ВІЛАТЕ 500 МО

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ВІЛАТЕ 500 МО

ВІЛАТЕ 1000 МО

Склад:

діючі речовини: фактор згортання крові VIII, фактор Віллебранда;

1 флакон містить 500 або 1000 МО фактора згортання крові VIII та 500 МО або 1000 МО фактора Віллебранда; вміст загального білка ≤ 7,5 мг (500 МО) або ≤ 15 мг (1000 МО);

допоміжні речовини:гліцин, сахароза, натрію хлорид, натрію цитрат, кальцію хлорид.

Розчинник: вода для ін’єкцій з 0,1% полісорбат 80.

Лікарська формаПорошок та розчинник для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:

Порошок:порошок або крихка маса білого або блідо-жовтого кольору.

Розчинник: прозора безбарвна рідина без запаху. Без видимих часток.

Фармакотерапевтична група

Антигеморагічні препарати. Фактори згортання крові. Фактор Віллебранда і фактор коагуляції VIII у комбінації. Код АТС  B02B D06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Хвороба Віллебранда (VWD)

Фактор Віллебранда (з концентрату) є нормальною складовою плазми крові людини та діє так само, як ендогенний фактор Віллебранда.

Введення фактор Віллебранда дає змогу коригувати гемостатичні порушення, що проявляються у пацієнтів з дефіцитом фактор Віллебранда, на двох рівнях:

- фактор Віллебранда відновлює адгезію тромбоцитів до васкулярного субендотелію у місці ушкодження судини (оскільки він зв’язується як з васкулярним субендотелієм, так і з мембраною тромбоцита), забезпечуючи первинний гемостаз, що підтверджується скороченням часу кровотечі. Такий вплив відбувається негайно і, як відомо, значно залежить від рівня полімеризації білка;

- фактор Віллебранда викликає відстрочену корекцію дефіциту, пов’язаного з фактором VIII. При внутрішньовенному введенні фактор Віллебранда зв’язує ендогенний фактор VIII (який звичайно виробляється у пацієнта), і, стабілізуючи цей фактор, перешкоджає його швидкому руйнуванню. Через це введення чистого фактора Віллебранда (препарат фактора Віллебранда з низьким рівнем фактора VIII) відновлює рівень фактора VIII:C до нормального, як вторинний ефектпісля першої інфузії. Введення препарату фактора Віллебранда, який містить фактор VIII, відновлює рівень фактора VIII:C до нормального відразу жпісля першої інфузії

Окрім своєї ролі як захисного білка FVIII, VWF є посередником адгезії тромбоцитів до місць ураження судин і відіграє свою роль в агрегації тромбоцитів.

Гемофілія А

Комплекс FVIII/VWF складається з двох молекул (FVIII і VWF) із різними фізіологічними функціями. При введенні пацієнту з гемофілією FVIII зв’язується з VWF в кровотоці хворого. Активований FVIII (FVIIIa) діє як кофактор активованого фактора IX (FIXa), прискорюючи перетворення фактора X в активований фактор X (FXa). FXa перетворює протромбін у тромбін. Далі тромбін перетворює фібриноген у фібрин, і може утворитися тромб.

Гемофілія А є спадковим, пов’язаним зі статтю, порушенням згортання крові, у зв’язку зі зниженими рівнями FVIII:C (коагулянт фактора), що призводить до сильної кровотечі в суглоби, м’язи або внутрішні органи раптово або в результаті випадкової або хірургічної травми. Завдяки замісній терапії рівні FVIII в плазмі крові збільшуються, тим самим сприяючи тимчасовій корекції дефіциту фактора та корекції схильності до кровотеч.

Фармакокінетика

Хвороба Віллебранда (VWD)

VWF (із концентрату) є звичайною складовою плазми крові людини і діє як ендогенний VWF.

Таблиця 1

Результатимета-аналізу трьох фармакокінетичних досліджень за участю 24 пацієнтів з усіма типами VWD.

Параметр

Всі типи VWD

VWD типу 1

VWD типу 2

VWD типу 3

N

Cер.

показ.

