РЕФАКТО АФ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

РеФактоАФ

(ReFacto®AF )

Склад:

діюча речовина: мороктоког альфа (фактор коагуляції кровіVIII рекомбінантний);

1 флакон містить 250МО або 500 МО, або 1000 МО, або 2000 МО мороктокогу альфа;

1 попередньо наповнений шприц містить 3000 МО мороктокогу альфа;

допоміжні речовини:цукроза,кальцію хлориду дигідрат, L-гістидин, полісорбат 80, натрію хлорид.

Розчинник: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:

форма випуску – флакон:

ліофілізат білого кольору, практично вільний від чітко видимих сторонніх часток, вологи та дефектів закупорки флакона;

розчинник: безбарвний прозорий розчин, практично вільний від видимих включень;

форма випуску – попередньо наповнений шприц:

у верхній камері – ліофілізат білого кольору, практично вільний від чітко видимих сторонніх часток, вологи та дефектів закупорки контейнера;

у нижній камері – розчинник: безбарвний прозорий розчин, практично вільний від видимих включень.

Фармакотерапевтична група

Антигеморагічні засоби. Фактор згортання кровіVIII. Код АТС  В02В D02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

РеФактоАФ містить рекомбінантний фактор згортання кровіVIII з видаленим В-доменом (мороктоког альфа). Активність препарату в міжнародних одиницях (МО) визначається за допомогою методу хромогенного аналізу згідно з Європейською Фармакопеєю. Специфічна активність лікарського засобу РеФакто АФ становить 7,600–13,800 МО/мг білка.

Мороктоког альфа– це глікопротеїн з приблизною молекулярною масою 170000Да, що складається з 1438амінокислот, послідовність яких подібна до 90 + 80 кДа форми фактора VIII (тобто з видаленим В-доменом), а посттрансляційні модифікації подібні до тих, що наявні у молекулі, отриманій з плазми крові.

Мороктоког альфа виготовляють за допомогою технології рекомбінантної ДНК з використанням клітин яєчників китайських хом’яків. Процес виробництва РеФакто АФ був модифікований таким чином, що виключає можливість потрапляння екзогенного білка людського або тваринного походження під час культивування клітин, очищення або  виробництва готового продукту; одночасно назву препарату було змінено з РеФакто на РеФакто АФ.

Функціональні характеристики РеФактоАФ подібні до характеристик ендогенного фактораVIII. Активність фактораVIII значно знижена у пацієнтів із гемофілієюА, тому їм необхідна замісна терапія.

При інфузії препарату пацієнтам із гемофілією введений факторVIII зв’язується з фактором Віллебранда, що циркулює в крові.

Активований факторVIII діє як кофактор до активованого фактора ІХ, прискорюючи перетворення фактораХ на активований факторХ. Активований факторХ перетворює протромбін на тромбін. Потім тромбін перетворює фібриноген на фібрин і утворюється тромб. ГемофіліяА– це пов’язане зі статтю спадкове порушення згортання крові, обумовлене зниженим рівнем фактораVIII:С, яке призводить до профузних крововиливів у суглоби, м’язи або внутрішні органи. Крововиливи можуть виникати спонтанно або в результаті випадкових чи хірургічних травм. При застосуванні замісної терапії рівень фактораVIII в плазмі крові підвищується, що дає змогу тимчасово скоригувати недостатність цього фактора та зменшити схильність до кровотеч.

Клінічна ефективність

Дані, наведені у таблиці 1, отримані у дослідженнях застосування лікарського засобу РеФактоАФ попередньо не лікованим пацієнтам (ПНП) та попередньо лікованим пацієнтам (ПЛП) віком < 12 років.

Таблиця 1

Дозування та ефективність застосування пацієнтам дитячого віку

a Дозування та частота застосування препарату РеФакто АФ у дослідженні визначалися лікарем на основі локальних стандартів терапії.

b Суб’єкти у дослідженні ПНП не були зобов’язані дотримуватися регулярного безперервного профілактичного лікування; проте, за винятком одного суб’єкта (якому застосовували лише лікування «за необхідності»), більшість суб’єктів отримували регулярні профілактичні інфузії. Декілька суб’єктів розпочинали участь у дослідженні з інфузіями «за необхідності» та перейшли на профілактичне лікування, деякі суб’єкти мали лише спорадичні профілактичні інфузії.

c Суб’єкти у дослідженні ПЛП  на початку дослідження зазначали  режим їхньої терапії фактором VIII («профілактика» або «за необхідності») та не були зобов’язані дотримуватися цього режиму як умови участі у дослідженні. Дозування та частота застосування препарату РеФакто АФ у дослідженні визначалася лікарем на основі локальних стандартів терапії.

Скорочення: СРК – середньорічний рівень кровотеч.

Варто зазначити, що не порівнюється показник СРК при застосуванні різних концентратів факторів згортання крові та у різних клінічних дослідженнях.

Індукція імунної толерантності.

