ПЕРАСИН

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ПЕРАСИН

( PERASIN)

Склад:

діючі речовини: piperacillin, tazobactam;

1 флакон містить піперациліну (у формі піперациліну натрію) 2 г, тазобактаму (у формі тазобактаму натрію) 0,25 г (для дозування 2,25 г) або

1 флакон містить піперациліну (у формі піперациліну натрію) 4 г, тазобактаму (у формі тазобактаму натрію) 0,5 г (для дозування 4,5 г);

Лікарська форма Порошок для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості:флакони з білим або майже білим, можливо з грудками, порошком.

Фармакотерапевтична група

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії

Піперацилін - напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії пеніцилінового ряду, що пригнічує активність бактерій шляхом інгібування формування клітинної перетинки та синтезу клітинної стінки.

Тазобактам - бета-лактам, структурно схожий з пеніцилінами, є інгібітором багатьох бета-лактамаз, які зазвичай спричиняють стійкість до пеніцилінів і цефалоспоринів, але він не пригнічує ферменти AmpC або метало-бета-лактамази. Тазобактам розширює антибактеріальний спектр піперациліну, включати багато бактерій, що продукують бета-лактамазу, які мають стійкість до самого піперациліну.

Фармакокінетичне/фармакодинамічне співвідношення

Час, протягом якого концентрація у плазмі крові перевищує його мінімальну інгібуючу концентрацію (% T>МIK), вважається основним чинником, що визначає фармакодинамічну ефективність піперациліну.

Механізм стійкості

Існує два механізми стійкості до лікарського засобу Перасин:

· Інактивація піперацилінового компонента бета-лактамазами, які не інгібовані тазобактамом: бета-лактамази молекулярних класів В, С і D. Крім того, тазобактам не захищає від бета-лактамаз широкого спектра дії (ESBLs) молекулярних класів А та D.

· Модифікація пеніцилінзв'язуючих білків, що призводить до зниження спорідненості піперациліну з молекулярною мішенню у бактерії.

Крім того, зміни проникності бактеріальної мембрани, як і експресія багатоканальних ефлюксних насосів, може спричинити резистентність бактерій до лікарського засобу Перасин, особливо грамнегативних бактерій.

Граничні значення

EUCAST(Європейський комітет з тестування антимікробної чутливості) встановив клінічні граничні значення МІК для піперациліну/тазобактаму (2009-12-02, v1). З метою тестування антимікробної чутливості встановлена концентрація тазобактаму в 4 мг/л.

Чутливістьstreptococciпередбачається, виходячи з чутливості до пеніциліну.

Чутливістьstaphylococciпередбачається, виходячи з чутливості до оксациліну.

Чутливість

Поширення набутої резистентності обраних штамів може відрізнятися залежно від географічного положення та часу для окремих видів, тому бажано мати локальну інформацію щодо резистентності, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності, якщо локальне поширення резистентності ставить під сумнів доцільність застосування лікарського засобу для лікування принаймні деяких типів інфекцій, слід звернутися до експерта.

Фармакокінетика

Абсорбція

Максимальна концентрація піперациліну та тазобактаму після внутрішньовенного введення (протягом більше 30 хвилин) у дозі 4,5 г становить 298 мкг/мл та 34 мкг/мл відповідно.

Розподіл

Як піперацилін, так і тазобактам приблизно на 30 % зв'язуються з білками плазми крові. Зв'язування з білками піперациліну і тазобактаму не залежить від наявності інших з’єднань. Зв'язування з протеїнами метаболітів тазобактаму незначне.

Піперацилін та тазобактам вільно розповсюджуються у тканинах та рідинах організму, зокрема в інтерстиціальній рідині, жовчному міхурі, легенях, жовчі та кістках. Концентрація у тканинах у цілому становить від 50 % до 100 % порівняно з плазмовою. Як і у випадку прийому інших препаратів із групи пеніцилінів, розподіл препарату у цереброспінальній рідині низький при умові, що у пацієнтів немає запалення оболонок мозку.

Біотрансформація

Піперацилін метаболізується до дезетилового метаболіту, який проявляє незначну мікробіологічну активність. Тазобактам метаболізується до мікробіологічно неактивного єдиного метаболіту.

