ПІРЕТИКОЛ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ПІРЕТИКОЛ

(PIRETICOL)

Склад:

діюча речовина:парацетамол;

1 мл розчину містить 10 мг парацетамолу;

допоміжні речовини: маніт; цистеїну гідрохлорид, моногідрат; натрію гідрофосфат, дигідрат; натрію гідроксид; кислота хлористоводнева; вода для ін’єкцій.

Лікарська формаРозчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий злегка жовтуватий розчин.

Фармакотерапевтична група

Аналгетики та антипіретики. Код АТС  N02B E01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Точний механізм аналгетичних і жарознижувальних властивостей парацетамолу ще має бути встановлений; він може включати центральний та периферичний вплив.

Парацетамол починає проявляти знеболювальний ефект через 5-10 хвилин після початку введення. Максимальний аналгетичний ефект досягається через 1 годину, і тривалість цього ефекту зазвичай становить 4-6 годин.

Парацетамол зменшує підвищену температуру протягом 30 хвилин після початку введення з тривалістю жарознижувального ефекту щонайменше 6 годин.

Фармакокінетика

Дорослі

Абсорбція.

Фармакокінетика парацетамолу лінійно залежна від дози аж до введення 2 г як після одноразового застосування, так і після багаторазового введення протягом 24 годин.

Біодоступність парацетамолу після інфузії у кількості 500 мг та 1 г подібна до біодоступності після інфузії 1 г та 2 г пропацетамолу (містить 500 мг та 1 г парацетамолу відповідно). Максимальна концентрація парацетамолу у плазмі крові (Cmax), що спостерігається у кінці 15-хвилинної внутрішньовенної інфузії 500 мг та 1 г, становить 15мкг/мл та 30 мкг/мл відповідно.

Розподіл

Об’єм розподілу парацетамолу становить приблизно 1 л/кг. Парацетамол слабко зв’язується з білками плазми крові. Після введення 1 г парацетамолу в цереброспінальній рідині спостерігали значну концентрацію парацетамолу (приблизно 1,5 мкг/мл) починаючи з 20-ї хвилини після інфузії.

Метаболізм

Парацетамол метаболізується головним чином у печінці двома основними шляхами: через кон’югацію глюкуронової кислоти та кон’югацію сульфатної кислоти. Останній шлях швидко насичується при введенні доз, що перевищують терапевтичні. Невелика частка (менше 4 %) метаболізується цитохромом Р450 до реактивного проміжного продукту (N-ацетилбензохіноніміну), який за нормальних умов застосування швидко знешкоджується відновленим глутатіоном і виводиться з сечею після кон’югації з цистеїном і меркаптуровою кислотою. Однак у разі важкого передозування кількість цього токсичного метаболіту підвищується.

Виведення.

Метаболіти парацетамолу виводяться в основному з сечею. 90 % введеної дози виводиться протягом 24 годин, переважно у вигляді кон’югатів глюкуроніду (60-80 %) і сульфату (20-30 %). Менше 5 % виводяться у незміненому вигляді. Період напіввиведення з плазми крові (t1/2) становить 2,7 години, а загальний кліренс — 18 л/год.

Діти

Фармакокінетичні показники парацетамолу у дітей подібні до тих, що спостерігаються у дорослих, за винятком t1/2, який трохи коротший (від 1,5 до 2годин), ніж у дорослих. У новонароджених t1/2 більший, ніж у дітей, тобто приблизно 3,5 години. У новонароджених та дітей віком до 10 років значно менше виділяється глюкуронід і більше сульфатних кон’югатів, ніж у дорослих.

Пов’язані з віком фармакокінетичні значення (стандартизований кліренс, CLstd*/Foral(л×год-1×70кг-1)

*CLstd — оцінка кліренсу для популяції.

Особливі категорії пацієнтів

Пацієнти з нирковою недостатністю.

У випадках тяжкого порушення функції нирок (кліренс креатиніну 10-30 мл/хв) виведення парацетамолу трохи уповільнюється, t1/2 становить від 2 до 5,3 години. Швидкість виведення глюкуронідних та сульфатних кон’югатів у 3 рази повільніша у пацієнтів з тяжкими порушеннями нирок, ніж у здорових людей. Тому у разі введення лікарського засобу пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну ≤30мл/хв) мінімальний інтервал між кожним введенням повинен бути збільшений до 6годин (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти літнього віку.

Фармакокінетика та метаболізм парацетамолу у пацієнтів літнього віку не змінюються. Дляпацієнтів цієї категорії нема необхідності коригувати дозування лікарського засобу.

Клінічні характеристики

Показання

• Для короткочасного лікування помірного болю, особливо після операції.
• Для короткочасного лікування гарячки.

Лікарський засіб застосовувати, коли введення внутрішньовенним способом клінічно обґрунтоване нагальною потребою лікування болю або гіпертермії та/або коли інші шляхи введення недоступні.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до парацетамолу, пропацетамолу гідрохлориду (попередника парацетамолу) та/або до допоміжних речовин лікарського засобу.
• Тяжка печінкова недостатність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Пробенецид.

