АЗИТРОМІЦИН ГРІНДЕКС
Зверніть увагу, якщо препарат було зареєстровано і виготовлено до дати закінчення реєстрації, він може продаватись.
дозволено до застосування в Україні, можуть застосовуватися в Україні до закінчення їх
терміну придатності, визначеного виробником та зазначеного на упаковці»
ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби»
При зміні препарату обов’язково проконсультуйтесь з лікарем.
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АЗИТРОМІЦИН ГРІНДЕКС
( AZITHROMYCIN GRINDEKS)
Склад:
діюча речовина:азитроміцин (azithromycin);
1 таблетка містить 500 мг азитроміцину (у вигляді дигідрату);
допоміжні речовини:крохмаль прежелатинізований, кросповідон, кальцію гідрофосфат безводний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат;
оболонка: гіпромелоза; титану діоксид (Е 171); лактоза, моногідрат; триацетин.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни. Азитроміцин. Код АТС J01F A10.Клінічні характеристики
Показання.
Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину.
• Інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит).
• Інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія).
• Інфекції шкіри та м’яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози. Лікування нетяжких форм акне вульгарис.
• Інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнений та ускладнений уретрит/цервіцит, спричиненийChlamydia trachomatis
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до діючої речовини, до будь-якого іншого компонента препарату або до інших макролідів;
- одночасне застосування з похідними ріжків (імовірність ерготизму).
Спосіб застосування та дози.
Дорослі і діти з масою тіла понад 45 кг.
Азитроміцин слід застосовувати 1 раз на добу, щонайменше за 1 годину до прийому їжі або через 2 години після прийому їжі.
При інфекційних захворюваннях ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкіри і м’яких тканин (за винятком хронічної мігруючої еритеми): доза становить 500 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.
Хронічна мігруюча еритема: у 1-й день 1 г (2 таблетки по 500 мг за 1 раз), з 2-го до 5-го дня 500 мг на добу (1 таблетка по 500 мг).
Неускладнений та ускладнений уретрит/цервіцит: одноразово 1 г (2 таблетки по 500 мг). Курсова доза - 1 г.
Порядок дій у випадку пропуску прийому дози.
Пропущену дозу необхідно приймати якомога швидше, а наступні дози слід приймати з інтервалом у 24 години.
Ниркова недостатність.
Пацієнтам з незначною дисфункцією нирок (кліренс креатиніну >40 мл/хв) немає необхідності змінювати дозування. Не було проведено жодних досліджень за участю пацієнтів з кліренсом креатиніну <40 мл/хв. Відповідно, слід з обережністю застосовувати азитроміцин таким пацієнтам.
Печінкова недостатність.
Оскільки азитроміцин метаболізується в печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки.
Коригування дози для пацієнтів літнього віку не потребується.
Акне вульгарис:курсова доза становить 6 г. Рекомендується така схема лікування: у перші 3 дні призначають по 1 таблетці по 500 мг 1 раз на день, наступні 9 тижнів - по 1 таблетці по 500 мг 1 раз на тиждень, причому на другий тиждень препарат застосовують через 7 днів після попереднього прийому.
У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні - з інтервалами у 24 години.
Побічні реакції.
Побічні реакції класифіковано за частотою:
дуже часто: > 10%; часто: > 1% - < 10%; нечасто: > 0,1% - < 1%; рідко: > 0,01% - < 0,1%; дуже рідко: < 0,01%; частоту не встановлено (у тому числі поодинокі випадки).
Інфекції та інвазії:нечасто - оральний кандидоз, вагінальні інфекції.
З боку системи крові та лімфатичної системи:нечасто - еозинофілія, лейкопенія; рідко - тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
Надходили повідомлення про періоди транзиторної слабко вираженої нейтропенії. Однак причинно-наслідковий зв'язок з лікуванням азитроміцином не був підтверджений.
З боку психіки:рідко - агресивність, гіперактивність, тривога та нервозність; частоту не встановлено - ажитація.
З боку нервової системи:нечасто - запаморочення/вертиго, гіпестезія, сонливість, синкопе, головний біль, судоми (було виявлено, що вони також спричиняються іншими макролідними антибіотиками), спотворення або втрата смаку та відчуття запахів; рідко - парестезії, астенія, безсоння; частоту не встановлено - міастенія гравіс.
З боку органів зору:часто - порушення зору.
З боку органів слуху:рідко - повідомлялося, що макролідні антибіотики спричиняють погіршання слуху. У деяких пацієнтів, які приймали азитроміцин, спостерігалися порушення слуху, настання глухоти та дзвін у вухах. Більшість із цих випадків пов’язані з експериментальними дослідженнями, в яких азитроміцин застосовували у великих дозах протягом тривалого часу. Відповідно до доступних звітів про подальше медичне спостереження більшість із цих проблем були оборотні.