Виведення

Піперацилін та тазобактам виводяться нирками за допомогою гломерулярної фільтрації та тубулярної секреції. Піперацилін виводиться швидко у незміненому вигляді, 68 % прийнятої дози виводиться із сечею. Тазобактам та його метаболіт виводяться в основному нирками, при цьому 80 % прийнятої дози - у незміненому вигляді, а залишок - у вигляді єдиного метаболіту. Піперацилін, тазобактам та дезетилпіперацилін також секретуються у жовч. Після введення одноразової або багаторазових доз піперациліну/тазобактаму здоровим добровольцям період напіввиведення з плазми крові становив від 0,7 до 1,2 години. Доза та тривалість інфузії не впливали на цей показник. Період напіввиведення як піперациліну, так і тазобактаму зростав у разі зниження ниркового кліренсу. Введення тазобактаму значно не впливало на фармакокінетику піперациліну. Піперацилін зменшує показник виведення тазобактаму.

Особливі популяції пацієнтів

Період напіввиведення піперациліну і тазобактаму збільшується приблизно на 25 % і 18 % відповідно у пацієнтів із цирозом печінки порівняно зі здоровими добровольцями.

Період напіввиведення піперациліну і тазобактаму збільшується у разі зниження кліренсу креатиніну. При рівні кліренсу креатиніну нижче 20 мл/хв спостерігається збільшення періоду напіввиведення у 2 рази для піперациліну і в 4 рази для тазобактаму порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.

Шляхом гемодіалізу виводиться від 30 % до 50 % піперациліну/тазобактаму, а також додатково 5 % тазобактаму виводиться у вигляді метаболіту. У результаті перитонеального діалізу виводиться приблизно 6 % і 21 % дози піперациліну і тазобактаму відповідно, у тому числі приблизно 18 % дози тазобактаму виводиться у вигляді метаболіту.

Педіатрична популяція

При дослідженні фармакокінетики у даній віковій групі приблизний показник кліренсу у пацієнтів віком від 9 місяців до 12 років порівнювали з показником у дорослих. Середній показник для вікової групи (середньоквадратичне відхилення) становив 5,64 (0,34) мл/хв/кг. Приблизний кліренс піперациліну для пацієнтів віком від 2 до 9 місяців становив 80 % від цього значення. Середній для вікової групи обсяг розподілу піперациліну (середньоквадратичне відхилення) становив 0,243 (0,011) л/кг і не залежав від віку.

Пацієнти літнього віку

Середній показник періоду напіввиведення піперациліну і тазобактаму у пацієнтів літнього віку, порівняно з молодшими пацієнтами, був довшим на 32 % та 55 % відповідно. Ця різниця, імовірно, спричинена віковими змінами у кліренсі креатиніну.

Раса

Різниця між фармакокінетикою піперациліну і тазобактаму в азіатських (n = 9) і європейських (n = 9) здорових добровольців, яким вводили одноразову дозу 4,5 г, не була зафіксована.

Клінічні характеристики

Показання.

Лікарський засіб Перасин показаний для лікування таких інфекцій у дорослих і дітей віком від 2 років:

Дорослі та діти віком від 12 років:

- тяжка пневмонія (включаючи госпітальну і вентиляційну пневмонію);

- ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);

- ускладнені внутрішньочеревні інфекції;

- ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин (у тому числі інфекційні ускладнення при синдромі діабетичної стопи).

Лікування пацієнтів з бактеріємією, що має місце у поєднанні або може бути пов'язана з будь-якою зі зазначених вище інфекцій.

Лікарський засіб Перасин можна застосовувати для лікування пацієнтів з нейтропенією та гарячкою, імовірно спричинених бактеріальною інфекцією.

Застосування при бактеріємії, спричиненійE . coliтаK . pneumoniae(нечутливі до цефтріаксону), що продукують розширену бета-лактамазу, не рекомендоване дорослим пацієнтам (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Діти віком від 2 до 12 років:

- ускладнені внутрішньочеревні інфекції.

Лікарський засіб Перасин можна застосовувати для лікування педіатричних пацієнтів з нейтропенією та гарячкою, імовірно спричинених бактеріальною інфекцією.