У разі одночасного застосування пробенецид спричиняє майже подвійне зниження кліренсу парацетамолу шляхом інгібування його кон’югації з глюкуроновою кислотою. Увипадку застосування парацетамолу одночасно з пробенецидом необхідно розглянути доцільність зниження дози парацетамолу.

Саліциламід.

У разі одночасного застосування можливе подовження періоду напіввиведення парацетамолу.

Речовини, що індукують ферменти печінки.

У разі одночасного застосування парацетамолу з такими засобами необхідно дотримуватися обережності (див. розділ «Передозування»).

Пероральні антикоагулянти.

У разі одночасного застосування парацетамолу (4000 мг на добу протягом щонайменше 4днів) з пероральними антикоагулянтами можуть незначно змінюватися показники МНВ (міжнародного нормалізаційного відношення). У цьому випадку слід посилено контролювати показники МНВ протягом періоду одночасного застосування, а також протягом 1 тижня після припинення лікування парацетамолом.

Флуклоксацилін.

При одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном слід дотримуватися обережності, оскільки такий одночасний прийом асоціюється з метаболічним ацидозом з високим аніонним дефіцитом, особливо у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

Особливості застосування

Тривале або часте застосування лікарського засобу не рекомендується. Слід переходити на відповідну аналгетичну пероральну терапію, як тільки цей шлях введення стане можливим.

Щоб уникнути передозування, потрібно впевнитися, що інші введені лікарські засоби не містять парацетамолу або пропацетамолу. Дозування може потребувати корекції (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Застосування лікарського засобу в дозах, що перевищують рекомендовані, спричиняє ризик дуже тяжкого пошкодження печінки. Клінічні ознаки і симптоми ураження печінки (у тому числі фульмінантний гепатит, печінкова недостатність, холестатичний гепатит, цитолітичний гепатит), як правило, спостерігаються тільки через 2 дні після введення парацетамолу, причому пік вираженості проявляється, зазвичай, через 4-6 днів. Лікування антидотом повинно бути проведене щонайшвидше (див. розділ «Передозування»).

Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю при:

• печінковій недостатності;
• тяжкій нирковій недостатності [кліренс креатиніну ≤30мл/хв] (див. розділи«Спосіб застосування та дози» і «Фармакокінетика»);
• хронічному алкоголізмі;
• хронічному недоїданні (низькі запаси глутатіону печінки);
• зневодненні;
• генетично зумовленій недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (фавізм) —

через можливе виникнення гемолітичної анемії внаслідок пониженої доступності глутатіону після введення парацетамолу.

Рекомендується дотримуватися обережності у разі одночасного застосування лікарського засобу з флуклоксациліном через підвищений ризик метаболічного ацидозу з високим аніонним дефіцитом, особливо у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю, сепсисом, при недоїданні та за наявності інших причин дефіциту глутатіону (наприклад, хронічний алкоголізм), а також якщо застосовуються максимальні добові дози парацетамолу. Рекомендується ретельний моніторинг, включаючи вимірювання вмісту 5-оксопроліну в сечі.

Лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на флакон, тобто практично не містить натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність.

Великий обсяг даних щодо застосування вагітним жінкам свідчить про відсутність будь-яких вад розвитку або фетотоксичності/неонатальної токсичності. Результати епідеміологічних досліджень неврологічного розвитку дітей, які зазнали впливу парацетамолу в утробі матері, показують непереконливі результати. За наявності клінічних показань лікарський засіб дозволяється застосовувати у період вагітності у найнижчій ефективній дозі протягом найкоротшого можливого часу з найменшою можливою частотою.

Період годування грудьми.

Після перорального прийому парацетамол проникає у грудне молоко у невеликій кількості. Про небажані ефекти у новонароджених не повідомляли. Лікарський засіб можна застосовувати жінкам у період годування грудьми.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив відсутній.

Спосіб застосування та дози

Дозування

Лікарський засіб призначений лише для дорослих, підлітків та дітей з масою тіла більше 33 кг.

Дозування залежить від маси тіла пацієнта (див. таблицю дозування нижче).

*Максимальна добова доза наведена для пацієнтів, які не отримують інші препарати, що містять парацетамол; інакше добову дозу необхідно належним чином коригувати з урахуванням дози цих препаратів.

**Пацієнти, що важать менше, потребують менших об’ємів.

Особливі категорії пацієнтів

Пацієнти з тяжкою нирковою недостатністю.Для пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв) рекомендовано зменшити дозу та збільшити мінімальний інтервал між кожним введенням до 6 годин (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти з гепатоцелюлярною недостатністю, хронічним алкоголізмом, хронічним недоїданням (низькими запасами печінкового глутатіону), зневодненням. Для таких пацієнтів добова доза не повинна перевищувати 3 г (див. розділ «Особливості застосування»).

Спосіб застосування

Лікарський засіб призначений для внутрішньовенного застосування.

Розчин парацетамолу вводити у вигляді 15-хвилинної внутрішньовенної інфузії.

