ТІОТЕПА-ВІСТА

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ТІОТЕПА-ВІСТА

Склад:

діюча речовина:тіотепа;

1 флакон містить тіотепи 100 мг.

Лікарська форма

Порошок для концентрату для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізат білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Протипухлинні та імуномодулюючі засоби. Протипухлинні засоби. Алкілуючі агенти. Етиленіміни. Тіотепа. Код АТС  L01A C01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії.

Тіотепа є поліфункціональним цитотоксичним засобом, хімічно та фармакологічно спорідненим азотистому іприту. Вважається, що радіоміметична дія тіотепи відбувається через вивільнення етиленімінових радикалів, які, як і у випадку променевої терапії, порушують зв’язки ДНК, наприклад шляхом алкілування гуаніну на N-7, розриваючи зв'язок між пуриновою основою і цукром та вивільняючи алкілований гуанін.Клінічнабезпека та ефективність.

Лікування забезпечує циторедукцію та реверсію захворювання. Тіотепа має дозолімітуючу токсичність. При алогенній трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) терапія має бути достатньо імуносупресивною та мієлоаблятивною, щоб подолати відторгнення трансплантата. Завдяки своїм високим мієлоаблятивним характеристикам тіотепа посилює імуносупресію та мієлоабляцію реципієнта, таким чином посилюючи приживлення; це компенсує втрату ефектів хвороби «трансплантат проти хазяїна», пов'язаних з ефектами «трансплантат проти лейкемії». Як алкілуючий агент, тіотепа забезпечує найбільш глибоке пригнічення росту пухлинних клітинin vitro при найменшому збільшенні концентрації лікарського засобу. Через відсутність екстрамедулярної токсичності, незважаючи на підвищення дози вище меж мієлотоксичних доз, тіотепа застосовувалася протягом десятиліть у комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами для аутологічної та алогенної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.

Фармакокінетика

Абсорбція.

Тіотепа незначною мірою всмоктується зі шлунково-кишкового тракту: кислотна нестабільність перешкоджає пероральному прийому тіотепи.

Розподіл.

Тіотепа є високоліпофільною сполукою. Після внутрішньовенного введення концентрація активної речовини у плазмі крові відповідає моделі з двома відсіками з фазою швидкого розподілу. Обсяг розподілу тіотепи великий і коливається від 40,8 л/м2 до 75 л/м2, що вказує на розподіл у загальній воді тіла. Уявний об’єм розподілу тіотепи не залежить від введеної дози. Фракція, не зв’язана з білками у плазмі крові, становить 70‑90%. Повідомлялося про незначне зв’язування тіотепи з гамма-глобуліном і мінімальне зв’язування з альбуміном (10‑30%).

Після внутрішньовенного введення експозиція лікарського засобу у спинномозковій рідині майже еквівалентна експозиції в плазмі крові; середнє співвідношення площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) у спинномозковій рідині до плазми крові для тіотепи становить 0,93. Концентрація у спинномозковій рідині та плазмі крові ТЕПА, першого зареєстрованого активного метаболіту тіотепи, перевищує концентрацію вихідної сполуки.

Біотрансформація.

Тіотепа піддається швидкому та інтенсивному метаболізму в печінці, метаболіти можна виявити в сечі протягом 1 години після інфузії. Метаболіти є активними алкілуючими агентами, але роль, яку вони відіграють у протипухлинній активності тіотепи, дотепер не з’ясована. Тіотепа піддається окисному десульфуруванню через сімейства ізоферментів цитохрому P450 CYP2B і CYP3A до основного та активного метаболіту TEПA (триетиленфосфораміду). Загальна виведена кількість тіотепи та її ідентифікованих метаболітів становить 54‑100% загальної алкілуючої активності, що вказує на наявність інших алкілуючих метаболітів. Під час перетворення кон’югатів гамма-глутаміл-L-цистеїнілгліцин у кон’югати N-ацетилцистеїну утворюються кон’югати гамма-глутаміл-L-цистеїнілгліцину, цистеїнілгліцину та цистеїну. Ці метаболіти не виявляються в сечі і, якщо утворюються, ймовірно, виводяться з жовчю або у вигляді проміжних метаболітів швидко перетворюються на тіотепамеркаптурат.