SD

Мін

Макс

N

Сер.

показ.

SD

Мін

Макс

N

Сер.

показ.

SD

Мін

Макс

N

Сер.

показ.

SD

Мін

Макс

Одужання (%/МО/кг)

24

1,56

0,48

0,90

2,93

2

1,19

0,07

1,14

1,24

5

1,83

0,86

0,98

2,93

17

1,52

0,32

0,90

2,24

AUC (0-інф) (г*%)

23

1981

960

593

4831

2

2062

510

1701

2423

5

2971

1383

1511

4831

16

1662

622

593

2606

Т 1/2 (г)

24

23,3

12,6

7,4

58,4

2

39,7

18,3

26,7

52,7

5

34,9

16

17,5

58,4

17

18

6,2

7,4

30,5

МRT (г)

24

33,1

19

10,1

89,7

2

53,6

25,9

35,3

71,9

5

53,5

24,6

27,8

89,7

17

24,7

8,5

10,1

37,7

Кліренс (мл/г/кг)

24

3,29

1,67

0,91

7,41

2

2,66

0,85

2,06

3,27

5

1,95

1,02

0,91

3,31

17

3,76

1,69

1,83

7,41

AUC - площа під кривою; MRT - середній час утримання препарату в організмі; SD - стандартне відхилення.

Гемофілія А

FVIII (із концентрату) є звичайною складовою плазми крові людини та діє як ендогенний FVIII. Після введення препарату приблизно від 2/3 до 3/4 FVIII залишається в кровообігу. Рівень активності FVIII:C, що досягається в плазмі крові, складає 80% ˗ 120% передбачуваної (очікуваної) активності FVIII:C.

Фактор VIII:C знижується за допомогою двохфазного експоненційного розпаду. На початковій фазі відбувається розподіл між інтраваскулярним та іншими середовищами (рідинами організму) з періодом напіввиведення із плазми від 3 до 6 годин. В наступній, повільнішій фазі, період напіввиведення коливається від 8 до 18 годин, і складає в середньому 15 годин. Це відповідає дійсному біологічному періоду напіввиведення.

Таблиця 2

Результати одного клінічного дослідження за участю 12 пацієнтів (хромогенний аналіз, визначення за допомогою подвійних вимірювань).

Параметр

Візит вихідного рівня

Візит через 6 місяців

Середній показник

SD

Середній показник

SD

Одужання (%/МО/кг)

FVIII:C 2,27

1,20

FVIII:C 2,26

1,19

AUCnorm (% × г/МО/кг)

FVIII:C 31,3

7,31

FVIII:C 33,8

10,9

Період напіввиведення (г)

FVIII:C 11,2

2,85

FVIII:C 11,8

3,37

MRT (г)

FVIII:C 15,3

3,5

FVIII:C 16,3

4,6

Кліренс мл/г/кг

FVIII:C 3,37

0,86

FVIII:C 3,24

1,04

AUC - площа під кривою; MRT - середній час утримання препарату в організмі;

SD - стандартне відхилення.

Дані доклінічних досліджень безпеки

VWF і FVIII в ВІЛАТЕ є звичайними складовими плазми крові людини та діють як ендогенний VWF/FVIII.

Звичайне дослідження безпеки цих складових у лабораторних тварин не додало б корисної інформації до існуючого клінічного досвіду, отже, в такому дослідженні немає потреби.

Клінічні характеристики

Показання.

Хвороба Віллебранда (VWD)

Профілактика та лікування кровотеч або кровотеч при хірургічному втручанні при хворобі Віллебранда (VWD), коли лікування одним тільки десмопресином (DDAVP) є неефективним або протипоказаним.

Гемофілія А

Лікування та профілактика кровотеч у пацієнтів із гемофілією А (вроджений дефіцит фактора згортання крові/FVIII).

Протипоказання.

Алергічні реакції на діючі речовини або на будь-які допоміжні речовини.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодії з іншими лікарськими препаратами не відомі.

Особливості застосування.