З боку серцевої діяльності: рідко повідомлялося про сильне серцебиття, біль у грудях, аритмію, що проявляється шлуночковою тахікардією (аналогічно з іншими макролідними антибіотиками). Рідко повідомлялося про подовження інтервалу QT та тріпотіння-мерехтіння шлуночків, артеріальну гіпотензію.
З боку травної системи: часто - нудота, блювання, діарея, неприємні відчуття в животі (біль/спазми); нечасто - рідкі випорожнення, метеоризм, порушення травлення, гастрит, анорексія; рідко - запор, зміна кольору язика. Повідомлялося про псевдомембранозний коліт, панкреатит.
З боку печінки і жовчного міхура: рідко повідомлялося про гепатит та холестатичну жовтяницю, включаючи змінені показники функціональної проби печінки, а також про рідкісні випадки тяжкого гепатиту та дисфункції печінки, інколи з летальним наслідком; частоту не встановлено - печінкова недостатність, фульмінантний гепатит, некротичний гепатит.
З боку шкіри:нечасто - алергічні реакції, включаючи свербіж і висипання; рідко - екзантема, алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив'янку і світлочутливість, серйозні шкірні реакції, а саме: поліморфну еритему, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.
З боку скелетно-м’язової системи:нечасто- артралгія.
З боку сечовидільної системи:рідко - інтерстиціальний нефрит і гостра ниркова недостатність.
З боку репродуктивної системи: нечасто - вагініт.
Системні порушення:рідко - анафілаксія, включаючи набряк (у рідкісних випадках з летальним наслідком), кандидоз, ангіоедема.
Загальні порушення: нечасто - втома.
Дослідження: часто - лімфоцитопенія, зменшення кількості бікарбонатів крові; нечасто - підвищення АсАТ, АлАТ, білірубіну крові, рівня сечовини, креатиніну крові, зміни вмісту калію у крові.
Передозування.
Симптоми: оборотне порушення слуху, виражені нудота, блювання, діарея.
Лікування: необхідно прийняти активоване вугілля та проводити симптоматичну терапію, спрямовану на підтримання життєвих функцій організму.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Азитроміцин проникає крізь плаценту, однак не було виявлено шкідливого впливу препарату на плід. Відповідні і добре контрольовані дослідження за участю вагітних жінок не проводили. Азитроміцин може бути призначений тільки в тому випадку, якщо користь від лікування для матері перевищує ризик для плода.
Годування груддю.
Дослідження щодо проникнення препарату у грудне молоко відсутні, таким чином, азитроміцин застосовують під час годування груддю лише у разі відсутності адекватних альтернативних ліків.
Діти.
Препарат у цій лікарській формі не застосовують дітям з масою тіла до 45 кг.
Особливості застосування.
Алергічні реакції.У рідкісних випадках азитроміцин може спричиняти серйозні алергічні (рідко летальні) реакції, такі як ангіоневротичний набряк та анафілаксія. Деякі з цих реакцій зумовлювали розвиток рецидивних симптомів і потребували більш тривалого спостереження і лікування.
Порушення функції печінки.Оскільки печінка є основним шляхом виведення азитроміцину, не слід призначати азитроміцин пацієнтам з тяжкими захворюваннями печінки. Повідомлялось про випадки фульмінантного гепатиту, що спричиняє небезпечну для життя печінкову недостатність. Необхідно проводити контроль функції печінки у випадку розвитку симптомів дисфункції печінки, наприклад астенії (швидко розвивається і супроводжується жовтяницею, темною сечею, схильністю до кровотеч та печінковою енцефалопатією).
Порушення функції нирок.У пацієнтів з тяжкою дисфункцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 10 мл/хв) спостерігалося 33 % збільшення системної експозиції азитроміцину.
Подовження серцевої реполяризації та інтервалу Q Т,що підвищує ризик розвитку серцевої аритмії та тріпотіння-мерехтіння шлуночків, спостерігалися при лікуванні іншими макролідними антибіотиками. Цей ефект азитроміцину не можна повністю виключити у пацієнтів з підвищеним ризиком подовження серцевої реполяризації, тому слід з обережністю призначати лікування таким пацієнтам:
• із вродженою або зареєстрованою пролонгацією інтервалу QТ;
• які наразі застосовують інші активні речовини, що подовжують інтервал QT, наприклад антиаритмічні препарати класів ІА і III (цизаприд і терфенадин);
• з порушеннями електролітного обміну, особливо у випадку гіпокаліємії та гіпомагніємії;
• з клінічно релевантною брадикардією, аритмією або тяжкою серцевою недостатністю.