Виведення.

Загальний кліренс тіотепи коливався від 11,4 до 23,2 л/год/м2. Період напіввиведення варіює від 1,5 до 4,1 години. Ідентифіковані метаболіти ТЕПА, монохлоротепа та тіотепа-меркаптурат виводяться зі сечею. Виведення зі сечею тіотепи та ТЕПА закінчується через 6 і 8 годин відповідно. Середнє виведення тіотепи та її метаболітів із сечею становить 0,5% для незміненого лікарського засобу та монохлоротепи та 11% для ТЕПА та тіотепа-меркаптурату.

Лінійність/нелінійність.

Немає чітких доказів механізмів насичення метаболічного кліренсу при високих дозах тіотепи.

Особливі популяції.

Педіатрична популяція.

Фармакокінетика застосування високих доз тіотепи у дітей віком від 2 до 12 років не відрізняється від фармакокінетики у дітей, які отримують дозу 75 мг/м2, або дорослих, які отримують подібні дози.

Ниркова недостатність.

Вплив ниркової недостатності на виведення тіотепи не оцінювався.Печінкованедостатність.

Вплив печінкової недостатності на метаболізм і виведення тіотепи не оцінювався.

Клінічні характеристики

Показання.

У складі комплексної терапії, у комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами:

- як підготовча терапія при гематологічних захворюваннях у дорослих та дітей перед алогенною та аутологічною трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК), з або без загального опромінення всього організму;

- для лікування солідних пухлин у дорослих та дітей у комплексі з високими дозами хіміотерапевтичних препаратів, що підтримуються трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин.

Протипоказання.

- Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.

- Період вагітності та годування груддю.

- Одночасне застосування з вакциною проти жовтої гарячки та з живими вірусними й бактеріальними вакцинами.

Особливі заходи безпеки

Утилізація невикористаного лікарського засобу або із простроченим терміном придатності.

Лікарський засіб ТІОТЕПА-ВІСТА призначений лише для одноразового застосування. Надходження лікарського засобу у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Лікарський засіб не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану «систему збору відходів» при наявності такої. Будь-які невикористані лікарські засоби або відходи повинні бути утилізовані відповідно до місцевих вимог.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Специфічні взаємодії з тіотепою.

Пацієнтам, які отримують імуносупресивні хіміотерапевтичні засоби, не можна вводити живі вакцини, а між припиненням терапії та вакцинацією має пройти щонайменше три місяці.

Тіотепа метаболізується за допомогою CYP2B6 та CYP3A4. Одночасне застосування з інгібіторами CYP2B6 (наприклад, із клопідогрелем і тиклопідином) або зі CYP3A4 (наприклад, з азоловими протигрибковими препаратами, макролідами, такими як еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин та інгібітори протеази) може підвищити концентрацію тіотепи в плазмі крові та потенційно знизити концентрацію активного метаболіту ТЕПА. Одночасне застосування індукторів цитохрому Р450 (таких як рифампіцин, карбамазепін, фенобарбітал) може підвищити метаболізм тіотепи, що призводить до підвищення концентрації активного метаболіту в плазмі крові. Тому під час одночасного застосування тіотепи та цих лікарських засобів слід ретельно спостерігати за пацієнтами. Тіотепа є слабким інгібітором CYP2B6 і, таким чином, може потенційно підвищити концентрацію в плазмі крові речовин, що метаболізуються за допомогою CYP2B6, таких як іфосфамід, тамоксифен, бупропіон, ефавіренз та циклофосфамід. CYP2B6 каталізує метаболічне перетворення циклофосфаміду в його активну форму 4‑гідроксициклофосфамід (4-OHCP), тому одночасне застосування тіотепи може призвести до зниження концентрації активного 4-OHCP. Тому слід проводити клінічний моніторинг під час одночасного застосування тіотепи та цих лікарських засобів.Протипоказання для одночасного застосування.

