним діатезом. Стан пацієнта необхідно ретельно контролювати під час першого введення. Якщо виникає алергічна реакція, лікування слід негайно припинити.

Антибіотики слід призначати з обережністю всім пацієнтам із будь-якими формами алергії, особливо на лікарські засоби. При появі алергічної реакції застосування лікарського засобу слід припинити. Серйозні реакції гіперчутливості негайного типу можуть вимагати застосування адреналіну та інших форм терапії.

Для пацієнтів із високим ризиком тяжких інфекцій (наприклад, у пацієнтів, які мають в анамнезі трансплантацію кісткового мозку при зниженій його активності, що виникає на тлі злоякісної гемолітичної патології з тяжкою прогресуючою нейтропенією) монотерапія може бути недостатньою, тому показана комплексна антимікробна терапія.

Антибактеріальна активність цефепіму

Малоймовірно, що призначення цефепіму при відсутності доведеної або підозрюваної бактеріальної інфекції чи його профілактичне застосування буде корисним, але це збільшить ризик появи бактерій, несприйнятливих до цього лікарського засобу. Тривале застосування цефепіму (як і інших антибіотиків) може призводити до розвитку суперінфекції. Слід проводити повторну оцінку стану пацієнта. У разі розвитку суперінфекції необхідно розпочати адекватне лікування.

Ниркова недостатність

Пацієнтам із порушенням функції нирок (з кліренсом креатиніну < 50 мл/хв) дозу лікарського засобу слід відкоригувати, щоб компенсувати сповільнення швидкості ниркового виведення. Оскільки високі концентрації антибіотика у сироватці крові можуть мати місце при звичайних дозах у пацієнтів з нирковою недостатністю або іншими станами, що можуть погіршити функції нирок, при введені цефепіму таким пацієнтам підтримувальна доза повинна бути знижена. Визначаючи наступну дозу лікарського засобу, слід враховувати ступінь порушення функції нирок, тяжкість інфекції і сприйнятливість до мікроорганізмів, які спричинили інфекцію.

Під час постмаркетингового дослідження були зареєстровані серйозні побічні реакції: оборотна енцефалопатія (порушення свідомості, включаючи сплутаність, галюцинації, ступор і кома), міоклонус, судоми (у т. ч. епілептичний статус) та/або ниркова недостатність. Більшість випадків спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю, які отримували дози цефепіму, що перевищували рекомендовані. Здебільшого симптоми нефротоксичності були оборотні і зникали після припинення застосування цефепіму та/або після гемодіалізу.

Діарея, асоційована із Clostridium difficile

При застосуванні майже всіх антибіотиків, включаючи цефепім, повідомлялося про антибіотико-асоційовану діарею й антибіотико-асоційований коліт, включаючи псевдомембранозний коліт та діарею, повʼязану зClostridium difficile, що може варіювати від легкої діареї до коліту з летальним наслідком. Тому важливо враховувати цей діагноз у пацієнтів, у яких розвивається серйозна діарея під час або після застосування цефепіму. Якщо підозрюється або підтверджується антибіотико-асоційована діарея або антибіотико-асоційований коліт, слід припинити лікування антибактеріальними засобами, включаючи цефепім, і негайно розпочати адекватні терапевтичні заходи. Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, в цьому разі протипоказані.

Пацієнти літнього віку

Відомо, що цефепім значною мірою виділяється нирками і ризик токсичних реакцій на цей лікарський засіб вищий у пацієнтів з нирковою недостатністю. Оскільки пацієнти літнього віку більш схильні до зниження функції нирок, слід обережно підходити до вибору дози, а функцію нирок слід контролювати.

Серологічне тестування

Цефалоспорини схильні абсорбуватися на поверхні еритроцитів і вступати в реакцію з антитілами, спрямованими проти препаратів, результатом чого є позитивний результат тесту Кумбса. У пацієнтів, які застосовували цефепім 2 рази на добу, було отримано позитивний результат тесту Кумбса за відсутності ознак гемолізу.