Збиралися дані стосовно індукції імунної толерантностіу пацієнтів із гемофілієюА, у яких утворилися інгібітори фактораVIII. У рамках базового клінічного дослідження РеФакто із залученням 25 пацієнтів, які раніше не отримували лікування, були зібрані дані щодо індукції імунної толерантності (15 із високим титром, 10 із низьким титром). З 25 цих пацієнтів у 20 пацієнтів титр інгібіторів зменшився до рівня <0,6БО (одиниць Бетезда), з яких у 11 з 15 спочатку спостерігалися високі титри (≥5БО/мл), а у 9 з 10 – низькі. Аналогічне зменшення титрів спостерігалося у 5 з 6пацієнтів, у яких були низькі титри інгібіторів, але вони не отримували лікування індукцією імунної толерантності. Спостереження віддалених наслідків не проводилися.

Фармакокінетика

Фармакокінетичні властивості РеФакто, визначені у перехресному дослідженні РеФакто та концентрату фактораVIII, отриманого з плазми крові, за участю 18пацієнтів, які раніше отримували лікування (попередньо ліковані пацієнти, (ПЛП)), зазначено в таблиці2. Дослідження кількісного вмісту проводили із застосуванням хромогенного субстрату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Таблиця 2

Скорочення: AUCt – площа під кривою «концентрація в плазмі – час» від нуля до останньої вимірюваної концентрації; t½ – період напіввиведення; CL – кліренс; СВ – стандартне відхилення.

У дослідженні, в якому методом хромогенного аналізу порівнювалась активність РеФактоАФ, РеФакто та фактораVIII у плазмі крові пацієнтів, була встановлена біоеквівалентність РеФактоАФ та РеФакто. Співвідношення середніх геометричних значень фармакокінетичних параметрів, визначених методом найменших квадратів, РеФактоАФ та РеФакто становили 100,6%, 99,5% та 98,1% для відновлення, AUCt та AUC∞ (площа під кривою «концентрація в плазмі – час» від нуля до нескінченності)  відповідно. Відповідні 90 % довірчі інтервали для співвідношення середніх геометричних значень фармакокінетичних параметрів РеФактоАФ та РеФакто були в межах вікна біоеквівалентності (від 80 до 125%), що свідчить про біоеквівалентність РеФактоАФ та РеФакто.

У перехресному фармакокінетичному дослідженні фармакокінетичні параметри РеФактоАФ визначали у 25пацієнтів (≥12років), які раніше отримували лікування, на початку дослідження та через шість місяців багаторазового застосування РеФактоАФ. Співвідношення середніх геометричних значень фармакокінетичних параметрів, визначених методом найменших квадратів, через 6місяців застосування в порівнянні з вихідними показниками становили 107%, 100% та 104% для відновлення, AUCt та AUC∞ відповідно. Відповідні 90 % довірчі інтервали для співвідношення фармакокінетичних параметрів через 6місяців дослідження в порівнянні з вихідними показниками були в межах вікна еквівалентності (від 80% до 125%). Це свідчить про відсутність залежних від часу змін у фармакокінетичних властивостях РеФакто АФ.

У тому ж самому дослідженні, в якому активність препарату РеФактоАФ, рекомбінантного фактораVIII з повною довжиною молекули (препарат порівняння) та активність фактораVIII визначали у зразках плазми пацієнтів (30пацієнтів, які раніше отримували лікування≥12 років) за допомогою одноетапного аналізу згортання крові РеФактоАФ продемонстрував фармакокінетичну біоеквівалентність до препарату порівняння при застосуванні стандартного підходу до встановлення біоеквівалентності.

У пацієнтів, які раніше не отримували лікування, фармакокінетичні параметри РеФакто оцінювали за допомогою методу хромогенного аналізу. У цих пацієнтів (n=59; медіана віку 10±8,3місяця) середнє  відновлення на тижні «0»становило 1,5 ±0,6МО/дл на МО/кг (у межах 0,2–2,8МО/дл на МО/кг), що нижче від величин, отриманих для пацієнтів, які раніше отримували лікування, на тижні «0»із середнім значенням відновлення 2,4±0,4МО/дл на МО/кг (у межах 1,1–3,8МО/дл на МО/кг). У пацієнтів, які раніше не отримували лікування, середнє відновлення було стабільним протягом 2-річного періоду (5візитів протягом зазначеного часу) та знаходилося в межах 1,5–1,8МО/дл на МО/кг. Дослідження за допомогою популяційної фармакокінетичної моделі, що включала дані 44пацієнтів, які раніше не отримували лікування, показало, що середній прогнозований період напіввиведення становить 8,0±2,2години.

У дослідженні застосування препарату РеФакто АФ за участю 19 ПНП, рівень відновлення у 17 дітей віком від 28 днів до 2 років становив 1,32 ± 0,65 МО/дл на МО/кг та у 2 дітей віком від 2 до < 6 років – 1,7  та 1,8 МО/дл на МО/кг. За винятком випадків, коли були виявлені інгібітори, середній рівень відновлення був стабільним у часі (6 візитів протягом 2-річного періоду) та окремі значення варіювалися від 0 (за присутності інгібітора) до 2,7 МО/дл на МО/кг. У таблиці 3 наведено фармакокінетичні параметри РеФакто АФ, що спостерігалися після застосування дози 50 МО/кг дослідженні, проведеному за участю 37 попередньо лікованих дітей.