Вакцина проти жовтої гарячки: ризик смертельної генералізованої хвороби, спричиненої вакциною.

Загалом, живі вакцини не можна вводити пацієнтам, які отримують імуносупресивний хіміотерапевтичний засіб, і між припиненням терапії та вакцинацією має пройти щонайменше 3 місяці.

Одночасне застосування не рекомендується.

Живі ослаблені вакцини (крім жовтої гарячки): ризик системного захворювання, можливо, летального. Цей ризик збільшується у пацієнтів, які вже мають пригнічений імунітет через основне захворювання. Замість цього, якщо це можливо, слід використовувати інактивовану вірусну вакцину (поліомієліт).

Фенітоїн. Ризик загострення судом внаслідок зниження травного всмоктування фенітоїну цитотоксичним лікарським засобом або ризик посилення токсичності та втрати ефективності цитотоксичного лікарського засобу через посилення метаболізму фенітоїну в печінці.

Слід враховувати одночасне застосування.

Циклоспорин, такролімус. Надмірна імуносупресія з ризиком лімфопроліферації. Алкілуючі хіміотерапевтичні засоби, включаючи тіотепу, інгібують псевдохолінестеразу плазми на 35‑70%. Дія сукцинілхоліну може бути подовжена на 5‑15 хвилин.Циклофосфамід. Тіотепу не можна призначати одночасно з циклофосфамідом, якщо обидва лікарські засоби наявні в одному лікувальному комплексі. Тіотепу необхідно ввести після завершення будь-якої інфузії циклофосфаміду.

Інші мієлосупресивні або мієлотоксичні засоби. Одночасне застосування тіотепи та інших мієлосупресивних або мієлотоксичних засобів (наприклад, циклофосфаміду, мелфалану, бусульфану, флударабіну, треосульфану) може посилити ризик гематологічних побічних реакцій через збіг профілів токсичності цих лікарських засобів.

Взаємодія, загальна для всіх цитотоксичних лікарських засобів.

У зв’язку з підвищенням ризику тромбозу при злоякісних пухлинах часто застосовують антикоагулянтну терапію. Висока внутрішньоіндивідуальна варіабельність стану згортання крові при злоякісних пухлинах та потенційна взаємодія між пероральними антикоагулянтами та протипухлинною хіміотерапією вимагають збільшити частоту моніторингу міжнародного нормалізованого співвідношення.

Особливості застосування.

Результатом лікування тіотепою у рекомендованих дозах є глибока мієлосупресія, що виникає у всіх пацієнтів. Може розвинутися тяжка гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, анемія або будь-яка їх комбінація. Під час лікування та до досягнення одужання необхідно проводити контроль загального аналізу крові, включаючи диференціальний аналіз лейкоцитів та тромбоцитів. Підтримку тромбоцитів і еритроцитів, а також використання факторів росту, таких як фактор стимуляції колонії гранулоцитів, слід використовувати за медичними показаннями. Під час лікування тіотепою та після трансплантації протягом щонайменше 30 днів рекомендується щоденний контроль кількості лейкоцитів та тромбоцитів.

Профілактичне або емпіричне застосування протиінфекційних засобів (антибактеріальних, протигрибкових, противірусних) слід розглянути для профілактики та лікування інфекцій у період нейтропенії.

Застосування тіотепи не досліджувалось у пацієнтів з печінковою недостатністю. Оскільки тіотепа метаболізується головним чином у печінці, слід бути обережними при застосуванні лікарського засобу пацієнтам із наявними порушеннями функції печінки, особливо пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю. При лікуванні таких пацієнтів рекомендується регулярний контроль сироваткових трансаміназ, лужної фосфатази та білірубіну після трансплантації для раннього виявлення гепатотоксичності.

Пацієнти, які отримували попередню променеву терапію, більшу або рівну трьом циклам хіміотерапії, або попередню трансплантацію стовбурових клітин, можуть мати підвищений ризик розвитку венооклюзійної хвороби печінки.

Пацієнтам із захворюваннями серця в анамнезі застосовувати тіотепу слід з обережністю, рекомендовано регулярно контролювати функцію серця протягом всього періоду лікування.