Як і у разі проведення будь-якої внутрішньовенної інфузії білкового препарату, отриманого з плазми крові, можуть виникати алергічні реакції. Пацієнти повинні знаходитись під ретельним контролем і уважним наглядом щодо появи будь-яких симптомів протягом усього періоду інфузії.

Звичайні заходи для запобігання інфекціям в результаті використання лікарських препаратів, виготовлених із крові або плазми крові людини, включають відбір донорів, скринінг крові окремих донорів і порцій донорської плазми на специфічні маркери інфекції та включення ефективних етапів виробничого процесу для інактивації/видалення вірусів. Незважаючи на це, при введенні лікарських препаратів, виготовлених з крові або плазми крові людини, не можна повністю виключити можливість передачі збудників інфекції. Це також стосується невідомих або нових вірусів та інших патогенних мікроорганізмів.

Заходи, що вживаються, вважаються ефективними для вірусів з оболонкою, таких як ВІЛ (HIV), вірус гепатиту В (HBV) і вірус гепатиту С (HCV), а також для вірусу гепатиту А (HAV) без оболонки. Заходи, що вживаються, можуть мати обмежену користь для вірусів без оболонки, таких як парвовірус В19.

Інфекція парвовірусу В19 може бути небезпечною для вагітних жінок (інфекція плода) і для осіб з імунодефіцитом або підвищеним еритропоезом (наприклад, при гемолітичній анемії).

Настійно рекомендується кожного разу при введенні препарату ВІЛАТЕ записувати назву і номер серії лікарського засобу для того, щоб можна прослідкувати зв’язок між станом пацієнта і введенням препарату конкретної серії.

Слід розглянути відповідну вакцинацію (гепатити А і В) для пацієнтів, які постійно/повторно отримують препарати FVIII/VWF, виготовлені з плазми крові людини.

Хвороба Віллебранда (VWD)

При терапії препаратом VWF, що містить FVIII, лікування потрібно пам’ятати, що безперервне лікування може призвести до надмірного збільшення FVIII:C (коагулянт фактора VIII). У пацієнтів, які отримують препарати VWF, що містять FVIII, слід контролювати рівень FVIII:C в плазмі крові, для уникнення постійно надмірного його рівня, що, в свою чергу, може збільшити ризик тромбоутворення.

Існує ризик виникнення тромбозу при лікуванні препаратами VWF, що містять FVIII, особливо у пацієнтів із відомими клінічними або лабораторними факторами ризику. Тому пацієнтів групи ризику необхідно контролювати щодо ранніх ознак тромбозу. Слід розпочати профілактику венозних тромбозів відповідно до діючих рекомендацій.

У пацієнтів із VWD, особливо типу 3, можуть виникнути нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до VWF. Якщо не будуть досягнуті очікувані рівні активності VWF:RCo (ристоцетин/кофактор фактора Віллебранда) в плазмі крові або якщо кровотеча не буде контролюватися відповідною дозою, слід провести аналіз на присутність інгібітора VWF. Для пацієнтів із високим рівнем інгібітора лікування VWF може бути неефективним і тому слід розглянути інші терапевтичні варіанти. Таких пацієнтів повинні лікувати фахівці, які мають досвід роботи з хворими з гемостатичними порушеннями.

Гемофілія А

Підвищена чутливість

При застосуванні ВІЛАТЕ можуть виникати алергічні реакції гіперчутливості, оскільки препарат містить сліди білків людини, окрім FVIII. Якщо виникнуть симптоми алергічних реакцій, пацієнтам потрібно негайно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Пацієнтів необхідно проінформувати про ранні ознаки алергічних реакцій, такі як: висипання, генералізована кропив’янка, утруднене дихання, дихання зі свистом, гіпотензія та анафілаксія.

У разі шоку слід провести звичайне відповідне медичне лікування.

Інгібітори

Утворення нейтралізуючих антитіл (інгібіторів) до FVIII є відомим ускладненням лікування пацієнтів з гемофілією А. Такими інгібіторами звичайно є імуноглобуліни класу G (IgG), спрямовані проти прокоагулюючої активності FVIII, кількість яких вимірюється в одиницях Бетезда (БО) на мл плазми за допомогою модифікованого аналізу. Ризик виникнення інгібіторів пов’язаний із впливом FVIII є найвищим протягом перших 20 днів експозиції. Рідко інгібітори можуть виникнути після перших 100 днів експозиції.