Таблиця 3

Клінічні характеристики

П оказання.

Лікування та профілактика кровотеч у пацієнтів із гемофілієюА (вроджений дефіцит фактора згортання кровіVIII).

РеФактоАФ призначений для застосовування дорослим та дітям будь-якого віку, включаючи немовлят.

РеФактоАФ не містить фактор Віллебранда і тому не показаний для лікування хвороби Віллебранда.

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Відома алергічна реакція на білки хом’яка.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Про взаємодію рекомбінантного фактора коагуляції крові людиниVIII з іншими препаратами не повідомлялось.

Особливості застосування.

Відстеження

Для поліпшення відстеження біологічних лікарських засобів слід чітко реєструвати назву та номер партії введеного лікарського засобу. З цією метою пацієнти можуть одну з відривних самоклейних етикеток з флакона або попередньо наповненого шприца прикріпити у своєму щоденнику, щоб задокументувати номер серії, або використати для повідомлення про будь-які побічні ефекти.

Гіперчутливість

РеФактоАФ може спричинити розвиток реакції гіперчутливості алергічного типу. Препарат містить незначні кількості білків хом’яка. Пацієнтам слід порадити, що при виникненні симптомів гіперчутливості необхідно негайно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Пацієнтам необхідно повідомити про ранні ознаки розвитку реакцій гіперчутливості, включаючи кропив’янку, генералізовану кропив’янку, відчуття стиснення в грудній клітці, дихання зі свистом, артеріальну гіпотензію та анафілаксію.

У разі виникнення шоку слід здійснювати стандартне медичне лікування шокового стану.

Інгібітори

Вироблення нейтралізуючих антитіл (інгібіторів) фактораVIII є відомим ускладненням, що виникає при лікуванні осіб із гемофілієюА. Зазвичай це імуноглобуліниIgG, дія яких спрямована проти прокоагулянтної активності фактораVIII. Їх наявність у плазмі визначають модифікованим кількісним методом та виражають в одиницях Бетезда (БО) на 1 мл. Ризик утворення інгібіторів корелює з тяжкістю захворювання, а також з експозицією фактораVIII, причому він найвищий протягом перших 50днів застосування препарату, але зберігається протягом усього життя, хоча зустрічається нечасто.

Клінічна значимість утворення інгібіторів залежатиме від їхнього титру, причому інгібітори з низьким титром становлять менший ризик недостатньої клінічної відповіді, ніж інгібітори з високим титром.

Необхідно проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів, які отримують лікування рекомбінантними факторами згортання кровіVIII, щодо утворення інгібіторів за допомогою належного клінічного спостереження та лабораторних аналізів. Якщо очікувані рівні активності фактораVIII у плазмі крові не досягаються або якщо кровотеча не зупиняється при застосуванні відповідної дози препарату, слід провести аналізи для визначення наявності інгібіторів фактораVIII. Для пацієнтів з високими рівнями інгібіторів терапія факторомVIII може бути неефективною та слід розглянути можливість застосування інших препаратів. Лікування таких пацієнтів повинні проводити лікарі з досвідом лікування гемофілії та випадків вироблення інгібіторів фактораVIII.

Повідомлення про недостатню ефективність

У клінічних дослідженнях та під час постмаркетингового застосування РеФакто повідомлялося про випадки недостатньої ефективності препарату, переважно у пацієнтів, які застосовували препарат з метою профілактики. Відсутність ефективності описувалася як крововиливи в таргетні суглоби, крововиливи в нові суглоби або суб’єктивне відчуття пацієнтом початку нової кровотечі. При призначенні РеФактоАФ важливо індивідуально підбирати дозування та відстежувати рівень фактора в кожного пацієнта для забезпечення адекватної терапевтичної відповіді (див. розділ «Побічні реакції»).

Серцево-судинні ускладнення

У пацієнтів з наявними факторами ризику розвитку серцево-судинних ускладнень замісне лікування фактором VIII може призвести до підвищення кардіоваскулярних ризиків.

Ускладнення, пов’язані з катетером

У разі необхідності використання пристрою для центрального венозного доступу слід розглянути ризик ускладнень, пов’язаних з його використанням, у тому числі місцевих інфекцій, бактеріємії та тромбозу катетера (див. розділ«Побічні реакції»).