Тяжка міастенія ( myasthenia gravis ).Повідомлялось про загострення симптомів тяжкої міастенії або про новий розвиток міастенічного синдрому у пацієнтів, які отримують терапію азитроміцином.
Стрептококові інфекції.Азитроміцин загалом ефективний у лікуванні запальних захворювань ротоглотки, спричинених стрептококом, але немає жодних даних, які демонструють ефективність азитроміцину у профілактиці гострого ревматичного поліартриту.
Суперінфекції.Як і у випадку з іншими антибактеріальними препаратами, є імовірність виникнення суперінфекцій (наприклад мікозів).
Таблетки містять лактозу, тому цей препарат не слід застосовувати пацієнтам із рідкісною вродженою непереносимістю галактози, дефіцитомLapp-лактази або мальабсорбцією глюкози-галактози.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Оскільки азитроміцин може викликати певні порушення з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»), не рекомендується застосовувати препарат, коли необхідно керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам разом з іншими ліками, які можуть подовжувати інтервал QT.
Антациди:при вивченні впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не спостерігалося змін у біодоступності, хоча плазмові пікові концентрації азитроміцину зменшилися на 30 %. Азитроміцин необхідно приймати принаймні за годину до або через 2 години після прийому антациду.
Карбамазепін:у дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових волонтерів азитроміцин не виявив значного впливу на плазмові рівні карбамазепіну або на його активні метаболіти.
Циклоспорин:деякі зі споріднених макролідних антибіотиків впливають на метаболізм циклоспорину. Оскільки не було проведено фармакокінетичних і клінічних досліджень можливої взаємодії при одночасному прийомі азитроміцину і циклоспорину, слід ретельно зважити терапевтичну ситуацію до призначення одночасного прийому цих ліків. Якщо комбіноване лікування є виправданим, необхідно проводити ретельний моніторинг рівнів циклоспорину і відповідно регулювати дозування.
Кумаринові антикоагулянти:повідомлялося про підвищену тенденцію до кровотеч у зв’язку з одночасним застосуванням азитроміцину та варфарину або кумариноподібних пероральних антикоагулянтів. Необхідно проводити моніторинг протромбінового часу.
Дигоксин:повідомлялося, що у деяких пацієнтів певні макролідні антибіотики впливають на метаболізм дигоксину в кишечнику. Відповідно у разі одночасного застосування азитроміцину і дигоксину треба пам’ятати про можливе підвищення концентрацій дигоксину та проводити моніторинг рівня дигоксину.
Метилпреднізолон:у дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових волонтерів азитроміцин не виявив значного впливу на фармакокінетику метилпреднізолону.
Терфенадин:у фармакокінетичних дослідженнях не повідомлялося про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. Як і у випадку з іншими макролідними антибіотиками, азитроміцин необхідно з обережністю призначати у комбінації з терфенадином.
Теофілін:азитроміцин не впливав на фармакокінетику теофіліну при одночасному прийомі азитроміцину і теофіліну здоровими волонтерами. Комбіноване застосування теофіліну та інших макролідних антибіотиків іноді призводило до підвищених рівнів теофіліну в сироватці крові.
Зидовудин:одноразові дози 1000 мг азитроміцину не впливали на плазмову фармакокінетику та виділення з сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах у периферійному кровообігу. Клінічна значущість цих даних не визначена.
Нелфінавір : застосування нелфінавіру спричиняє збільшення рівноважних концентрацій азитроміцину у сироватці крові. Хоча корекція дози азитроміцину при його одночасному застосуванні з нелфінавіром не рекомендується, є виправданим ретельний моніторинг відомих побічних ефектів азитроміцину.
Диданозин:при одночасному застосуванні азитроміцину з диданозином у шести суб’єктів не було виявлено впливу на фармакокінетику диданозину порівняно з плацебо.
Рифабутин:одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливало на плазмові концентрації цих препаратів. Нейтропенія спостерігалась у суб’єктів, які приймали одночасно азитроміцин і рифабутин. Хоча нейтропенія була пов’язана із застосуванням рифабутину, причинний зв'язок з одночасним прийомом азитроміцину не був встановлений.
Відомо, що макролідні антибіотики вступають у реакцію з астемізолом, триазоламом, мідазоламом і альфентанілом. Оскільки даних про взаємодії між азитроміцином і зазначеними вище засобами немає, рекомендується здійснювати ретельний моніторинг стану пацієнтів, коли ці препарати застосовують одночасно.
Про вплив азитроміцину на рівні циметидину в крові не повідомлялося.
