ДРОПІЗОЛ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДРОПІЗОЛ

(DROPIZOL)

Склад:

діюча речовина:опію настоянка, стандартизована;

1 мл крапель оральних, розчину, містить 1 мл опію настоянки, стандартизованої, що відповідає вмісту 10 мг морфіну безводного;

1 крапля містить 50 мг опію настоянки, що відповідає вмісту 0,5 мг (10 мг/мл) морфіну безводного;

1 мл = 20 крапель;

допоміжні речовини: етанол, вода очищена.

Лікарський засіб містить 33 об. % етанолу (алкоголю).

Лікарська формаКраплі оральні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: рідина червонувато-коричневого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антидіарейні засоби. Засоби, що пригнічують перистальтику. Код АТС  A07D A02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Алкалоїди опію (опіоїди та похідні ізохіноліну) спричиняють запор, ейфорію, чинять знеболювальну та седативну дію залежно від дози та похідної речовини.

Ці ефекти опосередковані опіоїдними рецепторами, які широко поширені в центральній нервовій системі. Меншою мірою вони також присутні у сім’явивідній протоці, колінних суглобах, шлунково-кишковому тракті, в серці та органах і клітинах імунної системи.

Опіоїдні пептиди змінюють функціонування шлунково-кишкового тракту (ШКТ) шляхом взаємодії з ланцюгом опіоїдних рецепторів в кишечнику, що контролюють моторику і секрецію. Опіоїдні рецептори локалізовані в шлунково-кишковому тракті людини, але їхній відносний розподіл змінюється залежно від шару та ділянки ШКТ.

Агоністи μ-опіоїдних рецепторів пригнічують спорожнення шлунка, підвищують тонус пілоричних м’язів, індукують активність фазового тиску в пілоричному та дуоденальному каналах, порушують мігруючий міоелектричний комплекс, затримують час проходження через тонку і товсту кишку та підвищують тонус анального сфінктера в стані спокою. Також опіоїди послаблюють кишкову секрецію електролітів і води і, таким чином, сприяють чистому всмоктуванню рідини. Крім цього, μ-, κ- та δ-опіоїдні рецептори сприяють опіоїдному інгібуванню моторики кишечнику. Результатом усіх зазначених ефектів є запор.

Застосування опію для лікування діареї клінічно доведено. Контрольовані клінічні дослідження відсутні.

Клінічних випробувань за участю педіатричних популяцій не проводилось, отже, лікарський засіб не вважається прийнятним для цієї групи пацієнтів з огляду на безпеку застосування.

Фармакокінетика

Всмоктування

Максимальна концентрація морфіну (основного алкалоїду настоянки опію, стандартизованої) в сироватці крові досягається протягом 2-4 годин після перорального застосування.

Розподіл

Після всмоктування морфін зв’язується з білками плазми в кількості 30%.

Біотрансформація

Алкалоїди опію інтенсивно метаболізуються до кон’югатів глюкуронідів (3-глюкуронід (M3G) та 6-глюкуронід (M6G)), які проходять ентерогепатичний цикл. 6-глюкуронід є метаболітом морфіну, приблизно у 50 разів активнішим, ніж вихідна речовина. Морфін також деметилюється, що призводить до утворення іншого активного метаболіту - норморфіну.

Кодеїн метаболізується з утворенням кодеїн-6-глюкуроніду, морфіну (єдиний активний метаболіт) і норкодеїну. Оскільки кодеїн присутній в екстракті опію у кількостях, що в десятеро менші за кількість морфіну, його печінкова трансформація мало впливає на загальну біодоступність морфіну.

Виведення

Період напіввиведення лікарського засобу становить приблизно 2 години. Повідомлялося, що період напіввиведення M3G становить від 2,4 до 6,7 години. Близько 90% загальної кількості морфіну виводиться протягом доби у слідових кількостях із сечею протягом 48 годин.

Виведення похідних глюкуронокон’югату відбувається в основному нирками шляхом як клубочкової фільтрації, так і канальцевої секреції.