Вміст натрію

Після розчинення порошку 1флакон або попередньо наповнений шприц містить 1,27ммоль (або 29мг) натрію, що еквівалентно 1,5 % рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми натрію для дорослої людини 2 г. Залежно від маси тіла пацієнта та дозування РеФакто АФ пацієнти можуть використовувати кілька флаконів або попередньо наповнених шприців. Цю інформацію слід враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженням вживання натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дослідження впливу фактораVIII на репродуктивну функцію тварин не проводилися, тому дані щодо його впливу на фертильність відсутні. Оскільки гемофіліяА рідко виникає в жінок, досвід застосування фактораVIII в період вагітності та годування груддю відсутній. Тому факторVIII слід застосовувати в період вагітності та годування груддю лише за нагальної потреби.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

РеФакто АФ не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з  іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Лікування слід розпочинати під наглядом лікаря з досвідом лікування гемофіліїА.

Контроль лікування.

Для визначення дози, необхідної протягом курсу лікування, та частоти повторних інфузій рекомендується проводити дослідження рівня фактораVIII. У різних пацієнтів відповідь на введення фактораVIII може варіювати, що проявляється у різних рівнях відновлення та різних періодах напіввиведення. Доза, розрахована за масою тіла пацієнта, може потребувати корегування для хворих з надмірною або недостатньою масою тіла. Зокрема, у випадку значних хірургічних втручань ретельний моніторинг замісної терапії за допомогою аналізу коагуляції (активності фактораVIII у плазмі) є обов’язковим.

Для моніторингу рівня активності фактораVIII у пацієнтів під час лікування препаратом РеФактоАФ рекомендується застосовувати метод хромогенного аналізу. Якщо для визначення активності фактора VIII у зразках крові пацієнтів використовуютьin vitro активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), розрахований за допомогою  одноетапного аналізу коагуляційної активності, на результати активності фактора VIII можуть впливати як типи реагентів, так і стандарті зразки, які застосовувались при кількісному визначенні. Також можуть бути суттєві відмінності між результатами кількісного визначення, отриманими з використанням хромогенного методу аналізу та визначенням АЧТЧ шляхом одноетапного аналізу коагуляційної активності. Звичайно результати, отримані методом одноетапного аналізу коагуляційної активності, на 20–50% нижчі за результати кількісного визначення, виконаного із застосуванням хромогенного методу аналізу. Для корекції цієї розбіжності можна застосовувати лабораторний стандарт РеФактоАФ (див. розділ «Фармакокінетика»). Передусім це важливо, коли використовують інші лабораторії та/або реагенти. 

Дозування.

Дозування та тривалість замісної терапії залежать від ступеня недостатності фактораVIII, локалізації та тяжкості кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта. Дози, що застосовуються, необхідно коригувати відповідно до клінічної відповіді пацієнта. За наявності інгібіторів може бути потрібне застосування більш високих доз препарату або призначення відповідного специфічного лікування.

Кількість одиниць фактораVIII, що застосовують, зазначають у МО, пов’язаних з діючим стандартом ВООЗ для препаратів, які містять факторVIII. Активність фактораVIII у плазмі крові зазначається у відсотках (відносно його вмісту в нормальній людській плазмі) або у міжнародних одиницях (відносно міжнародного стандарту для фактораVIII у плазмі). 1МО активності фактораVIII еквівалентна кількості фактораVIII в 1мл нормальної людської плазми.

Активність іншого препарату мороктокогу альфа (Ксинта), зареєстрованого поза межами України, визначається за допомогою виробничого стандарту активності, який було відкалібровано відповідно до міжнародного стандарту ВООЗ з використанням одноетапного аналізу коагуляційної активності. Через відмінності між методами, які використовуються для визначення активності препаратів Ксинта і РеФактоАФ, 1МО препарату Ксинта (калібрований за допомогою одноетапного аналізу) приблизно еквівалентна 1,38МО препарату РеФактоАФ (каліброваного за допомогою хромогенного аналізу). Якщо пацієнту, який зазвичай отримує лікування препаратом Ксинта, призначають РеФактоАФ, лікар може розглянути можливість коригування дози залежно від показників відновлення рівня фактораVIII.

Пацієнтам із гемофілієюА слід рекомендувати мати при собі достатню кількість препарату фактораVIII відповідно до діючої схеми лікування на випадок, якщо лікування буде потрібним під час подорожі. Слід порадити пацієнтам консультуватися із лікарем напередодні подорожі.

Лікування за необхідності.

Розрахунок необхідної дози фактора VIII базується на емпіричних даних про те, що 1МО фактораVIII на 1кг маси тіла збільшує активність фактораVIII у плазмі крові на 2МО/дл. Необхідна доза розраховується за формулою:

необхідна кількість одиниць(МО)=

маса тіла (кг)×бажане збільшення кількості фактораVIII(%, або МО/дл)×0,5(МО/кг на МО/дл),

де 0,5МО/кг на МО/дл є зворотною величиною відновлення, яке зазвичай спостерігається після інфузії фактораVIII.

Дозу призначеного препарату та частоту застосування завжди слід визначати у кожному випадку окремо з огляду на клінічну ефективність препарату.

У разі виникнення геморагічних явищ активність фактораVIII у плазмі крові не повинна падати нижче рівнів (у % або у МО/дл), зазначених у таблиці4. Цю таблицю можна використовувати як настанову щодо дозування фактораVIII при кровотечах та хірургічному втручанні.

