ЛЕВОЦИН-Н

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЛЕВОЦИН-Н

( LEVOCIN - N )

Склад:

діюча речовина:левофлоксацин;

100 мл розчину містять левофлoксацину 500 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота хлористоводнева розведена або натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма  Розчин для інфузій. 

Основні фізико-хімічні властивості : прозорий розчин зеленувато-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони.

Код АТС  J01M А12.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Левофлоксацин – синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.

Механізм дії. Як антибактеріальний препарат із групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК‑ДНК-гіраза та топоізомеразуІV.

Співвідношення фармакокінетика/фармакодинаміка. Ступінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації в сироватці крові(Сmax) або площі під фармакокінетичною кривою(АUC) та мінімальної інгібуючої концентрації(МІК).

Механізм резистентності

Стійкість до левофлоксацину набувається у вигляді ступеневого процесу мутації цільового сайту в обох типах топоізомеразиII, ДНК‑гірази і топоізомеразиIV. Інші механізми резистентності, такі як бар’єрне проникнення (поширено зPseudomonas) та механізми відтоку, також можуть впливати на чутливість до левофлоксацину.

Встановлено перехресну резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами.

Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних препаратів.

Межові значення

Рекомендовані Європейським комітетом із тестування антимікробної чутливості (EUCAST) межові значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганізми від мікроорганізмів із проміжною чутливістю (помірно резистентних) та мікроорганізми з проміжною чутливістю від резистентних мікроорганізмів, наведено у таблиці 1 з тестування МІК (мг/л).

Таблиця 1

Клінічні межові значення МІК EUCAST для левофлоксацину (версія 2.0, 2012-01-01)

Патоген

Чутливі

Резистентні

Enterobacteriacae

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Pseudomonas spp.

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Acinetobacter spp.

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Staphylococcus spp.

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Staphylococcus pneumoni a1

≤ 2 мг/л

> 2 мг/л

Streptococcus A, B, C, G

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Haemophilus influenzae2,3

≤ 1 мг/л

> 1 мг/л

Moraxella catarrhalis3

≤ 1 мг/л

> 1 мг/л

Межові значення, не пов’язані з видами4

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

1. Межові значення стосуються лікування левофлоксацином у високих дозах.

2. Низький рівень резистентності до фторхінолонів (МІК ципрофлоксацину - 0,12-0,5 мг/л) можливий, але немає доказів клінічного значення цієї резистентності для інфекцій дихальних шляхів, спричиненихHaemophilus influenzae

3. Штами з величинами МІК, вищими від межового значення, є дуже рідкісними або про них ще не повідомлялося. Тести на ідентифікацію та антимікробну чутливість на будь-якому такому ізоляті слід повторити, та якщо результат буде підтверджено, надіслати ізолят у відповідну лабораторію. Хоча наявні дані щодо клінічної відповіді для підтверджених ізолятів з МІК вище поточного резистентного межового значення, про них слід повідомити як про резистентні.

4. Межові значення застосовуються до пероральної дози від 500 мг х 1 до 500 мг х 2 і внутрішньовенної дози від 500 мг х 1 до 500 мг х 2.

Поширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для окремих видів. Бажано отримувати локальну інформацію щодо резистентності мікроорганізмів, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності слід звертатися за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що користь препарату, щонайменше для деяких типів інфекцій, є сумнівною.

Антибактеріальний спектр

Зазвичай чутливі види

Аеробні грампозитивні бактерії

Bacillus anthracis, Staphylococcus aureusметицилінчутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococciгруп С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.

Аеробні грамнегативні бактерії

Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae, Haemophilus para-influenzae, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri.

Анаеробні бактерії

Peptostreptococcus.

Інші

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum.

Види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною

Аеробні грампозитивні бактерії

Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureusметицилінрезистентний*,коагулазонегативнийStaphylococcus haemolyticus.

Аеробні грамнегативні бактерії

Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.

Анаеробні бактерії

Bacteroides fragilis.

Природньо резистентні штами

Аеробні грампозитивні бактерії

Enterococcus faecium.

*МетицилінрезистентнийStaphylococcus aureus з великою вірогідністю може мати спільну резистентність до фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину.

Фармакокінетика

Абсорбція

Прийнятий перорально, левофлоксацин швидко та майже повністю всмоктується, Сmax досягається через 1-2 години після прийому. Абсолютна біодоступність становить приблизно 99-100%. Рівноважний стан досягається протягом 48годин при режимі дозування 500мг 1‑2 рази на добу.

Розподіл

Приблизно 30‑40% левофлоксацину зв’язується з білками сироватки крові. Середній об’єм розподілу левофлоксацину становить приблизно 100л після одноразової дози та 500мг повторних доз, що вказує на широкий розподіл у тканинах організму.

Проникнення у тканини та рідини організму

Левофлоксацин продемонстрував проникнення у слизову оболонку бронхів, бронхіальний секрет тканин легенів, альвеолярні макрофаги, легеневу тканину, шкіру (рідину пухирів), тканину простати і сечу. Проте левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.

Біотрансформація

Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5% кількості препарату, що виділяється із сечею. Левофлоксацин стереохімічно стабільний та не підлягає інверсії хіральної структури.

Виведення

Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6‑8 годин). Виводиться зазвичай нирками (понад 85% введеної дози).

Лінійність

Левофлоксацин слідує лінійній фармакокінетиці у діапазоні 50‑1000мг.

Пацієнти з нирковою недостатністю

На фармакокінетику левофлоксацину впливає ступінь ниркової недостатності. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а період напіввиведення збільшується (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Фармакокінетика при нирковій недостатності після одноразового прийому левофлоксацину у дозі500мг

Кліренс креатиніну (мл/хв)

< 20

20-49

50-80

Нирковий кліренс (мл/хв)

13

26

57

Період напіввиведення (години)

35

27

9

Пацієнти літнього віку

Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.

Гендерні відмінності

Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності є клінічно значущими.

Клінічні характеристики

Показання.

Левоцин-Н, розчин для інфузій, призначають дорослим для лікування таких інфекційних захворювань, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами:

- негоспітальна пневмонія;

- ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин (для вищезгаданих інфекцій лікарський засіб слід застосовувати лише тоді, коли застосування інших антибактеріальних засобів, які зазвичай рекомендовані для початкового лікування цих інфекцій, є недоцільними або неможливими);

- пієлонефрит та ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;

- хронічний бактеріальний простатит.

Протипоказання.

Левоцин-Н, розчин для інфузій, не призначають у таких випадках:

- підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів, або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу;

- епілепсія;

- скарги на побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів;

- дитячий вік (до 18 років);

- період вагітності та годування груддю.

Особливі заходи безпеки

Лише для одноразового використання. Викинути невикористаний розчин.

Перед введенням лікарський засіб слід візуально перевіряти на наявність часток і знебарвлення. Слід використовувати тільки прозорий розчин зеленувато-жовтого кольору без окремих часток. Левоцин-Н, розчин для інфузій, слід використати негайно (протягом 3 годин) після перфорації гумової прокладки, щоб запобігти будь-якому бактеріальному зараженню. Під час інфузії необхідності у захисті від світла немає.

Даний лікарський засіб можна вводити окремо або з такими розчинами: 0,9% розчин натрію хлориду; 5 % розчин глюкози; 2,5% розчин Рінгера з глюкозою; комбіновані розчини для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти).

Інформацію про несумісність див. у розділі «Несумісність».

Після першого відкриття з мікробіологічної точки зору лікарський засіб слід використати негайно. Якщо препарат не використати одразу, відповідальність за терміни та умови його зберігання під час використання несе користувач.

Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи потрібно утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив інших лікарських засобів на левофлоксацин.

Теофілін, фенбуфен чи подібні нестероїдні протизапальні лікарські засоби

У процесі клінічного дослідження не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте можливе суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими засобами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину в присутності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.

Пробенецид і циметидин

Пробенецид та циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується у присутності циметидину на 24 % та пробенециду - на 34 %. Це тому, що обидва препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Однак при дозах, випробуваних під час дослідження, не є вірогідним, щоб статистично значущі кінетичні відмінності мали клінічну значущість. Слід з обережністю застосовувати левофлоксацин одночасно з лікарськими засобами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам із нирковою недостатністю.

Інша інформація

Клінічні дослідження фармакології продемонстрували, що на фармакокінетику левофлоксацину не було спричинено ніякого клінічно значущого впливу при прийомі левофлоксацину разом із такими лікарськими засобами: карбонатом кальцію, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином.

Вплив левофлоксацину на інші лікарські засоби.

Циклоспорин

Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуванні з левофлоксацином.

Антагоністи вітаміну К

При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад, із варфарином) повідомлялося про підвищення коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізоване співвідношення) і/або про кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, пацієнтам, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно здійснювати контроль показників коагуляції (див. розділ «Особливості застосування»).

Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT

Левофлоксацин, подібно до інших фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики) (див. розділ «Особливості застосування» (Подовження інтервалу QT)).

Інша значуща інформація

Не відмічалося впливу левофлоксацину на фармакокінетику теофіліну (який є маркерним субстратом для ферменту CYP1A2), що свідчить про те, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2.

Особливості застосування

Тривалість введення

Рекомендована тривалість введення становить не менше 60 хв для 500 мг розчину левофлоксацину для інфузій.

Стосовно офлоксацину відомо, що під час інфузії можуть відзначатися тахікардія та тимчасове зниження артеріального тиску. У рідкісних випадках може спостерігатися, як наслідок, різке зниження артеріального тиску, циркуляторний колапс. Якщо під час введення левофлоксацину (l -ізомеру офлоксацину) спостерігається виражене зниження артеріального тиску, введення слід негайно припинити.

Метицилінрезистентний золотистий стафілокок (MRSA)

Метицилінрезистентний золотистий стафілокок, дуже імовірно, має перехресну резистентність до фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину. Тому левофлоксацин не рекомендується застосовувати для лікування відомих або підозрюваних MRSA-інфекцій, якщо тільки результати лабораторних досліджень не підтвердять чутливості до левофлоксацину (див. розділ «Фармакодинаміка»).

РезистентністьE scherichia coli, найбільш поширеного збудника інфекцій сечових шляхів, до фторхінолонів варіює у різних країнах Європейського Союзу. Під час призначення левофлоксацину лікарям слід враховувати місцеву поширеність резистентностіEscherichia coli до фторхінолонів.

Тендиніт та розриви сухожиль

Рідко можуть траплятися випадки тендиніту. Найчастіше це стосується ахіллового сухожилля та може призвести до розриву сухожилля. Тендиніт та розрив сухожилля, іноді двобічний, можливі протягом 48годин від початку лікування левофлоксацином. Ризик тендиніту і розриву сухожилля збільшується у пацієнтів віком від 60 років, при прийомі левофлоксацину у добовій дозі 1000мг та у пацієнтів, які приймають кортикостероїди. Добову дозу необхідно скоригувати для пацієнтів літнього віку на основі показника кліренсу креатиніну (див. розділ «Спосіб застосування»). Тому необхідний ретельний нагляд за такими пацієнтами, якщо їм призначають левофлоксацин. Усім пацієнтам слід проконсультуватися з лікарем, якщо вони спостерігають симптоми появи тендиніту. При підозрі на тендиніт лікування препаратом Левоцин-Н слід негайно припинити та розпочати належне лікування (наприклад, забезпечити іммобілізацію) ураженого сухожилля.

Захворювання, спричинені Clostridium difficile

Діарея, особливо у тяжких випадках, персистуюча та/або геморагічна, що виникає під час або після лікування левофлоксацином (іноді через кілька тижнів після лікування), може бути симптомом хвороби, спричиненоїClostridium difficile ( CDAD ).Ступінь тяжкості CDAD варіює від слабкого до стану, що загрожує життю. Найбільш тяжкою формою є псевдомембранозний коліт. Тому важливо розглянути даний діагноз у хворих, у яких розвивається серйозний пронос під час або після лікування левофлоксацином. Якщо виникають підозри на псевдомембранозний коліт, слід негайно припинити введення левофлоксацину та одразу почати відповідне лікування. Засоби, що пригнічують моторику кишечнику, протипоказані у цій клінічній ситуації.

Пацієнти, схильні до судом

Хінолони можуть знижувати судомний поріг і спричиняти судоми. Левофлоксацин протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі, та, як і у випадку з іншими хінолонами, його слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, таким як пацієнти з попередніми ураженнями центральної нервової системи, або при одночасному прийомі лікарських засобів, що знижують церебральний судомний поріг, наприклад, теофілін (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У випадку нападів судом лікування левофлоксацином слід припинити.

Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

Пацієнти з латентними чи наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолонів, тому левофлоксацин їм слід застосовувати з обережністю та постійно контролювати ризик виникнення гемолізу.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція дози для хворих із нирковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливості)

Левофлоксацин може час від часу спричиняти серйозні, потенційно летальні реакції підвищеної чутливості (наприклад, ангіоневротичний набряк аж до анафілактичного шоку) після застосування початкової дози (див. розділ «Побічні реакції»). У цьому випадку пацієнтам слід негайно припинити лікування та звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу для організації відповідних невідкладних заходів.

Тяжкі бульозні реакції

При застосуванні левофлоксацину повідомлялося про випадки тяжких бульозних реакцій на шкірі, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи реакцій на шкірі та/або слизових оболонках пацієнтам слід звернутися до лікаря перед продовженням лікування.

Коливання рівня глюкози у крові

Як і при застосуванні інших хінолонів, повідомлялося про коливання рівня глюкози у крові, включаючи випадки гіперглікемії та гіпоглікемії, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, які отримували супутню терапію гіпоглікемічними пероральними засобами (наприклад, глібенкламідом) або інсуліном. Повідомлялося про випадки гіпоглікемічної коми. Рекомендується ретельний нагляд за рівнем глюкози в крові у пацієнтів, хворих на цукровий діабет (див. розділ «Побічні реакції»).

Профілактика фотосенсибілізації

Хоча фотосенсибілізація виникає дуже рідко при прийомі левофлоксацину, з метою її уникнення пацієнтам не рекомендується без особливої потреби піддаватися дії сильних сонячних променів чи штучного УФ-випромінювання (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярію) під час лікування та протягом 48 годин після припинення лікування.

Пацієнти, які  отримували антагоністи вітаміну К

Внаслідок можливого збільшення показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізоване співвідношення) і/або кровотечі у пацієнтів, які приймали левофлоксацин у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад, із варфарином), за коагуляційними тестами слід спостерігати, якщо ці лікарські засоби застосовують одночасно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Психотичні реакції

Зафіксовано психотичні реакції у пацієнтів, які приймали хінолони, включаючи левофлоксацин. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді лише після прийому єдиної дози левофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку, якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин пацієнтам із психотичними розладами чи пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.

Подовження інтервалу QT

Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT:        

– вроджений синдром подовження інтервалу QT;

– супутнє застосування лікарських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики);

– нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія);

– пацієнти літнього віку та жінки, які можуть мати підвищену чутливість до препаратів, що подовжують інтервалQT;

– хвороба серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія) (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Спосіб застосування та дози», «Передозування», «Побічні реакції»).

