ДИФІКЛІР

Термін державної реєстрації препарату ДИФІКЛІР (реєстраційне посвідчення UA/14497/01/01) закінчився 20.08.2020.
Зверніть увагу, якщо препарат було зареєстровано і виготовлено до дати закінчення реєстрації, він може продаватись.
«Лікарські засоби, випущені в обіг під час строку, протягом якого лікарський засіб було
дозволено до застосування в Україні, можуть застосовуватися в Україні до закінчення їх
терміну придатності, визначеного виробником та зазначеного на упаковці»
ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби»

При зміні препарату обов’язково проконсультуйтесь з лікарем.
МНН: Fidaxomicin
Державна реєстрація: UA/14497/01/01 з 20.08.2015 по 20.08.2020
Дата останнього оновлення інструкції: 22.09.2019
АТХ-код: A07AA12 Fidaxomicin
Температура зберігання: не вище 25 °C
Ціна в аптеках: інформація про ціни відсутня

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування лікарського засобу

ДИФІКЛІР

DIFICLIR

Склад:

діюча речовина: fidaxomicin;

1 таблетка містить фідаксоміцину 200 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, гідроксипропілцелюлоза, бутилгідрокситолуол (Е321), натрію крохмальгліколят, магнію стеарат; оболонка: Опадрай II білий 85G18490.

Лікарська форма Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки капсулоподібної форми, вкриті плівковою оболонкою , білого або майже білого кольору, з гравіруванням «FDX» на одній стороні і «200» - на іншій стороні.

Фармакотерапевтична група

. Протидіарейні лікарські засоби, кишкові протизапальні/протиінфекційні засоби.Код АТС A07A A12.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Фідаксоміцин - це антибіотик, який належить до класу макроциклічних антибактеріальних засобів. Фідаксоміцин має бактерицидну дію та гальмує синтез РНК бактеріальною РНК-полімеразою. Перешкоджає дії РНК-полімерази в області, відмінній від області дії рифаміцинів. Пригнічення дії РНК-полімерази клостридії відбувається при концентрації в 20 разів нижче від концентрації, необхідної для пригнічення дії ферментів кишкової палички E . Coli(1 мкМ проти 20 мкМ); що частково пояснює виражену специфічність дії фідаксоміцину.I n vitro фідаксоміцин пригнічує спороутворенняC . Difficile .

Фідаксоміцин являється лікарським засобом із місцевою дією. Тому оцінка системної фармакокінетики/фармакодинаміки не проводилась, хоча дані, отриманіin vitro ,свідчать про те, що для фідаксоміцину характерна бактерицидна дія, що залежить від часу, і термін, протягом якого концентрація перевищує мінімальну пригнічуючу концентрацію (МПК), може бути найкращим прогностичним параметром клінічної ефективності.

Фідаксоміцин є лікарським засобом місцевої дії і не може застосовуватись для лікування системних інфекцій, тому не має значення встановлення меж клінічного порога.
Епідеміологічне порогове значення для фідаксоміцину іC . difficile, що відділяє популяцію дикого типу від штамів з набутою резистентністю, складає ≥ 1,0 мг/л.

Спектр протимікробної дії.

Фідаксоміцин є протимікробним лікарським засобом з вузьким спектром дії, що має бактерицидну дію відносно доC . difficile. МПК90 фідаксоміцину по відношенню доC . difficile складає 0,25 мг/л, а відносно його основного метаболіту ОР-1118 8 мг/л. Грамнегативні мікроорганізми нечутливі до фідаксоміцину.

Вплив на мікрофлору кишечника.

Під час проведення досліджень показано, що лікування фідаксоміцином не впливає на концентрацію бактероїдів та інших основних компонентів мікробіоти калу у пацієнтів з інфекціями, зумовленими Clostridium difficile.

Механізм розвитку резистентності.

Не відомі механізми розвитку резистентності. Не було виявлено також перехресної стійкості до будь-якого іншого класу антибіотиків, включаючи β-лактамні антибіотики, макроліди, метронідазол, хінолони, рифампіцин і ванкоміцин. Зниження чутливості до фідаксоміцину пов’язане із специфічними мутаціями РНК-полімерази.