Таблиця4

Профілактика

Для довготривалої профілактики кровотеч пацієнтам із тяжкою гемофілієюА звичайно застосовують 20–40МО фактораVIII на 1 кг маси тіла кожні 2–3дні. У деяких випадках, особливо для пацієнтів молодого віку, може виникнути потреба в збільшенні дози або частоти введення препарату.

Діти

При лікуванні препаратом РеФактоАФ дітей молодшого віку (віком до 6років)  може виникнути  необхідність у застосуванні більш високих доз порівняно з тими, що застосовуються дорослим пацієнтам і дітям старшого віку (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти літнього віку

Пацієнти віком від 65 років  не залучались у клінічні дослідження. Загалом дозу для літніх пацієнтів слід підбирати індивідуально.

Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю

Під час клінічних досліджень не вивчали коригування дози для пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю.

Спосіб застосування.

Внутрішньовенне застосування.

РеФактоАФ вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом декількох хвилин після розчинення у відповідному розчиннику. Швидкість введення визначається ступенем комфорту пацієнта. Особам, які вводять препарат, але не є медичними працівниками, рекомендується пройти відповідне навчання.

Форма випуску – флакон

Ліофілізований порошок розчиняють у відповідному розчиннику (розчин натрію хлориду 0,9%), що додається у попередньо наповненому шприці, використовуючи стерильний адаптер. Після додавання розчинника флакон слід обережно повертати до повного розчинення порошку.

Більш детальна інформація щодо приготування та застосування розчину наведена нижче.

Після розчинення отриманий розчин набирають назад у шприц. Розчин повинен бути прозорим або злегка опалесцентним та безбарвним. Розчин слід викинути, якщо спостерігається включення чужорідних часточок або зміна кольору.

Форма випуску – попередньо наповнений шприц:

Ліофілізований порошок у верхній камері попередньо наповненого шприца необхідно розчинити за допомогою розчинника (розчин натрію хлориду, 9 мг/мл (0,9 %)), який знаходиться у нижній камері. Слід обережно перевертати попередньо наповнений шприц, поки не розчиниться весь порошок. Більш детальна інформація щодо приготування та застосування розчину наведена нижче.

Після відновлення розчин буде прозорим або дещо опалесцентним та безбарвним. Розчин необхідно викинути, якщо спостерігаються видимі механічні включення або зміна кольору.

Препарат РеФактоАФ після розчинення містить полісорбат80, який має здатність прискорювати екстракцію ди-(2-етилгексил)фталату з полівінілхлориду (ПВХ). Дану особливість необхідно враховувати при приготуванні та застосуванні препарату, включаючи час зберігання у ПВХ-контейнері після приготування розчину. Важливо точно дотримуватися рекомендацій, наданих у розділі«Умови зберігання».

Невикористані залишки препарату або матеріали, що використовувалися для розчинення та введення препарату, мають бути утилізовані згідно з місцевими вимогами.

Ф орма випуску – флакон

Приготування розчину:

1. Доведіть температуру ліофілізату та розчинника у попередньо наповненому шприці до кімнатної температури.

2. Зніміть пластикову flip-top кришку з флакона РеФакто АФ, щоб відкрити центральну частину гумової пробки.

3. Протріть верхню частину флакона тампоном зі спиртом, що додається до упаковки, або використайте інший антисептичний розчин та дайте висохнути. Після очищення не торкайтеся руками гумової пробки та не допускайте, щоб вона торкалася будь-яких поверхонь.

4. Відігніть захисне покриття прозорої пластикової упаковки адаптера до флакона. Не виймайте адаптер з упаковки.

5. Поставте флакон на рівну поверхню. Тримаючи упаковку з адаптером, насадіть адаптер на флакон. Сильно натисніть так, щоб адаптер з клацанням зайняв своє місце на верхній частині флакона, а вістря адаптера пройшло крізь пробку флакона.

6. Зніміть упаковку з адаптера та утилізуйте її.

7. Приєднайте шток поршня до шприца з розчинником: вставте шток в отвір у стопері шприца, сильно натискайте та прокручуйте шток, поки він не ввійде надійно у стопер.

8. Відламайте пластиковий ковпачок-насадку з індикатором першого відкриття зі шприца з розчинником, порушивши цілісність перфорації на ковпачку. Це роблять, розхитуючи ковпачок доти, доки перфорація не буде зламана. Не торкайтеся внутрішньої поверхні ковпачка або кінчика шприца. Може виникнути необхідність надіти ковпачок назад (якщо приготований РеФакто АФ не буде використаний негайно), тому відкладіть його, поставивши отвором догори.

9. Поставте флакон на рівну поверхню. Приєднайте шприц з розчинником до адаптера флакона, вставляючи наконечник шприца в отвір адаптера, сильно натискаючи та прокручуючи шприц за ходом годинника до отримання надійного з’єднання.

