ЦЕФОТАКСИМ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Цефотаксим

( Cefotaxime )

Склад:

діюча речовина: цефотаксим;

1 флакон містить цефотаксимунатрію еквівалентно цефотаксиму 1000 мг.

Лікарська формаПорошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:від майже білого до блідо-жовтого кольору кристалічний порошок.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. β-лактамні антибіотики.

Цефалоспорини III покоління. Код АТС  J01D D01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Цефотаксим –напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик III покоління для парентерального застосування. Діє бактерицидно. Має широкий спектр дії. До лікарського засобучутливі:Streptocoсcii(за винятком групи D), включаючиStreptococcus pneumoniae;Staphylococcus aurens, у т. ч. штами, що утворюютьі не утворюють пеніциліназу;Bacillus subtilisіMycoides;Neisseria gonorrhoeae(штами, що утворюютьта не утворюють пеніциліназу),Neisseria meningitidis, інші видиNeisseria,Escherichia coli,Klebsiella spр., включаючиKlebsiella pneumonia,Enterobacter spp. (деякі штами резистентні),Serratia spp.,Proteus(індолпозитивні та індолнегативні види),Salmonella,Citrobacter spp.,Providencia,Shigella,Yersinia,Haemophilus influenzaeіParainfluenzae(штами, що утворюютьта не утворюють, у т. ч. стійкі до ампіциліну),Bordetella pertussis,Moraxella,Aeromonas hydrophilia,Veillonella,Clostridium perfringens,Eubacterium,Propionibacteriu m,Fusobacterium,

Bacteroides spp. іMorganell a. До дії препарату непостійно чутливі:Pseudomonas aeruginosa,Acinetobacter,Helicobacter pylori,Bacteroides fragilisіClostridium difficile. До дії препарату стійкі:Streptoccusгрупи D,Listeriaі метициліностійкі стафілококи.

Фармакокінетика

Всмоктування.Через 5 хвилин після одноразового внутрішньовенного введення1 гцефотаксиму його концентрація у сироватці крові становить 100 мкг/мл. Після внутрішньом’язового введення цефотаксиму у тій же дозі максимальна концентрація у крові досягається через 0,5 години і становить 24 мкг/мл. Бактерицидна концентрація у крові зберігається протягом 12 годин.

Розподіл.Зв’язування з білками плазми крові становить у середньому 25–40 %. Цефотаксим добре проникає у тканини і біологічні рідини організму. Виявляється в ефективних концентраціях у плевральній, перитонеальній, синовіальній рідинах. Проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Біотрансформується з утворенням активного метаболіту.

Виведення.Приблизно 60–70 % введеної дози препарату виводиться з сечею у незміненому вигляді, а решта – у вигляді метаболітів. Частково виводиться з жовчю. Період напіввиведення препарату становить 1 годину при внутрішньовенному введенні і 1–1,5 години – при внутрішньом’язовому введенні. При нирковій недостатності та у пацієнтів літнього віку період напіврозпаду препарату збільшується приблизно у 2 рази. У новонароджених дітей період напіврозпаду препарату становить від 0,75 до 1,5 години, а у недоношених дітей – від 1,4 до 6,4 години.

Клінічні характеристики

Показання

Інфекції, спричинені чутливими до дії препарату мікроорганізмами:

– інфекції ЛОР-органів (ангіни, отити);

– інфекції дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії, плеврити, абсцеси);

– інфекції сечостатевої системи;

– септицемія, бактеріємія;

– інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт);

– інфекції шкіри та м’яких тканин;

– інфекції кісток і суглобів;

– менінгіт (за винятком лістеріозного) та інші інфекції центральної нервової системи (ЦНС).