На відміну від більшості макролідних антибіотиків, азитроміцин не чинить впливу на цитохром P450.
Фармакологічні властивості.
Азитроміцин є представником групи макролідних антибіотиків - азалідів, що мають широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв’язування з 50S-субодиницею рибосом і запобігання транслокації пептидів при відсутності впливу на синтез полінуклеотидів.
Механізм резистентності.
Резистентність до азитроміцину може бути вродженою або набутою. Повна перехресна резистентність існує середStreptococcus pneumoniae, бета-гемолітичним стрептококом групи А,Enterococcus faecalisтаStaphylococcus aureus,включаючи метицилін-резистентнийзолотистий стафілокок (MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів.
Спектр антимікробної дії азитроміцину
Чутливі |
Аеробні грампозитивні бактерії |
Staphylococcus aureus метицилін-чутливий |
Streptococcus pneumoniae пеніцилін-чутливий |
Streptococcus pyogenes(гр.А) |
Аеробні грамнегативні бактерії |
Haemophilus influenzae Haemophilus parainfluenzae |
Legionella pneumophila |
Moraxella catarrhalis |
Pasteurella multocida |
Анаеробні бактерії |
Clostridium perfringens |
Fusobacterium spp.(види) |
Prevotella spp. |
Porphyromonas spp. |
Інші бактерії |
Chlamydia trachomatis |
Види, які набувають резистентності у поодиноких випадках |
Аеробні грампозитивні бактерії Streptococcus pneumoniae з проміжною чутливістю до пеніциліну пеніцилін-резистентні |
Вроджено резистентні організми Аеробні грампозитивні бактерії Enterococcus faecalis |
Стафілококи MRSA, MRSE (метицилін-резистентнийзолотистий стафілокок) |
Анаеробні бактерії Група бактероїдівBacteroides fragilis |
Біодоступність після прийому внутрішньо становить приблизно 37 %. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 2-3 години після прийому препарату.
При прийомі азитроміцин розподіляється по всьому організму. У фармакокінетичних дослідженнях було показано, що концентрації азитроміцину у тканинах значно вищі (в 50 разів), ніж у плазмі, що свідчить про сильне зв’язування препарату з тканинами.
Зв’язування з білками сироватки варіює залежно від плазмових концентрацій і становить від 12 % при 0,5 мкг/мл до 52 % при 0,05 мкг/мл у сироватці крові. Уявний об’єм розподілу у рівноважному стані (VVSS) становив 31,1 л/кг.
Кінцевий період плазмового напіввиведення повністю відповідає періоду напіввиведення з тканин протягом 2-4 днів.
Приблизно 12 % дози азитроміцину виділяються незмінними з сечею протягом наступних трьох днів. Особливо високі концентрації незміненого азитроміцину були виявлені в жовчі людини. Також у жовчі було виявлено десять метаболітів, які утворювались за допомогою N- та O-деметилювання, гідроксилювання кілець дезозаміну і аглікону та розщеплення кладинози кон’югата. Порівняння результатів рідинної хроматографії та мікробіологічних аналізів показало, що метаболіти азитроміцину не є мікробіологічно активними.
Фармацевтичні характеристики
Основні фізико-хімічні властивості:
білі, довгасті, двоопуклі таблетки з рискою з одного боку, вкриті плівковою оболонкою.
Термін придатності.3 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °C.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 3 таблетки у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Блуфарма-Індустрія Фармацевтика, С.А.
Bluepharma-Industria Farmaceutica, S.A.
Місцезнаходження.
С. Мартіньу ду Бішпу, Коїмбра, 3045-016, Португалія.
S. Martinho do Bispo, Coimbra, 3045-016, Portugal.
Власник реєстраційного посвідчення.
АТ «Гріндекс».
Місцезнаходження.
Вул. Крустпілс, 53, Рига, LV-1057, Латвія.
Тел./факс: +371 67083205 / +371 67083505
Ел.пошта: grindeks@grindeks.lv
Дата останнього перегляду.
Приказ Министерства здравоохранения Украины ______________ № ____________ Регистрационное удостоверение № _____________________________ |
ИНСТРУКЦИЯ
по медицинскому применению препарата
АЗИТРОМИЦИН ГРИНДЕКС
(AZITHROMYCIN GRINDEKS )
Состав :
действующ е е веществ о: азитромицин (azithromyc in);
1таблетка содержит 500мг азитромицина (в виде дигидрата);
вспомогательные вещества:крахмал прежелатинизированный, кросповидон, кальция гидрофосфат безводный, натрия лаурилсульфат, магния стеарат;
оболочка: гипромеллоза; титана диоксид (Е 171); лактоза, моногидрат; триацетин.