Периферична нейропатія

Повідомлялося про сенсорну чи сенсомоторну периферичну нейропатію, яка може виникати раптово у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб попередити виникнення необоротного стану.

Опіати

У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно-позитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати на опіати за допомогою більш специфічних методів.

Гепатобіліарні порушення

При прийомі левофлоксацину повідомляли про випадки некротичного гепатиту, аж до печінкової недостатності, що загрожує життю, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (наприклад, сепсис, див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід порекомендувати припинити лікування та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви та симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж чи біль у ділянці живота.

Загострення міастенії гравіс

Фторхінолони, у тому числі левофлоксацин, спричиняють нервово-м’язову блокаду і призводять до загострення м’язової слабкості у пацієнтів із міастенією гравіс. Серйозні побічні реакції, встановлені у постмаркетинговому періоді, у тому числі летальні випадки і потреба в респіраторній підтримці, пов’язані з використанням фторхінолонів у хворих з міастенією гравіс. Левофлоксацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам із міастенією гравіс в анамнезі.

Порушення зору

Якщо порушується зір або наявний будь-який вплив на очі, слід негайно звернутися до окуліста (див. розділи «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Суперінфекція

Застосування левофлоксацину, особливо протягом тривалого часу, може призводити до надмірного зростання нечутливих до дії препарату мікроорганізмів. Якщо суперінфекція виникає під час терапії, слід вжити відповідних заходів.

Левофлоксацин може пригнічувати рістMycobacterium tuberculosis, а тому може давати хибно-негативні результати у бактеріологічній діагностиці туберкульозу.

Цей лікарський засіб містить 7,7ммоль (177,1мг) натрію на 50мл розчину та 15,4ммоль (354,2мг) натрію на 100мл розчину. Це потрібно враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з контролем вмісту натрію та у випадках, коли вимагається обмеження споживання води.

Застосування у період вагітності або годування груддю .

Вагітність.

Кількість досліджень застосування левофлоксацину у період вагітності обмежена. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив щодо репродуктивної токсичності. Однак через відсутність досліджень дії на організм людини та на основі експериментальних даних, які вказують на ризик пошкодження фторхінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, левофлоксацин не можна призначати вагітним (див. розділ «Протипоказання»).

Період годування груддю.

Левофлоксацин протипоказаний жінкам, які годують груддю. Недостатньо інформації про екскрецію левофлоксацину у грудне молоко, хоча інші фторхінолони проникають у грудне молоко. Через відсутність досліджень дії на організм людини та на основі експериментальних даних, які вказують на ризик пошкодження фторхінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, левофлоксацин не можна призначати жінкам, які годують груддю (див. розділ «Протипоказання»).

Фертильність.

Левофлоксацин не спричиняє погіршення фертильності або репродуктивної функції у тварин.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Деякі небажані ефекти (наприклад, запаморочення/вертиго, сонливість, порушення зору) можуть порушувати здатність пацієнта до концентрації уваги і реакції, а, отже, можуть становити ризик у ситуаціях, коли ця здатність має особливе значення (наприклад, керування автомобілем або робота з механізмами).

Спосіб застосування та дози.

Левоцин-Н, розчин для інфузій, слід вводити повільно шляхом внутрішньовенної інфузії 1-2 рази на добу. Дозування залежить від типу і тяжкості інфекції та чутливості імовірного збудника інфекції. Можна перейти від початкового внутрішньовенного застосування левофлоксацину до відповідного перорального прийому відповідно до інструкції для медичного застосування лікарського засобу у формі таблеток, виходячи зі стану пацієнта. З урахуванням біологічної еквівалентності пероральної та парентеральної форм можливе однакове дозування.

Таблиця 3

Для лікування дорослих з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хв, зазвичай рекомендують такі дози препарату:

Показання

Кількість введень на добу

(відповідно до тяжкості)

Загальна тривалість лікування 1

Негоспітальна пневмонія

500 мг 1-2 рази на добу

7-14 днів

Пієлонефрит

500 мг 1 раз на добу

7-10 днів

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів

500 мг 1 раз на добу

7-14 днів

Хронічний бактеріальний простатит

500 мг 1 раз на добу

28 днів

Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин

500 мг 1-2 рази на добу

7-14 днів

1 Тривалість лікування включає внутрішньовенний та пероральний прийом. Час переходу від внутрішньовенного застосування до перорального прийому залежить від клінічної картини, але зазвичай триває від 2 до 4днів.

Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, для хворих із послабленою функцією нирок дозу потрібно зменшити.

Таблиця 4

Дозування для дорослихпацієнтів із порушеннями функції нирок, у яких кліренс креатиніну становить ≤50мл/хв

Кліренс креатиніну, мл/хв

Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми)

50-20  

250 мг/24 години

500 мг/24 години

500 мг/12 годин

перша доза - 250 мг,

наступні -

125 мг/24 години

перша доза - 500 мг,

наступні -

250 мг/24 години

перша доза - 500 мг,

наступні -

250 мг/12 годин

19-10

перша доза - 250 мг,

наступні -

125 мг/48 годин

перша доза - 500 мг,

наступні -

125 мг/24 години

перша доза - 500 мг,

наступні -

125 мг/12 годин

<10 (а  також  при гемодіалізі та ХАПД1)

перша доза - 250 мг,

наступні -

125 мг/48 годин

перша доза - 500 мг,

наступні -

125 мг/24 години

перша доза - 500 мг,

наступні -

125 мг/24 години

1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.

Дозування для пацієнтів із порушеннями функції печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується в печінці та виводиться здебільшого нирками.

Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в

корекції дози у хворих літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»).

Розчин для внутрішньовенного введення вводять внутрішньовенно повільношляхом краплинної інфузії 1-2 рази на добу. Період інфузії препарату Левоцин-Н становить не менше 60хвилин для дозування 500мг (див. також розділ «Особливості застосування»).

Для отримання інформації про несумісність препарату Левоцин-Н з іншими інфузійними розчинами див. розділ «Несумісність», а щодо сумісності див. розділ «Особливі заходи безпеки».

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби і становить не більше 14 днів.

Діти .

Препарат протипоказаний дітям (віком до 18 років), оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща.

Передозування.

Симптоми: запаморочення, порушення/сплутаність свідомості, судомні напади, тремор, подовження інтервалу QT чи посилення проявів інших побічних реакцій. У разі передозування необхідно проводити ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи ЕКГ.

Лікування- симптоматичне. Специфічних антидотів не існує. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму.

Побічні реакції.

Наведена нижче інформація базується на даних клінічних досліджень у понад 8300 пацієнтів та на великому післяреєстраційному досвіді.

Частота у даній таблиці визначається, виходячи з такого умовного позначення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (не може бути оцінено за наявними даними).

У рамках кожної частоти побічні реакції наведено у порядку зменшення ступеня проявів.