10. Повільно натисніть на шток поршня, щоб ввести весь розчинник у флакон  РеФакто АФ.

11. Залишаючи шприц приєднаним до адаптера,обережно обертайте флакон до повного розчинення порошку.

 12. Перед застосуванням приготований розчин слід візуально перевірити щодо наявності сторонніх часток. Отриманий розчин повинен бути прозорим або злегка опалесцентним та безбарвним.

Якщо використовується більше одного флакона препарату РеФакто АФ на інфузію, кожний флакон слід готувати згідно з попередніми інструкціями. Далі шприц для розчинника слід видалити, залишаючи адаптер до флакона на місці, а для відбору розчину з кожного флакона, можна використовувати один великий шприц із замком Люера.

13. Впевнившись, що поршень залишається повністю введеним в циліндр шприца, переверніть флакон. Повільно витягніть увесь розчин через адаптер флакона у шприц.

14. Від’єднайте шприц від адаптера флакона, обережно відтягуючи та прокручуючи шприц проти ходу годинника. Викиньте флакон з приєднаним адаптером.

Якщо розчин не буде використано негайно, ковпачок шприца слід обережно повернути на місце. Не слід торкатися кінчика шприца або внутрішньої поверхні ковпачка.

Приготований розчин слід використати негайно або протягом 3годин після приготування. До застосування приготований розчин можна зберігати при температурі не вище 25°С.

Застосування (внутрішньовенна інфузія)

РеФакто АФ слід вводити, використовуючи інфузійний набір, що додається, та попередньо наповнений розчинником шприц, що додається, або один стерильний одноразовий пластиковий шприц з замком Люера.

1. Приєднайте шприц до кріплення Люера катетера інфузійного набору.

2. Накладіть джгут та підготуйте ділянку ін’єкції, добре протерши шкіру тампоном зі спиртом, що надається з комплектом.

3. Введіть голку катетера інфузійного набору у вену та зніміть джгут. Видаліть повітря з катетера інфузійного набору, відтягуючи шприц. Приготований препарат слід вводити внутрішньовенно протягом кількох хвилин. Лікар може змінювати рекомендовану швидкість інфузії, щоб процедура інфузії була більш комфортною для пацієнта.

Форма випуску – попередньо наповнений шприц

Приготування розчину:

1. Доведіть попередньо наповнений шприц до кімнатної температури.

2. Дістаньте набір до попередньо наповненого шприца РеФакто АФ та покладіть на чисту поверхню, переконавшись, що у вас є всі необхідні складові.

3. Тримайте шток поршня, як показано на схемі нижче. Міцно вкрутіть шток поршня в отвір в опорі для пальців попередньо наповненого шприца РеФакто АФ шляхом натискання та обертання за годинниковою стрілкою, поки не відчуваєте опір (приблизно 2 обертання).

Протягом усього процесу приготування розчину необхідно тримати попередньо наповнений шприц РеФакто АФ вертикально (білий порошок повинен бути над прозорим розчином), щоб уникнути можливого протікання.

4. Тримаючи попередньо наповнений шприц у вертикальному положенні, відламайте білий захисний ковпачок з індикатором першого відкриття, відгинаючи його справа наліво (або м’якими коливальними рухами), щоб зламати перфорацію ковпачка і побачити сірий гумовий ковпачок наконечника попередньо наповненого шприца РеФакто АФ.

5. Дістаньте з упаковки блакитний захисний вентильований стерильний ковпачок.

Постійно тримаючи попередньо наповнений шприц РеФакто АФ вертикально, видаліть сірий гумовий ковпачок і замініть його захисним блакитним вентильованим ковпачком. Цей захисний ковпачок має маленькі отвори, які дають змогу виходити повітрю, що запобігає надмірному тиску. Не торкайтеся відкритого кінця шприца чи захисного блакитного ковпачка.

6.Обережно та повільно просувайте шток поршня, натискаючи доти, доки два поршні всередині попередньо наповненого шприца не зустрінуться і весь розчинник не перейде у верхню камеру, що містить порошок РеФакто АФ.

Примітка: Щоб запобігти витіканню рідини з кінчика шприца, не натискайте на шток поршня з надмірною силою.

7. Тримаючи шприц РеФакто AФ у вертикальному положенні,обережно обертайте його до розчинення порошку.

Візуально перевірте розчин на наявність сторонніх часток або зміну кольору. Розчин має бути прозорим, злегка опалесцентним і безбарвним. Якщо розчин у попередньо наповненому шприці містить сторонні частки або змінив колір, не використовуйте його.

8. Продовжуючи тримати попередньо наповнений шприц РеФакто АФ у вертикальному положенні, повільно просувайте шток поршня, поки більша частина, але не все, повітря видалиться з (верхньої) камери.

РеФакто АФ слід вводити протягом 3 годин після приготування розчину або видалення сірого гумового ковпачка з попередньо наповненого шприца.