Лікарський засіб призначений лише для одноразового використання. Невикористаний розчин слід утилізувати.

Перед введенням лікарський засіб потрібно візуально перевірити на наявність будь-яких частинок та знебарвлення. Дозволяється використання розчину, тільки якщо він є прозорим і злегка жовтуватим.

З мікробіологічної точки зору, за винятком випадків, коли спосіб відкриття та подальшого поводження виключає ризик мікробного забруднення, лікарський засіб слід використовувати негайно. Якщо він не використовується негайно, за час та умови зберігання після відкриття відповідає користувач.

Як і під час уведення будь-якого іншого розчину для інфузій, що постачається в контейнерах з повітрям всередині, слід уважно стежити за проведенням інфузії розчину незалежно від способу його введення. Особлива увага потрібна в кінці інфузії, насамперед під час інфузії в центральні вени, щоб уникнути повітряної емболії.

Діти.

Лікарський засіб призначений лише для дітей з масою тіла більше 33 кг.

Передозування

Симптоми.

Існує ризик пошкодження печінки (у тому числі фульмінантний гепатит, печінкова недостатність, холестатичний гепатит, цитолітичний гепатит), особливо у людей літнього віку, у маленьких дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, хронічного недоїдання та у пацієнтів, які отримують ферментні індуктори. Передозування може бути летальним у цих випадках.

Симптоми зазвичай з’являються протягом перших 24 годин і включають: нудоту, блювання, анорексію, блідість та біль у животі. Передозування у кількості 7,5 г і більше парацетамолу при одноразовому введенні у дорослих або 140 мг/кг маси тіла при одноразовому введенні у дітей спричиняє цитоліз печінки, який може призвести до повного і необоротного некрозу, гепатоцелюлярної недостатності, метаболічного ацидозу, енцефалопатії, коми та летального наслідку. Одночасно спостерігається підвищення рівня трансаміназ печінки (АСТ [аспартатамінотрансфераза], АЛТ [аланінамінотрансфераза]), лактатдегідрогенази та білірубіну разом зі зниженням рівня протромбіну, яке може виникнути через 12-48 годин після введення. Клінічні симптоми ураження печінки, як правило, проявляються спочатку через 2 доби та досягають максимуму через 4-6 діб.

Незалежно від наявності та вираженості можливих порушень функції печінки, у випадку передозування може розвитися симптоматика гострої ниркової недостатності.

Лікування.

Негайна госпіталізація.

Перед початком лікування і якомога швидше після передозування потрібно взяти зразок крові для визначення концентрації парацетамолу у плазмі крові.

Лікування включає введення антидоту N-ацетилцистеїну (NAC) внутрішньовенним або пероральним шляхом, якщо можливо — не пізніше ніж через 10 годин після передозування. Однак NAC може забезпечити деякий ступінь захисту навіть через більш ніж 10 годин, але в цих випадках слід призначати лікування із тривалим застосуванням NAC.

Симптоматичне лікування.

Аналізи функціонування печінки необхідно зробити на початку лікування і повторювати кожні 24 години. Найчастіше рівні печінкових трансаміназ відновлюються до норми протягом 1-2 тижнів з повним відновленням нормальної функції печінки. Однак у дуже важких випадках може потребуватися трансплантація печінки.

Побічні реакції

Побічні реакції відповідно до частоти виникнення класифікують за такими категоріями: рідко (> 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (частоту неможливо оцінити на основі доступних даних).

З боку кровоносної та лімфатичної систем:

дуже рідко — тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія.

З боку імунної системи:

дуже рідко — реакції гіперчутливості*.

З боку серця:

невідомо — тахікардія.

З боку судин:

рідко — гіпотензія; невідомо — припливи.

З боку гепатобіліарної системи:

рідко — підвищений рівень печінкових трансаміназ.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

дуже рідко — серйозні шкірні реакції**; невідомо — свербіж, еритема.

Загальні розлади та реакції у місці введення:

рідко — слабкість.

* Повідомлялося про дуже рідкісні випадки реакції гіперчутливості, починаючи від простих шкірних висипів або кропив’янки до анафілактичного шоку, — вони потребують припинення лікування.

** Повідомлялося про дуже рідкісні випадки серйозних шкірних реакцій.

Під час клінічних випробувань часто повідомлялося про небажані реакції у місці ін’єкції (болі та відчуття печіння).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці. Не охолоджувати. Не заморожувати.

Несумісність.

Лікарський засіб не можна змішувати з іншими препаратами.

Упаковка

По 100 мл у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Мефар Ілач Сан. А.Ш. /

Mefar Ilac San. A.S.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Рамазаноглу Мах. Енсар Джад. № 20, 34906 Курткой - Пендик/Стамбул, Туреччина / Ramazanoglu Mah. Ensar Cad. No: 20, 34906 Kurtkoy - Pendik/Istanbul, Turkey.

Заявник.

ТОВ «УОРЛД МЕДИЦИН», Україна /

WORLD MEDICINE, LLC, Ukraine.