АКСАПАРА

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АКСАПАРА

( AXAPARA )

Склад:

діюча речовина: парацетамол;

1 мл розчину містить 10 мг парацетамолу;

допоміжні речовини:маніт (Е 421), динатрію фосфат, дигідрат, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева, концентрована, вода для ін’єкцій.

Лікарська формаРозчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин без кольору.

Фармакотерапевтична група

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії

Точний механізм аналгетичних і жарознижувальних властивостей парацетамолу ще має бути встановлений, він може включати центральний та периферичний вплив.

Фармакодинамічні ефекти

Аксапара 10 мг/мл забезпечує початок знеболювання через 5-10 хвилин після початку введення. Піковий аналгетичний ефект досягається через 1 годину, тривалість цього ефекту зазвичай становить 4-6 годин.

Лікарський засіб зменшує підвищену температуру протягом 30 хвилин після початку введення з тривалістю жарознижувального ефекту щонайменше 6 годин.

Фармакокінетика

Дорослі

Абсорбція

Фармакокінетика парацетамолу лінійно залежна від дози аж до введення 2 г як після одноразового застосування, так і після багаторазового введення протягом 24 годин.

Біодоступність парацетамолу після інфузії парацетамолу 10 мг/мл у кількості 500 мг та 1 г подібна до біодоступності після інфузії 1 г та 2 г пропацетамолу (містить 500 мг та 1 г парацетамолу відповідно). Максимальна концентрація парацетамолу у плазмі крові (Cmax), що спостерігається у кінці 15-хвилинної внутрішньовенної інфузії 500 мг та 1 г парацетамолу 10 мг/мл, становить 15 мкг/мл та 30 мкг/мл відповідно.

Розподіл

Об’єм розподілу парацетамолу становить приблизно 1 л/кг. Парацетамол слабко зв’язується з білками плазми крові. Після введення 1 г парацетамолу в цереброспінальній рідині спостерігали значну концентрацію парацетамолу (приблизно 1,5 мкг/мл), починаючи з 20-ї хвилини після інфузії.

Метаболізм

Парацетамол метаболізується головним чином у печінці двома основними шляхами: через кон’югацію глюкуронової кислоти та кон’югацію сульфатної кислоти. Останній шлях швидко насичується при введенні доз, що перевищують терапевтичні. Невелика частка (менше 4 %) метаболізується цитохромом Р450 до реактивного проміжного продукту

(N-ацетилбензохіноніміну), який за нормальних умов застосування швидко знешкоджується відновленим глутатіоном і виводиться зі сечею після кон’югації з цистеїном і меркаптуровою кислотою. Однак при тяжкому передозуванні кількість цього токсичного метаболіту підвищується.

Виведення

Метаболіти парацетамолу виводяться в основному зі сечею. 90 % введеної дози виводиться протягом 24 годин, переважно у вигляді кон’югатів глюкуроніду (60-80 %) і сульфату (20-30 %). Менше 5 % виводяться у незміненому вигляді. Період напіввиведення з плазми крові становить 2,7 години, а загальний кліренс - 18 л/годину.

Діти

Фармакокінетичні показники парацетамолу у дітей подібні до тих, що спостерігаються у дорослих, за винятком періоду напіврозпаду плазми, який трохи коротший (від 1,5 до 2годин), ніж у дорослих. У новонароджених період напіввиведення парацетамолу з плазми крові триває довше, ніж у дітей, тобто становить приблизно 3,5 години. У новонароджених та дітей віком до 10 років значно менше виділяється глюкуронід та більше сульфатних кон’югатів, ніж у дорослих.

Таблиця 1

Фармакокінетичні величини відповідно до віку (стандартизований кліренс,
*CLstd/Fперорал. (л•год-1 70 кг-1))

*CLstd - оцінка групи пацієнтів щодо CL (кліренсу).

Особливі категорії пацієнтів

Ниркова недостатність

У випадках тяжкого порушення функції нирок (кліренс креатиніну 10-30 мл/хв) виведення парацетамолу трохи уповільнюється, період напіввиведення становить від 2 до 5,3 години. Швидкість виведення глюкуронідних та сульфатних кон’югатів у 3 рази повільніша у пацієнтів з тяжкими порушеннями нирок, ніж у здорових людей. Тому при введенні парацетамолу пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну
≤ 30 мл/хв) мінімальний інтервал між кожним введенням повинен бути збільшений до 6годин (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти літнього віку

Фармакокінетика та метаболізм парацетамолу у пацієнтів літнього віку не змінюються. У пацієнтів цієї категорії немає необхідності коригувати дозування препарату.

