ГЕП-АРТ®

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ГЕП-АРТ®

(HEP-ART)

Склад:

діюча речовина:1 флакон ліофілізату містить адеметіоніну 1,4-бутандисульфонату 760 мг в перерахуванні на адеметіонін 400 мг;

допоміжні речовини : 1 ампула розчинника містить L-лізин, натрію гідроксид, воду для ін’єкцій.

Лікарська форма Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована маса від білого до світло-жовтого кольору, вільна від сторонніх часток.

Фармакотерапевтична група

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

S-аденозил-L-метіонін (адеметіонін) - натуральна амінокислота, що наявна майже у всіх тканинах і рідких середовищах організму. Адеметіонін перш за все діє як коензим та донор метильної групи у багатьох реакціях трансметилювання, що є важливим метаболічним процесом у людини і у тварин. Перенесення метильних груп (трансметилювання) адеметіоніну також є важливим метаболічним процесом при будуванні фосфоліпідної мембрани клітин та відіграє роль у текучості мембран.

Адеметіонін здатний проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Високі концентрації адеметіоніну впливають на процеси трансметилювання, які є дуже важливими у мозковій тканині, завдяки впливу на метаболізм катехоламінів (допаміну, адреналіну, норадреналіну), індоламінів (серотоніну, мелатоніну) та гістаміну.

Адеметіонін є попередником в утворенні фізіологічних сульфурованих сполук (цистеїну, таурину, глютатіону, коензиму А) у реакціях транссульфурування. Глютатіон, найпотужніший антиоксидант, є важливим компонентом для печінкової детоксикації. Адеметіонін підвищує рівень глютатіону у пацієнтів з ураженням печінки як алкогольного, так і неалкогольного генезу.

Фолієва кислота та вітамін В12 є есенціальними конутрієнтами у процесах метаболізму та відновлення адеметіоніну.

Фармакокінетика

Абсорбція. У людинипісля внутрішньовенного введення фармакокінетичний профіль адеметіоніну є біекспоненціальним зі швидкою фазою розподілу у тканинах та кліренсом із періодом напіввиведення приблизно 1,5 години. Абсорбція при внутрішньом’язовому введенні - 96 %, максимальні плазмові концентрації досягаються через 45 хвилин після застосування. Після застосування внутрішньо кишковорозчинних таблеток адеметіоніну максимальна плазмова концентрація є дозозалежною, становить 0,5-1 мг/л та досягається через 3-5 годин після прийому одноразової дози від 400 мг до 1000 мг. Плазмова концентрація знижується до початкового значення протягом 24 годин. Біодоступність після перорального застосування підвищується, якщо адеметіонін застосовувати між прийомами їжі.

Розподіл. Об’єм розподілу становить 0,41 л/кг та 0,44 л/кг для доз адеметіоніну 100 мг та 500 мг відповідно. Зв’язування з білками сироватки крові незначне і становить ≤ 5 %.

Метаболізм. Процес метаболізму адеметіоніну є циклічним і називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежна метилаза використовує адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідралази. Гомоцистеїн, зі свого боку, трансформується у метіонін шляхом переносу метильної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Зрештою, метіонін може бути перетворений в адеметіонін, завершуючи цикл.

Виведення. У радіоізотопних дослідженнях при пероральному застосуванні радіоактивно міченого (метил 14С) адеметіоніну у здорових добровольців виведення зі сечею радіоактивної речовини становило 15,5 ± 1,5 % через 48 годин та виведення із фекаліями становило 23,5 ± 3,5 % через 72 години, при цьому у стійких пулах залишалось інкорпоровано приблизно 60 % речовини.

Клінічні характеристики

Показання.

- Внутрішньопечінковий холестаз у дорослих, у тому числі у хворих на хронічний гепатит різної етіології та цироз печінки;

- внутрішньопечінковий холестаз у вагітних;

- депресивні синдроми.

Протипоказання

Генетичні дефекти, що впливають на метіоніновий цикл та/або спричиняють гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (наприклад, недостатність цистатіонін-бета-синтази, дефект метаболізму вітаміну В12).

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Було повідомлення про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Хоча роль адеметіоніну у даному випадку припускається теоретично, слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно зі селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами та рослинними засобами, що містять триптофан.

Особливості застосування.

Внутрішньовенне введення необхідно проводити дуже повільно.