При проведенні аналізу сечі на глюкозурію можливий хибнопозитивний результат. Із цієї причини у період лікування цефепімом визначення глюкози в сечі слід проводити глюкозооксидазними методами.

Необхідно контролювати протромбіновий час.

При застосуванні лідокаїну як розчинника слід врахувати інформацію з безпеки лідокаїну.

Було доведено, що L-аргінін змінює метаболізм глюкози й одночасно збільшує рівні калію у сироватці крові при застосуванні доз, які у 33 рази перевищують максимальну рекомендовану дозу цефепіму. Ефекти при більш низьких дозах на цей час невідомі.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дослідження на тваринах продемонстрували відсутність впливу на репродуктивну функцію і відсутність будь-якого шкідливого впливу на плід. Однак адекватних і добре контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводили, тому лікарський засіб у період вагітності можна призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Цефепім проникає у грудне молоко в дуже невеликій кількості, тому під час лікування годування грудьми слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Вплив цефепіму на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не вивчали. У разі виникнення запаморочення, галюцинацій, сплутаності свідомості або інших побічних ефектів з боку нервової системи, що можуть впливати на швидкість реакції, слід утримуватися від керування автомобілем або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Дози та шлях введення можуть варіювати залежно від чутливості, локалізації та типу мікроорганізмів, ступеня тяжкості інфекції, а також віку та функціонального стану організму пацієнта. Зазвичай дорослим слід вводити по 1 г внутрішньовенно/внутрішньом’язово через кожні 12 годин. Курс лікування становить 7-10 днів. Тяжкі інфекції можуть потребувати тривалішого лікування. Рекомендації щодо дозування лікарського засобу Неотсан-1000 для дорослих наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Інфекції сечовивідних шляхів (легкого та середнього ступеня тяжкості)

500 мг — 1 г внутрішньовенно або внутрішньом’язово

кожні 12 годин

Інші інфекції (легкого та середнього ступеня тяжкості)

1 г внутрішньовенно або внутрішньом’язово

кожні 12 годин

Тяжкі інфекції

2 г внутрішньовенно

кожні 12 годин

Дуже тяжкі та загрозливі для життя інфекції

2 г внутрішньовенно

кожні 8 годин

Пацієнтам віком від 65 років з нормальною функцією нирок корекція дози не потрібна.

Профілактика можливого інфікування при проведенні хірургічних операцій.2 г лікарського засобу вводити внутрішньовенно краплинно впродовж 30 хвилин за 1 годину до початку хірургічної операції.Після закінчення введення додатково вводити 500 мг метронідазолу внутрішньовенно. Розчин метронідазолу не слід вводити одночасно з лікарським засобом Неотсан-1000. У разі одночасного застосування антибіотики вводити через окремі системи. При застосуванні однієї системи для двох лікарських засобів перед інфузією метронідазолу систему слід промити.

Під час тривалих (понад 12 годин) хірургічних операцій через 12 годин після першої дози рекомендується повторне введення такої ж дози лікарського засобу Неотсан-1000 з наступним введенням метронідазолу.

Діти віком від 1 до 2 місяців.Застосовувати тільки за життєвими показаннями. Вводити у дозі 30мг / кг маси тіла кожні 12 або 8 годин. Стан дітей з масою тіла до 40 кг, які отримують Неотсан-1000, потрібно постійно контролювати.

Діти віком від 2 місяців. Максимальна доза для дітей не повинна перевищувати рекомендовану для дорослих. Для дітей з масою тіла до 40 кг рекомендована доза становить 50 мг/кг кожні 12 годин (пацієнтам із фебрильною нейтропенією та бактеріальним менінгітом — кожні 8 годин). Тривалість терапії становить 7‒10 днів, тяжкі інфекції можуть вимагати тривалішого лікування. Дітям з масою тіла від 40 кг Неотсан-1000 призначати, як і дорослим.