Клас системи органів

Часто (≥1/100, <1/10)

Нечасто (≥1/1000, <1/100)

Рідко

(≥1/10000, <1/1000)

Невідомо (не може бути оцінено за наявними даними)

Інфекції та інвазії

грибкові інфекції, включаючи інфекції, спричинені грибками родуCandida;

резистентність патогенних мікроорганізмів

З боку системи крові та лімфатичної системи

лейкопенія, еозинофілія

тромбоцитопенія,

нейтропенія

панцитопенія,

агранулоцитозна гемолітична анемія

З боку імунної системи

ангіоневротичний набряк,

підвищена чутливість

анафілактичний шока,

анафілактоїдний шокa

З боку метаболізму та харчування

анорексія

гіпоглікемія, особливо у пацієнтів, хворих на діабет

гіперглікемія,

гіпоглікемічна кома

З боку психіки

безсоння

тривожність,

сплутаність свідомості, нервозність

психотичні реакції (наприклад, із галюцинаціями, параноєю),

депресія,

ажитація,

незвичні сновидіння,

нічні жахи

психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення чи дій

З боку нервової системи

запаморочен-ня,

головний біль

сонливість,

тремор,

дисгевзія

судоми,

парестезія

периферична сенсорна нейропатія, периферична сенсомоторна нейропатія,

паросмія (порушення нюху), у тому числі аносмія;

дискінезія,

екстрапірамідні розлади,

агевзія,

синкопе,

доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія

З боку органів зору

порушення зору, такі як затуманення зору

транзиторна втрата зору, увеїт

З боку органів слуху та вушного лабіринту

вертиго

дзвін у вухах

втрата слуху, порушення слуху

З боку серця

тахікардія,

відчуття серцебиття

шлуночкова тахікардія, що може призвести до зупинки серця;

шлуночкова аритмія і піруетна тахікардія (зафіксовано переважно у пацієнтів із факторами ризику подовження інтервалу QT), подовжений інтервал QT на електрокардіограмі

З боку судин

Стосується лише ін’єкційної форми: флебіт

артеріальна гіпотензія

Дихальні, грудні та медіастинальні розлади

диспное

бронхоспазм,

алергічний пневмоніт

З боку шлунково-кишкового тракту

діарея,

блювання

нудота

біль у животі,

диспепсія,

здуття живота,

запор

діарея геморагічна, що у дуже рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, у тому числі псевдомембранозний коліт;

панкреатит

Гепатобіліарні розлади

підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТ)

підвищення білірубіну крові

повідомлялося про випадки жовтяниці та тяжке ураження печінки, включаючи випадки летальної гострої печінкової недостатності, при прийомі левофлоксацину, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями;

гепатит

З боку шкіри та підшкірної тканиниb

висипання,

свербіж,

кропив’янка,

підвищене потовиділення

токсичний епідермальний некроліз,

синдром Стівенса-Джонсона,

мультиформна еритема,

реакції фоточутливості,

лейкоцитокластичний васкуліт,

стоматит

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин

артралгія,

міалгія

пошкодження сухожилля, у тому числі тендиніт (наприклад, ахіллового сухожилля);

мʼязова слабкість, що може мати особливе значення для хворих із міастенією

гострий некроз скелетних м’язів,

розрив сухожилля (наприклад, ахіллового сухожилля),

розрив зв’язок,

розрив м’язів,

артрит

З боку нирок та сечовидільного тракту

збільшення креатиніну в крові

гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту)

Загальні порушення та стани у місці введення

Стосується лише ін’єкційної форми:

реакції у місці інфузії (біль, почервоніння)

астенія

пірексія

біль (у тому числі біль у спині, грудях та кінцівках)

a Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після першої дози.

b Шкірно-слизові реакції можуть іноді виникати навіть після першої дози.

Інші побічні реакції, пов’язані із введенням фторхінолонів: напади порфірії у хворих на порфірію.

Термін придатності 2 роки.

Термін придатності після першого відкриття флакона

Левоцин-Н для інфузій слід застосовувати негайно після перфорації гумової прокладки у ковпачку (протягом 3-х годин) для профілактики будь-якого бактеріального забруднення.

Невикористаний вміст флакона слід знищити, його не можна зберігати для подальшого застосування.

Умови зберігання .

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

Несумісність

Розчин для інфузій Левоцин-Н не слід змішувати з гепарином або лужними розчинами (наприклад, із гідрокарбонатом натрію). Перелік розчинів, які є сумісними з препаратом, див. у розділі «Особливі заходи безпеки».

Упаковка.

По 100 мл або 150 мл у флаконі; по 1 флакону у пачці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ВІОСЕР С.А. ПАРЕНТЕРАЛ СОЛЮШНС ІНДАСТРІ.

ТОВ «НІКО».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

9-й км Національної Дороги Трикала-Лариса, Таксіархіс Трикала, 42100, Греція.

Тел.: +30 24310 83441

E-mail: thvlassis@bioser.gr

Україна, 61068, м. Харків, вул. Фесенківська, 4А.

Тел.: +38 (095) 282-66-10

E-mail: office@nikopharm.com.ua


ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ЛЕВОЦИН-Н

( LEVOCIN-N )

Состав:

действующее вещество: левофлоксацин;

100 мл раствора содержат левофлоксацина 500 мг;

вспомогательные вещества:натрия хлорид, кислота хлористоводородная разбаленная или натрия гидроксид, вода для инъекций.

Лекарственная форма. Раствор для инфузий.

Основные физико-химические свойства:прозрачный раствор зеленовато-желтого цвета.

Фармакотерапевтическая группа.Антибактериальные средства группы хинолонов. Фторхинолоны. Код АТС  J01M А12.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Левофлоксацин – синтетическое антибактериальное средство из группы фторхинолонов,                 S-энантиомер рацемической смеси лекарственного средства офлоксацина.

Механизм действия. Как антибактериальный препарат из группы фторхинолонов левофлоксацин действует на комплекс ДНК‑ДНК-гираза и топоизомеразуІV.

Соотношениефармакокинетика/фармакодинамика. Степень бактериальной активности левофлоксацина зависит от соотношения максимальной концентрации в сыворотке крови(Сmax) или площади под фармакокинетической кривой(АUC) и минимальной ингибирующей концентрации (МИК).

Механизм резистентности

Устойчивость к левофлоксацину приобретается в виде ступенчатого процесса мутации целевого сайта в обоих типах топоизомеразыII, ДНК‑гиразы и топоизомеразыIV. Другие механизмы резистентности, такие как барьерное проникновение (распространено сPseudomonas) и механизмы оттока, также могут влиять на чувствительность к левофлоксацину.

Установлена перекрестная резистентность между левофлоксацином и другими фторхинолонами.

Благодаря механизму действия обычно не существует перекрестной резистентности между левофлоксацином и другими классами антибактериальных препаратов.

Граничные значения

Рекомендованные Европейским комитетом по тестированию антимикробной чувствительности (EUCAST) граничные значения МИК для левофлоксацина, которые отделяют чувствительные микроорганизмы от микроорганизмов промежуточно чувствительных (умеренно резистентных) и микроорганизмы промежуточно чувствительные от резистентных микроорганизмов, приведены в таблице 1 тестирования МИК (мг/л).

Таблица 1

Клинические граничные значения МИК EUCAST для левофлоксацина (версия 2.0, 2012-01-01)

Патоген

Чувствительные

Резистентные

Enterobacteriacae

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Pseudomonas spp.

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Acinetobacter spp.

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Staphylococcus spp.

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Staphylococcus pneumoni a1

≤ 2 мг/л

> 2 мг/л

Streptococcus A, B, C, G

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

Haemophilus influenzae2,3

≤ 1 мг/л

> 1 мг/л

Moraxella catarrhalis3

≤ 1 мг/л

> 1 мг/л

Граничные значения, не связанные с видами4

≤ 1 мг/л

> 2 мг/л

1. Граничные значения касаются лечения левофлоксацином в высоких дозах.

2. Низкий уровень резистентности к фторхинолонам (МИК ципрофлоксацина - 0,12-0,5 мг/л) может иметь место, но нет доказательств клинического значения этой резистентности для инфекций дыхательных путей, вызванныхHaemophilus influenzae

3. Штаммы с величинами МИК выше граничного значения являются очень редкими или о них еще не сообщалось. Тесты на идентификацию и антимикробную чувствительность на любом таком изоляте следует повторить, и, если результат будет подтверджен, прислать изолят в соответствующую лабораторию. Хотя имеющиеся данные относительно клинического ответа для подтвердженных изолятов с МИК выше текущего резистентного граничного значения, о них следует сообщить  как о резистентных.

