ВОЛЮЛАЙТ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ВОЛЮЛАЙТ

( VOLU LYTE )

Склад:

діючі речовини: 1000 мл розчину для інфузій містить:

полі (О-2-гідроксіетил) крохмалю 130/0,4 60,0 г

натрію ацетату тригідрату 4,63 г

натрію хлориду 6,02 г,

калію хлориду 0,30 г,

магнію хлориду гексагідрату 0,30 г;

допоміжні речовини: натрію гідроксид та кислота хлористоводнева розведена (для корекції рН), вода для ін’єкцій.

Електроліти:

Na + 137,0 ммоль/л,

K + 4,0 ммоль/л,

Mg ++ 1,5 ммоль/л,

Cl - 110,0 ммоль/л,

СН3СОО - 34,0 ммоль/л.

Теоретична осмолярність: 286,5 мОсмоль/л,

Кислотність, що титрується: ˂ 2,5 ммоль NaOH/л;

pH: 5,7 - 6,5.

Лікарська форма Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або злегка опалесціюючий, безбарвний або слабко-жовтого кольору розчин.

Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та білкові фракції плазми крові.

Код АТС  В05А А07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка Активний інгредієнт Волюлайту - гідроксіетиловий крохмаль 130/0,4 - похідний крохмалю, виробленого із кукурудзи воскової стиглості (молярне заміщення 0,38 - 0,45 г), що складається з полімеру глюкози (амілопектину). Волюлайт - синтетичний колоїд для поповнення об’єму. Його фармакологічні властивості залежать від ступеня молярного заміщення гідроксіетильними групами (0,4), середньої молекулярної маси (130000 Да), концентрації (6%), співвідношення заміщення (співвідношення С2/С6) близько 8:12, а також дозування та швидкості інфузії. Щоб описати молекулярну масу та характеристики молярного заміщення гідроксіетилового крохмалю у Волюлайті, сполуку позначають як гідроксіетиловий крохмаль 130/0,4. Низьке молярне заміщення, середня молекулярна маса та вузький молекулярно-масовий розподіл ГЕК 130/0,4, що міститься в Волюлайті, сприяють його корисному впливу на фармакокінетику та внутрішньосудинний об'єм.

Інфузія 500 мл Волюлайту, проведена протягом 30 хвилин добровольцям призвела до платоподібного збільшення об’єму приблизно на 100 % від введеного об’єму, що зберігається приблизно від 4 до 6 годин.

Ізоволемічний обмін крові з Волюлайтом зберігає об'єм крові протягом принаймні 6 годин.

Волюлайт містить електроліти натрій (Na +), калій (K +), магній (Mg + +), хлорид (Cl-) і ацетат (CH3COO-) в ізотонічному розчині. Ацетат - аніон, що метаболізується, окислюється в різних органах і має ефект підлужування.

Волюлайт містить незначну кількість хлориду і тому протидіє розвитку гіперхлоремічного метаболічного ацидозу, особливо коли необхідні значні дози вливання або у разі ризику розвитку метаболічного ацидозу.

При застосуванні у кардіохірургії рівень хлоридів був значно нижчим, а рівень надлишку основ був менш негативним при застосуванні Волюлайту у порівнянні з ГЕК 130/0,4 (6%) в 0,9 % розчині натрію хлориду.

Лікування вагітних жінок, яким проводиться кесарів розтин

Існують обмежені дані клінічних досліджень застосування одноразової дози ГЕК 130/0,4 (6%) у 0,9 % розчині хлориду натрію вагітним жінкам під час кесарева розтину зі спінальною анестезією. Прояви гіпотензії були значно нижчими при застосуванні ГЕК 130/0,4 (6%) у порівнянні з контролем - кристалоїдним розчином (36,6% проти 55,3%).

Загальна оцінка ефективності показала значні переваги застосування ГЕК 130/0.4 (6%) для профілактики гіпотензії та у разі виникненні тяжкої гіпотензії порівняно з кристалоїдними розчинами.