Необхідно керуватися офіційними рекомендаціями щодо застосування антибактеріальних препаратів.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини, антибактеріальних засобів групи пеніцилінів або до допоміжної речовини лікарського засобу.

Гострі тяжкі алергічні реакції на будь-які інші бета-лактамні засоби в анамнезі (наприклад, цефалоспорини, монобактами або карбапенеми).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Недеполяризуючі міорелаксанти. Одночасне застосування піперациліну з векуронієм призводить до пролонгації нервово-м’язової блокади. З огляду на подібний механізм дії очікується, що нервово-м’язова блокада, спричинена будь-яким неполяризаційним міорелаксантом, може бути пролонгована при введенні піперациліну.

Пероральні антикоагулянти. При одночасному застосуванні з гепарином, пероральними антикоагулянтами та іншими препаратами, які можуть впливати на систему коагуляції крові, в тому числі на функцію тромбоцитів, слід регулярно проводити контроль коагуляційних проб.

Метотрексат. Піперацилін може зменшити виведення метотрексату. У пацієнтів, які приймають метотрексат, потрібно контролювати його рівень у сироватці крові.

Пробенецид. Як і у випадку з іншими препаратами пеніцилінової групи, одночасне застосування пробенециду та препарату Перасин призводить до пролонгації періоду напіввиведення та зменшення ниркового кліренсу як піперациліну, так і тазобактаму. Однак це не впливає на максимальну концентрацію у плазмі крові жодного з препаратів.

Аміноглікозиди. Піперацилін окремо або з тазобактамом суттєво не змінює фармакокінетику тобраміцину у пацієнтів з нормальною функцією нирок або з порушеннями функції нирок від легкого до середнього ступеня. Фармакокінетика піперациліну, тазобактаму і метаболіту M1 також істотно не змінювалася при введенні тобраміцину.

У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю спостерігається інактивація тобраміцину і гентаміцину піперациліном.

Інформацію щодо сумісного застосування піперациліну/тазобактаму з аміноглікозидами див. у розділах «Спосіб застосування та дози» та «Несумісність».

Ванкоміцин. Дослідження виявили збільшення частоти гострої ниркової недостатності у пацієнтів, яким одночасно вводили піперацилін/тазобактам та ванкоміцин, порівняно з окремим введенням ванкоміцину. Деякі з цих досліджень показують, що взаємодія залежить від дози ванкоміцину.

Фармакокінетичних взаємодій між піперациліном/тазобактамом і ванкоміцином не було зафіксовано.

Вплив на лабораторні аналізи. Як і при застосуванні інших препаратів пеніцилінової групи, результатом застосування лікарського засобу Перасин може стати хибнопозитивна реакція на наявність глюкози в сечі (при визначенні неферментативним методом). Отже, під час застосування лікарського засобу Перасин рекомендується ферментативний метод вимірювання глюкози в сечі.

Деякі хімічні методи вимірювання білка в сечі можуть показати хибнопозитивні результати. На вимірювання білка за допомогою тест-смужки вплив відсутній.

Пряма проба Кумбса може бути позитивною.

Повідомлялося про перехресні реакції з полісахаридами та поліфуранозами, що не є компонентами клітинної стінкиAspergillus, при використанні тестової системи Bio-Rad Laboratories Platelia Aspergillus EIA.

Позитивні результати вищенаведених аналізів у пацієнтів, які приймали лікарський засіб Перасин, необхідно підтверджувати іншими діагностичними методами.

Особливості застосування.

Обираючи даний лікарський засіб для лікування конкретного пацієнта, слід брати до уваги доцільність застосування напівсинтетичного пеніциліну широкого спектрадії на основі таких факторів як серйозність інфекції та поширеність резистентності до інших відповідних антибактеріальних засобів.

Перед початком застосування лікарського засобу Перасин слід ретельно дослідити пацієнта на наявність попередніх реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, інших бета-лактамних засобів (наприклад, цефалоспоринів, монобактамів або карбапенемів) та інших алергенів. Були зареєстровані серйозні, а іноді ‒ з летальним наслідком реакції гіперчутливості (анафілактичні/анафілактоїдні, включаючи шок) у пацієнтів, які отримували терапію пеніцилінами, у тому числі лікарським засобом з діючою речовиною піперацилін/тазобактам. Ці реакції більш імовірні в осіб з чутливістю до декількох алергенів в анамнезі. Серйозні реакції гіперчутливості вимагають відміни антибіотика, також може знадобитися введення адреналіну та інші заходи невідкладної допомоги.