4. Граничные значения применяются к пероральной дозе от 500 мг х 1 до 500 мг х 2 и внутривенной дозе от 500 мг х 1 до 500 мг х 2.

Распространение резистентности может варьировать географически и по времени для отдельных видов. Желательно получать локальную информацию о резистентности микроорганизмов, особенно при лечении тяжелых инфекций. В случае необходимости следует обращаться за советом к специалисту, когда местная распространенность резистентности такова, что польза препарата, по крайней мере для некоторых типов инфекций, является сомнительной.

Антибактериальный спектр

Обычно чувствительные виды

Аэробные грамположительные бактерии

Bacillus anthracis, Staphylococcus aureusметициллинчувствительный, Staphylococcus saprophyticus, Streptococciгрупп С и G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.

Аэробные грамотрицательные бактерии

Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae, Haemophilus para-influenzae, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri.

Анаэробные бактерии

Peptostreptococcus.

Другие

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum.

Виды, для которых приобретенная (вторичная) резистентность может быть проблематичной

Аэробные грамположительные бактерии

Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureusметициллинрезистентный*,коагулазоотрицательныйStaphylococcus haemolyticus.

Аэробные грамотрицательные бактерии

Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.

Анаэробные бактерии

Bacteroides fragilis.

Естественнорезистентные штаммы

Аэробные грампозитивные бактерии

Enterococcus faecium.

*МетициллинрезистентныйStaphylococcus aureus с большой вероятностью может иметь общую резистентность к фторхинолонам, в том числе к левофлоксацину.

Фармакокинетика.

Абсорбция

Принятый перорально, левофлоксацин быстро и почти полностью всасывается, Сmax достигается через 1-2 часа после приема. Абсолютная биодоступность составляет около 99-100%. Равновесное состояние достигается на протяжении 48часов при режиме дозирования 500мг                        1-2раза в сутки.

Распределение

Приблизительно 30‑40% левофлоксацина связывается с белками сыворотки крови. Средний объем распределения левофлоксацина составляет приблизительно 100л после однократной дозы и 500мг повторных доз, что указывает на широкое распределение в тканях организма.

Проникновение в ткани и жидкости организма

Левофлоксацин продемонстрировал проникновение в слизистую оболочку бронхов, бронхиальный секрет тканей легких, альвеолярные макрофаги, легочную ткань, кожу (жидкость пузырей), ткань простаты и мочу. Однако левофлоксацин плохо проникает в цереброспинальную жидкость.

Биотрансформация

Левофлоксацин метаболизируется в очень незначительной степени, метаболитами являются дисметил-левофлоксацин и левофлоксацин N-оксид. Эти метаболиты составляют менее 5% количества препарата, который выделяется с мочой. Левофлоксацин стереохимически стабилен  и не подлежит инверсии хиральной структуры.

Выведение

После перорального и внутривенного введения левофлоксацин выводится из плазмы крови относительно медленно (период полувыведения составляет 6‑8 часов). Выводится обычно почками (более 85% введенной дозы).

Линейность

Левофлоксацин следует линейной фармакокинетике в диапазоне 50‑1000мг.

Пациенты с почечной недостаточностью

На фармакокинетику левофлоксацина влияет степень почечной недостаточности. При снижении функции почек снижается почечное выведение и клиренс, а период полувыведения увеличивается (см. таблицу 2).

Таблица 2

Фармакокинетика при почечной недостаточности после одноразового приема левофлоксацина в

дозе 500мг

Клиренс креатинина (мл/мин)

< 20

20-49

50-80

Почечный клиренс (мл/мин)

13

26

57

Период полувыведения (часы)

35

27

9

Пациенты пожилого возраста

Нет значительных различий в фармакокинетике левофлоксацина у молодых пациентов и пациентов пожилого возраста, кроме различий, связанных с клиренсом креатинина.

Гендерные различия

Отдельный анализ относительно пациентов женского и мужского пола продемонстрировал незначительные различия в фармакокинетике левофлоксацина в зависимости от пола. Не существует доказательств того, что эти гендерные различия являются клинически значимыми.

Клинические характеристики.

Показания.

Левоцин-Н, раствор для инфузий, назначают взрослым для лечения таких инфекционных заболеваний, вызванных чувствительными к левофлоксацину микроорганизмами:

- негоспитальная пневмония;

- осложненные инфекции кожи и мягких тканей (для вышеуказанных инфекций лекарственное средство следует применять только тогда, когда применение других антибактериальных средств, которые обычно рекомендованы для начального лечения этих инфекций, является нецелесообразным или невозможным);

- пиелонефрит и осложненные инфекции мочевыводящих путей;

- хронический бактериальный простатит.

Противопоказания.

Левоцин-Н, раствор инфузий, не назначают в таких случаях:

- повышенная чувствительность к левофлоксацину или к другим хинолонам, или к какому-либо из вспомогательных веществ лекарственного средства;

- эпилепсия;

- жалобы на побочные реакции со стороны сухожилий после предыдущего применения хинолонов;

- детский возраст (до 18 лет);

- период беременности и кормления грудью.

Особ ые меры безопасности

Только для одноразового использования. Выбросить неиспользованный раствор.

Перед введением лекарственное средство следует визуально проверять на наличие частиц и обесцвечивание. Следует использовать только прозрачный раствор зеленовато-желтого цвета без отдельных частиц. Левоцин-Н, раствор для инфузий, следует использовать немедленно (в течение 3 часов) после перфорации резиновой прокладки с целью предупредить какое-либо бактериальное заражение. Во время инфузии необходимости в защите от света нет.

Данное лекарственное средство можно вводить отдельно или с такими растворами: 0,9% раствор натрия хлорида; 5 % раствор глюкозы; 2,5% раствор Рингера с глюкозой; комбинированные растворы для парентерального питания (аминокислоты, углеводы, электролиты).

Информацию о несовместимости см. в разделе «Несовместимость».

После первого открытия с микробиологической точки зрения лекарственное средство следует использовать немедленно. Если препарат не использовать сразу, ответственность за сроки и условия его хранения во время использования несет пользователь.

Любое неиспользованное лекарственное средство или отходы необходимо утилизировать в  соответствии с местными требованиями.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Влияние других лекарственных средств на левофлоксацин.

Теофиллин, фенбуфен или подобные нестероидные противовоспалительные лекарственные средства

В ходе клинического исследования не было выявлено фармакокинетического взаимодействия левофлоксацина с теофиллином. Однако возможно существенное снижение судорожного порога при одновременном применении хинолонов с теофиллином, нестероидными противовоспалительными препаратами и другими средствами, снижающими судорожный порог. Концентрация левофлоксацина в присутствии фенбуфена была примерно на 13 % выше, чем при приеме только левофлоксацина.

Пробенецид и циметидин

Пробенецид и циметидин статистически достоверно влияют на выведение левофлоксацина. Почечный клиренс левофлоксацина снижается в присутствии циметидина на 24 % и пробенецида- на 34 %. Это потому, что оба препарата способны блокировать канальцевую секрецию левофлоксацина. Однако при дозах, испытанных в ходе исследования, не является вероятным, чтобы статистически значимые кинетические различия имели клиническую значимость. Следует с осторожностью применять левофлоксацин одновременно с лекарственными средствами, влияющими на канальцевую секрецию, такими как пробенецид и циметидин, особенно пациентам с почечной недостаточностью.

