АНАЛЬГІН

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АНАЛЬГІН

(ANALGIN)

Склад:

діюча речовина:метамізолу натрієва сіль;

1 таблетка містить метамізолу натрієвої солі (у перерахуванні на безводну речовину) 500 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат, тальк.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, з плоскою поверхнею, фаскою та рискою.

Фармакотерапевтична група

Фармакологічні властивості

Анальгін чинить знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дії.

Клінічні характеристики

Показання.

· Біль різного походження (головний та зубний біль, невралгії, радикуліт, біль у м’язах, суглобах, біль під час менструацій, після хірургічних і діагностичних втручань (як допоміжний засіб));

· гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.

Протипоказання.

· Відома або підозрювана гіперчутливість до метамізолу натрію та/або до інших похідних піразолону, до інших компонентів препарату;

· бронхіальна астма;

· виражені зміни функцій печінки та нирок (порфіринового обміну);

· захворювання крові: анемія будь-якої етіології, цитостатична або інфекційна нейтропенія;

· зміна периферичного складу крові: агранулоцитоз, лейкопенія;

· підозра на гостру хірургічну патологію;

· дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Якщо Ви приймаєте будь-які інші лікарські засоби, обов’язково повідомте про це лікаря!

·Рентгенконтрастні речовини,колоїдні кровозамінники,пеніцилін - не слід застосовувати під час лікування метамізолом натрію.

·Хлорпромазин або інші похідні фенотіазину - можливий розвиток вираженої гіпотермії.

·Непрямі антикоагулянти,фенітоїн, глюкокортикостероїди,індометацин, ібупрофен - метамізол натрію збільшує активність цих препаратів шляхом витіснення їх зі зв’язку з білком.

·Фенілбутазон, глютетимід, барбітурати та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки - зменшується ефективність метамізолу натрію.

·Трициклічні антидепресанти,гормональні контрацептиви таалопуринол, алкоголь - можливе посилення токсичності метамізолу натрію. Метамізол натрію посилює седативну діюалкоголю

·Інші нестероїдні протизапальні препарати −потенціюється їх знеболювальна та жарознижувальна дія та збільшується ймовірність адитивних небажаних побічних ефектів.

·Седативні засоби татранквілізатори (сибазон, тріоксазин, валокордин), кодеїн, блокатори Н2-рецепторів гістаміну, пропранолол - посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію.

·Сарколізин, мерказоліл, тіамазол, препарати, що пригнічують активність кісткового мозку, в т.ч. препарати золота − збільшується ймовірність гематотоксичності, в т.ч. розвитку лейкопенії.

·Метотрексат −метамізол у високих дозах може призвести до збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові та посилення його токсичних ефектів (насамперед на травний тракт і систему кровотворення).

·Циклоспорин − знижується концентрація циклоспорину в плазмі крові.

·Сульфонамідні пероральні гіпоглікемічні препарати − можливе посилення їх гіпоглікемічної дії при застосуванні разом з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), в т.ч. з метамізолом натрію.

·Діуретики (фуросемід) − можливе зниження діуретичного ефекту.

Особливості застосування.

Перед початком лікування Анальгіном слід порадитися з лікарем.

Не слід перевищувати рекомендовані дози препарату.

Не застосовувати препарат для зняття гострого болю в животі (до з’ясування причини).

Оскільки метамізол натрію має протизапальні і знеболювальні властивості, він може маскувати ознаки інфекції, симптоми неінфекційних захворювань і ускладнень з больовим синдромом, що може утруднити їх діагностику.

При застосуванні препарату слід утримуватися від вживання алкогольних напоїв.

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам:

· літнього віку − може призвести до підвищення частоти побічних реакцій, особливо з боку травного тракту;

· з алергічними захворюваннями (зокрема з полінозом), в т.ч. в анамнезі, - підвищується ризик алергічних реакцій;

· з порушеннями функції нирок, із захворюваннями нирок в анамнезі (пієлонефрит, гломерулонефрит);

· із запальними захворюваннями кишечнику, включаючи неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона;

· з вираженою артеріальною гіпотензією, серцево-судинною недостатністю;