Фармакокінетика Фармакокінетика ГЕК має складний характер і залежить від молекулярної маси і ступеня молекулярного заміщення речовини. Після внутрішньовенного введення ГЕК молекули менше 60000-70000 Да (поріг ниркової фільтрації) швидко виводяться із сечею, а більші молекули, у тому числі і молекули Волюлайту, розщеплюються α-амілазою плазми крові, після чого теж виводяться нирками.

Середня молекулярна маса Волюлайту у перші хвилини після інфузії становить у плазмі кровіin vivo 70000--80000 Да і перевищує поріг ниркової фільтрації протягом усього періоду лікування.

Об’єм розподілу становить близько 5,9 л. Через 30 хвилин після закінчення інфузії Волюлайту його концентрація у плазмі крові становить 75 % максимальної, а через 6 годин знижується до 14 %.

При одноразовому введенні 500 мл Волюлайту молекули ГЕК майже повністю виводяться з організму через 24 години.

Після введення 500 мл препарату Волюлайт його кліренс у плазмі крові становить 31,4 мл/хв. Після одноразового введення 500 мл препарату час його напіввиведення із плазми крові у першій фазі становить 1,4 години, а в другій фазі - 12,1 години.

У хворих зі стабільними порушеннями функцій нирок (від слабких до тяжких) і кліренсом креатиніну (КК) < 50 мл/хв величина площі під фармакокінетичною кривою (ППК) була помірно вищою (у 1,7 раза), ніж у хворих із КК >50 мл/хв при однаковій дозі препарату (500 мл). Порушення функції нирок не впливало на час напіввиведення у кінцевій фазі виведення і на величину максимальної концентрації ГЕК у плазмі крові. При КК > 30 мл/хв із сечею виводилося 59 % введеної дози препарату, а при КК 15-30 мл/хв - 51 %.

Після щоденної інфузії 500 мл 10% розчину, що містить ГЕК 130/0,4, протягом 10 днів у добровольців значного накопичення препарату у плазмі крові не виявлено.

У додатковому фармакокінетичному дослідженні вісім стабільних пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (ТСНН), яким проводився гемодіаліз, отримали одну дозу 250 мл (15г) ГЕК 130/0.4 (6%). 3,6 г (24% від дози) ГЕК були виведені протягом 2-х годин сеансу гемодіалізу (500 мл діалізата на хвилину, фільтр HD Highflux FX 50, Fresenius Medical Care, Німеччина). Після 24 годин середня концентрація ГЕК в плазмі була 0,7 мг/мл. Після 96 годин середня концентрація ГЕК в плазмі була 0,25 мг/мл.

ГЕК 130/0,4 (6%) протипоказаний пацієнтам, які отримують гемодіаліз.

Клінічні характеристики.

Показання.

Гіповолемія, спричинена гострою крововтратою, у випадках, коли застосування тільки кристалоїдів вважається недостатнім.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до компонентів препарату;

• сепсис;

• опіки;

• ниркова недостатність або замісна ниркова терапія;

• внутрішньочерепна або церебральна кровотеча;

• критичний стан хворого (зазвичай пацієнти відділень реанімації);

• гіпергідратація;

• набряк легенів;

• зневоднення;

• тяжка гіперкаліємія;

• тяжка гіпернатріємія або тяжка гіперхлоремія;

• тяжкі порушення функції печінки;

• існуючі порушення коагуляції або згортання крові;

• наявність у пацієнта трансплантованих органів;

• клінічні захворювання, коли об'ємне перевантаження є потенційною проблемою, особливо у разі набряку легенів та застійної серцевої недостатності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дотепер випадки взаємодії Волюлайту з іншими лікарськими засобами невідомі.

При сумісному введенні інших лікарських засобів необхідно враховувати що вони можуть спричинити затримку калію або натрію.

Під час введення ГЕК може тимчасово підвищуватися рівень амілази в сироватці крові, що може вплинути на встановлення діагнозу панкреатиту.

При високих дозах ефекти розведення можуть призвести до зниження рівня факторів згортання крові та інших білків плазми та зменшення гематокриту.

Особливості застосування.

Виникнення анафілактичних/анафілактоїдних реакцій, таких як гіперчутливість, слабкі грипоподібні симптоми, брадикардія, тахікардія, бронхоспазм, некардіальний набряк легенів, пов’язували з розчинами, що містять гідроксіетиловий крохмаль.