Лекарственная форма.
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.
Фармакотерапевтическая группа.Антибактериальные средства для системного применения. Макролиды, линкозамиды и стрептограмины. Азитромицин. Код АТС J01F A10.
Клинические характеристики.
Показания.
Инфекции, вызванные микроорганизмами, чувствительными к азитромицину.
• Инфекции ЛОР-органов (бактериальный фарингит/тонзиллит, синусит, средний отит).
• Инфекции дыхательных путей (бактериальный бронхит, негоспитальная пневмония).
• Инфекции кожи и мягких тканей: мигрирующая эритема (начальная стадия болезни Лайма), рожа, импетиго, вторичные пиодерматозы. Лечение нетяжелых форм акне вульгарис.
• Инфекции, передающиеся половым путем: неосложненный и осложненный уретрит/цервицит, вызванныйChlamydia trachomatis
Противопоказания.
-Повышенная чувствительность к действующему веществу, к любому другому компоненту препарата или к другим макролидам;
-одновременное применение с производными спорыньи (вероятность эрготизма).
Способ применения и дозы.
Взрослые и дети с массой тела более 45кг
Азитромицин следует применять 1раз в сутки, минимум за 1час до еды или через 2часа после приема пищи.
При инфекционных заболеваниях ЛОР-органов, дыхательных путей , кожи и мягких тканей (заисключением хронической мигрирующей эритемы): доза составляет 500мг 1раз всутки в течение 3суток.
Хроническая мигрирующая эритема: в 1-й день 1г (2таблетки по 500мг 1раз), со 2-го по 5-й день 500мг в сутки (1таблетка по 500мг).
Неосложненный и осложненный уретрит/цервицит: однократно 1г (2таблетки по 500мг). Курсовая доза - 1г .
Порядок действий в случае пропуска приема дозы
Пропущенную дозу необходимо принимать как можно быстрее, а последующие дозы следует принимать с интервалом в 24часа.
Почечная недостаточность
Пациентам с незначительной дисфункцией почек (клиренс креатинина >40мл/мин) нет необходимости изменять дозировку. Не было проведено никаких исследований с участием пациентов с клиренсом креатинина <40мл/мин. Соответственно, следует состорожностью применять азитромицин таким пациентам.
Печеночная недостаточность
Поскольку азитромицин метаболизируется в печени и выводится с желчью, препарат не следует применять пациентам с серьезными заболеваниями печени.
Корректировка дозы для пациентов пожилого возраста не требуется.
Акне вульгарис: курсовая доза составляет 6 г. Рекомендуется следующая схема лечения: в первые 3 дня по 1 таблетке по 500 мг 1 раз в день, следующие 9 недель - по 1 таблетке по 500 мг 1 раз в неделю, причем во вторую неделю препарат применяют через 7 дней после предыдущего приема.
В случае пропуска приема 1 дозы препарата пропущенную дозу следует принять как можно раньше, а последующие - с интервалом 24 часа.
Побочные реакции.
Побочные реакции классифицированы по частоте:
очень часто: > 10%; часто: > 1% - <10%; нечасто: > 0,1% - <1%; редко: > 0,01% - <0,1%; очень редко: <0,01%; частота не установлена (в том числе единичные случаи).
Инфекции и инвазии: нечасто - оральный кандидоз, вагинальные инфекции.
Со стороны системы крови и лимфатической системы: нечасто - эозинофилия, лейкопения; редко - тромбоцитопения, гемолитическая анемия.
Поступали единичные сообщения о периодах транзиторной слабовыраженной нейтропении. Однако причинно-следственная связь с лечением азитромицином не была подтверждена.
Со стороны психики: редко - агрессивность, гиперактивность, тревога и нервозность; частота не установлена - ажитация.
Со стороны нервной системы: нечасто - головокружение/вертиго, гипестезия, сонливость, синкопе, головная боль, судороги (было обнаружено, что они также вызываются другими макролидными антибиотиками), искажение или потеря вкуса и обоняния; редко - парестезии, астения, бессонница; частота не установлена - миастения гравис.
Со стороны органов зрения: часто - нарушение зрения.
Со стороны органов слуха: редко - сообщалось, что макролидные антибиотики вызывают ухудшение слуха. У некоторых пациентов, принимавших азитромицин, наблюдались нарушения слуха, наступление глухоты и звон в ушах. Большинство из этих случаев связано с экспериментальными исследованиями, в которых азитромицин применяли в больших дозах в течение длительного времени. Согласно доступным отчетам о дальнейшем медицинском наблюдении большинство этих проблем были обратимы.