Випадки повторного виникнення інгібіторів (низький титр) після більш ніж 100 днів експозиції спостерігаються після переходу з одного препарату FVIII на інший у раніше лікованих пацієнтів,, у яких виникали такі інгібітори в анамнезі. Тому рекомендується ретельний моніторинг всіх пацієнтів щодо виникнення інгібіторів після переходу на будь-який інший препарат.

Усіх пацієнтів, які отримують лікування препаратами згортання крові FVIII, слід ретельно контролювати щодо виникнення інгібіторів шляхом відповідних клінічних спостережень і лабораторних аналізів. Якщо передбачувані рівні активності FVIII в плазмі крові не будуть досягнуті або якщо кровотеча не контролюється відповідною дозою, необхідно провести аналіз/дослідження на присутність інгібіторів до FVIII. Оскільки лікування FVIII може бути неефективним, потрібно розглянути інші варіанти терапії. Вести таких пацієнтів повинні лікарі, які мають досвід у лікуванні гемофілії та інгібіторів до FVIII.

Цей лікарський препарат містить до 2,55 ммоль натрію (58,7 мг) на дозу 500 МО VWF і FVIII/флакон і до 5,1 ммоль натрію (117,3 мг) на дозу 1000 МО VWF і FVIII/флакон відповідно. На це слід звернути увагу пацієнтам, що знаходяться на контрольованій безсольовій дієті.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дослідження репродуктивної функції на тваринах не проводилися з VWF/FVIII.

Хвороба Віллебранда (VWD)
Досвід лікування вагітних або жінок, які годують груддю, відсутній.

У разі дефіциту VWF препарат ВІЛАТЕ слід призначати вагітним і жінкам, які годують груддю, тільки якщо це безумовно показано, беручи до уваги, що під час пологів існує підвищений ризик кровотеч у таких пацієнтів.

Гемофілія А

З огляду на рідкість випадків появи гемофілії А у жінок, відсутній досвід лікування під час вагітності та годування груддю. Отже, ВІЛАТЕ слід застосовувати під час вагітності та годування груддю, тільки коли для цього є чіткі показання.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

ВІЛАТЕ не чинить ніякого впливу на здатність керувати транспортним засобом і працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Терапію слід починати під наглядом лікаря, який має досвід лікування порушень згортання крові. Препарату флаконі призначений для разового використання. У разі якщо будь-який вміст препарату залишився у флаконі, флакон необхідно утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Хвороба Віллебранда (VWF)

Співвідношення між VWF:RCo і FVIII:C (ристоцетин/кофактор фактора фон Віллебранда і коагулянт фактора VIII) становить приблизно 1:1. Як правило, 1 МО/кг маси тіла VWF:RCo і FVIII:C підвищує активність відповідного білка в плазмі крові на 1,5 - 2% від нормальної. Зазвичай необхідно від 20 до 50 МО ВІЛАТЕ/кг маси тіла, щоб досягти відповідного гемостазу. Це призведе до підвищення VWF:RCo і FVIII:C у пацієнтів приблизно на 30 - 100%.

Може бути потрібна початкова доза від 50 до 80 МО ВІЛАТЕ/кг маси тіла, особливо для пацієнтів із VWD типу 3, у яких підтримання відповідної активності в плазмі крові може вимагати більш високих доз, ніж у пацієнтів з іншими типами VWD.

Профілактика кровотеч у разі хірургічного втручання або тяжкої травми

Для профілактики кровотеч у разі хірургічного втручання ВІЛАТЕ слід вводити за 1 - 2 години перед початком хірургічного втручання. Повинні бути досягнуті рівні VWF:RCo ≥ 60 МО/дл (≥ 60%) та рівні FVIII:C ≥ 40 МО/дл (≥ 40%).