Виведення із фекаліями низьке (< 10 %). Доклінічні дані з безпеки

Кілька досліджень показали, що морфін спричиняє пошкодження хромосом у соматичних та статевих клітинах тварин та в соматичних клітинах людини. Таким чином, очікується генотоксичний вплив на людину. Довгострокові дослідження на тваринах щодо канцерогенного потенціалу морфіну не проводились.

Побічні реакції, які не спостерігались у клінічних дослідженнях, але спостерігались у тварин при експозиції, вищій за звичайну експозицію у людини: затримка росту плода та підвищення частоти виникнення дефектів нервової системи та скелета.

Дослідження на тваринах показали токсичний вплив на репродуктивну функцію протягом усієї вагітності(вади розвитку ЦНС, затримка росту плода, дефекти скелета, атрофія яєчок, зміни в системі нейромедіаторів та поведінці, залежність).

Крім того, морфін впливає на фертильність потомства чоловічої статі. Дослідження на тваринах також показали, що морфін може негативним чином впливати на функції статевих органів або гамет, а через порушення ендокринної системи може негативно впливати на чоловічу і жіночу фертильність.

Актуальність цих результатів доклінічних досліджень для клінічного використання не встановлена.

Клінічні характеристики

Показання.

Дропізол показаний для симптоматичного лікування тяжкої діареї, яка обумовлена побічними проявами застосування хіміотерапевтичних цитостатичних препаратів або дією радіації, або нейроендокринними пухлинами, у дорослих пацієнтів, коли використання інших засобів проти діареї не дало достатнього ефекту.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.

Залежність від опіатів.

Глаукома.

Тяжкі порушення функції печінки або нирок.

Алкогольний делірій.

Тяжка травма голови.

Ризик розвитку паралітичної непрохідності кишечнику.

Хронічне обструктивне захворювання легень.

Астматичний стан.

Тяжке пригнічення дихання з гіпоксією та/або гіперкапнією. Серцева недостатність на фоні захворювання легень (легеневе серце).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види вза ємодій.

Слід взяти до уваги, що ризик седації, пригнічення дихання, коми або смерті зростає через адитивний депресивний вплив на ЦНС етанолу, снодійних (наприклад золпідему), загальних анестетиків (наприклад барбітуратів), інгібіторів МАО (наприклад сафінаміду), трициклічних антидепресантів і психотропних препаратів із седативною дією (таких як фенотіазини), габапентину, антиеметиків (зокрема бромоприду, меклізину, метоклопраміду), антигістамінних препаратів (наприклад карбіноксаміну, доксиламіну) та інших опіоїдих лікарських засобів (наприклад альфентанілу, буторфанолу, фентанілу, гідрокодону, гідроморфону, леворфанолу, реміфентанілу, суфентанілу, тапентадолу, трамадолу). У разі одночасного застосування вищенаведених препаратів та настоянки опію, дозу та тривалість терапії лікарським засобом Дропізол слід обмежити (див. розділ «Особливості застосування»).

Дропізол не слід застосовувати з іншими агоністами/антагоністами морфіну (бупренорфін, налбуфін, налмефен, налтрексон, пентазоцин) через їх конкурентне зв’язування з рецепторами, що може посилити симптоми абстиненції та зменшити терапевтичний ефект.

Через вміст етанолу Дропізол не слід одночасно застосовувати з дисульфірамом або метронідазолом. Обидва зазначені препарати можуть викликати дисульфірамоподібні реакції (припливи, прискорене дихання, тахікардія).

Рифампіцин індукує CYP 3A4 в печінці, внаслідок чого збільшується метаболізм морфіну, кодеїну та метадону. Таким чином, дія цих опіоїдів знижується або нейтралізується.

Одночасне застосування морфіну та препаратів для зниження тиску може посилити гіпотензивний ефект антигіпертензивних засобів або інших препаратів з гіпотензивним ефектом.

Морфін пригнічує глюкуронізацію зидовудинуin vitro

Тривалість дії морфіну може бути зменшена після застосування флуоксетину.

Циметидин та ранітидин не впливають на біодоступність опію у формі оральних крапель.

Відомо, що інгібітори моноаміноксидази (МАО) взаємодіють з наркотичними аналгетиками, що спричиняє збудження або гальмування ЦНС з гіпер- або гіпотензивними кризами. Препарат не слід приймати одночасно з інгібіторами МАО та протягом 2тижнів після припинення їх застосування.