Со стороны сердечной деятельности: редко сообщалось о сильном сердцебиении, боли в груди, аритмии, проявляющейся в виде желудочковой тахикардии (аналогично другим макролидным антибиотикам). Редко сообщалось об удлинении интервала QT и трепетании-мерцании желудочков, артериальной гипотензии.
Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, рвота, диарея, неприятные ощущения в животе (боль/спазмы); нечасто - жидкий стул, метеоризм, нарушение пищеварения, гастрит, анорексия; редко - запор, изменение цвета языка. Сообщалось о псевдомембранозном колите, панкреатите.
Со стороны печени и желчного пузыря: редко сообщалось о гепатите и холестатической желтухе, включая измененные показатели функциональной пробы печени, а также о редких случаях тяжелого гепатита и дисфункции печени, иногда с летальным исходом; частота не установлена - печеночная недостаточность, фульминантный гепатит, некротический гепатит.
Со стороны кожи: нечасто - аллергические реакции, включая зуд и высыпания; редко- экзантема, аллергические реакции, включая ангионевротический отек, крапивницу и светочувствительность, серьезные кожные реакции, а именно: полиморфную эритему, синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны костно-мышечной системы: нечасто - артралгия.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - интерстициальный нефрит и острая почечная недостаточность.
Со стороны репродуктивной системы: нечасто - вагинит.
Системные нарушения: редко - анафилаксия, включая отек (в редких случаях с летальным исходом), кандидоз, ангиоэдема.
Общие нарушения: нечасто - усталость.
Исследование: часто - лимфоцитопения, уменьшение количества бикарбонатов крови; нечасто - повышение АсАТ, АлАТ, билирубина крови, уровня мочевины, креатинина крови, изменения содержания калия в крови.
Передозировка
Симптомы: обратимое нарушение слуха, выраженные тошнота, рвота, диарея.
Лечение: необходимо принять активированный уголь и проводить симптоматическую терапию, направленную на поддержание жизненных функций организма.
Применение в период беременности или кормления грудью
Беременность
Азитромицин проникает через плаценту, однако не было обнаружено вредного воздействия препарата на плод. Соответствующие и хорошо контролируемые исследования с участием беременных женщин не проводились. Азитромицин может быть назначен только в том случае, если польза от лечения для матери превышает риск для плода.
Кормление грудью
Исследования относительно проникновения препарата в грудное молоко отсутствуют, таким образом, азитромицин применяют во время кормления грудью только в случае отсутствия адекватных альтернативных лекарств.
Дети
Препарат в данной лекарственной форме не назначают детям с массой тела до 45кг.
Особенности применения.
Аллергические реакции. В редких случаях азитромицин может вызывать серьезные аллергические (редко летальные) реакции: ангионевротический отек и анафилаксию. Некоторые из этих реакций предопределяли развитие рецидивных симптомов и требовали более продолжительного наблюдения и лечения.
Нарушение функции печени. Поскольку печень является основным путем выведения азитромицина, не следует назначать азитромицин пациентам с тяжелыми заболеваниями печени. Сообщалось о случаях фульминантного гепатита, включая опасную для жизни печеночную недостаточность. Необходимо проводить контроль функции печени в случае развития симптомов дисфункции печени, например астении (быстро развивается и сопровождается желтухой, темной мочой, склонностью к кровотечениям и печеночной энцефалопатией).
Нарушение функции почек. У пациентов с тяжелой дисфункцией почек (скорость клубочковой фильтрации <10мл/мин) наблюдалось 33% увеличение системной экспозиции азитромицина.
Удлинение сердечной реполяризации и интервала QT, что повышает риск развития сердечной аритмии и трепетания-мерцания желудочков, наблюдались при лечении другими макролидными антибиотиками. Подобный эффект азитромицина нельзя полностью исключить у пациентов с повышенным риском удлинения сердечной реполяризации, поэтому следует с осторожностью назначать лечение следующим пациентам:
•с врожденной или зарегистрированной пролонгацией интервала QT;
•применяющим другие активные вещества, удлиняющие интервал QT, например антиаритмические препараты классов IА и III (цизаприд и терфенадин);
•с нарушениями электролитного обмена, особенно в случае гипокалиемии и гипомагниемии;
•с клинически релевантными брадикардией, аритмией или тяжелой сердечной недостаточностью.
Тяжелая м иастения ( myasthenia gravis ). Сообщалось об обострении симптомов тяжелой миастении или о новом развитии миастенического синдрома у пациентов, получающих терапию азитромицином.
Стрептококковые инфекции. Азитромицин в целом эффективен в лечении воспалительных заболеваний ротоглотки, вызванных стрептококком, но нет никаких данных, демонстрирующих эффективность азитромицина в профилактике острого ревматического полиартрита.
