ДУЛОКЕМ 60

МНН: Duloxetine
Державна реєстрація: UA/16446/01/02 з 29.11.2017 по 29.11.2022
Дата останнього оновлення інструкції: 25.11.2023
АТХ-код: N06AX21 Duloxetine
Температура зберігання: не вище 25 °C
Ціна в аптеках: інформація про ціни відсутня

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДУЛОКЕМ 30

ДУЛОКЕМ 60

Склад:

діюча речовина:duloxetine;

1 капсула містить дулоксетину гідрохлориду еквівалентно дулоксетину 30 мг або 60 мг;

допоміжні речовини (капсули кишковорозчинні тверді 30 мг): цукор сферичний, гіпромелоза, гідроксипропілцелюлоза, кросповідон, тальк, триетилцитрат, титану діоксид (Е 171), гіпромелози фталат, желатинова капсула №2*

склад оболонки капсули: желатин, титану діоксид (Е 171), індигокармін (Е 132), натрію лаурилсульфат;

допоміжні речовини (капсули кишковорозчинні тверді 60 мг): цукор сферичний, гіпромелоза, гідроксипропілцелюлоза, кросповідон, тальк, триетилцитрат, титану діоксид (Е 171), гіпромелози фталат, желатинова капсула №0*

склад оболонки капсули: желатин, титану діоксид (Е 171), індигокармін (Е 132), заліза оксид жовтий (Е 172), натрію лаурилсульфат.

Лікарська формаКапсули кишковорозчинні тверді.

Основні фізико-хімічні властивості:

капсули кишковорозчинні тверді 30 мг :тверді желатинові капсули з корпусом білого кольору та кришечкою синього кольору з написом білим чорнилом «Dulox» на кришечці і написом чорним чорнилом «30 mg» на корпусі, що містять пелети від білого до майже білого кольору;

капсули кишковорозчинні тверді 60 мг :тверді желатинові капсули з корпусом зеленого кольору та кришечкою синього кольору з написами білим чорнилом «Dulox» на кришечці та «60 mg» на корпусі, що містять пелети від білого до майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антидепресанти. Код АТС  N06А Х21.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Дулоксетин - це поєднаний інгібітор зворотного захоплення серотоніну і норепінефрину. Він незначною мірою інгібує захоплення допаміну, не має значної спорідненості з гістаміновими і допаміновими, холінергічними і адренергічними рецепторами. Механізм дії дулоксетину при лікуванні депресії зумовлений інгібуванням зворотного захоплення серотоніну і норепінефрину і, як наслідок, посиленням серотонінергічної і норадренергічної нейротрансмісії у центральній нервовій системі. Дулоксетин також чинить болезаспокійливу дію, що, імовірно, є результатом уповільнення передачі больових імпульсів у центральній нервовій системі.

Фармакокінетика

При пероральному прийомі дулоксетин добре всмоктується. Максимальна концентрація досягається через 6 годин після прийому препарату. Прийом їжі затримує час абсорбції, час

досягнення максимальної концентрації збільшується з 6 до 10 годин, при цьому всмоктування зменшується (приблизно на 11 %).

Розподіл. Дулоксетин ефективно зв’язується з білками сироватки (> 90 %).

Метаболізм.Дулоксетин метаболізується за участю ізоферментів CYP2D6 і CYP1A2. Метаболіти, що утворюються, фармакологічно не активні.

Виведення.Період напіввиведення дулоксетину становить 12 годин. Середній кліренс дулоксетину у плазмі крові - 101 л/год.

Ниркова недостатність. У пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності, які постійно перебувають на діалізі, спостерігалося подвійне збільшення концентрації дулоксетину і величин площі під кривою «концентрація-час» (AUC) порівняно зі здоровими суб’єктами. Отже, пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю потрібно застосовувати нижчу початкову дозу.

Клінічні характеристики

Показання.

Лікування великого депресивного розладу.

Лікування діабетичного периферичного нейропатичного болю.

Лікування генералізованого тривожного розладу.

Протипоказання.

- Підвищена чутливість до дулоксетину або до будь-яких допоміжних речовин препарату.

- Одночасне застосування з неселективними необоротними інгібіторами моноаміноксидази (МАО) або принаймні протягом 14 днів після припинення лікування інгібіторами МАО. З огляду на період напіврозпаду дулоксетину, інгібітори МАО не можна призначати принаймні протягом 5 днів після припинення лікування дулоксетином.

- Одночасне застосування з флувоксаміном, ципрофлоксацином або еноксацином (сильні інгібітори CYP1A2) через підвищення концентрації дулоксетину у плазмі крові.