Клінічні характеристики

Показання.

Короткочасне лікування помірного болю, особливо після операції.

Короткочасне лікування гарячки.

Для введення внутрішньовенним способом клінічно обґрунтоване нагальною потребою лікування болю або гіпертермії, та/або коли інші шляхи введення недоступні.

Протипоказання.

Гіперчутливість до парацетамолу, пропацетамолу гідрохлориду (попередника парацетамолу) або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.

Тяжка гепатоцелюлярна недостатність.

Особливі заходи безпеки

Необхідно бути обережним при призначенні та застосуванні лікарського засобу Аксапара, щоб уникнути помилок у дозуванні через плутанину між міліграмами (мг) і мілілітрами (мл), що може призвести до випадкового передозування та летального наслідку. При призначенні необхідно вказати загальну дозу в міліграмах і об’єм загальної дози в мілілітрах.

Для уникнення передозування необхідно впевнитися, що інші призначені лікарські засоби не містять парацетамол.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

- Пробенецид спричиняє майже подвійне зниження кліренсу парацетамолу шляхом інгібування його кон’югації з глюкуроновою кислотою. У випадку застосування парацетамолу одночасно з пробенецидом необхідно розглянути доцільність зниження дози парацетамолу.

-Саліциламід може подовжувати період напіввиведення парацетамолу.

-Необхідно бути обережним у випадках застосування парацетамолу одночасно з речовинами, що індукують ферменти. Ці речовини включають, окрім інших, барбітурати, ізоніазид, карбамазепін, рифампіцин та етанол (див. розділ «Передозування»).

- Одночасне застосування парацетамолу (4000 мг на добу протягом щонайменше 4 днів) з пероральними антикоагулянтами може призвести до незначних змін показників міжнародного нормалізаційного відношення (МНВ). У цьому випадку підвищений контроль показників МНВ слід проводити протягом періоду одночасного застосування, а також протягом 1 тижня після припинення лікування парацетамолом.

- Необхідно бути обережним при одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном, оскільки одночасний прийом був пов’язаний з метаболічним ацидозом зі збільшеним аніонним інтервалом, особливо у пацієнтів із факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

Особливості застосування.

Тривале або часте застосування препарату не рекомендується. Рекомендується використовувати відповідну аналгетичну пероральну терапію, як тільки цей шлях введення стане можливим.

Щоб уникнути ризику передозування, слід перевірити, чи інші введені лікарські засоби не містять парацетамолу або пропацетамолу. Дозування може потребувати корекції (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Перевищення рекомендованих доз може призвести до серйозних порушень функції печінки.

Клінічні ознаки і симптоми ураження печінки (у тому числі фульмінантний гепатит, печінкова недостатність, холестатичний гепатит, цитолітичний гепатит) спостерігаються зазвичай через 2 дні після введення препарату, причому пік вираженості проявляється зазвичай через 4-6 днів. Лікування антидотом повинно бути проведене якнайшвидше (див. розділ «Передозування»).

Парацетамол необхідно з обережністю застосовувати при:

- гепатоцелюлярній недостатності, синдромі Жильбера;

- тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв (див. розділи «Фармакокінетика» та «Спосіб застосування та дози»);

- хронічному алкоголізмі;

- хронічному недоїданні (низькі запаси глутатіону печінки);

- зневодненні;

- генетично зумовленій недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, можливе виникнення гемолітичної анемії через понижену доступність глутатіону після введення парацетамолу.

Парацетамол може викликати серйозні шкірні реакції. Пацієнти повинні бути проінформовані про ранні ознаки серйозних шкірних реакцій. Застосування препарату треба негайно припинити при перших проявах висипання на шкірі або будь-яких інших ознаках прояву гіперчутливості.

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні парацетамолу із флуклоксациліном через підвищений ризик метаболічного ацидозу зі збільшеним аніонним проміжком (HAGMA). Пацієнти з високим ризиком розвитку HAGMA − це, зокрема, пацієнти з тяжкими порушеннями функції нирок, сепсисом або хронічним недоїданням, особливо у разі застосування максимальної добової дози парацетамолу.

Після одночасного застосування парацетамолу та флуклоксациліну рекомендується ретельне спостереження за пацієнтом з метою виявлення порушень кислотно-основного стану, а саме: метаболічного ацидозу зі збільшеним аніонним інтервалом, включаючи виявлення 5-оксопроліну в сечі.