Кл і нічна ефективність.

В ключових клінічних дослідженнях частота рецидивів протягом 30 днів після закінчення лікування оцінювалась як вторинна кінцева точка.

Випадки рецидивів (включаючи загострення) відмічалися значно рідше при лікуванні фідаксоміцином (14,1% в порівнянні з 26,0% при довірчому інтервалі (ДІ) 95% [-16,8%; -6,8%]), хоча план цих досліджень не дозволяв попередити повторне інфікування новим штамом.

Фармакокінетика

Дані щодо біодоступності у людини відсутні. У здорових дорослих добровольців Смакс після прийому 200 мг фідаксоміцину складає приблизно 9,88нг/мл, а AUC0-t - 69,5 нг х год/мл, при цьому Тмакс складає 1,75 год. У пацієнтів з інфекцієюC . difficile середні значення максимальних концентрацій фідаксоміцину і його метаболіту ОР-1118 в плазмі крові в 2-6 раз перевищують концентрації у дорослих здорових добровольців. Після прийому 200 мг фідаксоміцину кожні 12 годин протягом 10 днів відмічались зовсім незначне накопичення фідаксоміцину і ОР-1118 в плазмі крові.

При одночасному прийомі фідаксоміцину із їжею з високим вмістом жиру концентрація фідаксоміцину та ОР-1118 (Смакс ) в плазмі крові була нижча (22 %), ніж при прийомі натще, де концентрація в крові становила 33 %, хоча показники AUC0-t були однаковими.

Фідаксоміцин і метаболіт ОР-1118 є субстратами для P- глікопротеїнів.

У дослідженняхin vitroпоказано, що фідаксоміцин і його метаболіти ОР-1118 є інгібіторами транспортерів BCRP, MRP2 та OATP2B1, проте не зазначалося, що вони є їх субстратами.

Клінічна значущість поки що не відома.

Розподіл.

Через дуже обмежене всмоктування фідаксоміцину у людей об’єм розподілу невідомий.

Біотрасформація

У зв’язку із низьким всмоктуванням фідаксоміцину не проводився розгорнутий аналіз щодо наявності метаболітів в плазмі крові.

Внаслідок гідролізу ефіру ізомасляної кислоти утворюється основний метаболіт ОР-1118.

Дослідження метаболізмуin vitro показують, що утворення ОР-1118 не залежить від ферментів цитохрому Р450. Цей метаболіт має також протимікробну дію (див. розділ «Фармакодинаміка»)

Іn vitro фідаксоміцин не активує і не пригнічує ферменти цитохрому P450.

Виведення.

Після одноразового прийому 200 мг фідаксоміцину більша частина дози (понад 92%) виводиться з калом у вигляді фідаксоміцину та його метаболіту ОР-1118 (66 %).

Основні шляхи виведення фідаксоміцину із системного кровообігу не описані. Фідаксоміцин незначно виводиться з сечею (< 1 %). В сечі людей виявляли тільки дуже малу кількість ОР-1118, в сечі фідаксоміцин не виявлявся. Період напіввиведення фідаксоміцину складає приблизно 8-10 годин.

Особлив і популяції.

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку (≥65 років) в плазмі крові відмічаються більш високі концентрації фідаксоміцину. Концентрації фідаксоміцину і ОР-1118 були приблизно в 2 рази вище у пацієнтів ≥ 65 років в порівнянні з пацієнтами < 65 років. Ця відмінність не вважається клінічно значущою.

Запальні захворювання кишечнику.

Дані відкритого неконтрольованого клінічного дослідження за участю пацієнтів з інфекцією спричиненоюClostridium difficile, і супутнім запальним захворюванням кишечнику вказують на відсутність істотних відмінностей концентрації фідаксоміцину або його головного метаболіту OP-1118 у пацієнтів із запальним захворюванням кишечнику у порівнянні з такою у пацієнтів з нормальною функцією кишечнику в інших дослідженнях. Максимальна концентрація фідаксоміцину та ОР-1118 в плазмі крові у пацієнтів з інфекцією спричиненоюClostridium difficile з супутнім запальним захворюванням кишечнику була такою ж як і у пацієнтів з нормальною функцією кишечнику.