Лікарський засіб рекомендовано з обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями нирок в анамнезі та проводити періодичний контроль функції нирок під час терапії тіотепою.

Тіотепа може спричинити легеневу токсичність, яка може бути як додаткова проблема до наявних ефектів інших цитотоксичних засобів (бусульфан, флударабін та циклофосфамід). Попереднє опромінення мозку або краніоспінального опромінення може спричинити серйозні токсичні реакції (наприклад, енцефалопатію).

Пацієнтам необхідно пояснити можливий підвищений ризик виникнення вторинних злоякісних пухлин при застосуванні тіотепи.

Одночасне застосування з живими ослабленими вакцинами (крім вакцин проти жовтої гарячки), фенітоїном та фосфенітоїном не рекомендується.

Лікарський засіб не можна призначати одночасно з циклофосфамідом, якщо обидва препарати наявні в одному лікувальному комплексі. Тіотепу необхідно ввести після завершення будь-якої інфузії циклофосфаміду.

Під час одночасного застосування тіотепи та інгібіторів CYP2B6 або CYP3A4 слід ретельно спостерігати за пацієнтами.

Як більшість алкілуючих агентів, тіотепа може погіршити чоловічу або жіночу фертильність. Пацієнти-чоловіки повинні здійснити кріоконсервацію сперми до початку терапії та не повинні зачинати дитину під час лікування та протягом року після припинення лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку/контрацепція у чоловіків і жінок.

Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективну контрацепцію під час лікування, а перед початком терапії необхідно провести тест на вагітність. Пацієнти-чоловіки не повинні зачинати дитину під час лікування та протягом року після припинення лікування.

Вагітність.

Даних щодо застосування лікарського засобу ТІОТЕПА-ВІСТА під час вагітності немає. У доклінічних дослідженнях було показано, що тіотепа, як і більшість алкілуючих агентів, спричиняє ембріональну летальність та тератогенність. Даний лікарський засіб протипоказаний під час вагітності.

Період годування груддю.

Невідомо, чи виділяється тіотепа у грудне молоко. Через її фармакологічні властивості та потенційну токсичність для новонароджених годування груддю протипоказане під час лікування тіотепою.

Фертильність.

Як більшість алкілуючих агентів, тіотепа може негативно вплинути на чоловічу та жіночу фертильність. Пацієнти-чоловіки повинні здійснити кріоконсервацію сперми до початку терапії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Лікарський засіб ТІОТЕПА-ВІСТА впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами. Побічні реакції у вигляді запаморочення, головного болю та помутніння зору можуть впливати на ці функції.

Спосіб застосування та дози.

Перед трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин прийом лікарського засобу повинен контролювати лікар, який має відповідний досвід.

Дозування.

Лікарський засіб ТІОТЕПА-ВІСТА призначається у комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами пацієнтам із гематологічними захворюваннями або солідними пухлинами перед ТГСК.

Дозування лікарського засобу ТІОТЕПА-ВІСТА для дорослих та педіатричних пацієнтів визначається відповідно до типу ТГСК (аутологічна чи алогенна) та захворювання.

Дорослі.

АУТОЛОГІЧНА ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ГЕМОПОЕТИЧНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН (ТГСК).

Гематологічні захворювання.

Рекомендована доза при гематологічних захворюваннях коливається від 125 мг/м2/добу (3,38 мг/кг/добу) до 300 мг/м2/добу (8,10 мг/кг/добу) у вигляді одноразової добової інфузії, яку вводять від 2 до 4 днів послідовно до аутологічної ТГСК залежно від комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 900 мг/м2 (24,32 мг/кг) протягом усього періоду лікування.

ЛІМФОМА.

Рекомендована доза коливається від 125 мг/м2/добу (3,38 мг/кг/добу) до 300 мг/м2/добу (8,10 мг/кг/добу) у вигляді одноразової добової інфузії, яка вводиться від 2 до 4 днів поспіль до аутологічної ТГСК залежно від комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 900мг/м2 (24,32 мг/кг) протягом усього періоду лікування.