Суперинфекции. Как и в случае с другими антибактериальными препаратами, существует вероятность возникновения суперинфекций (например микозов).
Таблетки азитромицина содержат лактозу, поэтому этот препарат не следует применять пациентам с редкой врожденной непереносимостью галактозы, дефицитомLapp-лактазы или мальабсорбцией глюкозы-галактозы.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.
Поскольку азитромицин может вызвать определенные нарушения со стороны нервной системы (см. раздел «Побочные реакции»), не рекомендуется принимать препарат, когда необходимо управлять транспортными средствами или работать с механизмами.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Следует осторожно назначать азитромицин пациентам вместе с другими лекарствами, которые могут удлинять интервал QT.
Антациды: при изучении влияния одновременного применения антацидов на фармакокинетику азитромицина в целом не наблюдалось изменений в биодоступности, хотя плазменные пиковые концентрации азитромицина уменьшались на 30%. Азитромицин необходимо принимать, по крайней мере, за час до или через 2часа после приема антацида.
Карбамазепин: в исследовании фармакокинетического взаимодействия у здоровых добровольцев азитромицин не проявил значительного влияния на плазменные уровни карбамазепина или на его активные метаболиты.
Циклоспорин: некоторые из родственных макролидных антибиотиков влияют на метаболизм циклоспорина. Поскольку не было проведено фармакокинетических и клинических исследований возможного взаимодействия при одновременном приеме азитромицина и циклоспорина, следует тщательно взвесить терапевтическую ситуацию до назначения одновременного приема этих лекарств. Если комбинированное лечение является оправданным, необходимо проводить тщательный мониторинг уровней циклоспорина и соответственно регулировать дозировку.
Кумариновые антикоагулянты: сообщалось о повышенной тенденции к кровотечениям в связи с одновременным применением азитромицина и варфарина или кумариноподобных пероральных антикоагулянтов. Необходимо проводить мониторинг протромбинового времени.
Дигоксин: сообщалось, что у некоторых пациентов определенные макролидные антибиотики влияют на метаболизм дигоксина в кишечнике. Соответственно, в случае одновременного применения азитромицина и дигоксина следует помнить о возможном повышении концентраций дигоксина и проводить мониторинг уровня дигоксина.
Метилпреднизолон: в исследовании фармакокинетического взаимодействия у здоровых добровольцев азитромицин не проявил значительного влияния на фармакокинетику метилпреднизолона.
Терфенадин: в фармакокинетических исследованиях не сообщалось о взаимодействии между азитромицином и терфенадином. Как и в случае с другими макролидными антибиотиками, азитромицин необходимо с осторожностью назначать в комбинации с терфенадином.
Теофиллин: азитромицин не влиял на фармакокинетику теофиллина при одновременном приеме азитромицина и теофиллина здоровыми добровольцами. Комбинированное применение теофиллина и других макролидных антибиотиков иногда приводило к повышению уровня теофиллина в сыворотке крови.
Зидовудин: одноразовые дозы 1000мг азитромицина не влияли на плазменную фармакокинетику и выделение с мочой зидовудина или его глюкуронидных метаболитов. Однако прием азитромицина повышал концентрации фосфорилированного зидовудина, клинически активного метаболита, в мононуклеарах в периферийном кровообращении. Клиническая значимость этих данных не определена.
Нелфинавир: применение нелфинавира вызывает увеличение равновесной концентрации азитромицина в сыворотке крови. Хотя коррекция дозы азитромицина при его одновременном применении с нелфинавиром не рекомендуется, оправдан тщательный мониторинг известных побочных эффектов азитромицина.
Диданозин: при одновременном применении азитромицина с диданозином у шести субъектов не было выявлено влияния на фармакокинетику диданозина по сравнению с плацебо.
Рифабутин: одновременное применение азитромицина и рифабутина не влияло на плазменные концентрации этих препаратов. Нейтропения наблюдалась у субъектов, принимавших одновременно азитромицин и рифабутин. Хотя нейтропения была связана с применением рифабутина, причинная связь с одновременным приемом азитромицина не была установлена.
Известно, что макролидные антибиотики вступают в реакцию с астемизолом, триазоламом, мидазоламом и альфентанилом. Поскольку данных о взаимодействии между азитромицином и указанными выше средствами нет, рекомендуется осуществлять тщательный мониторинг состояния пациентов, когда эти препараты применяются одновременно.
О влиянии азитромицина на уровень циметидина в крови не сообщалось.