Профілактикаінфекційпісля хірургічних операцій на травномутракті, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до цефалоспориновихантибіотиків, гіперчутливість до інших β-лактамних антибіотиків, до лідокаїну (для внутрішньом’язового введення), кровотеча, ентероколіт а анамнезі (особливо неспецифічний виразковий коліт); атріовентрикулярна блокада без встановленого водія серцевого ритму, тяжка серцева недостатність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні знефротоксичнимилікарськими засобами(аміноглікозиди) і сильнодіючимидіуретиками(етакринова кислота, фуросемід),колістином, поліміксиномпідвищується ризик розвитку ниркової недостатності.

Під час лікування цефотаксимом може знижуватись ефективністьпероральних контрацептивів,тому в цей період необхідно застосовувати додаткову контрацепцію. Цефотаксим не слід застосовувати разом із бактеріостатичними антибіотиками (наприкладтетрациклінами, еритроміцином і хлорамфеніколом), оскільки можливий антагоністичний ефект.

При сумісній терапії розчини цефотаксиму не слід змішувати з розчинамиаміноглікозидів– їх необхідно вводити окремо.

Одночасне застосуванняніфедипінупідвищує біодоступність цефотаксиму на 70 %.

Пробенецидблокує канальцеву секрецію цефотаксиму та подовжує його період напіввиведення.

Цефотаксим не слід застосовувати разом злідокаїном:

• при внутрішньовенному введенні;
• дітям віком до 30 місяців;
• пацієнтам з гіперчутливістю до лідокаїну в анамнезі;
• пацієнтам з блокадою серця.

Особливості застосування.

З обережністю призначатилікарський засібпри порушеннях функції нирок або печінки, при підвищеній чутливості до пеніцилінів в анамнезі. При порушеннях функції нирок дозулікарського засобуслід зменшити з урахуванням вираженості ниркової недостатності і чутливості збудника. При тривалому застосуваннілікарського засобуслід контролювати функцію нирок, проводити профілактику дисбактеріозу. Доцільно регулярно контролювати клітинний склад периферичної крові, функцію печінки. Під час застосуваннялікарського засобуможливий хибнопозитивний результат проби Кумбса.

Анафілактичні реакції.Застосування цефалоспоринів вимагає уточнення алергологічного анамнезу (алергічний діатез, реакції гіперчутливості до β-лактамних антибіотиків). При розвитку у пацієнта реакції гіперчутливості лікування слід припинити. Застосування цефотаксиму суворо протипоказане пацієнтам із наявністю в анамнезі реакції гіперчутливості негайного типу до цефалоспоринів. У разі виникнення будь-яких сумнівів присутність лікаря при першому введеннілікарського засобуобов’язкова через можливий розвиток анафілактичної реакції. Відомо про перехресну алергію між цефалоспоринами і пеніцилінами, що виникає у 5–10 % випадків. Пацієнтам, в анамнезі яких є алергія на пеніциліни,лікарський засібслід застосовувати з особливою обережністю.

Псевдомембранозний коліт.У перші тижні лікування може виникати псевдомембранозний коліт, що проявляється тяжкою тривалою діареєю. Діагноз підтверджується при колоноскопії та/або гістологічному дослідженні. Ці ускладнення розцінюються як досить серйозні – негайно слід припинити введеннялікарського засобуі призначати адекватну терапію, що включає пероральний прийом ванкоміцину або метронідазолу. Поєднання застосування цефатоксиму з нефротоксичнимилікарськими засобамивимагає контролю функції нирок, застосування більше

10 днів – контролю складу крові. Пацієнтам літнього віку та ослабленим пацієнтам слід призначати вітамінК (профілактика гіпокоагуляції).

Як і при прийомі інших антибіотиків широкого спектра дії, тривале застосування цефотаксиму може призводити до підвищеного росту нечутливих мікроорганізмів, що потребує припинення лікування. Якщо під час лікування виникає суперінфекція, слід застосовувати антимікробну терапію. При визначенні рівня глюкози у сечі методом відновлення можуть бути одержані хибнопозитивні результати. Для запобігання цьому слід використовувати ферментний тест.