Взаємодії з іншими лікарськими засобами

Амфетамін та аналоги можуть зменшити седативний ефект опіоїдів. Локсапін та периціазин можуть посилити седативний ефект опіоїдів. Одночасне застосування флібансерину та опіоїдів може збільшити ризик пригнічення ЦНС. Опіоїди можуть збільшувати плазмові концентрації десмопресину та сертраліну.

Особливості застосування.

Дропізол слід застосовувати лише після вивчення етіології захворювання, що супроводжується симптомами, і виключно в тих випадках, коли застосування інших антидіарейних препаратів не дало ефекту

Краплі Дропізол слід застосовувати з обережністю за наявності у пацієнта таких обставин:

- літній вік;

- хронічні захворювання нирок та/або захворювання печінки;

- алкоголізмом у анамнезі;

- діагностовано жовчні коліки, жовчнокам’яну хворобу, захворювання жовчовивідних шлях;

- травми голови або підвищений внутрішньочерепний тиск;

- зниження свідомості;

- кардіореспіраторний шок;

- застосування інгібіторів моноаміноксидази (включаючи моклобемід) та період двох тижнів після їх відміни;

- адренокортикальна недостатність;

- гіпотиреоз;

- низький артеріальний тиск з гіповолемією;

- панкреатит;

- гіперплазія передміхурової залози та інші стани, які можуть призводити до порушення сечовипускання;

- одночасне застосування інших антидіарейних або антиперистальтичних препаратів, холінолітиків, гіпотензивних засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)

- судомний синдром;

- шлунково-кишкові кровотечі.

У разі виникнення труднощів при сечовипусканні слід звернутися до лікаря.

Коригування дози може бути потрібне пацієнтам літнього віку, пацієнтам з недостатністю щитовидної залози та пацієнтам з нирковою або печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості.

Слід уникати застосування лікарського засобу Дропізол пацієнтам літнього віку з наявністю падінь або переломів в анамнезі. Застосування настоянки опію може призвести до виникнення атаксії, порушень психомоторної функції, непритомності, що може стати причиною падіння та переломів. Якщо застосування лікарського засобу Дропізол необхідне, слід розглянути можливість зменшення застосування інших лікарських засобів, що діють на центральну нервову систему та потенційно збільшують ризик падінь. Слід вжити усіх інших належних заходів для зменшення ризику падінь у пацієнтів літнього віку.

Антидіарейні засоби, що пригнічують перистальтику, слід застосовувати з обережністю пацієнтам з інфекціями або запальними захворюваннями кишечнику через підвищений ризик абсорбції токсинів, а також через ризик розвитку токсичного мегаколону та перфорації кишечнику. Через ризик розвитку паралітичної непрохідності кишечнику Дропізол не рекомендується застосовувати перед хірургічними втручаннями та протягом 24 годин після них. Якщо під час застосування Дропізолу є підозра на паралітичну непрохідність кишечнику, лікування слід негайно припинити.

Повторне застосування Дропізолу може спричинити залежність та толерантність, а вживання опію може призвести до залежності від цієї речовини. Особливу обережність слід проявляти пацієнтам, схильним до залежності від наркотиків та алкоголю.

Ризики, що існують при одночасному застосуванні седативних лікарських засобів, таких як бензодіазепіни, або лікарських засобів тієї ж групи

Одночасне застосування Дропізолу та седативних лікарських засобів, таких як бензодіазепіни, або лікарських засобів тієї ж групи може призвести до седації, пригнічення дихання, коми та смерті. Через ці ризики супутнє застосування зазначених заспокійливих лікарських засобів має бути призначене виключно пацієнтам, для яких альтернативні варіанти лікування неможливі. Якщо прийнято рішення про призначення Дропізолу одночасно із заспокійливими лікарськими засобами, слід застосовувати найнижчу ефективну дозу, а тривалість лікування повинна бути якомога коротшою.