Відповідну дозу слід повторно вводити кожні 12 - 24 години. Доза і тривалість лікування залежать від клінічного стану пацієнта, типу і тяжкості кровотечі, а також рівнів VWF:RCo і FVIII:C.

У пацієнтів, які отримують VWF-препарати, що містять FVIII, рівень FVIII:C в плазмі крові необхідно контролювати, для уникнення стійкого надмірного його рівня, оскільки це може збільшити ризик тромбоутворення, особливо у пацієнтів із відомими клінічними або лабораторними факторами ризику. У разі якщо спостерігаються надмірні рівні FVIII:C в плазмі крові, слід розглянути зниження доз і/або подовження інтервалу між прийомом доз або використання препарату VWF, з низьким рівнем FVIII.

Профілактика

Для тривалої профілактики кровотеч у пацієнтів із VWD дози 20 - 40 МО/кг маси тіла слід вводити 2 або 3 рази на тиждень. У деяких випадках, наприклад, у разі шлунково-кишкових кровотеч, можуть бути потрібні більш високі дози.

Гемофілія А

Дозування і тривалість замісної терапії залежать від ступеня тяжкості дефіциту FVIII, локалізації та ступеня кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта.

Кількість одиниць FVIII, що призначаються, виражається у міжнародних одиницях (МО), що зазначаються в діючому стандарті ВООЗ на препарати FVIII. Активність FVIII в плазмі крові виражається або у відсотках (відносно нормальної плазми крові людини), або в міжнародних одиницях (відносно Міжнародного стандарту на FVIII у плазмі крові).

Одна міжнародна одиниця (МО) активності FVIII еквівалентна кількості FVIII в 1 мл нормальної плазми крові людини.

Лікування у разі потреби

Розрахунок необхідної дози FVIII базується на емпіричних даних, що 1 МО FVIII:C/кг маси тіла збільшує активність фактора в плазмі крові на 1,5-2% від нормальної. Необхідна доза визначається за такою формулою:

Необхідні МО = маса тіла (кг) × бажане збільшення FVIII (%) (МО/дл) × 0,5 МО/кг

Кількість і частоту введення завжди слід коригувати відповідно до клінічної ефективності у кожному окремому випадку. У разі таких геморагічних ускладнень, активність фактора VIII не повинна опускатися нижче заданого рівня активності в плазмі крові (в % від нормальної або МО/дл) у відповідний період. Нижче наведену таблицю 3 можна використати для визначення доз при виникненні кровотеч і хірургічному втручанні.

Таблиця 3

Схема лікування при кровотечах і хірургічному втручанні

Ступінь кровотечі/

Тип хірургічного втручання

Необхідний рівень FVIII (%)

(МО/дл)

Частота доз

(години)/

Тривалість лікування (дні)

Кровотеча

Початковий гемартроз (крововилив у суглоб), кровотеча із м’язів або кровотеча з ротової порожнини

20 - 40

Повторювати кожні 12 - 24 години принаймні 1 день, доки не припиниться кровотеча (на що вказує біль) або доки не буде досягнуто одужання.

Більш розповсюджений гемартроз, кровотеча із м’язів або гематома

30 - 60

Повторювати введення ін’єкції кожні 12 - 24 годин протягом 3 - 4 днів або більше, доки не зникне біль та обмеження руху.

Кровотечі, що загрожують життю

60 - 100

Повторювати введення ін’єкції кожні 8 - 24 години, доки не мине загроза життю.

Хірургічне втручання

Дрібне

в тому числі видалення зуба

30 - 60

Кожні 24 години, принаймні 1 день, доки не настане одужання.

Велике

80 - 100

(до- та післяопераційне)

Повторювати ін’єкцію кожні 8 - 24 години до повного загоєння рани, далі лікувати протягом принаймні ще 7 днів для підтримання активності FVIII від 30% до 60% (МО/дл).

Профілактика

Для довгострокової профілактики кровотеч у пацієнтів із тяжкою гемофілією А, слід вводити дози від 20 до 40 МО ВІЛАТЕ/кг маси тіла з інтервалом 2 - 3 дні. У деяких випадках, особливо пацієнтам молодшого віку, можуть бути потрібні більш короткі інтервали між введенням препарату або більш високі дози.