Оскільки недостатність вітаміну В12 та фолієвої кислоти може спричинити зменшення концентрації адеметіоніну, у пацієнтів із групи ризику (анемія, захворювання печінки, вагітність або можливість розвитку вітамінної недостатності через інші хвороби або спосіб харчування, такий як вегетаріанство) необхідно регулярно проводити аналіз крові для перевірки плазмових рівнів цих речовин. Якщо виявлено недостатність, рекомендується лікування вітаміном В12 та/або фолієвою кислотою до або під час застосування адеметіоніну. У разі неможливості проведення зазначених досліджень пацієнтам із групи ризику рекомендується застосування вітаміну В12 та/або фолієвої кислоти згідно з інструкціями для медичного застосування цих лікарських засобів (див. розділ «Фармакологічні властивості. Метаболізм»).

Адеметіонін не рекомендується для застосування пацієнтам із біполярними психозами. Були повідомлення про пацієнтів, у яких відбувся перехід від депресії до гіпоманії або манії при лікуванні адеметіоніном.

Опубліковано одне повідомлення про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Хоча можливість взаємодії припускається теоретично, слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно зі селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами та рослинними засобами, що містять триптофан (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Ефективність застосування адеметіоніну для лікування депресії була продемонстрована у процесі короткотривалих клінічних спостережень (3-6 тижнів). Ефективність застосування адеметіоніну тривалістю більше 6 тижнів для лікування депресії невідома. Існує багато способів лікування депресії, тому пацієнти повинні проконсультуватися з лікарем для визначення оптимальної терапії.Пацієнтів слід попередити про необхідність інформування лікаря, якщо під час терапії адеметіоніном симптоми їх захворювання (депресії) не проходять або погіршуються.

Пацієнти з депресією зазвичай перебувають у групі підвищеного ризику щодо скоєння суїциду або інших серйозних вчинків, тому потребують ретельного нагляду та постійної психіатричної допомоги під час лікування адеметіоніном з метою контролю ефективності лікування симптомів депресії.

Були повідомлення про короткотривалу появу або посилення відчуття тривожності у пацієнтів, які приймали адеметіонін. У більшості випадків у перериванні терапії не було необхідності. Іноді відчуття тривожності зникало після зменшення дозування або припинення терапії.

Вплив на імунологічний аналіз гомоцистеїну

Адеметіонін впливає на імунологічний аналіз гомоцистеїну, результати якого можуть помилково вказувати на підвищений рівень гомоцистеїну у плазмі крові у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У зв’язку з цим таким пацієнтам рекомендується застосовувати неімунологічні методи визначення рівня гомоцистеїну у плазмі крові.

Печінкова недостатність.Фармакокінетичні характеристики у здорових добровольців та пацієнтів із хронічним захворюванням печінки не відрізняються.

Слід контролювати рівень аміаку у пацієнтів з прециротичною або циротичною стадією гіперамоніємії, які застосовують таблетки адеметіоніну.

Ниркова недостатність.Існують обмежені дані,тому таким пацієнтам адеметіонін слід застосовувати з обережністю.

Самогубство/суїцидальні думки

Депресія пов’язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, суїцидальної поведінки і самогубства (або з пов’язаними з ним подіями). Ризик зберігається до настання ремісії при лікуванні депресії. Суттєвого покращення може не відбутися протягом перших тижнів лікування або протягом кількох тижнів після початкового курсу терапії, тому пацієнтам з депресією необхідний ретельний нагляд, поки не буде спостерігатися поліпшення стану.

Інші психічні захворювання, при яких застосовують цей препарат, також можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком суїцидальної поведінки. Крім того, такі захворювання можуть бути пов’язані з тяжким депресивним розладом. При лікуванні пацієнтів з тяжким депресивним розладом слід проявляти велику обережність і застосовувати ті ж самі заходи безпеки, що застосовуються при лікуванні пацієнтів з іншими психічними захворюваннями.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування високих доз адеметіоніну у ІІІ триместрі вагітності не спричиняло якихось побічних реакцій. Адеметіонін у І та ІІ триместрі вагітності слід застосовувати лише після ретельної оцінки лікарем співвідношення користь для матері/ризик для плода.

У період годування груддю адеметіонін застосовують тільки тоді, коли користь від його застосування переважає ризик для немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У деяких пацієнтів протягом терапії адеметіоніном може виникнути запаморочення. У таких випадках слід утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами до повного зникнення симптомів, що можуть впливати на швидкість реакції при зазначених видах діяльності.

Спосіб застосування та дози.

Лікування зазвичай розпочинають з парентерального введення препарату з подальшим застосуванням адеметіоніну у формі таблеток. Готувати розчин для ін’єкцій потрібно безпосередньо перед застосуванням.