- Нестабільна артеріальна гіпертензія, яка може спровокувати гіпертонічний криз.

- Термінальна стадія ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

- Захворювання печінки, що може спричинити печінкову недостатність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види вза ємодій.

Препарати, що метаболізуються за допомогою CYP1A2.Під час клінічного вивчення у разі одночасного призначення теофіліну, субстрату CYP1A2, із дулоксетином (60 мг 2 рази на добу щодня) їх фармакокінетики значно не впливали одна на одну.

Інгібітори CYP1A2. Оскільки CYP1A2 бере участь в обміні речовин дулоксетину, сумісне застосування дулоксетину із сильнодіючими інгібіторами CYP1A2, ймовірно, призведе до підвищення концентрації дулоксетину. Флувоксамін (100 мг 1 раз на добу), що є сильнодіючим інгібітором CYP1A2, зменшує кліренс дулоксетину у плазмі крові приблизно до 77 %. У зв’язку з цим Дулокем не можна призначати разом з інгібіторами.

Препарати, що метаболізуються за допомогою CYP2D6. Дулоксетин - помірний інгібітор CYP2D6. При призначенні дулоксетину у дозі 60 мг 2 рази на добу з разовою дозою дезипраміну, який є субстратом CYP2D6, AUC дезипраміну збільшується в 3 рази. Спільне призначення дулоксетину (40 мг 2 рази на добу) збільшує стаціонарний AUC толтеродину (2 мг 2 рази на добу) на 71 %, але не впливає на фармакокінетику 5-гідроксил метаболіту. У зв’язку з цим при призначенні дулоксетину з інгібіторами CYP2D6, що мають вузький терапевтичний індекс, необхідно дотримуватися певних запобіжних заходів.

Препарати, що діють на центральну нервову систему.При призначенні дулоксетину у комбінації з іншими лікарськими засобами, що діють на центральну нервову систему, особливо з подібним механізмом дії, включаючи алкоголь та седативні лікарські засоби, необхідно дотримуватися певних запобіжних заходів.

Інгібітори МАО. Дулоксетин не слід призначати разом з неселективними необоротними інгібіторами моноаміноксидази (МАО) через ризик виникнення серотонінового синдрому При прийомі оборотних селективних інгібіторів моноаміноксидази (МАО), наприклад моклобеміду, ризик виникнення серотонінового синдрому менший, проте застосування такої комбінації не рекомендується.

Серотоніновий синдром.Потрібно з обережністю призначати препарат в комбінації з серотонінергічними та трициклічними антидепресантами, препаратами трави звіробою, трамадолом, пептидином, триптофаном.

Антикоагулянти та антитромботичні засоби.Дулоксетин з обережністю призначають разом з пероральними антикоагулянтами та антитромботичними засобами у зв’язку з потенційним підвищенням ризику виникнення кровотечі через фармакодинамічну взаємодію.

Лікарські засоби, що містять дулоксетин.

Необхідно уникати супутнього застосування з іншими лікарськими засобами, що містять дулоксетин.

Препарати, що містять траву звіробою.

При сумісному застосуванні із дулоксетином часто виникають побічні реакції.

Особливості застосування.

Попередження

Пацієнтам з високим ризиком суїциду під час лікування необхідно перебувати під суворим наглядом, оскільки до настання значної ремісії не виключена можливість спроби суїциду.

Епілептичні напади та манії. Як і у разі застосування інших лікарських засобів, що діють на центральну нервову систему, для пацієнтів із епілептичними нападами, манією або біполярними розладами в анамнезі дулоксетин необхідно призначати з дотриманням запобіжних заходів.

Мідріаз. Були повідомлення про прояв мідріазу у зв’язку з прийомом дулоксетину, тому призначення дулоксетину пацієнтам із підвищеним внутрішньоочним тиском або при небезпеці гострої вузькокутової глаукоми потрібно проводити з обережністю.

Артеріальний тиск та серцебиття. У деяких пацієнтів прийом дулоксетину призводить до підвищення артеріального тиску. Пацієнтам з відомою артеріальною гіпертензією та/або іншими захворюваннями серця рекомендується моніторинг артеріального тиску. Пацієнтам із постійно підвищеним артеріальним тиском потрібно зменшувати дози або поступово відмінити препарат. Лікування пацієнтів з нестабільною гіпертензією не є доцільним.

Геморагії. Повідомлялося про кілька випадків геморагій, зокрема пурпура, шлунково-кишкова кровотеча та крововиливи.