Безперервна інфузія

Перед хірургічним втручанням необхідно провести фармакокінетичний аналіз, щоб отримати оцінку кліренсу. Початкову швидкість введення препарату можна розрахувати таким чином:

Швидкість введення препарату (МО/кг/год) = кліренс (мл/кг/год) × бажаний рівень стійкого стану (МО/мл)

Після перших 24 годин постійної інфузії, необхідно знову кожен день підраховувати кліренс, використовуючи рівняння стійкого стану з виміряним рівнем і відомою швидкістю введення препарату.

Під час курсу лікування рекомендується відповідне визначення рівнів FVIII:C для розрахунку дози, яку потрібно вводити, і частоти повторних інфузій. У разі великого хірургічного втручання, зокрема, обов’язковим і необхідним є точний моніторинг замісної терапії шляхом аналізу згортання крові (FVIII:C). У кожного пацієнта може бути різною реакція на лікування FVIII, оскільки досягаються різні рівні одужання та демонструються різні періоди напіввиведення.

Пацієнти, які не отримували раніше лікування

Існуючі на сьогоднішній день дані описано в розділі «Побічні реакції».

Спосіб застосування

Внутрішньовенне введення.

Швидкість ін’єкції або інфузії не повинна перевищувати 2-3 мл на хвилину.

Особливі запобіжні заходи для утилізації та подальшої переробки

Під час процедури розведення та введення ін’єкцій, що описана нижче, необхідно підтримувати стерильність.

Розчин у шприці повинен бути прозорим або трохи опалесцентним. Не вводити розчини, що є мутними або мають осади.

Використовувати приготовлений розчин негайно, щоб уникнути забруднення мікроорганізмами.

Використовувати тільки ту ін’єкційну систему, що постачається. Використання іншого ін’єкційного/інфузійного приладдя може викликати додаткові ризики та призвести до неефективності лікування.

Правила розведення:

  1. Порошок та розчинник у закритих флаконах нагріти до кімнатної температури. Таку температуру необхідно підтримувати під час розведення. Якщо для нагрівання використовують водяну баню, слід бути обережними, щоб уникати контакту води з гумовими пробками (без латексу) або ковпачками флаконів. Температура водяної бані повинна бути не вище 37 0С.
  2. Зняти ковпачки з флакона, що містить порошок, та з флакона, що містить розчинник, а гумові пробки для дезінфекції протерти тампонами, просочені спиртом.
  3. Зняти захисний ковпачок з короткого кінця двокінцевої голки, не торкаючись її відкритого кінця. Проколоти центр гумової пробки флакона з розчинником вертикально направленою голкою. Щоб повністю видалити рідину із флакона з розчинником, голку необхідно ввести в гумову пробку таким чином, щоб вона увійшла в пробку і її було видно у флаконі.
  4. Зняти захисний ковпачок з іншого, довгого кінця двокінцевої голки, не торкаючись до відкритого кінця голки. Тримаючи флакон з розчинником догори дном над вертикально розташованим флаконом з порошком, швидко проколоти голкою центр гумової пробки флакона з концентратом. Вакуум усередині флакона з порошком втягне розчинник.
  5. Вийняти двокінцеву голку з порожним флакон для розчинника із флакона з порошком, потім повільно повертати флакон доти, доки концентрат повністю не розчиниться. ВІЛАТЕ розчиняється швидко при кімнатній температурі до прозорого або трохи опалесцентного розчину. Якщо концентрат не розчиниться повністю або утвориться агрегат, препарат не можна застосовувати.

Правила введення ін’єкції:

Як запобіжний захід пацієнтам слід поміряти частоту пульсу до введення та під час введення фактора VIII. Якщо відмічається підвищення частоти пульсу, слід зменшити швидкість або припинити введення.