ЛІМФОМА ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ (ЦНС).

Рекомендована доза становить 185 мг/м2/добу (5 мг/кг/добу) у вигляді одноразової добової інфузії, яку вводять протягом 2 днів поспіль перед проведенням аутологічної ТГСК, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 370 мг/м2 (10 мг/кг), протягом усього періоду лікування.

МНОЖИННА МІЄЛОМА.

Рекомендована доза коливається від 150 мг/м2/добу (4,05 мг/кг/добу) до 250 мг/м2/добу (6,76 мг/кг/добу) у вигляді одноразової добової інфузії, яку вводять протягом 3 днів поспіль перед аутологічною ТГСК залежно від комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 750мг/м2 (20,27 мг/кг) протягом усього періоду лікування.

Солідні пухлини.

Рекомендована доза при солідних пухлинах коливається від 120 мг/м2/добу (3,24мг/кг/добу) до 250 мг/м2/добу (6,76 мг/кг/добу), поділена на одну або дві щоденні інфузії, які вводять від 2 до 5 днів поспіль до проведення аутологічної ТГСК залежно від комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 800 мг/м2 (21,62 мг/кг) протягом усього періоду лікування.

РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ.

Рекомендована доза коливається від 120 мг/м2/добу (3,24 мг/кг/добу) до 250 мг/м2/добу (6,76 мг/кг/добу) у вигляді одноразової добової інфузії, яка вводиться від 3 до 5 днів поспіль до аутологічного ТГСК залежно від комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 800мг/м2 (21,62 мг/кг) протягом усього періоду лікування.

ПУХЛИНИ ЦНС.

Рекомендована доза коливається від 125 мг/м2/добу (3,38 мг/кг/добу) до 250 мг/м2/добу (6,76 мг/кг/добу), розділена на 1 або 2 щоденні інфузії, які вводять від 3 до 4 днів поспіль перед проведенням аутологічної ТГСК залежно від комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 750 мг/м2 (20,27 мг/кг), протягом усього періоду лікування.

РАК ЯЄЧНИКІВ.

Рекомендована доза становить 250 мг/м2/добу (6,76 мг/кг/добу) у вигляді одноразової добової інфузії, яку вводять за 2 дні поспіль до аутологічної ТГСК, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 500 мг/м2 (13,51 мг/кг), протягом усього періоду лікування.

ПУХЛИНИ ГЕРМІНАЦІЙНИХ КЛІТИН.

Рекомендована доза коливається від 150 мг/м2/добу (4,05 мг/кг/добу) до 250 мг/м2/добу (6,76 мг/кг/добу) у вигляді одноразової добової інфузії, яку вводять протягом 3 днів поспіль перед аутологічною ТГСК залежно від комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 750мг/м2 (20,27 мг/кг) протягом усього періоду лікування.

АЛОГЕННА ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ГЕМОПОЕТИЧНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН (ТГСК). Гематологічні захворювання.

Рекомендована доза при гематологічних захворюваннях становить від 185 мг/м2/добу (5мг/кг/добу) до 481 мг/м2/добу (13 мг/кг/добу), поділена на 1 або 2 щоденні інфузії, які вводять від 1 до 3 дні поспіль до алогенної ТГСК залежно від комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 555 мг/м2 (15 мг/кг), протягом усього періоду лікування.

ЛІМФОМА.

Рекомендована доза при лімфомі становить 370 мг/м2/добу (10 мг/кг/добу), розділена на 2добові інфузії перед алогенною ТГСК, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 370 мг/м2 (10 мг/кг) протягом усього періоду лікування. МНОЖИННАМІЄЛОМА.

Рекомендована доза становить 185 мг/м2/добу (5 мг/кг/добу) у вигляді одноразової добової інфузії перед алогенною ТГСК, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 185 мг/м2 (5 мг/кг) протягом усього періоду лікування.

ЛЕЙКЕМІЯ.

Рекомендована доза коливається від 185 мг/м2/добу (5 мг/кг/добу) до 481 мг/м2/добу (13мг/кг/добу), поділена на одну або дві щоденні інфузії, які вводять від 1 до 2 днів поспіль перед алогенною ТГСК залежно від комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 555мг/м2 (15 мг/кг), протягом усього періоду лікування.