Печінкова недостатність.

Деякі дані, отримані в дослідженнях ІІІ фази у пацієнтів з наявністю в анамнезі цирозу печінки показують, що середні концентрації фідаксоміцину та ОР-1118 в плазмі крові можуть бути можуть бути, відповідно, приблизно у 2 і 3 рази вище, ніж у пацієнтів, без наявності цирозу печінки.

Ниркова недостатність.

Деякі дані вказують на відсутність істотних відмінностей концентрації фідаксоміцину чи ОР-1118 в плазмі крові у пацієнтів із зниженою функцією нирок (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) і у пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну ≥50мл/хв).

Стать, маса тіла і раса.

За даними досліджень стать, маса тіла і раса не впливають на концентрацію фідаксоміцину або його метаболіту ОР-1118 в плазмі крові.

Клінічні характеристики

Показання.

Лікування інфекцій, спричиненихClostridium difficile, відомих також як діарея асоційована зC . d ifficile

Протипоказання.

Підвищена чутливість до фідаксоміцину чи до будь-яких інших компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фідаксоміцин є субстратом для Р-глікопротеїну і може бути слабким або помірним інгібітором Р-глікопротеїну в кишечнику.

Одночасне застосування однократних доз інгібітору Р-глікопротеїну циклоспорину А і лікарського засобу Дифіклір у здорових добровольців призводило до підвищення значень Смакс та AUC (Area Under the Curve - площі під фармакокінетичною кривою) фідаксоміцину, в 4 рази і 2 рази, відповідно, і до підвищення значень Смакс та AUC його основного метаболіту - ОР-1118, в 9,5 раз і 4рази, відповідно. Оскільки клінічна значимість даного підвищення концентрацій незрозуміла, не рекомендується одночасне застосування фідаксоміцину з сильними інгібіторами Р-глікопротеїну, таких як циклоспорин, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, верапаміл, дронедарон та аміодарон.

Дифіклір при прийомі в дозі 200 мг 2 рази на добу виявляє клінічно незначний вплив на концентрацію дигоксину в системному кровообігу.

Проте не можна виключити більш виражений вплив на субстрати Р-глікопротеїну з нижчою біодоступністю, які більш сприйнятливі до пригнічення Р-глікопротеїну в кишечнику, такі як дабігатрану етексилат.

Особливості застосування.

Повідомлялось про випадки реакцій гіперчутливості, включаючи тяжкий ангіоневротичний набряк. Якщо протягом лікування Дифікліром виникають тяжкі алергічні реакції, прийом препарату необхідно припинити і прийняти відповідні заходи.

У деяких пацієнтів з реакціями гіперчутливості відмічались в анамнезі алергічні реакції на макроліди. Слід з обережністю застосовувати фідаксоміцин у пацієнтів відомою алергією на макроліди.

У зв’язку з обмеженістю клінічних даних, фідаксоміцин необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або у пацієнтів з помірною або тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»).

В зв’язку з наявністю обмежених клінічних даних, фідаксоміцин необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з псевдомембранозним колітом, фульмінантною або загрожуючою життю інфекцією, спричиненоюC . difficile .

Не рекомендується одночасний прийом фідаксоміцину із сильними інгібіторами Р-глікопротеїну, такими, як циклоспорин, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, верапаміл, дронедарон і аміодарон.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані щодо застосування фідаксоміцину у вагітних жінок відсутні. Результати досліджень у тварин не вказували про наявність прямої або опосередкованої токсичної дії на репродуктивну систему. Як застережний захід бажано уникати застосування лікарського засобу Дифіклір під час вагітності.

Годування груддю.

Невідомо, чи виводиться фідаксоміцин і його метаболіти з грудним молоком. У зв’язку з низькою концентрацією фідаксоміцину в системному кровообігу не очікується будь-яка дія на новонароджених або немовлят, що знаходяться на грудному годуванні, але неможливо виключити наявність ризику для новонароджених або немовлят. Слід вирішити питання щодо припинення годування груддю чи відміни/припинення лікування лікарським засобом Дифіклір матері, зважаючи на користь під час лікування для жінки чи користі грудного годування для дитини.