Якщо Ви не будете негайно використовувати розчин РеФакто АФ, слід зберігати шприц у вертикальному положенні з захисним блакитним ковпачком на попередньо наповненому шприці, доки Ви не будете готові проводити інфузію. Приготований розчин може зберігатися при кімнатній температурі протягом 3 годин. Якщо Ви не використали його протягом 3 годин, розчин слід викинути.

Застосування (внутрішньовенна інфузія)

РеФакто АФ слід вводити, використовуючи інфузійний набір, що додається.

1. Зніміть захисний блакитний ковпачок і надійно приєднайте інфузійний набір до попередньо наповненого шприца РеФакто АФ.

2. Накладіть джгут і підготуйте місце для ін'єкції, добре протерши шкіру спиртовим тампоном, що надається у комплекті.

3. Зніміть захисний ковпачок голки та введіть голку катетера інфузійного набору в вену. Зніміть джгут. Приготований розчин препарату РеФакто АФ слід вводити внутрішньовенно протягом декількох хвилин. Лікар може змінювати рекомендовану швидкість інфузії, щоб процедура інфузії була більш комфортною для Вас. Не намагайтесь самостійно без належної підготовки робити інфузію.

Приготований розчин РеФакто АФ не можна вводити через один інфузійний набір або контейнер з іншими лікарськими засобами.

4. Після інфузії РеФакто АФ видаліть інфузійний набір і викиньте його. Кількість препарату, що залишилася в інфузійному наборі, не впливає на лікування.Додаткова інформація щодо застосування декількох шприців РеФакто АФ з 10 см3 або більшими шприцами типу Люер Лок (шприци 10 см3 або більші шприци типу Люер Лок не входять в комплект упаковки)

1. Приготуйте розчин у всіх шприцах РеФакто АФ відповідно до інструкцій з приготування розчину, наведених вище.

Утримуючи наповнений шприц РеФакто АФ у вертикальному положенні, повільно просувайте шток поршня, поки більшість, але не все, повітря видалиться зі шприца.

2. Розпакуйте з’єднання для шприців типу Люер Лок (не входить в комплект упаковки).

3. Підключіть стерильний 10 см3 або більший шприц типу Люер Лок до одного отвору (порту) в з’єднанні для шприців, а шприц РеФакто АФ до іншого відкритого порту з протилежної сторони.

4. Тримаючи шприц РеФакто АФ зверху, повільно натискайте на шток поршня, поки вміст не перейде в порожній 10 см3 або більший шприц типу Люер Лок.

5. Видаліть порожній попередньо наповнений шприц РеФакто АФ та повторюйте процедури 3 та 4 з іншими додатковими шприцами з приготованим розчином.

6. Зніміть з’єднання для шприців з 10 см3 або більшого шприца типу Люер Лок і прикріпіть інфузійний набір, як описано вище в інструкції щодо введення.

Слід утилізувати невикористаний розчин, порожній флакон(-и) і використані голки та шприци у відповідному контейнері для утилізації медичних відходів, оскільки ці матеріали можуть зашкодити іншим, якщо не будуть утилізовані належним чином.

Діти.

РеФактоАФ можна застосовувати дітям будь-якого віку, включаючи немовлят, як зазначено в розділі «Спосіб застосування та дози».

Передозування.

Не повідомлялось про будь-які симптоми передозування при застосуванні препаратів рекомбінантного фактораVIII.

Побічні реакції.

Резюме профілю безпеки

Гіперчутливість та алергічні реакції (які можуть включати ангіоневротичний набряк, печіння та поколювання в місці інфузії, озноб, припливи, генералізовану кропив’янку, головний біль, кропив’янку, артеріальну гіпотензію, летаргію, нудоту, збудженість, тахікардію, стиснення в грудях, шум у вухах, блювання, дихання зі свистом) при застосуванні РеФакто АФ виникають рідко та  в деяких випадках прогресують до тяжкої форми анафілаксії, включаючи шок (див. розділ«Особливості застосування»)

РеФактоАФ може містити слідові кількості білка хом’яка. Дуже рідко спостерігалося утворення антитіл до білка хом’яка, але клінічні ускладнення були відсутні. В дослідженні РеФакто у 20 з 113 (18%) попередньо лікованих пацієнтів (ПЛП) спостерігалося підвищення титру антитіл до білка яєчників китайського хом’яка без видимого клінічного ефекту.

Утворення нейтралізуючих антитіл (інгібіторів) може відбуватись у пацієнтів із гемофілієюА, які отримують лікування факторомVIII, включаючи РеФактоАФ. Утворення інгібіторів може проявлятися у вигляді недостатньої клінічної відповіді. В таких випадках рекомендується звернутися до спеціалізованого центру з лікування гемофілії.

Перелік побічних реакцій

Інформація, що наведена нижче, відповідає системно-органній класифікації згідно з медичним словником для регуляторної діяльності (MedDRA). Побічні реакції класифіковано відповідно до частоти їх виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10) та нечасто (від ≥1/1000 до <1/100). Нижче представлено побічні реакції, що спостерігалися в клінічних дослідженнях РеФакто або РеФактоАФ. Частота зазначена з урахуванням всіх випадкових побічних реакцій, що виникли під час застосування препарату у ході всіх клінічних досліджень із залученням 715 пацієнтів.