Лікарський засіб Перасин може спричинити серйозні шкірні побічні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, реакції на лікарський засіб з еозинофілією і системними симптомами, а також гострий генералізований екзантематозний пустульозний дерматит. Якщо у пацієнтів розвивається висипання на шкірі, вони мають бути під ретельним наглядом, у випадку прогресування застосування лікарського засобу має бути припинено.

У разі виникнення тяжкої персистуючої діареї слід враховувати можливість розвитку псевдомембранозного коліту, спричиненого антибіотиками, що становить загрозу для життя. Його симптоми можуть проявитися під час або після антибактеріального лікування. У таких випадках слід негайно припинити застосування препарату.

Застосування лікарського засобу Перасин може призвести до появи резистентних організмів, які зі свого боку можуть спричинити суперінфекцію.

У деяких пацієнтів, які приймали бета-лактамні антибіотики, спостерігалися симптоми кровотечі. Інколи подібні реакції були пов’язані з порушеннями коагуляції: часу згортання крові, агрегації тромбоцитів та протромбінового часу. Найчастіше подібні порушення спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю. У разі виявлення кровотечі введення антибіотиків слід припинити та призначити відповідне лікування.

Оскільки під час пролонгованої терапії можуть розвинутися лейкопенія та нейтропенія, слід проводити періодичний моніторинг показників крові.

Як і у випадку прийому інших препаратів із групи пеніцилінів, при перевищенні рекомендованих доз у пацієнтів (особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок) можлива поява неврологічних ускладнень, у вигляді нервово-м’язового збудження чи судом.

Даний лікарський засіб містить натрій, тому це слід брати до уваги хворим, які перебувають на дієті з низьким вмістом натрію.

У пацієнтів з низьким рівнем калію в організмі або у тих, хто приймає калійзнижувальні препарати, може розвинутися гіпокаліємія. У таких пацієнтів потрібно періодично контролювати електролітний баланс.

Ниркова недостатність

Враховуючи потенційну нефротоксичність, пацієнтам із нирковою недостатністю або пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, піперацилін/тазобактам слід застосовувати з обережністю. Внутрішньовенні дози та інтервали введення мають бути скориговані відповідно до ступеня порушення функції нирок.

При вторинному аналізі з використанням даних великого багатоцентрового, рандомізованого контрольованого дослідження, коли вивчали швидкість гломерулярної фільтрації (ШГФ) після введення часто використовуваних антибіотиків тяжким хворим, застосування піперациліну/тазобактаму асоціювалося з меншим показником оборотного ШГФ порівняно з іншими антибіотиками. Цей вторинний аналіз показав, що піперацилін/тазобактам був причиною затримки відновлення нирок у цих пацієнтів.

Спільне застосування піперациліну/тазобактаму та ванкоміцину може збільшувати ризик гострої ниркової недостатності.

Гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз (ГЛГ)

Повідомлялося про випадки ГЛГ у пацієнтів, які отримували піперацилін/тазобактам, піперацилін, часто після лікування, що тривало більше ніж 10 днів. ГЛГ - це небезпечний для життя синдром патологічної імунної активації, що характеризується клінічними ознаками та симптомами надмірного системного запалення (наприклад,гарячка, гепатоспленомегалія, гіпертригліцеридемія, гіпофібриногенемія, високий рівень феритину в сироватці крові, цитопенія та гемофагоціоз). Пацієнтів, у яких розвиваються ранні прояви патологічної імунної активації, слід негайно обстежити. Якщо діагноз ГЛГ встановлено, лікування піперациліном/тазобактамом, піперациліном слід припинити.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Дотепер не існує або є обмежена кількість даних щодо застосування лікарського засобу Перасин вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали наявність токсичного впливу на плід, проте тератогенність була відсутня при дозах, токсичних для материнського організму. Піперацилін та тазобактам проникають через плаценту. Лікарський засіб Перасин можна застосовувати у період вагітності лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Період годування груддю. Піперацилін у незначних концентраціях проникає у грудне молоко. Концентрацію тазобактаму у грудному молоці не досліджували. Лікування жінок у період годування груддю даним лікарським засобом показане лише у тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини.