ТАЛАСЕМІЯ.

Рекомендована доза становить 370 мг/м2/добу (10 мг/кг/добу), розділена на 2 щоденні інфузії, які вводять перед алогенною ТГСК, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 370 мг/м2 (10 мг/кг), протягом всього періоду лікування.

Педіатричні пацієнти.

АУТОЛОГІЧНА ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ГЕМОПОЕТИЧНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН (ТГСК).

Солідні пухлини.

Рекомендована доза при солідних пухлинах коливається від 150 мг/м2/добу (6 мг/кг/добу) до 350 мг/м2/добу (14 мг/кг/добу) у вигляді одноразової добової інфузії, яку вводять від 2до 3 послідовних днів до проведення аутологічної ТГСК залежно від комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 1050 мг/м2 (42 мг/кг) протягом усього періоду лікування. ПУХЛИНИ ЦНС.

Рекомендована доза коливається від 250 мг/м2/добу (10 мг/кг/добу) до 350 мг/м2/добу (14мг/кг/добу) у вигляді одноразової добової інфузії, яку вводять протягом 3 днів поспіль перед проведенням аутологічної ТГСК залежно від комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 1050 мг/м2 (42 мг/кг) протягом усього періоду лікування. АЛОГЕННАТГСК.

Гематологічні захворювання.

Рекомендована доза при гематологічних захворюваннях становить від 125 мг/м2/добу (5мг/кг/добу) до 250 мг/м2/добу (10 мг/кг/добу), поділена на 1 або 2 щоденні інфузії, які вводять від 1 до 3 дні поспіль до алогенної ТГСК залежно від комбінації з іншими хіміотерапевтичними лікарськими засобами, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 375 мг/м2 (15 мг/кг) протягом усього періоду лікування.

ЛЕЙКЕМІЯ.

Рекомендована доза становить 250 мг/м2/добу (10 мг/кг/добу), розділена на 2 добові інфузії, які вводять перед алогенною ТГСК, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 250 мг/м2 (10 мг/кг), протягом усього періоду лікування.

ТАЛАСЕМІЯ.

Рекомендована доза коливається від 200 мг/м2/добу (8 мг/кг/добу) до 250 мг/м2/добу (10мг/кг/добу), поділена на 2 щоденні інфузії, які вводять перед алогенною ТГСК, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 250 мг/м2 (10 мг/кг) протягом усього періоду лікування.

РЕФРАКТЕРНА ЦИТОПЕНІЯ.

Рекомендована доза становить 125 мг/м2/добу (5 мг/кг/добу) у вигляді одноразової добової інфузії, яку вводять протягом 3 днів поспіль перед алогенною ТГСК, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 375 мг/м2 (15 мг/кг), протягом усього періоду лікування.

ГЕНЕТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

Рекомендована доза становить 125 мг/м2/добу (5 мг/кг/добу) у вигляді одноразової добової інфузії, яку вводять протягом 2 днів поспіль перед алогенною ТГСК, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 250 мг/м2 (10 мг/кг), протягом усього періоду лікування.

СЕРПОПОДІБНОКЛІТИННА АНЕМІЯ.

Рекомендована доза становить 250 мг/м2/добу (10 мг/кг/добу), розділена на 2 добові інфузії, які вводять перед алогенною ТГСК, не перевищуючи загальну максимальну кумулятивну дозу 250 мг/м2 (10 мг/кг), протягом всього періоду лікування.Особливігрупи населення.

Порушення функції нирок.

Дослідження у пацієнтів з нирковою недостатністю не проводилися. Оскільки тіотепа та її метаболіти погано виводяться із сечею, зміна дози не потрібна пацієнтам із легкою або помірною нирковою недостатністю. Проте рекомендується дотримуватися обережності під час застосування лікарського засобу.

Порушення функції печінки.