У кожній групі побічні ефекти зазначено в порядку зменшення їхньої серйозності.

З боку кровотворної та лімфатичної систем:

дуже часто: інгібування фактораVIII (у пацієнтів, які раніше не отримували лікування)*;

нечасто: інгібування фактораVIII (у пацієнтів, які раніше отримували лікування) *.

З боку імунної системи:нечасто: анафілактичні реакції.

Метаболічні порушення та розлади харчування:часто: зниження апетиту.

З боку нервової системи:дуже часто: головний біль;

часто: запаморочення;

нечасто: периферійна нейропатія, сонливість, дисгевзія.

З боку серця:нечасто: стенокардія, тахікардія, відчуття серцебиття.

З боку судин:часто: кровотеча/гематома;

нечасто: гіпотензія, тромбофлебіт, гіперемія обличчя.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:дуже часто: кашель;

нечасто: задишка.

З боку травної системи:часто: діарея, нудота, біль у животі, блювання.

З боку шкіри та підшкірної тканини:часто: кропив’янка, свербіж, висипання;

нечасто: гіпергідроз.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини:дуже часто: артралгія;

часто: міалгія.

Загальні розлади та реакції у місці введення:дуже часто: підвищення температури тіла;

часто: озноб, ускладнення з боку постійного венозного катетера;

нечасто: астенія, біль, запалення та інші реакції у місці введення.

Лабораторні аналізи:

часто: позитивний тест на антитіла; позитивний тест на антитіла до фактораVIII;

нечасто: підвищення рівня аспартатамінотрасферази, аланінамінотрансферази, білірубіну крові, креатинінфосфокінази крові.

* Частота вказується на основі досліджень всіх факторів VIII, що включали пацієнтів із тяжкою гемофілієюА. ПЛП— попередньо ліковані пацієнти; ПНП— попередньо неліковані пацієнти.

Діти

Повідомлялося про один випадок розвитку кісти в 11-річного пацієнта та один випадок затьмарення свідомості в 13-річного пацієнта; розвиток цих станів може бути пов’язаний із лікуванням препаратом РеФактоАФ.

Безпеку застосування РеФактоАФ оцінювали у дослідженнях за участю дорослих, дітей та підлітків, які раніше отримували лікування (n=18, віком 12–16років у дослідженні та n=49, віком 7–16років у додатковому дослідженні), та встановлено тенденцію до збільшення частоти небажаних явищ у дітей віком 7–16років порівняно з дорослими.

Додатково дані щодо безпеки були отримані у дослідженнях за участю пацієнтів які отримували (n = 18 віком до 6 років та n = 19 віком від 6 до 12 років) або не отримували (n = 23 віком до 6 років) попереднього лікування. Отримані дані свідчать про подібність профілів безпеки до профілю безпеки у дорослих пацієнтів.

Звітування про підозрювані побічні реакції.

Важливо надавати інформацію про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дає змогу і далі контролювати співвідношення користь/ризик застосовування лікарського засобу. Медичні працівники  повинні повідомляти про всі підозрювані побічні реакції згідно з місцевими вимогами.

Термін придатності.

Форма випуску – флакон: для порошку – 3роки, для розчинника – 5років.

Форма випуску – попередньо наповнений шприц: 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 2 до 8°С. Не заморожувати, щоб уникнути пошкодження попередньо наповненого шприца.

Препарат у межах терміну придатності можна зберігати при температурі не вище 25°С протягом 3місяців. Препарат не можна повертати до холодильника, якщо його зберігали при кімнатній температурі.

Приготований розчин слід використати одразу або протягом 3годин після приготування розчину (та/або зняття сірого ковпачка з наконечника для форми випуску попередньо наповнений шприц) за умови зберігання при температурі не вище 25°С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Оскільки дослідження сумісності цього препарату не проводилися, препарат не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, включаючи інші інфузійні розчини.

Для введення розчину необхідно використовувати набір для інфузій, що входить у комплект, оскільки фактор згортання кровіVIII може адсорбуватися на внутрішніх поверхнях іншого інфузійного обладнання. 

Упаковка.

Форма випуску – флакон:

1 флакон з ліофілізатом, 1 попередньо наповнений шприц з розчинником, 1 адаптер для флакону, 1 система для інфузії, 2 тампони зі спиртом, 1 пластир та 1 марлева подушечка у картонній коробці.

Форма випуску – попередньо наповнений шприц:

1 попередньо наповнений шприц з ліофілізатом у верхній камері та розчинником по 4 мл у нижній камері, 1 шток поршня, 1 система для інфузії, 2 тампони зі спиртом, 1 пластир, 1марлева подушечка та 1 ковпачок у картонній коробці.

Категорія відпуску.За рецептом.

Виробник

Ваєт Фарма С.А. / Wyeth Farma S.A.

Дата останнього перегляду.