Порушення функції нирок. Для пацієнтів із порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) необхідно коригувати режим введення лікарського засобу. При цьому початкова доза лікарського засобу Неотсан-1000 аналогічна дозі для пацієнтів із незміненою функцією нирок. Рекомендовані підтримувальні дози лікарського засобу Неотсан-1000 наведені у таблиці 4.

Таблиця 4

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Рекомендовані підтримувальні дози

Інфекції сечовивідних шляхів (легкого та середнього ступеня тяжкості)

Інші інфекції (легкого та середнього ступеня тяжкості)

Тяжкі інфекції

Дуже тяжкі інфекції та такі, що загрожують життю

> 50

500 мг

кожні 12 годин

1 г

кожні 12 годин

2 г

кожні 12 годин

2 г

кожні 8 годин

Звичайне дозування відповідно до тяжкості інфекції, корекція дози не потрібна

30-50

500 мг

кожні 24 години

1 г

кожні 24 години

2 г

кожні 24 години

2 г

кожні 12 годин

11-29

500 мг

кожні 24 години

500 мг

кожні 24 години

1 г

кожні 24 години

2 г

кожні 24 години

≤ 10

250 мг

кожні 24 години

250 мг

кожні 24 години

500мг

кожні 24години

1 г

кожні 24 години

Гемодіаліз

500 мг

кожні 24 години

500 мг

кожні 24 години

500мг

кожні 24години

500 мг

кожні 24 години

Якщо відома тільки концентрація креатиніну в сироватці крові, кліренс креатиніну можна визначати за наведеною нижче формулою.

Чоловіки:

маса тіла (кг) ´ (140 - вік)

кліренс креатиніну (мл/хв) = ------------------------------------------------------

72 ´ креатинін сироватки крові (мг/дл)

Жінки:

кліренс креатиніну (мл/хв) = значення за вищенаведеною формулою ´ 0,85

При гемодіалізі за 3 години з організму видаляється приблизно 68 % від введеної дози лікарського засобу. Після кожного сеансу гемодіалізу необхідно вводити повторну дозу, яка аналогічна початковій. При безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі лікарський засіб можна застосовувати в нормальних рекомендованих дозах залежно від тяжкості інфекції з інтервалом між введеннями разової дози 48 годин.

При порушенні функції нирок у дітей рекомендовано зниження дози або подовження інтервалу між введеннями, як вказано в таблиці 4.

Розрахунок показників кліренсу креатиніну у дітей:

0,55 ´ зріст (см)

кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) = ------------------------------------------

сироватковий креатинін (мг/дл)

або

0,52 ´ зріст (см)

кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) = ------------------------------------------------ - 3,6

сироватковий креатинін (мг/дл)

Введення лікарського засобу

Неотсан-1000 можна вводити внутрішньовенно або глибоко внутрішньом’язово у велику м’язову масу (наприклад, у верхній зовнішній квадрант сідничного м’яза).

Внутрішньовенне введення. Цей шлях введення переважно застосовується пацієнтам із тяжкими, загрозливими для життя інфекціями.

При внутрішньовенному способі введення Неотсан-1000 розчинити в 5 або 10 мл стерильної води для ін’єкцій, 5 % розчині глюкози або 0,9 % розчині натрію хлориду, як зазначено в таблиці 5. Готовий розчин вводити повільно струминно протягом 3-5 хвилин або крапельно через систему для внутрішньовенного введення.

Внутрішньом’язове введення.Неотсан-1000 розчинити у стерильній воді для ін’єкцій, 0,9 % розчині натрію хлориду, 5 % розчині глюкози для ін’єкцій, бактеріостатичній воді для ін’єкцій з парабеном або бензиловим спиртом в концентраціях, що вказані в таблиці 5. Як і інші лікарські засоби, що застосовують парентерально, готові розчини лікарського засобу перед введенням необхідно перевіряти на відсутність механічних включень. Готовий розчин препарату можна зберігати протягом 24 годин при температурі не вище 25 °С або до 7 діб при температурі 2-8 °С.