Гіпонатріємія. Необхідно з обережністю призначати хворим із підвищеним ризиком виникнення гіпонатріємії: пацієнти літнього віку, особи із синдромом недостатності антидіуретичного гормону (СНАДГ), особи з цирозом печінки.

Синдром відміни.Симптоми синдрому відміни є досить частими, особливо при різкому припиненні лікування. Припинення лікування має здійснюватися протягом не менше 2 тижнів шляхом поступового зменшення дози.

Акатизія/психомоторне занепокоєння.Подібні прояви виникають протягом перших кількох тижнів лікування.

Підвищення рівнів ензимів печінки. Значне підвищення ензимів печінки (у 10 разів більше за норму) чи ураження печінки з холестазом або значне підвищення ензимів разом з ураженням печінки виникали рідко. Найчастіше про ці явища повідомлялося протягом перших місяців лікування. Ушкодження печінки найчастіше має гепатоцелюлярний характер. Необхідно з обережністю призначати дулоксетин пацієнтам, які приймають препарати, що можуть спричинити ушкодження печінки.

Наявність сахарози.Не можна призначати цей лікарський засіб пацієнтам зі спадковою непереносимістю фруктози, синдромом мальабсорбції, недостатністю сахарази-ізомальтази.

Суїцид.

Великий депресивний розлад та генералізований тривожний розлад.

Депресія пов’язана із підвищеним ризиком суїцидального мислення, нанесення ушкоджень собі та суїциду (явища, пов’язані з суїцидом). Ризик існує до досягнення значної ремісії. Пацієнта необхідно суворо контролювати до досягнення значного покращання, оскільки ремісія може не настати протягом кількох перших тижнів лікування або більше. Із загального клінічного досвіду відомо, що ризик суїциду підвищується на початкових етапах лікування.

Інші психічні стани, при яких призначається дулоксетин, також можуть бути асоційовані із підвищеним ризиком виникнення суїцидальних явищ. Окрім того, ці психічні стани можуть бути коморбідні, якщо вони супроводжують великий депресивний розлад. Таким чином, необхідно дотримуватись однакових застережних заходів при лікуванні пацієнтів як із великим депресивним розладом, так і з іншими психічними станами.У пацієнтів, які мають в анамнезі суїцидальні явища або значний рівень суїцидального мислення, ризик виникнення суїцидальної поведінки більший, тому необхідно здійснювати більш ретельний контроль під час лікування. Повідомлялося про випадки суїцидального мислення та суїцидальної поведінки під час терапії дулоксетином або одразу після припинення. Необхідний ретельний контроль за пацієнтами, особливо тими, які знаходяться у групі ризику, протягом терапії, особливо на ранніх етапах, а також здійснювати відповідну зміну дозування.

Діабетичний периферичний нейропатичний біль.

Повідомлялося про поодинокі випадки суїцидального мислення та суїцидальної поведінки під час терапії дулоксетином або одразу після її закінчення, як і при прийомі інших лікарських засобів із подібною фармакологічною дією (антидепресанти). Лікарі мають інформувати пацієнтів про необхідність повідомляти про будь-які відчуття занепокоєння.

Пацієнти літнього віку.

Дані щодо застосування препарату у дозі 120 мг пацієнтам літнього віку з великим депресивним розладом та генералізованим тривожним розладом обмежені

Серйозні реакції з боку шкіри.

Дуже рідко повідомлялося про такі реакції з боку шкіри як ангіоневротичний набряк, крововиливи, синдром Стівенса-Джонсона, забиття, кропив’янка.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Адекватні і контрольовані дослідження дії препарату на вагітних жінок не проводилися, тому застосування препарату у період вагітності не рекомендується. Як і при прийомі інших серотонінергічних лікарських засобів, у немовлят можуть спостерігатися симптоми синдрому відміни, якщо мати застосовувала дулоксетин перед пологами. Симптоми синдрому відміни включають ортостатичну гіпотензію, тремор, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, утруднення ковтання, смоктання, дихальні розлади, епілептичні напади. У більшості випадків ці симптоми спостерігалися одразу після народження або протягом кілько перших днів життя. Необхідно рекомендувати жінкам повідомляти лікарю про те, що вони завагітніли або збираються завагітніти під час прийому дулоксетину.

Застосування препарату у період вагітності рекомендується лише за умови, якщо очікувана користь для вагітної перевершує потенційний ризик для плода.

Годування груддю під час прийому дулоксетину не рекомендується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час лікування пацієнтам слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Спосіб застосування та дози.

Великий депресивний розлад .Препарат призначають у дозі 60 мг 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

Деяким пацієнтам можна рекомендувати дозу вищу, ніж 60 мг, до максимальної дози 120 мг на добу, розподіленої на 2 прийоми. Можливість призначення доз понад 120 мг систематично не оцінювалася.