Другая информация

Клинические исследования фармакологии продемонстрировали, что на фармакокинетику левофлоксацина не было оказано никакого клинически значимого влияния при приеме левофлоксацина вместе со следующими лекарственными средствами: карбонатом кальция, дигоксином, глибенкламидом, ранитидином.

Влияние левофлоксацина на другие лекарственные средства.

Циклоспорин

Период полувыведения циклоспорина увеличивается на 33 % при одновременном применении с левофлоксацином.

Антагонисты витамина К

При одновременном применении с антагонистами витамина К (например, с варфарином) сообщалось о повышении коагуляционных тестов (ПЧ/международное нормализованное соотношение) и/или о кровотечениях, которые могут быть выраженными. Учитывая это, пациентам, которые получают параллельно антагонисты витамина К, необходимо осуществлять контроль показателей коагуляции (см. раздел «Особенности применения»).

Лекарственные средства, удлиняющие интервал QT

Левофлоксацин, подобно другим фторхинолонам, следует применять с осторожностью пациентам, получающим лекарственные средства, которые известны своей способностью удлинять интервал QT (например, противоаритмические средства класса IА и III, трициклические антидепрессанты, макролиды, нейролептики) (см. раздел «Особенности применения» (Удлинение интервала QT)).

Другая значимая информация

Не отмечалось влияния левофлоксацина на фармакокинетику теофиллина (который является маркерным субстратом для фермента CYP1A2), что свидетельствует о том, что левофлоксацин не является ингибитором CYP1A2.

Особенности применения.

Продолжительность введения

Рекомендуемая продолжительность введения составляет не менее 60 мин для 500 мг раствора левофлоксацина для инфузий.

В отношении офлоксацина известно, что во время инфузии могут отмечаться тахикардия и временное снижение артериального давления. В редких случаях может наблюдаться, как следствие, резкое снижение артериального давления, циркуляторный коллапс. Если при введении левофлоксацина (l-изомера офлоксацина) наблюдается выраженное снижение артериального давления, введение следует немедленно прекратить.

Метицил л инрезистентн ы й золотистый стафилококк (MRSA)

Метициллинрезистентный золотистый стафилококк, с очень высокой вероятностью, имеет перекрестную резистентность к фторхинолонам, в том числе к левофлоксацину. Поэтому левофлоксацин не рекомендуется применять для лечения известных или подозреваемых MRSA-инфекций, если только результаты лабораторных исследований не подтвердят чувствительности к левофлоксацину (см. раздел «Фармакодинамика»).

РезистентностьEscherichia coli, наиболее распространенного возбудителя инфекций мочевых путей, к фторхинолонам варьирует в разных странах Европейского Союза. Во время назначения левофлоксацина врачам следует учитывать местную распространенность резистентностиEscherichia coli к фторхинолонам.

Тендинит и разрывы сухожилий

Редко возможны случаи тендинита. Чаще всего это касается ахиллового сухожилия и может привести к разрыву сухожилия. Тендинит и разрыв сухожилия, иногда двухсторонний, может иметь место на протяжении 48часов от начала лечения левофлоксацином. Риск тендинита и разрыва сухожилия увеличивается у пациентов в возрасте старше 60 лет, при приеме левофлоксацина в суточной дозе 1000мг и у пациентов, принимающих кортикостероиды.

Суточную дозу необходимо скорректировать для пациентов пожилого возраста на основе показателя клиренса креатинина (см. раздел «Способ применения»). Поэтому необходимо тщательное наблюдение за такими пациентами, если им назначают левофлоксацин. Всем пациентам следует проконсультироваться с врачом, если они наблюдают симптомы появления тендинита. При подозрении на тендинит лечение препаратом Левоцин-Н следует немедленно прекратить и начать надлежащее лечение (например, обеспечить иммобилизацию) пораженного сухожилия.

Заболевания, вызванные Clostridium difficile

Диарея, особенно в тяжелых случаях, персистирующая и/или геморрагическая, возникающая во время или после лечения левофлоксацином (иногда через несколько недель после лечения), может быть симптомом заболевания, вызванногоClostridium difficilе ( CDAD ).Степень тяжести CDAD варьирует от слабого до состояния, угрожающего жизни. Наиболее тяжелой формой является псевдомембранозный колит. Поэтому важно рассмотреть данный диагноз у больных, у которых развивается серьезный понос во время или после лечения левофлоксацином. Если возникают подозрения на псевдомембранозный колит, следует немедленно прекратить введение левофлоксацина и сразу начать соответствующее лечение. Средства, подавляющие моторику кишечника, противопоказаны в этой клинической ситуации.

Пациенты, склонные к судорогам

Хинолоны могут снижать судорожный порог и вызывать судороги. Левофлоксацин противопоказан пациентам с эпилепсией в анамнезе и, как и в случае с другими хинолонами, его следует применять с крайней осторожностью пациентам, склонным к судорогам, таким как пациенты с предыдущими поражениями центральной нервной системы или при одновременном приеме лекарственных средств, снижающих церебральный судорожный порог, например, теофиллин (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»). В случае приступов судорог лечение левофлоксацином следует прекратить.

Пациенты с недостаточностью глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы

Пациенты с латентными или имеющимися дефектами активности глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы могут быть склонны к гемолитическим реакциям при лечении антибактериальными средствами группы хинолонов, поэтому левофлоксацин им следует применять с осторожностью и постоянно контролировать риск возникновения гемолиза.

Пациенты с почечной недостаточностью

Поскольку левофлоксацин выводится преимущественно почками, необходима коррекция дозы для больных с почечной недостаточностью (см. раздел «Способ применения и дозы»).

Реакции повышенной чувствительности (гиперчувствительности)

Левофлоксацин может время от времени вызывать серьезные, потенциально летальные реакции повышенной чувствительности (например, ангионевротический отек вплоть до анафилактического шока) после применения начальной дозы (см. раздел «Побочные реакции»). В этом случае пациентам следует немедленно прекратить лечение и обратиться к врачу или вызвать скорую помощь для организации соответствующих неотложных мер.

Тяжелые буллезные реакции

При применении левофлоксацина сообщалось о случаях тяжелых буллезных реакций на коже, таких как синдром Стивенса-Джонсона или токсический эпидермальный некролиз (см. раздел «Побочные реакции»). В случае появления реакций на коже и/или слизистых оболочках пациентам следует обратиться к врачу перед продолжением лечения.

Колебания уровня глюкозы в крови

Как и при применении других хинолонов, сообщалось о колебаниях уровня глюкозы в крови, включая случаи гипергликемии и гипогликемии, особенно у пациентов, больных сахарным диабетом, получавших сопутствующую терапию гипогликемическими пероральными средствами (например, глибенкламидом) или инсулином. Сообщалось о случаях гипогликемической комы. Рекомендуется тщательное наблюдение за уровнем глюкозы в крови у пациентов, больных сахарным диабетом (см. раздел «Побочные реакции»).

Профилактика фотосенсибилизации

Хотя фотосенсибилизация возникает очень редко при приеме левофлоксацина, с целью ее предотвращения пациентам не рекомендуется без особой необходимости подвергаться воздействию сильных солнечных лучей или искусственного УФ-излучения (например, лампы искусственного ультрафиолетового излучения, солярия) во время лечения и на протяжении 48 часов после прекращения лечения.