Фертильність. Дослідження на щурах показали, що внутрішньочеревне введення тазобактаму або комбінації піперациліну/тазобактаму не чинить впливу на репродуктивну функцію і здатність до запліднення.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не встановлений.

Спосіб застосування та дози.

Дозування

Доза і частота введення лікарського засобу Перасин залежать від тяжкості та локалізації інфекції, а також імовірних збудників.

Дорослі та діти віком від 12 років

Інфекції

Звичайна доза препарату Перасин (4 г піперациліну/0,5 г тазобактаму) становить 4,5 г кожні 8 годин.

При нейтропенії та при тяжкій пневмонії рекомендована доза препарату

(4 г піперациліну/0,5 г тазобактаму) становить 4,5 г кожні 6 годин.

Дана схема введення також може бути застосована для лікування пацієнтів з особливо тяжкими формами інших виявлених інфекцій.

У таблиці нижче наведена рекомендована частота застосування для дорослих пацієнтів і дітей віком від 12 років із зазначенням показань чи станів:

Пацієнти з нирковою недостатністю

Внутрішньовенну дозу необхідно відкоригувати залежно від ступеня порушення функції нирок, як зазначено нижче (необхідно перевіряти стан кожного пацієнта на наявність ознак токсичності діючих речовин; доза та інтервал введення лікарського засобу мають бути відповідним чином відкориговані):

У зв’язку з тим, що гемодіаліз виводить 30-50 % піперациліну за 4 години, необхідно вводити одну додаткову дозу піперациліну/тазобактаму 2 г/0,25 г після кожного сеансу діалізу.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Корекція дози не потрібна.

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок або значенням кліренсу креатиніну понад 40 мл/хв корекція дози не потрібна.

Діти віком від 2 до 12 років

Інфекції

У таблиці нижче наведена рекомендована частота застосування та дозування відповідно до маси тіла дітей віком від 2 до 12 років із зазначенням показань чи станів:

* Не перевищувати максимальну дозу 4,5 г, введену протягом 30 хвилин.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Внутрішньовенну дозу необхідно відкоригувати залежно від ступеня порушення функції нирок, як зазначено нижче (необхідно перевіряти стан кожного пацієнта на наявність ознак токсичності діючих речовин; доза та інтервал введення лікарського засобу мають бути відповідним чином скориговані):

Для дітей на гемодіалізі необхідна одна додаткова доза 40 мг піперациліну/5 мг тазобактаму на 1 кг маси тіла після кожної процедури діалізу.

Діти віком до 2 років

Ефективність та безпека лікарського засобу Перасин для лікування дітей віком до 2 років не встановлена.

Дані контрольованих клінічних досліджень відсутні.

Тривалість лікування

Зазвичай тривалість лікування для більшості показань становить 5-14 днів. Однак для визначення тривалості лікування потрібно керуватися станом хворого, тяжкістю інфекції, результатами клінічного та бактеріологічного обстеження.

Спосіб застосування

Лікарський засіб Перасин застосовують у вигляді внутрішньовенної інфузії (більше 30 хм)

Інструкція з приготування розчину для внутрішньовенного застосування

Вміст флакона необхідно розвести розчинником у кількості, вказаній у таблиці нижче. Струшувати флакон до повного розчинення порошку. Під час постійного струшування відновлення розчину відбувається протягом 5-10 хвилин.

* Сумісні розчинники для відновлення:

• Стерильна вода для ін'єкцій1.

• 0,9 % розчин натрію хлориду для ін'єкцій.

• 5 % водний розчин глюкози.

1 Максимальний рекомендований об’єм стерильної води для ін’єкцій на одне дозування 50 мл.

Відновлені розчини повинні бути вилучені з флакона за допомогою шприца. Якщо відновлення розчину проведене відповідно до рекомендацій, вилучення вмісту флакона за допомогою шприца забезпечить доступність заявленої кількості піперациліну/тазобактаму.

Відновлені розчини можуть бути додатково розведені до необхідного об’єму (від 50 мл до 150 мл) з одним із таких сумісних розчинників:

• 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій;

• 5 % розчин глюкози;

• 6 % розчин Декстрану в 0,9 % розчині натрію хлориду.

