ТЕРКОДИН

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТЕРКОДИН

( TERCODIN )

Склад:

діючі речовини:1 таблетка містить кодеїну фосфату гемігідрату 10,9 мг (у перерахуванні на кодеїну основу 8мг), терпінгідрату 250 мг, натрію гідрокарбонату 250 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, повідон, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, кальцію стеарат.

Лікарська формаТаблетки.

Фармакотерапевтична група

Комбіновані препарати, які містять протикашльові засоби та експекторанти. Похідні опію та експекторанти. Код АТС  R05F А02.

Клінічні характеристики

Показання.

Непродуктивний кашель при захворюваннях легень і дихальних шляхів.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату, легенева недостатність, тяжкі обструктивні захворювання дихальних шляхів (бронхіальна астма тощо), виражена артеріальна гіпотензія, аритмії, епілепсія, черепно-мозкові травми, тяжкі захворювання печінки та нирок, період після операції на жовчних шляхах, алкоголізм.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують внутрішньо. Дорослим і дітям віком від 12 років призначають по 1таблетці 2-3рази на добу. Дітям віком від 5 до 10 років - від ½ таблетки до 1 таблетки 3 рази на добу; дітям віком від 10 до 12 років - по 1 таблетці 1-3 рази на добу. Тривалість лікування - 5 діб, у виняткових випадках термін лікування може бути збільшений.

Побічні реакції.

З боку імунної системи:алергічні реакції, в тому числіангіоневротичний набряк.

З боку нервової системи:головний біль, порушення зору, міоз, седативний ефект, сонливість, сплутаність свідомості, запаморочення, судоми, дисфорія, ейфорія, раптові зміни настрою, пригнічення дихання, бронхоспазм.

З боку травного тракту: відсутність апетиту, сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання, біль у надчеревній ділянці, запор.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, тахікардія, відчуття серцебиття.

З боку шкіри: свербіж, шкірні висипи, кропив’янка.

З боку сечостатевої системи: спазм сфінктера сечового міхура та затримка сечовипускання.

Інші: припливи крові, підвищена пітливість.

У разі тривалого застосування у високих дозах можливий розвиток залежності.

Передозування.

Симптоми передозування кодеїну: нудота, блювання, запор, головний біль, порушення координації очних яблук, звуження зіниць, порушення ритму серцевої діяльності (брадикардія, тахікардія тощо), атонія сечового міхура; гостре пригнічення дихального центру, яке може спричинити ціаноз, сповільнене дихання, сонливість; рідко - набряк легень; можливе виникнення задишки, апное, артеріальної гіпотензії, судом, колапсу, затримки сечовиділення; можуть спостерігатися ознаки вивільнення гістаміну.

Лікування:промивання шлунка, застосування активованого вугілля. У разі застосування понад 350 мг кодеїну дорослим або більше 5 мг/кг маси тіла дітям прийом активованого вугілля доцільний протягом першої години. У подальшому проводять симптоматичну терапію. Важливою додатковою процедурою до лікування є катетеризація сечового міхура та, якщо потрібно, призначення антибіотиків. При тяжкому отруєнні хворого слід госпіталізувати. Антидот - налоксон.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності препарат не застосовують.

За необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.

Діти.

Препарат не застосовують дітям віком до 5 років.

Особливості застосування.

Препарат слід приймати з обережністю при запальних захворюваннях травного тракту (кодеїн впливає на перистальтику, підвищує тонус та сегментацію кишечнику), при порушеннях функції печінки, при захворюваннях жовчного міхура, зокрема жовчнокам’яній хворобі, при гіпотиреозі, недостатності кори надниркових залоз, гіпертрофії передміхурової залози, при судомних станах, артеріальній гіпотензії, при міастенії, пневмонії, порушеннях дихальної функції та астмі в анамнезі, при зловживанні наркотиками. У хворих з порушеннями функції нирок виведення кодеїну уповільнено, через що рекомендується подовжити інтервали між прийомами препарату. У хворих літнього віку метаболізм та елімінація кодеїну можуть відбуватися повільніше, тому може бути доцільним зниження дози препарату.

Під час лікування препаратом заборонено вживати алкоголь.

Препарат не рекомендується приймати напередодні пологів або при загрозі викидня.

Не слід застосовувати препарат протягом тривалого часу у зв’язку із можливістю розвитку звикання до кодеїну.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час лікування слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Сорбенти, в’яжучі та обволікаючі засоби можуть зменшити всмоктування компонентів препарату в травному тракті.

Не слід застосовувати кодеїн у комбінації з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) через можливий ризик виникнення збудження або депресії центральної нервової системи; застосування кодеїну можна розпочинати не раніше ніж через 2 тижні після припинення прийому інгібіторів МАО.

Слід з обережністю застосовувати одночасно з кодеїном антихолінергічні (атропін тощо), антидіарейні засоби (лоперамід, каолін) - підвищується ризик гострого запору, що може призвести до кишкової непрохідності; метоклопрамід та домперидон - через можливий антагонізм дії; антигіпертензивні засоби - посилення гіпотензивної дії; ненаркотичні аналгетики - посилення аналгетичної дії; хінідин - зниження аналгетичного ефекту кодеїну. При одночасному застосуванні засобів, які виявляють гальмівний вплив на центральну нервову систему (анестетики, нейролептики, трициклічні антидепресанти, анксіолітики, седативні, снодійні засоби, антигістамінні засоби із седативним ефектом), а також алкоголю можливе посилення седативного ефекту кодеїну та пригнічувальної дії на дихальний центр.

Застосування кодеїну у комбінації з опіоїдними антагоністами (бупренорфін, налоксон, налтрексон) може спричинити симптоми синдрому відміни.

Можливе одночасне застосування Теркодину із бронходилататорами, антибактеріальними засобами при лікуванні застудних захворювань. Левоміцетин та хлорамфенікол гальмують біотрансформацію кодеїну у печінці і тим самим посилюють його дію. Слід уникати одночасного застосування ципрофлоксацину, оскільки опіоїди знижують концентрацію препарату в плазмі. Прийом ритонавіру, циметидину призводить до підвищення концентрації кодеїну в плазмі. При одночасному застосуванні кодеїн уповільнює абсорбцію мексилетину.

При застосуванні кодеїну у великих дозах дія серцевих глікозидів (дигоксин та інші) може посилюватися.

Фармакологічні властивості

ФармакодинамікаТеркодин- комбінований лікарський засіб із протикашльовим і відхаркувальним ефектом.

Кодеїн - агоніст опіоїдних рецепторів, який чинить центральну протикашльову дію (за рахунок пригнічення збудливості кашльового центру).

Терпінгідрат виявляє відхаркувальний ефект.

Натрію гідрокарбонат зменшує в’язкість мокротиння за рахунок підвищення рН.

Фармакокінетика При пероральному застосуванні кодеїн та інші компоненти препарату добре абсорбуються з травного тракту. В організмі кодеїн завдяки своїй ліпофільності швидко проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр; накопичується у жировій тканині, меншою мірою - в легенях, печінці, нирках і селезінці. Максимальна дія спостерігається через 30-60 хв і триває протягом 2-6 годин. Терпінгідрат і натрію гідрокарбонат виводяться нирками та через дихальні шляхи з бронхіальним секретом.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою. З одного боку таблетки нанесено товарний знак підприємства, з іншого боку - риска.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітеймісці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в пачці.

По 10 таблеток у блістері.

Категорія відпуску.За рецептом.

Виробник.

Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».

Місцезнаходження.

Україна, 65080, Одеська обл., м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 86.