Діабетичний периферичний нейропатичний біль. Рекомендована початкова доза становить 60 мг 1 раз на добу незалежно від прийому їжі. Деяким пацієнтам можна рекомендувати дозу, вищу 60 мг 1 раз на добу, до максимальної дози 120 мг на добу, розподіленої на 2 прийоми.

Терапевтичний ефект лікування виявляється протягом 2 місяців.

Генералізований тривожний розлад. Рекомендована початкова доза становить 30 мг 1 раз на добу незалежно від прийому їжі. Пацієнтам із недостатнім ефектом лікування дозу потрібно збільшити до 60 мг на добу. За умов недостатнього ефекту лікування дозою 60 мг можна розглядати підвищення дози до 90 або 120 мг на добу.

Терапевтичний ефект лікування виявляється протягом 2-4 тижнів.

Пацієнти з нирковою недостатністю.Корекція дози для пацієнтів зі слабкою та помірною стадіями ниркової недостатності не потрібна. Застосування препарату пацієнтам з термінальною стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) протипоказано.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Дулоксетин не можна призначати пацієнтам із захворюваннями печінки.

Пацієнти літнього віку. Будь-які зміни дози препарату при призначенні пацієнтам літнього віку не потрібні.

Діти.

Безпека та ефективність застосування дулоксетину дітям не вивчалися, тому препарат не слід призначати цій віковій категорії пацієнтів.

Передозування.

Дані щодо передозування дулоксетину обмежені. Є повідомлення про випадки прийому великих доз (до 1400 мг) дулоксетину або в комбінації з іншими лікарськими засобами, що не мали летальних наслідків. Симптоми передозування (переважно при комбінації з іншими лікарськими засобами) включали сонливість, кому, серотоніновий синдром, епілептичні напади, блювання та тахікардію.

Лікування. Специфічні антидоти невідомі. При появі серотонінового синдрому необхідне специфічне лікування (застосування ципрогептадину та/або контроль температури). Прохідність дихальних шляхів потрібно перевірити. Рекомендується проводити моніторинг серцевої діяльності та контроль основних показників життєдіяльності разом із відповідними симптоматичними і підтримуючими заходами. Промивання шлунка може бути доречним, якщо воно проводиться одразу після прийому препарату або з симптоматичною метою. Активоване вугілля зменшує абсорбцію препарату. Дулоксетин має великий об’єм розподілу в організмі, у зв’язку з чим форсований діурез, гемоперфузія та обмінна перфузія навряд чи будуть корисні.

Побічні реакції.

Повідомлялося про запаморочення, нудоту і головний біль як про несприятливі симптоми при припиненні прийому дулоксетину. При припиненні прийому дулоксетину також повідомлялося про порушення чутливості, порушення сну, збудження або тривожність, тремор, дратівливість, діарею та гіпергідроз.

Інфекції та інвазії:ларингіт.

З боку ендокринної системи:гіпотиреоз.

З боку імунної системи:анафілактичні реакції, гіперчутливість.

З боку метаболізму:зниження апетиту, гіперглікемія, дегідратація, гіпонатріємія, СНАДГ6.

З боку психіки:безсоння, ажитація, зниження лібідо, тривожність, аномальні видіння та аномальний оргазм, розлади сну, бруксизм, дезорієнтація, апатія, суїцидальне мислення5,7, манія, галюцинації, агресія та злобність4, суїцидальна поведінка5,7.

З боку нервової системи:головний біль, сонливість, запаморочення, тремор, парестезія, міоклонія, акатизія7, нервозність, розлади уваги, летаргія, дискінезія, порушення смаку, синдром неспокійних ніг, поганий сон, серотоніновий синдром6, судоми1, психомоторне занепокоєння6, екстрапірамідні розлади6.

З доку органів зору:розпливчасте зображення, мідріаз, розлади зору, сухість очей, глаукома.

З боку органів слуху:дзвін у вухах1, вертиго, біль у вухах.

З боку серцево-судинної системи:відчуття серцебиття; тахікардія; припливи; суправентрикулярна аритмія; фібриляція, найчастіше передсердна; артеріальна гіпертензія3,7; підвищення артеріального тиску3; ортостатична гіпотензія2; втрата свідомості2; відчуття холоду в кінцівках; гіпертонічний криз3,6.

З боку дихальної системи:позіхання, орофарингеальний біль, відчуття стискання у горлі, носова кровотеча.