Дослідження у пацієнтів з печінковою недостатністю не проводилися. Оскільки тіотепа метаболізується головним чином у печінці, слід бути обережними при застосуванні лікарського засобу ТІОТЕПА-ВІСТА пацієнтам із наявними порушеннями функції печінки, особливо у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю. Не рекомендується зміна дози при тимчасових змінах показників печінки.

Пацієнти літнього віку.

Застосування тіотепи пацієнтам літнього віку спеціально не досліджувалося. Однак у клінічних дослідженнях частка пацієнтів віком від 65 років отримувала ту саму кумулятивну дозу, що й інші пацієнти. Коригування дози не вважалося необхідним.Спосіб застосування.

Лікарський засіб ТІОТЕПА-ВІСТА повинен вводити кваліфікований медичний персонал у вигляді 2‑4-годинної внутрішньовенної інфузії через центральний венозний катетер. Коженфлакон із 100 мг тіотепи необхідно розвести в 10 мл стерильної води для ін’єкцій. Загальний об’єм відновлених флаконів для введення слід додатково розвести в 500 мл натрію хлориду 9 мг/мл (0,9%) розчин для ін’єкцій перед введенням (1000 мл, якщо доза вище 500 мг). У педіатричних пацієнтів, якщо доза нижча за 250 мг, відповідний об’єм натрію хлориду 9 мг/мл (0,9%), розчин для ін’єкцій, можна використовувати для отримання кінцевої концентрації тіотепи. Інструкції щодо розведення та подальшого розведення перед застосуванням дивись нижче.

Запобіжні заходи, які необхідно вжити перед роботою або введенням лікарського засобуМожуть виникнути місцеві реакції, пов’язані з випадковим потраплянням лікарського засобу ТІОТЕПА-ВІСТА на шкіру. Тому при приготуванні розчину для інфузій рекомендується використовувати рукавички. Якщо розчин лікарського засобу ТІОТЕПА-ВІСТА випадково потрапив на шкіру, шкіру необхідно негайно ретельно промити водою з милом. Якщо розчин випадково потрапив на слизові оболонки, їх необхідно ретельно промити водою (дивись нижче).

Приготування ТІОТЕПА-ВІСТА.

Необхідно враховувати процедури належного поводження та утилізації щодо протипухлинних лікарських засобів. Усі процедури приготування вимагають суворого дотримання асептичних методів, переважно з використанням захисного кожуха з вертикальним ламінарним потоком повітря.

Як і з іншими цитотоксичними сполуками, слід бути обережними під час роботи та приготування розчинів ТІОТЕПА-ВІСТА, щоб уникнути випадкового контакту зі шкірою або слизовими оболонками. Можуть виникнути місцеві реакції, пов’язані з випадковим потраплянням розчину лікарського засобу ТІОТЕПА-ВІСТА. При приготуванні розчину для інфузій рекомендується використовувати рукавички. Якщо розчин випадково потрапив на шкіру, шкіру необхідно негайно і ретельно промити водою з милом. Якщо розчин лікарського засобу ТІОТЕПА-ВІСТА випадково потрапив на слизові оболонки, їх необхідно ретельно промити водою.

Відновлення ТІОТЕПА-ВІСТА 100 мг.

Лікарський засіб ТІОТЕПА-ВІСТА необхідно розвести 10 мл стерильної води для ін’єкцій. За допомогою шприца з голкою в асептичних умовах потрібно набрати 10 мл стерильної води для ін’єкцій. Ввести вміст шприца у флакон через гумову пробку. Вийняти шприц і голку та перемішати вручну шляхом повторних переворотів. Необхідно використовувати тільки безбарвні розчини без будь-яких частинок. Відновлені розчини іноді можуть проявляти опалесценцію, такі розчини все ще можна вводити.

Подальше розведення в інфузійному пакеті/флаконі.

Приготований розчин є гіпотонічним, його необхідно додатково розбавити перед введенням 500 мл хлориду натрію 9 мг/мл (0,9%) розчину для ін’єкцій (1000 мл, якщо доза перевищує 500 мг) або відповідним об’ємом натрію хлориду 9 мг/мл (0,9%), щоб отримати кінцеву концентрацію ТІОТЕПА-ВІСТА від 0,5 до 1 мг/мл.