За станом пацієнтів слід уважно стежити щодо появи ознак і симптомів пригнічення дихання і седативного ефекту. Лікарям, які призначають терапію із застосуванням лікарського засобу Дропізол, наполегливо рекомендується інформувати пацієнтів та осіб, які за ними доглядають, про необхідність контролю дихання, оскільки препарат може призвести до пригнічення дихання, коми та смерті (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Слід застосовувати препарат в зменшених дозах і з максимальною обережністю пацієнтам, які також отримують інші наркотичні засоби, седативні засоби, трициклічні антидепресанти та інгібітори моноаміноксидази (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Дропізол слід з обережністю застосовувати пацієнтам груп високого ризику, таких як пацієнти з епілепсією та із захворюваннями печінки.

Опіоїди можуть пригнічувати гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозну (ГГН) або гонадальну вісь на декількох рівнях, і це найбільш виражено після тривалого застосування. Це може призвести до симптомів наднирковозалозної недостатності (див. також розділ«Побічні реакції»).

Лікарський засіб Дропізол містить 33 % етанолу (спирту), тобто до 260 мг на дозу, що еквівалентно 6,6 мл пива або 2,8 мл вина, від загального об’єму.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані щодо застосування препаратів опію вагітним жінкам обмежені. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»).

Дропізол не рекомендується застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли користь від застосування явно перевищує ризики, пов’язані із застосуванням, як для матері, так і для дитини.

При застосуванні морфіну під час вагітності аж до пологів може виникнути неонатальний синдром відміни.

Годування груддю

Опій виділяється з грудним молоком, де його концентрація вища, ніж в плазмі крові матері. Необхідно припинити грудне вигодовування або припинити терапію Дропізолом, зважаючи на користь грудного вигодовування для дитини і лікувальний ефект від терапії Дропізолом для жінки. Якщо Дропізол застосовується під час годування груддю, стан немовлят слід ретельно контролювати на наявність симптомів пригнічення дихання та седативного ефекту.

Фертильність.

Недостатньо даних для оцінки ризику для фертильності людини. Дослідження на тваринах показали хромосомні пошкодження репродуктивних клітин (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Чоловіки та жінки репродуктивного віку повинні використовувати надійні засоби контрацепції під час застосування лікарського засобу Дропізол.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Через побічні реакції Дропізол може сильно впливати на загальний стан пацієнта, концентрацію уваги та швидкість реакції та, відповідно, на здатність керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами. Пацієнтам, які отримують терапію із застосуванням лікарського засобу Дропізол, категорично забороняється керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Лікування слід розпочинати виключно під наглядом кваліфікованого лікаря з досвідом лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями або гастроентеролога.

Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні цього лікарського засобу через вміст в ньому морфіну. Період лікування повинен бути якомога коротшим.

Дозування

Зазвичай початкова доза препарату для дорослих пацієнтів становить 5-10 крапель 2-3 рази на день.

Разові окремі дози не повинні перевищувати 1 мл, а загальна добова доза не повинна перевищувати 6 мл.

Дозування визначає лікар з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта (вік, маса тіла, історія хвороби тощо), щоб використовувати найнижчу ефективну дозу лікарського засобу протягом найкоротшого періоду часу.

Спосіб застосування

Лікарський засіб Дропізол застосовується тільки перорально.

Дропізол можна приймати нерозведеним (у вигляді крапель) або змішати у склянці з водою. Після розведення з водою лікарський засіб слід негайно використати. Якщо лікарський засіб застосовується в нерозведеному вигляді, призначену дозу можна вводити за допомогою звичайної ложки.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Слід бути обережним при застосуванні Дропізолу пацієнтам літнього віку. На початку лікування слід застосовувати знижені дозування.

Пацієнти з порушеннями функцій нирок

При нирковій недостатності процес виведення діючої речовини та метаболітів сповільнюється і затримується. Тому слід уникати застосування лікарського засобу Дропізол таким пацієнтам або застосовувати зменшену дозу (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Пацієнти з порушеннями функцій печінки

При порушенні функцій печінки морфін, який є у складі лікарського засобу, може спричинити кому. Слід уникати застосування лікарського засобу Дропізол таким пацієнтам або застосовувати зменшену дозу (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Діти.