В отличие от большинства макролидных антибиотиков, азитромицин не оказывает влияния на цитохром P450.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Азитромицин является представителем группы макролидных антибиотиков - азалидов, обладающих широким спектром антимикробного действия. Механизм действия азитромицина заключается в ингибировании синтеза бактериального белка за счет связывания с 50S-субъединицей рибосом и предотвращении транслокации пептидов при отсутствии влияния на синтез полинуклеотидов.
Механизм резистентности.
Резистентность к азитромицину может быть врожденной или приобретенной. Полная перекрестная резистентность существует средиStreptococcus pneumoniae, бета‑гемолитическим стрептококком группы А,Enterococcus faecalis иStaphylococcus aureus, включая метициллин-резистентный золотистый стафилококк (MRSA) кэритромицину, азитромицину, другим макролидам и линкозамидам.
Спектр антимикробного действия азитромицина
Чувствительные |
Аэробные грамположительные бактерии |
Staphylococcus aureus метициллин-чувствительный |
Streptococcus pneumoniae пенициллин-чувствительный |
Streptococcus pyogenes(гр. А) |
Аэробные грамотрицательные бактерии |
Haemophilus influenzae |
Haemophilus parainfluenzae |
Legionella pneumophila |
Moraxella catarrhalis |
Pasteurella multocida |
Анаэробные бактерии |
Clostridium perfringens |
Fusobacterium spp.(виды) |
Prevotella spp. |
Porphyromonas spp. |
Другие бактерии |
Chlamydia trachomatis |
Виды, которые приобретают резистентность в единичных случаях |
Аэробные грамположительные бактерии Streptococcus pneumoniae с промежуточной чувствительностью к пенициллину |
Врожденно резистентные организмы Аэробные грамположительные бактерии Enterococcus faecalis |
Стафилококки MRSA, MRSE (метициллин-резистентный золотистый стафилококк) |
Анаэробные бактерии Группа бактероидовBacteroides fragilis |
Фармакокинетика
Биодоступность после приема внутрь составляет примерно 37%. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 2-3часа после приема препарата.
При приеме азитромицин распределяется по всему организму. В фармакокинетических исследованиях было показано, что концентрации азитромицина в тканях значительно выше (в 50раз), чем в плазме, что свидетельствует о сильном связывании препарата стканями.
Связывание с белками плазмы варьирует в зависимости от плазменных концентраций и составляет от 12% при 0,5мкг/мл до 52% при 0,05мкг/мл в сыворотке крови. Кажущийся объем распределения в равновесном состоянии (VVss) составлял 31,1л/кг. Конечный период плазменного полувыведения полностью отражает период полувыведения из тканей в течение 2-4дней.
Примерно 12% дозы азитромицина выделяются неизменными с мочой в течение следующих трех дней. Особенно высокие концентрации неизмененого азитромицина были обнаружены в желчи человека. Также в желчи было выявлено десять метаболитов, которые образовывались с помощью N- и O-деметилирования, гидроксилирования колец дезозамина и агликона и расщепления кладинозы конъюгата. Сравнение результатов жидкостной хроматографии и микробиологических анализов показало, что метаболиты азитромицина не являются микробиологически активными.
Фармацевтические характеристики.
Основные физико-химические свойства :
белые, продолговатые, двояковыпуклые таблетки с риской на одной стороне, покрытые пленочной оболочкой.
Срок годности. 3 года.
Не применять после окончания срока годности, указанного на упаковке.
Условия хранения.
Хранить при температуре не выше 25 °С.
Хранить в нeдocтyпнoм для детей месте.
Упаковка.
По 3таблетки в блистере; по 1 блистеру в пачке из картона.
Категория отпускa.Порецепту.
Производитель.
Блуфарма-Индустрия Фармацевтика, С.А.
Bluepharma-Industria Farmaceutica, S.A.
Местонахождение.
С. Мартиньу ду Бишпу, Коимбра, 3045-016, Португалия.
S. Martinho do Bispo, Coimbra, 3045-016, Portugal.
Владелец регистрационного удостоверения .
АО «Гриндекс».
Местонахождение.
Ул. Крустпилс, 53, Рига, LV-1057, Латвия.
Тел./ факс: +371 67083205/ +371 67083505.
Эл. почта: grindeks@grindeks.lv
На сайті наведено виключно офіційні оновлені інструкції без перекладів та скорочень.
Інформація про лікарські засоби представлена на сайті для ознайомлення, не є приводом для самолікування та не є рекламою лікарських засобів.
Важливо! До кожного лікарського засобу, який ви купуєте, обов’язково має додаватися інструкція про застосування лікарського засобу.
Тримайте всі інструкції до препаратів Домашньої аптечки під рукою – завантажуйте мобільний додаток Ліки Контроль БЕЗКОШТОВНО