Таблиця 5

Об’єм розчину для розведення (мл)

Приблизний об’єм отриманого розчину (мл)

Приблизна концентрація цефепіму (мг/мл)

Внутрішньовенне введення

1 г/флакон

10

11,4

90

Внутрішньом’язове введення

1 г/флакон

3,0

4,4

230

Діти

Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 1 місяця.

Передозування

Симптоми.У разі суттєвого перевищення рекомендованих доз посилюються прояви побічної дії, особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок. Симптоми передозування включають енцефалопатію, що супроводжується галюцинаціями, порушенням свідомості, ступором, комою, міоклонією, епілептиформними нападами, нейром’язовою збудженістю.

Лікування.Необхідно припинити введення препарату, провести симптоматичну терапію. Застосування гемодіалізу прискорює видалення цефепіму з організму; перитонеальний діаліз малоефективний. Тяжкі алергічні реакції негайного типу потребують застосування адреналіну та інших форм інтенсивної терапії.

Побічні реакції

Побічні реакції спостерігаються рідко.

Інфекції:кандидоз, вагініт, генітальний свербіж, псевдомембранозний коліт, інші суперінфекції.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння:розлади дихання, кашель, біль у горлі, задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту:нудота, блювання, кандидоз ротової порожнини, діарея, коліт запор, біль у животі, диспепсія, зміна відчуття смаку.

З боку печінки і жовчовивідних шляхів:гепатит, холестатична жовтяниця.

З боку нирок та сечовидільної системи:ниркова недостатність.

З боку нервової системи:запаморочення, головний біль, неспокій, безсоння, парестезії, сплутаність/втрата свідомості, судоми / епілептиморфні напади, міоклонія, енцефалопатія галюцинації, ступор, кома.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, вазодилатація, біль у ділянці серця.

З боку к рові та лімфатичної системи:анемія, еозинофілія, транзиторна лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи:реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипи, свербіж, кропив’янка.

Загальні розлади та реакції у місці введення: підвищена температура тіла, пітливість, біль у грудях/спині, астенія, зміни у місці введення, включаючи запалення, флебіт, біль.

Лабораторні показники: збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази, загального білірубіну у плазмі крові, збільшення протромбінового часу або парціального тромбопластинового часу (ПТТ) і позитивний результат тесту Кумбса без гемолізу, тимчасове збільшення рівня азоту сечовини крові та/або креатиніну сироватки крові, хибнопозитивна реакція на глюкозу в сечі.

Крім вищезазначених побічних реакцій можливі побічні реакції, характерні для антибіотиків групи цефалоспоринів: синдром Стівенса — Джонсона, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, токсична нефропатія, апластична анемія, гемолітична анемія, кровотечі, порушення функції печінки, холестаз, панцитопенія.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу до Державного експертного центру МОЗУкраїни за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

Термін придатності.3 роки.

Умови зберігання.Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці в захищеному від світла місці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.Не слід змішувати лікарський засіб в одній ємності з іншими препаратами (такими як розчини метронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину, тобрамицину або нетилміцину), окрім розчинників, зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Упаковка.По 1 флакону з порошком у картонній упаковці.

Категорія відпуску.За рецептом.

Виробник.Cенс Лабораторіc Пвт. Лтд.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності .VI/51B, п/с № 2, Кожуванал, Пала, Коттаям - 686 573, Керала, Індія.

 

На сайті наведено виключно офіційні оновлені інструкції без перекладів та скорочень.

Інформація про лікарські засоби представлена на сайті для ознайомлення, не є приводом для самолікування та не є рекламою лікарських засобів.

Важливо! До кожного лікарського засобу, який ви купуєте, обов’язково має додаватися інструкція про застосування лікарського засобу.

Тримайте всі інструкції до препаратів Домашньої аптечки під рукою – завантажуйте мобільний додаток Ліки Контроль БЕЗКОШТОВНО

 appStore2 images