  1. Після того, як порошок розвели вищевказаним способом, зняти захисний ковпачок з фільтрувальної голки і проколоти гумову пробку флакона з концентратом.
  2. Зняти ковпачок з фільтрувальної голки та приєднати її до шприца.
  3. Перевернути флакон з прикріпленим шприцом догори дном і набрати розчин у шприц.
  4. Продезінфікувати місце ін’єкції тампоном, просоченим спиртом.
  5. Зняти фільтровальну голку зі шприца і натомість приєднати голку для інфузії (голка-метелик).
  6. Ввести розчинвнутрішньовенно повільно, зі швидкістю 2 - 3 мл/хв.

Будь-який невикористаний препарат або відходи матеріалів необхідно утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Діти .

Досвід застосування ВІЛАТЕ дітям віком до 6 років обмежений. В проспективному клінічному дослідженні за участю 15 пацієнтів віком до 6 років із VWD всіх типів, 419 інфузій застосовувалися протягом 389 EDs (дні експозиції). Ні в кого з пацієнтів не виникали інгібітори VWF або FVIII.

Передозування.

Про симптоми передозування FVIII або VWF у людини не повідомлялося. В разі значного передозування можуть виникати тромбоемболічні ускладнення.

Побічні реакції.

Стислий огляд профілю безпеки

Підвищена чутливість або алергічні реакції (які можуть включати ангіоневротичний набряк, печіння та поколювання в місці ін’єкції, озноб, почервоніння, генералізована кропив’янка, головний біль, висип, гіпотензія, сонливість, нудота, збудження, тахікардія, утруднене дихання, пощипування, блювання, дихання зі свистом) спостерігаються рідко і в деяких випадках можуть розвинутися до тяжкої анафілаксії (включаючи шок). Рідко спостерігається лихоманка.

Хвороба Віллебранда (VWD)

У пацієнтів із VWD, особливо типу 3, можуть дуже рідко розвиватися нейтралізуючі антитіла до VWF. Якщо такі інгібітори з’являються, це буде проявлятися у вигляді невідповідної клінічної реакції. Такі антитіла можуть виникати одночасно з анафілактичними реакціями. Таким чином, пацієнтів з анафілактичною реакцією потрібно обстежити на наявність інгібіторів.

У всіх випадках з анафілактичною реакцією рекомендується звернутися до спеціалізованого центру з лікування гемофілії.

Дотепер не надходило повідомлень про виникнення інгібіторів фактора Віллебранда із клінічних досліджень або з досліджень після виходу препарату ВІЛАТЕ на ринок.

Існує ризик виникнення тромбозу, особливо у пацієнтів із відомими клінічними або лабораторними факторами такого ризику. Необхідно розпочати профілактику венозних тромбозів відповідно до діючих рекомендацій.

У пацієнтів, які отримують препарати VWF, що містять FVIII, постійно надмірні рівні FVIII:C

в плазмі крові можуть збільшити ризик тромбоутворення.

Гемофілія А

У пацієнтів із гемофілією А можуть виникати нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до FVIII, що буде проявлятися у вигляді недостатньої клінічної реакції. У таких випадках рекомендується звернутися до спеціалізованого центру з лікування гемофілії.

Досвід застосування препарату ВІЛАТЕ у пацієнтів, які не отримували раніше лікування, є обмеженим. У клінічному дослідженні за участю 24 пацієнтів, які раніше не приймали лікування та з експозицією як мінімум 50 днів отримували препарат ВІЛАТЕ, тільки у трьох пацієнтів було виявлено персистенцію інгібіторів з титром вище 5 ОБ (одиниць Бетезда)/мл та клінічними проявами. У трьох пацієнтів був низький титр, транзиторні інгібітори без будь-яких клінічних проявів, а у двох пацієнтів одноразово були виявлені інгібітори з низьким титром без будь-яких подальших наслідків та результатів (див. також розділ «Спосіб застосування та дози»). У пацієнтів, які раніше отримували лікування, інгібітори не виникали.

Інформацію з безпеки щодо інфекційних збудників, що можуть передаватися, див. в розділі «Особливості застосування».