Початкова терапія

Внутрішньовенно або внутрішньом’язово: рекомендована доза становить 5 - 12 мг/кг маси тіла на добу. Звичайна початкова доза становить 400 мг на добу, загальна добова доза не має перевищувати 1000 мг. Тривалість початкової парентеральної терапії становить 15 - 20 днів при лікуванні депресивних синдромів та 2 тижні при лікуванні захворювань печінки.

Тривалість терапії залежить від тяжкості та перебігу захворювання і визначається лікарем індивідуально.

Ліофілізований порошок розчинити у спеціальному розчиннику, що додається, безпосередньо перед застосуванням. Препарат можна вводити у вигляді внутрішньом’язових або внутрішньовенних ін’єкцій. Для внутрішньовенного введення необхідну дозу адеметіоніну потрібно далі розвести у 250 мл фізіологічного розчину або 5 % розчину декстрози (глюкози) та проводити інфузію повільно упродовж 1-2 годин. Невикористану частину розчину потрібно викинути.

Адеметіонін не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію. Якщо ліофілізований порошок має інший колір, крім білого (через наявність тріщин у флаконі або через вплив підвищеної температури), необхідно утриматися від його застосування.

Пацієнти літнього віку

На основі наявного клінічного досвіду не виявлено відмінностей у реакціях на лікування між пацієнтами літнього віку та молодшими пацієнтами. Лікування пацієнтів літнього віку рекомендується розпочинати з найменшої рекомендованої дози, зважаючи на зниження печінкової, ниркової або серцевої функції, наявність супутніх патологічних станів та застосування інших лікарських засобів.

Діти.

Безпека та ефективність застосування адеметіоніну дітям не встановлені.

Передозування.

Рідко повідомлялося про випадки передозування адеметіоніном. При передозуванні лікарі мають звертатися до місцевих токсикологічних центрів. Загалом рекомендований нагляд за пацієнтом та підтримувальне лікування.

Побічні реакції.

У процесі клінічних досліджень адеметіонін застосовували приблизно 2000 пацієнтів. Найчастіше під час лікування адеметіоніном повідомлялося про головний біль, діарею та нудоту.

Про нижченаведені побічні реакції повідомлялося із вказаною частотою у процесі клінічних досліджень застосування адеметіоніну (n=1922), а також у спонтанних повідомленнях. Побічні реакції класифіковано за системами органів (згідно з MedDRA) та за частотою виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000).

З боку шлунково-кишкового тракту:часто - біль у животі, діарея, нудота; нечасто - сухість у роті, диспепсія, метеоризм, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкова кровотеча, шлунково-кишкові розлади, блювання, езофагіт; рідко - здуття живота.

Загальні розлади та реакції у місці введення: часто - астенія; нечасто - набряк, гіпертермія, озноб*, реакції у місці введення*, некроз у місці введення*; рідко - нездужання.

З боку імунної системи:нечасто - підвищена чутливість*, анафілактоїдні реакції* або анафілактичні реакції (наприклад, гіперемія, диспное, бронхоспазм, біль у спині, дискомфорт у грудній клітці, зміни артеріального тиску (гіпотензія, гіпертензія) або частоти пульсу (тахікардія, брадикардія))*.

Інфекції та інвазії:нечасто - інфекції сечовивідних шляхів.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини:нечасто - артралгія, м’язові судоми.

З боку нервової системи:часто - головний біль; нечасто - запаморочення,парестезії, дисгевзія*.

Психічні розлади:часто - тривожність, безсоння; нечасто - ажитація, сплутаність свідомості.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння : нечасто - набряк гортані*.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:часто - свербіж; нечасто - гіпергідроз, ангіоневротичний набряк*, алергічні шкірні реакції (наприклад, висипання, свербіж, кропив’янка, еритема)*.

З боку судин:нечасто - припливи, гіпотензія, флебіт.

Рідко були повідомлення про суїцидальні думки/поведінку у пацієнтів з депресивними синдромами (див. розділ «Особливості застосування»).

* Побічні реакції зі спонтанних повідомлень, що спостерігались частіше у спонтанних повідомленнях або не спостерігались у процесі клінічних досліджень, класифіковані за частотою виникнення «нечасто» з огляду на те, що верхня межа 95 % довірчого інтервалу для очікуваної частоти не перевищує 3/Х, де Х=1922 (загальна кількість добровольців у клінічних дослідженнях).

Термін придатності.

2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС. Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Адеметіонін (розчин для ін’єкцій) не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію.

Упаковка.

У флаконах № 5 у комплекті з розчинником по 5 мл в ампулах № 5.

Категорія відпуску.За рецептом.

Виробник.

АТ «Фармак».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.