Невикористаний лікарський засіб або відходи слід утилізувати відповідно до законодавства.

Лікарський засіб Перасин призначений тільки для одноразового використання. Невикористаний розчин не підлягає подальшому використанню.

Діти.

Препарат застосовувати дітям віком від 2 років.

Передозування.

Симптоми. Повідомлялося про передозування препарату. Більшість таких випадків, включаючи нудоту, блювання та діарею, спостерігалися при введенні звичайних рекомендованих доз. У пацієнтів може спостерігатися нервово-м’язове збудження або судоми при перевищенні рекомендованих доз для внутрішньовенного введення (особливо у хворих із нирковою недостатністю).

У разі передозування подальше введення піперациліну/тазобактаму потрібно припинити. Специфічний антидот невідомий.

Лікування - підтримуюче та симптоматичне, залежно від стану пацієнта.

Надмірну концентрацію піперациліну або тазобактаму в сироватці крові можна зменшити шляхом гемодіалізу.

Побічні реакції.

Найчастіше повідомляли про таку побічну дію препарату як діарея (спостерігається в 1 з 10 пацієнтів). Серед найсерйозніших побічних реакцій є псевдомембранозний коліт та токсичний епідермальний некроліз, які спостерігалися від 1 до 10 пацієнтів з 10000.

Частота виникнення панцитопенії, анафілактичного шоку і синдрому Стівенса-Джонсона не може бути оцінена на основі наявних на даний час даних.

У таблиці нижче перераховані побічні реакції класифіковані за класами систем органів у переважно застосовних термінахMedDRA. Дані про побічні реакції наведені нижче за частотою їх виникнення у порядку зниження тяжкості.

Побічні реакції зазначені за частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000) та частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

* Побічні реакції, визначені в постмаркетинговий період.

Терапія піперациліном була пов'язана зі збільшенням числа випадків гарячки та висипань у хворих на муковісцидоз.

Вплив бета-лактамних антибіотиків

Терапія бета-лактамними антибіотиками, включаючи піперацидін та тазобактам, може призвести до проявів енцефалопатії та судом (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомленняпропобічніреакціїпісляреєстраціїлікарськогозасобумаєважливезначення.Цедаєзмогупроводитимоніторингспіввідношеннякористь/ризикпризастосуванніцьоголікарськогозасобу.Медичнимтафармацевтичнимпрацівникам, атакожпацієнтам або їхзаконнимпредставникамслідповідомлятипроусівипадкипідозрюванихпобічнихреакційтавідсутностіефективностілікарськогозасобучерезавтоматизовануінформаційнусистему зфармаконаглядузапосиланням:https://aisf.dec.gov.ua/.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання .

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Приготовані (в асептичних умовах) розчини зберігають стабільність не більше 24 годин при температурі не вище 25 °С та до 48 годин - при зберіганні в холодильнику (2-8 °С).

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Не можна змішувати препарат Перасин з іншими лікарськими засобами в одному шприці або інфузійному флаконі, окрім як із зазначеними у розділі «Спосіб застосування та дози».

Якщо лікарський засіб Перасин необхідно застосовувати одночасно з іншим антибіотиком (наприклад, з аміноглікозидами), препарати слід вводити окремо. Змішування бета-лактамних антибіотиків з аміноглікозидамиin vitro може призвести до істотної інактивації аміноглікозиду.

Лікарський засіб Перасин не слід змішувати з іншими речовинами у шприці або флаконі для інфузій, оскільки сумісність не встановлена.

Лікарський засіб Перасин слід вводити через інфузійний набір окремо від будь-яких інших препаратів, якщо не доведено сумісність.

Через наявність хімічної нестабільності лікарський засіб Перасин не слід застосовувати у розчинах, що містять тільки бікарбонат натрію.

Перасин не слід додавати до препаратів крові або гідролізату альбуміну.

Упаковка .

Флакон; по 1 або по 10 флаконів у картонній пачці.

Категорія відпуску .

За рецептом.

Виробник.

АНТИБІОТИКИ СА

ANTIBIOTICE SA

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Вул. Валея Лупулуй 1, м. Ясси 707410, Румунія

1, Valea Lupului Street, 707410, Iasi, Romania