Через ризик виникнення алергічних (анафілактичних/анафілактоїдних) реакцій стан пацієнта необхідно ретельно контролювати, а інфузію проводити з низькою швидкістю. При виникненні реакції гіперчутливості введення препарату слід негайно припинити та вжити відповідних лікувальних та підтримуючих заходів до зникнення симптомів.

На сьогодні відсутні надійні дані щодо безпеки довгострокового застосування ГЕК пацієнтам після хірургічного втручання та пацієнтам з травмами. Перед призначенням ГЕК таким хворим необхідно ретельно зважити очікувану користь та невизначеність щодо довгострокової безпеки, а також розглянути можливість альтернативного лікування.

ГЕК протипоказаний пацієнтам з нирковою недостатністю та пацієнтам, яким проводять замісну ниркову терапію. Застосування ГЕК слід припинити при появі перших ознак ураження нирок.

Про випадки необхідності проведення замісної ниркової терапії повідомлялося протягом періоду до 90 днів після інфузії ГЕК. Необхідно проводити моніторинг функції нирок у пацієнтів принаймні 90 днів.

Особливу обережність слід проявляти при лікуванні пацієнтів з порушеннями функції печінки. Також слід уникати вираженої гемодилюції, що виникає внаслідок введення високих доз розчинів ГЕК, при лікуванні хворих на гіповолемію.

Волюлайт не є замінником еритроцитів чи факторів коагуляції в плазмі.

Застосування ГЕК необхідно припинити при перших ознаках коагулопатії. У разі повторного застосування необхідно ретельно контролювати показники згортання крові.

Пацієнтам, яким проводиться операція на відкритому серці у поєднані з серцево-легеневим шунтуванням, застосування ГЕК не рекомендується через ризик виникнення надмірної кровотечі.

Необхідно уникати об’ємного перевантаження через передозування або надто швидку інфузію, особливо у пацієнтів з легеневою та серцево-судинною патологіями. Необхідно ретельно контролювати рівні електролітів, баланс рідини, функцію нирок та кислотно-лужний баланс.

У разі тяжкої дегідратації призначають розчини кристалоїдів. Як правило, потрібно вводити достатньо рідини, щоб уникнути зневоднення. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам з порушенням обміну електролітів.

При метаболічному алкалозі та клінічних ситуаціях, коли слід уникати алкалізації, необхідно надавати перевагу розчинам на основі розчину хлориду натрію (подібний препарат, що містить ГЕК 130/0,4 у 0,9% розчині хлориду натрію), а не препаратам, що викликають залуження, як і Волюлайт.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Клінічних даних щодо застосування Волюлайту у період вагітності немає. Існують обмежені дані клінічних досліджень застосування ГЕК 130/0,4 (6 %) вагітним жінкам, які перенесли кесарів розтин із застосуванням спінальної анестезії. Виникнення гіпотензії значно нижче (36,6 %) при застосуванні ГЕК (6 %) у порівнянні з застосуванням кристалоїдних розчинів (55,3 %). Загальна оцінка ефективності застосування ГЕК для профілактики гіпотензії та попередження виникнення серйозних гіпотонічних ускладнень має значні переваги у порівнянні з кристалоїдними розчинами. Дослідження на тваринах не виявили прямого або опосередкованого несприятливого впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи і постнатальний розвиток. Також не спостерігалося ознак тератогенності. При застосуванні ГЕК з 0,9 % розчином натрію хлориду не було виявлено негативного впливу на вагітних та новонароджених. Волюлайт можна застосовувати під час вагітності тільки у разі, коли очікувана користь від лікування переважає можливий ризик для плода.

Невідомо, чи препарат виділяється в грудне молоко. Оскільки багато препаратів виділяється в грудне молоко, слід проявляти обережність при введенні Волюлайту.

Рішення щодо продовження/припинення годування груддю під час терапії Волюлайтом слід приймати з урахуванням користі від грудного вигодовування для дитини та переваги від терапії препаратом для жінки.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими складними механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Лише для внутрішньовенної інфузії. для одноразового використання.