Якщо флуклоксацилін продовжують приймати після припинення застосування парацетамолу, то доцільно переконатись у відсутності прояву HAGMA, оскільки існує можливість збереження клінічної картини HAGMA (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Як у випадку всіх інфузійних розчинів у скляних флаконах (пляшках) слід пам’ятати про необхідність моніторингу процедури введення лікарського засобу, особливо в кінці інфузії (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на флакон, тобто практично не містить натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Клінічний досвід внутрішньовенного введення парацетамолу обмежений. Проте епідеміологічні дані щодо застосування оральних терапевтичних доз парацетамолу не вказують на небажані ефекти у період вагітності або впливу на здоров’я плода/ новонародженої дитини.

Епідеміологічні дослідження розвитку нервової системи у дітей, які зазнали впливу парацетамолу в утробі матері, демонструють непереконливі результати.

Парацетамол у період вагітності слід застосовувати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик, у найнижчій ефективній дозі протягом найкоротшого часу і при найменшій можливій частоті.

Період годування груддю

Після орального прийому парацетамол проникає у грудне молоко у невеликій кількості. Не повідомляли про небажані ефекти для новонароджених. Отже, лікарський засіб Аксапара можна застосовувати жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не впливає.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують внутрішньовенно.

Флакон об’ємом 100 мл призначений лише для дорослих, підлітків та дітей з масою тіла більше 33 кг.

Дозування

Дозування залежить від маси тіла пацієнта (див. таблицю 2).

Таблиця 2

*Пацієнти з нижчою масою тіла потребують менших об’ємів розчину. Мінімальний інтервал між введеннями повинен становити щонайменше 4 години. Протягом 24 годин можна вводити не більше 4 доз.

Мінімальний інтервал між прийомами у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня має становити щонайменше 6 годин.

**Максимальна добова доза розрахована для пацієнтів, які не отримують інші лікарські засоби, що містять парацетамол, і повинна бути відповідним чином скоригована у разі застосування таких лікарських засобів.

Пацієнти з нирковою недостатністю тяжкого ступеня

Призначаючи парацетамол пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв), рекомендується збільшити мінімальний інтервал між прийомами до 6годин.

Пацієнти з гепатоцелюлярною недостатністю, хронічним алкоголізмом, пацієнти, які хронічно недоїдають (низькі запаси печінкового глутатіону), пацієнти з дегідратацією, синдромом Жильбера, з масою тіла менше 50 кг

Максимальна добова доза не повинна перевищувати 3 г (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку зазвичай не потребують коригування дози.

Спосіб застосування

УВАГА! Щоб уникнути помилок у розрахунках дози через невідповідність між міліграмами (мг) та мілілітрами (мл), що може призвести до випадкового передозування та навіть летального наслідку, рекомендується під час призначення зазначати сумарну дозу в міліграмах і сумарну дозу в мілілітрах.

Розчин парацетамолу застосовується у вигляді 15-хвилинної внутрішньовенної інфузії.

Пацієнти з масою тіла£ 10 кг

• Пляшку з препаратом не підвішують для інфузії через невеликий об’єм лікарського засобу, який необхідно застосувати.

• Необхідний об’єм препарату набирають з пляшки за допомогою шприца і застосовують нерозведеним або розводять у 0,9 % розчині натрію хлориду або 5% розчині глюкози у співвідношенні одна частина препарату до дев’яти частин розчину для розведення та вводять пацієнту протягом 15 хвилин.

Розведений розчин необхідно застосувати впродовж 1 години після розведення, враховуючи час проведення інфузії.

• Шприц 5 мл або 10 мл слід використовувати для вимірювання необхідної дози відповідно до маси тіла дитини. Однак ця доза не повинна перевищувати 7,5 мл.

• Обов’язково потрібно дотримуватися рекомендацій щодо дозування.

Щоб видалити розчин, потрібно використовувати голку 0,8 мм (голка 21 калібру) і проколоти пробку вертикально у спеціально визначеному місці.

Щодо усіх розчинів для інфузії у скляних флаконах (пляшках), слід пам’ятати про необхідність моніторингу процедури, особливо в кінці інфузії, незалежно від способу введення. Моніторинг у кінці інфузії використовується, зокрема, при центральному внутрішньовенному введенні, з метою уникнення повітряної емболії.

Перед введенням лікарський засіб слід візуально оглянути на відсутність включень та зміни кольору. Призначений тільки для одноразового використання. Залишки невикористаного розчину слід утилізувати.