Пациенты, которые получали антагонисты витамина К

Вследствие возможного увеличения показателей коагуляционных тестов (ПЧ/международное нормализованное соотношение) и/или кровотечения у пациентов, принимавших левофлоксацин в сочетании с антагонистом витамина К (например, с варфарином), за коагуляционными тестами следует наблюдать, если эти лекарственные средства применяют одновременно (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

Психотические реакции

Зафиксированы психотические реакции у пациентов, которые принимали хинолоны, включая левофлоксацин. В очень редких случаях они прогрессировали до суицидальных мыслей и самодеструктивного поведения, иногда только после приема единственной дозы левофлоксацина (см. раздел «Побочные реакции»). В случае, если у пациента возникают эти реакции, прием левофлоксацина следует прекратить и прибегнуть к ответным мерам. Рекомендуется с осторожностью применять левофлоксацин пациентам с психотическими расстройствами или пациентам с психическими заболеваниями в анамнезе.

Удлинение интервала QT

Следует с осторожностью применять фторхинолоны, включая левофлоксацин, пациентам с известными факторами риска удлинения интервала QT:

– врожденный синдром удлинения интервала QT;

– сопутствующее применение лекарственных средств, известных своей способностью удлинять интервал QT (например, противоаритмические средства класса IА и III, трициклические антидепрессанты, макролиды, нейролептики);

– нескорректированный электролитный дисбаланс (например, гипокалиемия, гипомагниемия);

– пациенты пожилого возраста и женщины, которые могут иметь повышенную чувствительность к препаратам, удлиняющим интервал QT;

– болезнь сердца (например, сердечная недостаточность, инфаркт миокарда, брадикардия) (см.разделы «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий», «Способ применения и дозы», «Передозировка», «Побочные реакции»).

Периферическая нейропатия

Сообщалось о сенсорной или сенсомоторной периферической нейропатии, которая может быстро наступать у пациентов, принимавших фторхинолоны, включая левофлоксацин. Прием левофлоксацина следует прекратить, если у пациента наблюдаются симптомы нейропатии, чтобы предупредить возникновение необратимого состояния.

Опиаты

У пациентов, получавших левофлоксацин, определение опиатов в моче может дать ложно-положительный результат. Может возникнуть необходимость подтвердить положительные результаты на опиаты с помощью более специфических методов.

Гепатобилиарные нарушения

При приеме левофлоксацина сообщалось о случаях некротического гепатита, вплоть до печеночной недостаточности, угрожающей жизни, преимущественно у пациентов с тяжелыми основными заболеваниями (например, сепсис, см. раздел «Побочные реакции»). Пациентам следует рекомендовать прекратить лечение и обратиться к врачу, если возникают такие проявления и симптомы болезни печени, как анорексия, желтуха, потемнение мочи, зуд или боль в области живота.

Обострение миастении гравис

Фторхинолоны, в том числе левофлоксацин, вызывают нервно-мышечную блокаду и приводят к обострению мышечной слабости у пациентов с миастенией гравис. Серьезные побочные реакции, установленные в постмаркетинговом периоде, в том числе летальные случаи и потребность в респираторной поддержке, связаны с использованием фторхинолонов у больных с миастенией гравис. Левофлоксацин не рекомендуется применять пациентам с миастенией гравис в анамнезе.

Нарушение зрения

Если нарушается зрение или присутствует какое-либо влияние на глаза, следует немедленно обратиться к окулисту (см. разделы «Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами» и «Побочные реакции»).

Суперинфекция

Применение левофлоксацина, особенно на протяжении длительного времени, может приводить к чрезмерному росту нечувствительных к действию препарата микроорганизмов. Если суперинфекция возникает во время терапии, следует принять надлежащие меры.

Левофлоксацин может угнетать ростMycobacterium tuberculosis, а поэтому может давать ложно-отрицательные результаты в бактериологической диагностике туберкулеза.

Это лекарственное средство содержит 7,7ммоль (177,1мг) натрия на 50мл раствора и 15,4ммоль (354,2мг) натрия на 100мл раствора. Это необходимо учитывать пациентам, которые придерживаются диеты с контролем содержания натрия и в случаях, когда требуется ограничение потребления воды.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Беременность .

Количество исследований применения левофлоксацина в период беременности ограничено. Исследования на животных не указывают на прямое или непрямое вредное влияние относительно репродуктивной токсичности. Однако из-за отсутствия исследований воздействия на организм человека и на основе экспериментальных данных, указывающих на риск повреждения фторхинолонами суставного хряща в растущем организме, левофлоксацин нельзя назначать беременным (см. раздел «Противопоказания»).

Период кормления грудью.

Левофлоксацин противопоказан женщинам, кормящим грудью. Недостаточно информации об экскреции левофлоксацина в грудное молоко, хотя другие фторхинолоны проникают в грудное молоко. Из-за отсутствия исследований воздействия на организм человека и на основе экспериментальных данных, указывающих на риск повреждения фторхинолонами суставного хряща в растущем организме, левофлоксацин нельзя назначать женщинам, кормящим грудью (см.раздел «Противопоказания»).

Фертильность.

Левофлоксацин не вызывает ухудшения фертильности или репродуктивной функции у животных.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Некоторые нежелательные эффекты (например, головокружение/вертиго, сонливость, нарушение зрения) могут нарушать способность пациента к концентрации внимания и реакции, а, следовательно, могут представлять риск в ситуациях, когда эта способность имеет особое значение (например, вождение автомобиля или работа с механизмами).

Способ применения и дозы.

Левоцин-Н, раствор для инфузий, следует вводить медленно путем внутривенной инфузии                         1-2раза в сутки. Дозирование зависит от типа и тяжести инфекции и чувствительности вероятного возбудителя инфекции. Можно перейти от начального внутривенного применения левофлоксацина к соответствующему пероральному приему в соответствии с инструкцией по медицинскому применению лекарственного средства в форме таблеток, исходя из состояния пациента. С учетом биологической эквивалентности пероральной и парентеральной форм возможно одинаковое дозирование.

Таблица 3

Для лечения взрослых с нормальной функцией почек, у которых клиренс креатинина составляет

более 50 мл/минуту, обычно рекомендуют следующие дозы препарата:

Показания

Количество введений в сутки

(в соответствии с тяжестью)

Общая длительность лечения 1

Негоспитальная пневмония

500 мг 1-2 раза в сутки

7-14 дней

Пиелонефрит

500 мг 1 раз в сутки

7-10 дней

Осложненные инфекции мочевыводящих путей

500 мг 1 раз в сутки

7-14 дней

Хронический бактериальный простатит

500 мг 1 раз в сутки

28 дней

Осложненные инфекции кожи и мягких тканей

500 мг 1-2 раза в сутки

7-14 дней

1 Длительность лечения включает внутривенный и пероральный прием. Время перехода от внутривенного применения к пероральному приему зависит от клинической картины, но обычно длится от 2 до 4дней.

Поскольку левофлоксацин выводится преимущественно почками, для больных с ослабленной функцией почек дозу необходимо уменьшить.

Таблица 4

Дозирование для взрослыхпациентов с нарушениями функции почек, у которых клиренс креатинина составляет ≤ 50 мл/мин

Клиренс креатинина, мл/мин

Режим дозирования (в зависимости от тяжести инфекции и нозологической формы)

50-20

250 мг/24 часа

500 мг/24 часа

500 мг/12 часов

первая доза - 250 мг,

следующие -

125 мг/24 часа

первая доза - 500 мг,

следующие -

 250 мг/24 часа

первая доза - 500 мг,

следующие –

250 мг/12 часов

19-10

первая доза - 250 мг,

следующие -             125 мг/48 часов

первая доза - 500 мг,

следующие -

125 мг/24 часа

первая доза - 500 мг,

следующие -

125 мг/12 часов

<10 (а также при гемодиализе и ХАПД 1)

первая доза - 250 мг,

следующие -

125 мг/48 часов

первая доза - 500 мг,

следующие -

125 мг/24 часа

первая доза - 500 мг,

следующие -

125 мг/24 часа

1 После гемодиализа или хронического амбулаторного перитонеального диализа (ХАПД) дополнительные дозы не нужны.