Застосовувати лише прозорий розчин, що не містить механічних часток, відразу після відкриття непошкодженої упаковки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності. Будь-який невикористаний розчин слід утилізувати.

ГЕК потрібно застосовувати у найнижчих ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу. Лікування повинно супроводжуватися безперервним моніторингом гемодинаміки і повинно бути припинено відразу після досягнення відповідних показників гемодинаміки.

Застосування ГЕК має бути обмежено початковою фазою відновлення об’єму циркулюючої крові при гіповолемії, з максимальним інтервалом через 24 годин.

Перші 10-20 мл препарату вводять повільно. Пацієнт повинен перебувати під пильним наглядом (через можливі анафілактичні/анафілактоїдні реакції).

Добова доза та швидкість інфузії залежать від об’єму крововтрати, підтримки або відновлення гемодинаміки та ефекту гемодилюції.

Максимальна добова доза Волюлайту становить 30 мл/кг.

Діти

Дані щодо застосування ГЕК дітям обмежені, тому ці розчини не рекомендується застосовувати дітям.

Передозування

Як і при введенні інших плазмозамінних розчинів, передозування Волюлайтом може призвести до перевантаження системи кровообігу (наприклад до набряку легенів). У цьому випадку інфузію необхідно негайно припинити і у разі необхідності ввести діуретик.

Побічні реакції.

Побічні реакції класифіковано за системами органів і за частотою виникнення: дуже поширені:≥ 1/10; поширені: ≥ 1/100 і < 1/10; непоширені: ≥ 1/1000 і < 1/100; рідко поширенні: ≥ 1/10000 і < 1/1000; дуже рідко поширенні: < 1/10000, частота невідома (оцінка не може бути проведена за наявними даними).

Кров о носна та лімфатична системи.

Рідко поширені (великі об’єми). При введенні гідроксіетилкрохмалю (ГЕК) можливі порушення згортання крові, які залежать від дози.

Імунна система.

Рідко поширені.Лікарські препарати, що містять ГЕК, можуть спричиняти анафілактичні /анафілактоїдні реакції (гіперчутливість, легкі грипоподібні симптоми, брадикардію, тахікардію, бронхоспазм, некардіогенний набряк легенів). У цьому випадку необхідно негайно припинити введення препарату та вжити необхідних заходів.

Поширені (дозозалежні). Тривале застосування великих об’ємів ГЕК може спричинити шкірний свербіж, який є відомим побічним ефектом цих препаратів.

Свербіж може з’явитися тільки через декілька тижнів після останнього введення та може зберігатися протягом декількох місяців.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів.

Частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних): ураження печінки.

Порушення з боку нирок та функції сечовиділення.

Частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних): ураження нирок.

Лабораторні показники.

Поширені (дозозалежні). Під час введення ГЕК може підвищуватися рівень амілази в сироватці крові, що може вплинути на діагностування панкреатиту.

Підвищення активності амілази пов’язано з утворенням комплексу амілаза-ГЕК, який повільно виводиться; підвищення активності амілази не свідчить про наявність панкреатиту.

При високих дозах препарату ефект дилюції може спричиняти розведення компонентів крові, зниження гематокриту, а також факторів коагуляції та інших протеїнів плазми.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Несумісність

Необхідно уникати змішування Волюлайту з іншими препаратами. У виняткових випадках, коли необхідно змішати препарат з іншими лікарськими засобами потрібно розглядати сумісність суміші (помутніння або осад) проводити змішування в асептичних умовах і ретельно перемішувати.

Упаковка.

По 250 або 500 мл у мішку freeflex

По 250 або 500 мл у мішку freeflex; по 20 або 30 мішків freeflex в груповій коробці із картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник

Фрезеніус Кабі Дойчланд ГмбХ.

Місцезнаходженнявиробника та адреса місця провадження його діяльності.

Фрезеніусштрассе 1, 61169 Фрідберг, Німеччина.

Заявник.

Фрезеніус Кабі Дойчланд ГмбХ.

Місцезнаходження заявника та/або представника заявника.

Ельзе-Крьонер-штрассе, 1, 61352, Бад Гомбург, Німеччина.