Розведений розчин необхідно візуально оглянути перед застосуванням, не слід використовувати у разі виявлення включень або осаду.

Після розведення хімічна та фізична стабільність під час використання (включаючи час введення) розчинів зберігалася протягом 48 годин при температурі 23 °С.

Для уникнення мікробіологічного забруднення препарат слід використати негайно.

Діти.

Флакон об’ємом 100 мл призначений лише для дітей з масою тіла більше 33 кг.

Через відсутність даних щодо безпеки та ефективності лікарський засіб не застосовують недоношеним дітям.

Передозування.

Симптоми

Існує ризик пошкодження печінки (у тому числі фульмінантний гепатит, печінкова недостатність, холестатичний гепатит, цитолітичний гепатит), особливо у людей літнього віку, у маленьких дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів із хронічним недоїданням та у пацієнтів, які отримують ферментні індуктори. Передозування може бути летальним у цих випадках.

Симптоми зазвичай з’являються протягом перших 24 годин і включають нудоту, блювання, анорексію, блідість та біль у животі. Необхідно негайно вжити заходів у разі передозування парацетамолом, навіть якщо симптоми відсутні.

Незалежно від наявності та вираженості можливих порушень функції печінки у випадку передозування може розвинутися симптоматика гострої ниркової недостатності.

Передозування у кількості 7,5 г і більше парацетамолу при одноразовому введенні у дорослих або 140 мг/кг маси тіла при одноразовому введенні у дітей спричиняє цитоліз печінки, який може призвести до повного і незворотного некрозу, що спричиняє гепатоцелюлярну недостатність, метаболічний ацидоз та енцефалопатію, що може призвести до коми та летального наслідку. Одночасно спостерігається підвищення рівня трансаміназ печінки (АСТ, АЛТ), лактатдегідрогенази та білірубіну разом зі зниженням рівня протромбіну, який може з’явитися через 12-48 годин після введення. Клінічні симптоми ураження печінки зазвичай проявляються спочатку через два дні та досягають максимуму через 4-6 днів.

Лікування

Негайна госпіталізація.

Перед початком лікування та якомога швидше після передозування необхідно взяти зразок крові для аналізу парацетамолу у плазмі крові.

Лікування включає введення антидоту N-ацетилцистеїну (NAC) внутрішньовенним або пероральним шляхом, якщо можливо, до настання 10-ї години після передозування. Однак NAC може забезпечити деякий ступінь захисту навіть через 10 годин, але в цих випадках слід призначати лікування із тривалим застосуванням NAC.

Симптоматичне лікування

Аналізи функціонування печінки необхідно зробити на початку лікування і повторювати кожні 24 години. У більшості випадків печінкові трансамінази відновлюються до норми протягом 1-2 тижнів з повним відновленням нормальної функції печінки. Однак у дуже тяжких випадках може знадобитися трансплантація печінки.

Побічні реакції.

Як і у разі застосування інших лікарських засобів, що містять парацетамол, частота виникнення побічних реакцій, які представлені нижче, визначаються таким чином: часто
(≥ 1/100 − < 1/10), рідко (> 1/10 000 − < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000) та частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних).

*Повідомляли про дуже рідкісні випадки реакцій гіперчутливості у вигляді анафілактичного шоку, кропив’янки, шкірних висипань, які потребують припинення лікування.

**У післяреєстраційний період, при одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном; зазвичай при наявності факторів ризику (див. розділ Особливості застосування).

***Повідомляли про дуже рідкісні випадки серйозних шкірних реакцій, які потребують припинення лікування.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С.

Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Лікарський засіб Аксапара не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, крім тих, що зазначені в розділі «Спосіб застосування та дози».

Категорія відпуску.

За рецептом.

Упаковка.

По 100 мл у флаконі, по 1 флакону в картонній упаковці.

Виробник.

Акса Парентерелс Лтд./Axa Parenterals Ltd.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Ділянка № 936, 937 та 939, Кішанпур, Джамалпур, Руркі-247667, округ Харідвар, штат Уттаракханд, Індія/ Plot No. 936, 937 & 939, Vill. Kishanpur, Jamalpur, Roorkee-247667, Distt. Haridwar, Uttarakhand, India.

Заявник.

Акса Парентерелс Лімітед.

Місцезнаходження заявника.

Ділянка № 936, 937 та 939, Кішанпур, Джамалпур, Руркі-247667, округ Харідвар, штат Уттаракханд, Індія.