Табличний перелік побічних реакцій

Частота виникнення побічних реакцій оцінюється відповідно до таких умовних позначень: дуже часті (≥ 1/10); часті (від ≥ 1/100 до ˂ 1/10); нечасті (від ≥ 1/1 000 до < 1/100); рідкі (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000); дуже рідкі (< 1/10 000), частота невідома (не можна оцінити з огляду на на існуючі дани).

Таблиця 4

Клас системи органів

Нечасті

Рідкі

Дуже рідкі

Порушення з боку імунної системи

реакція підвищеної чутливості

(алергічна реакція)

анафілактичний шок

Загальні розлади та порушення у місці введення

лихоманка

Дослідження

інгібітори FVIII

інгібітори VWF

Опис окремих побічних реакцій
Інформацію про окремі побічні реакції див. у розділі «Особливості застосування».

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського препарату є важливим. Це дає змогу здійснювати безперервний моніторинг балансу користі та ризику лікарського препарату. Лікарям слід повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Термін придатності.

Порошок для розчину для ін’єкцій - 3 роки.

Стабільність розведеного розчину зберігається протягом 4 годин при кімнатній температурі (не вище 25 0С). Проте, щоб уникнути забруднення мікроорганізмами, розведений розчин слід негайно використати.

Розчинник зберігати протягом 5 років.

Розчинник зберігати протягом 5 років при температурі від 2 до 8 0С, в захищеному від світла місці. Протягом цього періоду розчинник можна зберігати до 6 місяців при температурі до 25 0С, у цьому випадку термін придатності закінчується через 6 місяців.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі від 2 до 8 0C. Не заморожувати.

Зберігати флакон в картонній упаковці для захисту від світла.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Протягом терміну придатності препарат можна зберігати при кімнатній температурі (не вище 25 0С) протягом 2 місяців. У цьому випадку термін придатності закінчується через 2 місяці після першого виймання препарату з холодильника.

Пацієнт повинен вказати новий термін придатності на зовнішній картонній упаковці.

Розведений розчин призначений для однократного використання. Будь-який розчин, що залишився у флаконі, необхідно утилізувати.

Несумісність.

За відсутності досліджень сумісності, ВІЛАТЕ не потрібно змішувати з іншими лікарськими препаратами або вводити одночасно з іншим внутрішньовенним препаратом в тій же (одній) інфузійній системі. Необхідно використовувати тільки ін’єкційні/інфузійні системи, що постачаються, тому що лікування може бути неефективним внаслідок адсорбції (поглинання) FVIII/VWF внутрішньою поверхнею деякого інфузійного обладнання.

Упаковка.

Картонна коробка № 1: по 1 флакону з порошком для приготування розчину для ін’єкцій (500 МО) та інструкцією про застосування.

Картонна коробка № 2: по 1 флакону з розчинником (вода для ін’єкцій з 0,1 % полісорбатом 80) по 5 мл у картонній коробці разом з комплектом для розчинення та внутрішньовенного введення.

Комплект для розчинення та внутрішньовенного введення складається з:1 шприц одноразовий, 1 комплект для переносу (1 двухкінцева голка, 1 фільтрувальна голка), 1 комплект для інфузій (голка-метелик), 2 просочені спиртом тампони.

Картонна коробка № 1 та картонна коробка № 2 об’єднуються між собою пластиковою плівкою.

Картонна коробка № 1: по 1 флакону з порошком для приготування розчину для ін’єкцій (1000 МО) та інструкцією про застосування.

Картонна коробка № 2: по 1 флакону з розчинником (вода для ін’єкцій з 0,1% полісорбатом 80) по 10 мл у картонній коробці разом з комплектом для розчинення та внутрішньовенного введення.

Комплект для розчинення та внутрішньовенного введення складається з:1 шприц одноразовий, 1 комплект для переносу (1 двухкінцева голка, 1 фільтрувальна голка), 1 комплект для інфузій (голка-метелик), 2 просочені спиртом тампони.

Картонна коробка №1 та картонна коробка №2 об’єднуються між собою пластиковою плівкою.

Категорія відпуску.За рецептом.

Виробник.Октафарма Фармацевтика Продуктіонсгес. м.б.Х.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Оберлааєр Штрассе 235, 1100 Відень, Австрія.