Застосування.

Перед введенням розчин для інфузій ТІОТЕПА-ВІСТА необхідно візуально перевірити на наявність твердих частинок. Розчини, що містять осад, слід утилізувати.

Перед і після кожної інфузії катетерну магістраль слід промити приблизно 5 мл розчину натрію хлориду 9 мг/мл (0,9%) для ін’єкцій.

Інфузійний розчин необхідно вводити пацієнтам за допомогою інфузійного набору, оснащеного вбудованим фільтром 0,2 мкм. Фільтрування не впливає на ефективність розчину.

Діти.

Лікарський засіб застосовується для лікування дітей (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Передозування.

Симптоми. Досвіду передозування лікарського засобу ТІОТЕПА-ВІСТА немає. Найважливішими побічними реакціями, які очікуються у разі передозування, є мієлоабляція та панцитопенія.

Лікування. Антидоту для лікарського засобу ТІОТЕПА-ВІСТА немає. Рекомендовано контролювати гематологічну картину крові пацієнтів та вживати відповідних підтримуючих заходів.

Побічні реакції.

Резюме профілю безпеки.

Серйозні токсичні ефекти, пов’язані з гематологічною, печінковою та дихальною системами, розглядалися як очікувані наслідки лікування та процесу трансплантації. Доних належать інфекції та хвороба «трансплантат проти хазяїна», які, хоча і не пов’язані безпосередньо, були основними причинами захворюваності та смертності, особливо при алогенній ТГСК.

Найчастіші побічні реакції, про які повідомлялося: інфекції, цитопенія, гостра хвороба «трансплантат проти хазяїна» та хронічна хвороба «трансплантат проти хазяїна», шлунково-кишкові розлади, геморагічний цистит та запалення слизової оболонки.Лейкоенцефалопатія.

Спостерігалися випадки лейкоенцефалопатії після застосування лікарського засобу ТІОТЕПА-ВІСТА у дорослих та педіатричних пацієнтів, які раніше отримували багаторазову хіміотерапію, включаючи метотрексат та променеву терапію. Деякі випадки мали летальний результат.

Перелікпобічних реакцій представлено в таблицях нижче.

Дорослі.

Побічні реакції, які, принаймні, можливо, пов’язані з лікуванням тіотепою, про які повідомлялося у дорослих пацієнтів як про поодинокі випадки, наведено нижче за класами систем органів і частотою. У кожній групі частота побічних реакцій представлена в порядку зменшення серйозності. Частота визначається як: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).

Педіатричні пацієнти.

Побічні реакції, які, принаймні, можливо, пов’язані зі застосуванням лікарського засобу ТІОТЕПА-ВІСТА, про які повідомлялося у педіатричних пацієнтів як про поодинокий випадок, наведено нижче за класами систем органів і частотою. У кожній групі частота побічних реакцій представлена в порядку зменшення серйозності. Частота визначається як: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу до Державного експертного центру МОЗУкраїни за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/

Термін придатності.24 місяці.

Після відновлення.

Хімічна та фізична стабільність під час використання після розчинення була продемонстрована протягом 8 годин.

Зберігати при температурі 2‑8°C.

Після розведення.

Хімічна та фізична стабільність під час використання після розведення була продемонстрована протягом 24 годин при зберіганні при температурі 2‑8°C та протягом 4годин при зберіганні при температурі 25°C.

З мікробіологічної точки зору препарат слід використати негайно після розведення. Якщопрепарат не використовується негайно, відповідальність за умови та час зберігання перед використанням покладається на лікаря, зазвичай вони не мають бути довше вищезазначених умов після розведення в контрольованих, асептичних умовах.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 2 до 8°С. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Тіотепа нестійка в кислому середовищі.

Лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, окрім тих, які зазначені в розділі «Спосіб застосування та дози».

Упаковка.

По 100 мг порошку у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник

ЕйчДаблЮАй фарма сервісез ГмбХ

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Штрассбургер Штрассе 77, Урлоффен, Аппенвайєр, Баден-Вюртемберг, 77767, Німеччина