Під час лікування не можна вживати алкоголь, оскільки можливі ефекти, схожі з дією дисульфіраму (гіперемія обличчя, спазм у животі і ділянці шлунка, нудота, блювання, головний біль, зниження артеріального тиску, тахікардія, утруднення дихання).

1 г порошку для розчину для ін’єкцій містить 2,2 ммоль (50,5 мг) натрію. Кількість натрію при максимальній добовій дозі перевищує 8,7 ммоль (200 мг). Це слід врахувати, призначаючипацієнтам лікарський засібЦефотаксим, що потребують обмеження споживання натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування лікарського засобу у період вагітності протипоказане.

На період лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Через можливість виникнення побічних реакцій з боку нервової системи слід уникати керування автотранспортними засобами або роботи з іншими механізмами на період лікування.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовувати шляхом внутрішньовенного струминного, краплинного та внутрішньом’язового введення.

У разі застосування лідокаїну як розчинника слід враховувати інформацію щодо безпеки лідокаїну.

Приготовлений розчин зберігати у холодильнику при температурі (2–8°С) протягом 24 годин.

Для внутрішньовенного струминного введення1 гпорошку розчинити у 8 мл стерильної води для ін’єкцій. Вводити повільно протягом 3–5 хвилин.

Для внутрішньовенної інфузії1 гпорошку розчинити у 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або

5 % розчині глюкози. Тривалість внутрішньовенної інфузії становить 50–60 хвилин.

Для внутрішньом’язового введення1 гпорошку розчиняти у 4 мл стерильної води для ін’єкцій або 1 % розчині лідокаїну та вводити глибоко у сідничний м’яз.

Тривалість курсу лікування встановлювати індивідуально.

Дорослим і дітям з масою тіла понад50 кгпризначати Цефотаксим у дозі1 гкожні 12 годин. У тяжких випадках призначати препарат у дозі1 г3–4 рази на добу. Максимальна добова доза становить12 г.

При неускладнених інфекціях, а також при інфекціях сечовивідних шляхів призначати внутрішньом’язово або внутрішньовенно у дозі1 гкожні 12 годин; при неускладненій гострій гонореї призначати у дозі 1 г (1 флакон) внутрішньом’язово 1 раз на добу або внутрішньовенно; при інфекціях середньої тяжкості призначати препарат у дозі 1–2 г кожні 12 годин; при тяжких інфекціях (менінгіт) призначати у дозі2 гпрепарату внутрішньовенно кожні 6–8 годин. При профілактиці розвитку інфекцій перед хірургічним втручанням під час введення наркозу одноразово вводити

1 гЦефотаксиму. У разі необхідності введення дози повторити через 6–12 годин. При порушенні функції нирок дозу препарату потрібно зменшити. При кліренсі креатиніну 10 мл/хв і менше добову дозу препарату зменшити удвічі.

Діти.Дітям з масою тіла до50 кгпрепарат призначати у дозі 50–100 мг/кг маси тіла на добу, розподіленій на 3–4 внутрішньом’язові або внутрішньовенні введення. При тяжких інфекціях (у т. ч. менінгіт) добову дозу збільшити до 100–200 мг/кг маси тіла, розподіливши на

4–6 внутрішньовенних або внутрішньом’язових введень. Для недоношених дітей та дітей віком до 1-го тижня добова доза препарату становить 50 мг на1 кгмаси тіла, розподілена на дві рівні дози, вводити внутрішньовенно. Для дітей віком 1–4 тижні добова доза препарату становить 50–100 мг на1 кгмаси тіла, розподілена на три рівні дози, вводити внутрішньовенно.

Діти.

Дітям віком до 2,5 року лікарський засіб внутрішньом’язово не призначати.

Передозування.

Симптоми:можливі гарячка, лейкопенія, тромбоцитопенія, гостра гемолітична анемія, шкірні, шлунково-кишкові реакції та реакції з боку печінки, задишка, ниркова недостатність, стоматит, анорексія, тимчасова втрата слуху, втрата орієнтації у просторі, енцефалопатія (особливо при нирковій недостатності). Упоодиноких випадках спостерігаються судоми, а також посилення побічних ефектів.