З боку травного тракту:нудота, блювання, диспепсія, метеоризм, біль у животі, запор, діарея, шлунково-кишкові кровотечі7, гастроентерит, відрижка, гастрит, стоматит, неприємний запах із рота, наявність крові у випорожненнях, сухість у роті.

З боку гепатобіліарної системи:підвищений рівень печінкових ензимів (АлАТ, АсАТ, лужна фосфатаза), гепатит3, гостре ураження печінки, жовтяниця6, печінкова недостатність6.

З боку шкіри:підвищене потовиділення, висипання, нічне потіння, контактний дерматит, кропив’янка, холодний піт, фотосенсибілізація, підвищена схильність до утворення синців, ангіоневротичний набряк6, синдром Стівенса-Джонсона6.

З боку кістково-м’язової системи:кістково-м’язовий біль, м’язовий спазм, посмикування м’язів, відчуття скутості м’язів, тризм.

З боку сечовидільної системи:дизурія, затримка сечі, утруднений початок сечовипускання, ніктурія, поліурія, зниження току сечі, аномальний запах сечі.

З боку репродуктивної системи:еректильна дисфункція, порушення або затримка еякуляції, менструальні розлади, статеві розлади, гінекологічні кровотечі, симптоми менопаузи, галакторея, гіперпролактинемія.

Загальні розлади:стомлюваність, біль у грудях7, падіння8, погане самопочуття, відчуття холоду, відчуття повзання «мурашок», спрага, нездужання, відчуття жару, порушення ходи.

Лабораторні дослідження:зниження маси тіла, збільшення маси, тіла, підвищення рівня креатинінфосфокінази, підвищення рівня холестерину в крові.

1 Випадки судом та дзвін у вухах спостерігалися після переривання лікування.

2 Випадки ортостатичної гіпотензії та втрати свідомості спостерігалися переважно на початку лікування.

3 Пацієнтам, у яких спостерігається постійне підвищення артеріального тиску при прийомі дулоксетину, необхідно зменшувати дозу або поступово припиняти терапію препаратом.

4 Про випадки агресії та злобності повідомлялося на початку лікування та після переривання лікування.

5 Про випадки суїцидального мислення та суїцидальної поведінки повідомлялося на початку лікування та одразу після переривання лікування.

6 Встановлена частота побічних реакцій з постмаркетингових досліджень.

7 Статистично значуще не відрізняються від плацебо.

8 Випадки падінь були більш частими у людей літнього віку (65 років).

Припинення терапії (особливо різке переривання) часто супроводжується синдромом відміни. Найчастішими побічними реакціями у такому випадку є: запаморочення, сонливість, порушення чутливості (включаючи парестезію), порушення сну (включаючи безсоння та сильні марення), слабкість, занепокоєння чи агресивність, нудота та/або блювання, тремор, головний біль, дратівливість, діарея, гіпергідроз та запаморочення. Рекомендується поступове припинення терапії.

Ниркова недостатність.

У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), які перебувають на гемодіалізі, спостерігається підвищення рівня дулоксетину у плазмі крові. Застосування протипоказане.

Гепатит/підвищення рівня печінкових ферментів.

Повідомлялося про випадки ушкодження печінки, що включали значне підвищення рівня печінкових ферментів (збільшення до 10 разів понад норму), гепатит та жовтяницю. Більшість цих явищ спостерігалося протягом першого місяця лікування. Найбільш частий варіант печінкового ушкодження - гепатоцелюлярний. Дулоксетин необхідно з обережністю призначати пацієнтам, які приймають лікарські засоби, що можуть спричинити ушкодження печінки.

Повідомлялося про незначне підвищення рівнів калію в крові. Нечасто спостерігалися транзиторні аномальні значення рівнів калію у пацієнтів, які отримували лікування дулоксетином, порівняно з плацебо.

Термін придатності.2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 14 капсул у блістері. По 1 блістеру в картонній упаковці.

Категорія відпуску.За рецептом.

Виробник.

Алкем Лабораторіз Лтд.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

167 Махатма Ганді, Удіог Нагар, Дабхел, Даман, 396210, Індія.

 

На сайті наведено виключно офіційні оновлені інструкції без перекладів та скорочень.

Інформація про лікарські засоби представлена на сайті для ознайомлення, не є приводом для самолікування та не є рекламою лікарських засобів.

Важливо! До кожного лікарського засобу, який ви купуєте, обов’язково має додаватися інструкція про застосування лікарського засобу.

Тримайте всі інструкції до препаратів Домашньої аптечки під рукою – завантажуйте мобільний додаток Ліки Контроль БЕЗКОШТОВНО

 appStore2 images