Безпека та ефективність застосування Дропізолу дітям (віком до 18 років) не встановлені. Доступних даних на сьогодні недостатньо, щоб встановити рекомендації з дозування для дітей. Дропізол не слід застосовувати дітям (віком до 18 років) з міркувань безпеки (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»).

Передозування.

При перевищенні рекомендованих доз ризики для пацієнта, у першу чергу, обумовлені токсичністю морфіну. Летальні дози визначаються вмістом морфіну.

Симптоми передозування: міоз, пригнічення дихання, сонливість, зниження тонусу скелетних м’язів та різке зниження артеріального тиску. У тяжких випадках може спостерігатися порушення кровообігу, ступор, кома, брадикардія та некардіогенні набряки легенів, гіпотонія та смерть; зловживання високими дозами сильних опіоїдів, таких як оксикодон, може призвести до летального наслідку.

Дії при передозуванні

Основну увагу слід приділяти забезпеченню прохідності дихальних шляхів і створенню допоміжної або контрольованої вентиляції легень.

У разі передозування може бути показано внутрішньовенне введення антагоніста опіату.

Крім того, може бути ефективним промивання шлунка.

При лікуванні супутнього циркуляторного шоку у разі необхідності слід застосовувати підтримуючу терапію (штучне дихання, подача кисню, введення вазопресорів та інфузійна терапія).

Побічні реакції.

Побічні реакції, про які повідомлялося під час застосування Дропізолу, крапель оральних, та інформацію про які отримано з публікацій та постмаркетингового досвіду застосування інших лікарських засобів на основі морфіну.

Побічні реакції розподілено за системами органів та частотою виникнення: дуже часто (> 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥ /1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна визначити з наявних даних).

Системи органів	Частота	Побічна реакція
З боку ендокринної системи	Дуже рідко	Синдром неадекватної секреції АДГ (СНСАДГ), аменорея
	Частота невідома	Наднирковозалозна недостатність
З боку психіки	Частота невідома	Залежність, дисфоричний настрій, неспокій, зниження лібідо або потенції, галюцинації
З боку нервової системи	Дуже часто	Сонливість
	Часто	Запаморочення, головний біль
	Дуже рідко	Спазм м’язів, судоми, алодинія та гіпералгезія
	Частота невідома	Ейфорія
З боку органів зору	Часто	Міоз
	Дуже рідко	Нечіткість зору, диплопія, ністагм
З боку серця	Нечасто	Тахікардія, брадикардія, серцебиття, гіперемія обличчя
З боку судинної системи	Рідко	Ортостатична гіпотензія
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння	Часто	Бронхоспазми, ослаблений кашель
	Нечасто	Пригнічення дихання
	Дуже рідко	Задишка
З боку шлунково-кишкового тракту	Дуже часто	Запор, сухість у роті
	Часто	Нудота, блювання, втрата апетиту, диспепсія, дисгевзія
	Рідко	Підвищення секреції ферментів підшлункової залози і панкреатит
	Дуже рідко	Кишкова непрохідність, біль у животі
З боку печінки і жовчовивідних шляхів	Нечасто	Підвищення показників печінкових ферментів
	Рідко	Жовчні коліки
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Часто	Кропив’янка, пітливість
	Нечасто	Свербіж
	Дуже рідко	Екзантема, периферичні набряки
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини	Частота невідома	Мимовільні скорочення м’язів
З боку нирок та сечовидільної системи	Часто	Затримка сечі
	Нечасто	Спазм уретри
	Рідко	Ниркова коліка
Загальні розлади та реакції у місці введення	Часто	Астенія
	Рідко	Синдром відміни
	Дуже рідко	Почуття нездужання, тремтіння
	Частота невідома	Гіпертермія, запаморочення

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Після відкриття краплі слід зберігати в оригінальній упаковці не більше 4 тижнів.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 мл крапель оральних у флаконі, закритому кришкою білого кольору, оснащеною крапельницею та захистом від відкривання дітьми. По 1 або по 3 флакони у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Ломафарм ГмбХ (Lomapharm GmbH).

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Лангес Фелд 5, Еммерталь, Нижня Саксонія, 31860, Німеччина (Langes Feld 5, Emmerthal, Niedersachsen, 31860, Germany)