Фертильність

Не відмічався вплив фідаксоміцину на фертильність при проведенні досліджень у тварин.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дифіклір не впливає на здатність керувати автотранспортом чи іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі у т.ч. і пацієнти похилого віку ( ≥ 65 років)

Рекомендована доза 200 мг (1 таблетка) 2 рази на добу (кожні 12 годин) протягом 10 днів

Ниркова недостатність.

Відсутня необхідність в корекції дози. В зв’язку з обмеженістю клінічних даних щодо застосування у даної групи пацієнтів, Дифіклір слід з обережністю застосовувати пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю.

Печінкова недостатність.

Відсутня необхідність в корекції дози. В зв’язку з обмеженістю клінічних даних щодо застосування у цій групі пацієнтів Дифіклір слід з обережністю застосовувати пацієнтам з помірною чи тяжкою нирковою недостатністю (див. розділи «Особливості застосування», «Фармакокінетика»).

Дифіклір призначений для перорального застосування.

Дифіклір можна приймати під час чи незалежно від прийому їжі.

Ді ти .

Безпечність та ефективність застосування фідаксоміцину для дітей (віком до 18 років) не оцінювалась. Відсутні дані щодо застосування у дітей.

Передозування.

Про випадки гострого передозування не повідомлялось.


Побічні реакції.

Найчастішими побічними реакціями, пов’язаними з лікуванням були блювання (1,2%), нудота (2,7%) і запор (1,2%).

В таблиці 1 подано побічні реакції, пов’язані із застосуванням фідаксоміцину 2 рази на добу для лікування інфекцій, спричинених C. Difficile, які спостерігалися у щонайменше у двох пацієнтів; побічні реакції розподілені за системами.

Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 - < 1/10); нечасті (≥1000 - < 1/100); рідко (≥1/10000 - < 1/1000); дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за доступними даними). В межах зазначеної частоти побічні реакції подаються в порядку зменшення серйозності.

Таблиця 1: Побічні реакції відповідно класифікації MedDRA

Система організму

Часто

Нечасто

Частота невідома

З боку імунної системи

Шкірні висипання, свербіж

Реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, задишка)

З боку обміну речовин та харчування

Зниження апетиту

З боку нервової системи

Запаморочення, головний біль, дизгевзія

З боку травної системи

Блювання, нудота, запор

Здуття живота, метеоризм, сухість в роті

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Підвищення рівня аланінамінотрансферази

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25°С.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 2 або 10 блістерів у картонній пачці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Астеллас Фарма Юроп Б.В. / Astellas Pharma Europe B.V., the Netherlands.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Вул. Хогемат 2, 7942 ДЖ Меппел, Нідерланди / Hоgemaat 2, 7942 JG Meppel, the Netherlands.

Заявник.

Астеллас Фарма Юроп Б.В., Нідерланди / Astellas Pharma Europe B.V., the Netherlands

Місцезнаходження заявника.

Сильвіусвег, 62, 2333 BE Лейден, Нідерланди / Sylviusweg, 62, 2333 BE Leiden, the Netherlands.

Представництво в Україні: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, кор. 7-В, оф. 41.

У випадку виникнення побічних ефектів просимо направляти інформацію до представництва Астеллас Фарма Юроп Б. В. на адресу 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корп. 7-В, офіс 41, тел. 044-490-68-25, факс: 044-490-68-26.

 

На сайті наведено виключно офіційні оновлені інструкції без перекладів та скорочень.

Інформація про лікарські засоби представлена на сайті для ознайомлення, не є приводом для самолікування та не є рекламою лікарських засобів.

Важливо! До кожного лікарського засобу, який ви купуєте, обов’язково має додаватися інструкція про застосування лікарського засобу.

Тримайте всі інструкції до препаратів Домашньої аптечки під рукою – завантажуйте мобільний додаток Ліки Контроль БЕЗКОШТОВНО

 appStore2 images