Дозирование для пациентов с нарушениями функции печени. Коррекция дозы не нужна, поскольку левофлоксацин в незначительной степени метаболизируется в печени и выводится преимущественно почками.

Дозирование для пациентов пожилого возраста. Если почечная функция не нарушена, нет необходимости в коррекции дозы у больных пожилого возраста (см. раздел «Особенности применения»).

Раствор для внутривенного введения вводят внутривенно медленно путем капельной инфузии                1-2 раза в сутки. Период инфузии препарата Левоцин-Н составляет не менее 60 мин для дозирования 500 мг (см. также раздел «Особенности применения»).

Для получения информации о несовместимости препарата Левоцин-Н с другими инфузионными растворами см. раздел «Несовместимость», а относительно совместимости см. раздел «Особые меры безопасности». Длительность лечения зависит от течения болезни и составляет не более 14дней.

Дети.

Препарат противопоказан детям (в возрасте до 18 лет), поскольку не исключено повреждение суставного хряща.

Передозировка.

Симптомы: головокружение, нарушение/спутанность сознания, судорожные припадки, тремор, удлинение интервала QT или усиление проявлений других побочных реакций. В случае передозировки необходимо проводить тщательное наблюдение за пациентом, включая ЭКГ.

Лечение- симптоматическое. Специфических антидотов не существует. Гемодиализ, в том числе перитонеальный диализ или ХАПД, не являются эффективными для выведения левофлоксацина из организма.

Побочные реакции.

Приведенная ниже информация базируется на данных клинических исследований у более 8300 пациентов и на большом пострегистрационном опыте.

Частота в данной таблице определяется, исходя из такого условного обозначения: очень часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), редко (≥1/10000, <1/1000), очень редко (<1/10000), неизвестно (не может быть оценено по имеющимся данным).

В рамках каждой частоты побочные реакции приведены в порядке уменьшения степени проявлений.

Класс системы органов

Часто (≥1/100, <1/10)

Нечасто (≥1/1000, <1/100)

Редко

(≥1/10000, <1/1000)

Неизвестно (не может быть оценено по имеющимся данным)

Инфекции и инвазии

грибковые инфекции, включая инфекции, вызванные грибками родаCandida;

резистентность патогенных микроорганиз-мов

Со стороны системы крови и лимфатической системы

лейкопения, эозинофилия

тромбоцитопения,

нейтропения

панцитопения,

агранулоцитозная гемолитическая анемия

Со стороны иммунной системы

ангионевротичес-

кий отек,

повышенная чувствительность

анафилактический шокa, анафилактоидный шокa

Со стороны метаболизма и питания

анорексия

гипогликемия, особенно у пациентов, больных диабетом

гипергликемия,

гипогликемическая кома

Со стороны психики

бессонница

тревожность,

спутанность сознания, нервозность

психотические реакции (например, с галлюцинациями, паранойей),

депрессия,

ажитация,

необычные  сновидения,

ночные кошмары

психотические реакции с самодеструктивным поведением, включая суицидальную направленность мышления или действий

Со стороны нервной системы

головокруже-

ние,

головная боль

сонливость,

тремор,

дисгевзия

судороги,

парестезия

периферическая сенсорная нейропатия, периферическая сенсомоторная нейропатия,

паросмия (нарушение обоняния), в том числе аносмия;

дискинезия,

экстрапирамидные расстройства,

агевзия,

синкопе,

доброкачественная внутричерепная гипертензия

Со стороны органов зрения

нарушения зрения, такие как затуманивание зрения

транзиторная потеря зрения, увеит

Со стороны органов слуха и ушного лабиринта

вертиго

звон в ушах

потеря слуха, нарушение слуха

Со стороны сердца

тахикардия,

ощущение сердцебиения

желудочковая тахикардия, что может привести к остановке сердца;

желудочковая аритмия и пируэтная тахикардия (сообщалось преимущественно у пациентов с факторами риска удлинения интервала QT), удлиненный интервал QT на электрокардиограмме

Со стороны сосудов

Касается только инъекционной формы: флебит

артериальная гипотензия

Дыхательные, грудные и медиастинальные расстройства

диспноэ

бронхоспазм,

аллергический пневмонит

Со стороны желудочно-кишечного тракта

диарея,

рвота,

тошнота

боли в животе,

диспепсия,

вздутие живота,

запор

диарея геморрагическая, что в очень редких случаях может свидетельствовать об энтероколите, в том числе псевдомембранозный колит;

панкреатит

Гепатобилиарные расстройства

повышение показателей печеночных энзимов (АЛТ/АСТ, щелочная фосфатаза, ГГТ)

повышение билирубина крови

сообщалось о случаях желтухи и тяжелом поражении печени, включая случаи летальной острой печеночной недостаточности, при приеме левофлоксацина, преимущественно у пациентов с тяжелыми основными заболеваниями;

гепатит

Со стороны кожи и  подкожной тканиb

высыпания,

зуд,

крапивница,

повышенное потоотделение

токсический эпидермальный некролиз,

синдром Стивенса-Джонсона,

мультиформная эритема,

реакции фоточувствительнос-

ти,

лейкоцитокластичес-кий васкулит,

стоматит

Со стороны скелетно-мышечной и соединительной тканей

артралгия,

миалгия

повреждение сухожилий, в том числе тендинит (например, ахиллова сухожилия);

мышечная слабость, что может иметь особое значение для больных с миастенией

острый некроз скелетных мышц,

разрыв сухожилий (например, ахиллова сухожилия),

разрыв связок,

разрыв мышц,

артрит

Со стороны почек и мочевыделительного тракта

увеличение креатинина в крови

острая почечная недостаточность (например, вследствие интерстициально-

го нефрита)

Общие нарушения и состояния в месте введения

Касается только инъекционной формы:

реакции в месте инфузии (боль, покраснение)

астения

пирексия

боль (в том числе боль в спине, груди и конечностях)

a Анафилактические и анафилактоидные реакции могут иногда возникать даже после первой дозы.

b Кожно-слизистые реакции могут иногда возникать даже после первой дозы.

Другие побочные реакции, связанные с введением фторхинолонов: приступы порфирии у больных порфирией.

Срок годности.2 года.

Срок годности после первого открытия флакона

Левоцин-Н для инфузий следует применять немедленно после перфорации резиновой прокладки в колпачке (в течение 3-х часов) для профилактики какого-либо бактериального загрязнения.

Неиспользованное содержимое флакона следует уничтожить, его нельзя хранить для дальнейшего применения.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте. Не замораживать.

Несовместимость. 

Раствор для инфузий Левоцин-Н не следует смешивать с гепарином или щелочными растворами (например, с гидрокарбонатом натрия). Перечень растворов, совместимых с препаратом, см. в разделе «Особые меры безопасности».

Упаковка.

По 100 мл или 150 мл во флаконе; по 1 флакону в пачке.

Категория отпуска.

По рецепту.

Производитель.

ВИОСЕР С.А. ПАРЕНТЕРАЛ CОЛЮШНC ИНДАСТРИ.

ООО «НИКО».

Местонахождение производителя и адрес места осуществления его деятельности.

9-й км Национальной Дороги Трикала-Лариса, Таксиархис Трикала, 42100, Греция

Тел.: +30 24310 83441

E-mail: thvlassis@bioser.gr

Украина, 61068, г. Харьков, ул. Фесенковская, 4А.

Тел.: +38 (095) 282-66-10

E-mail: office@nikopharm.com.ua