Лікування.Специфічний антидот відсутній. Рівень цефотаксиму у сироватці крові можна зменшити шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу. У разі необхідності проводити симптоматичну терапію. При виникненні анафілактичного шоку слід негайно вжити відповідних заходів. При перших ознаках реакції підвищеної чутливості (шкірні висипи, кропив’янка, головний біль, нудота, втрата свідомості) введення цефотаксиму слід припинити. У разі тяжкої реакції підвищеної чутливості або анафілактичної реакції слід розпочати відповідну терапію (введення епінефрину та/або глюкокортикоїдів). При інших клінічних станах можуть потребуватися додаткові заходи, наприклад штучне дихання, застосування антагоністів гістамінових рецепторів. У разі судинної недостатності слід вжити реанімаційних заходів.

Побічні реакції.

* * Бета-лактамази, включаючи цефотаксим, може призвести до енцефалопатії (включаючи судоми, порушення/ сплутаність свідомості, розлади руху), особливо у разі передозування або порушення функції нирок.

** Постмаркетингове спостереження.

Реакція Яриша—Герксгеймера

При лікуванні бореліозу протягом перших днів лікування може спостерігатися реакція Яриша— Герксгеймера. Повідомляли про виникнення таких симптомів після декількох тижнів лікування бореліозу: шкірні висипи, свербіж, гарячка, лейкопенія, підвищення рівня печінкових ферментів, утруднене дихання, біль у суглобах.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Спостерігалося підвищення рівня печінкових ферментів (аланін-амінотрансферази (АЛТ), аспартат-амінотрансферази (АСТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), гамма-глютамілтранспептидази (γ-ГТ) та/або лужної фосфатази) та/або білірубіну. Ці показники можуть у поодиноких випадках вдвічі перевищувати верхню межу норми і свідчити про ураження печінки, як правило, холестатичне і зазвичай із безсимптомним перебігом.

Суперінфекція

Як і при прийомі інших антибіотиків, тривале застосування цефотаксиму, може призвести до підвищеного росту нечутливих мікроорганізмів. Повторна оцінка стану хворого є необхідною.Якщо суперінфекція виникаєпротягомтерапії,необхідно вжити відповідних заходів

При внутрішньо-м’язовому введенні

При застосуванні лідокаїну як розчинника, можуть виникати системні реакції на лідокаїн,

особливо у разі ненавмисного внутрішньовенного введення або у разі передозування.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням:https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності.3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці, в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Для відновленого розчину було продемонстровано хімічну та фізичну стабільність у процесі застосування протягом 24 годин при температурі 25 ° C та 48 години при температурі 2-8 °C.

З мікробіологічної точки зору, препарат слід використовувати негайно. Якщо препарат не використовувати негайно, час та умови зберігання є відповідальністю користувача, і, як правило, стабільність зберігається до 24 годин при температурі від 2 до 8 °С, якщо відновлення/розведення розчину відбулося у контрольованих та затверджених асептичних умовах.

Несумісність.

Розчин лікарського засобуЦефотаксим несумісний з розчинами інших антибіотиків в одному шприці або інфузійному розчині,з розчинами аміноглікозидів в одному шприці або крапельниці. Для розведення застосовувати розчини, зазначені у розділі «Спосіб застосування та дози». Лікарський засіб не сумісний з  розчинами для розведення з рН вище 7,5, такими як натрію бікарбонат.

Упаковка.

По 1 або по 5, або по 10 флаконів з порошком у картонній коробці.

Категорія відпуску.За рецептом.

Виробник.НСПС Хебей Хуамін Фармасьютікал Компані Лімітед.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

№.98 Хуан Роад, Економік енд Технолоджікал Девелопмент Зоне, Шічжуанг, СН 052165, Китай.