Перевіряйте ліки
в аптеці
в лікарні
вдома
Всі інструкції в кишені
Підберіть аналоги
з лікарем
Завантажуйте
БЕЗКОШТОВНО

ЕЛЬДЕПРИЛ

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЕЛЬДЕПРИЛ

( ELDEPRYL )

Склад:

діюча речовина:

1 таблетка містить селегіліну гідрохлориду 5 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, повідон, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Протипаркінсонічні препарати. Інгібітори моноаміноксидази типу В. Код ATC N04B D01.

Клінічні характеристики

Показання

Хвороба Паркінсона або симптоматичний паркінсонізм - як монотерапія у початковій стадії хвороби або у комбінації з препаратами леводопи (у поєднанні зпериферичними інгібіторами декарбоксилази або без них).

Протипоказання

Гіперчутливість до селегіліну або до будь-якої з допоміжних речовин.

Виразкова хвороба в стадії загострення.

Одночасне застосування з інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норепінефрину (венлафаксин), трициклічними антидепресантами, симпатоміметиками, інгібіторами МАО (лінезолід) чи опіоїдами (петидин) (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

При поєднанні селегіліну з леводопою слід брати до уваги протипоказання до застосування леводопи.

Спосіб застосування та дози

Селегілін застосовується як монотерапія на ранній стадії захворювання або у комбінації з препаратами леводопи (у поєднанні зпериферичними інгібіторами декарбоксилази або без них). В обох випадках початкова доза становить 5 мг, яку приймають вранці. Дозу Ельдеприлу можна збільшити до 10 мг на добу (можна приймати вранці або розділити
на два прийоми).

Якщо при застосуванні препарату як допоміжної терапії до препаратів леводопи виникають побічні реакції, зумовлені леводопою, дозу останньої слід знизити.

Печінкова недостатність.

Інформація про зміну дозування пацієнтам з печінковою недостатністю відсутня.

Ниркова недостатність.

Інформація про зміну дозування пацієнтам з нирковою недостатністю відсутня.

Побічні реакції

Частота виникнення побічних реакцій має наступну класифікацію: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000); надзвичайно рідко (<1/10000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними).

Психічні розлади

Часто: сплутаність свідомості, галюцинації.

Нечасто: перепади настрою.

Частота невідома:розлад контролю імпульсу і примусу (такі як гіперсексуальність).

Порушення з боку нервової системи

Часто: мимовільні рухи (дискінезії), запаморочення, головний біль.

Нечасто: минучі порушення сну (безсоння).

Рідко: збудження.

Кардіальні розлади

Часто: брадикардія.

Нечасто:суправентрикулярна тахікардія.

Рідко: аритмії.

Порушення з боку судинної системи

Рідко: постуральна гіпотензія.

Порушення з боку травного тракту.

Часто: нудота.

Нечасто: сухість у роті.

Порушення з боку гепатобіліарної системи

Часто: підвищення рівнів печінкових ферментів.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини

Рідко:висипання.

Порушення з боку нирок і сечовивідної системи

Рідко:утруднення сечовиведення.

Частота невідома:затримка сечі.

При застосуванні лікарського засобу також виникають такі побічні реакції як психоз, депресія, тремор, біль в грудній клітці, спині, суглобах, горлі, вертиго, порушення зору, блювання, запор, діарея.

При комбінації з леводопою.

Оскільки препарат посилює ефект леводопи, побічні ефекти леводопи (такі як занепокоення, гіперкінезія, атипові рухи, ажитація, сплутаність свідомості, галюцинації, постуральна гіпотензія, серцеві аритмії, дисфонія) можуть посилюватися у випадку комбінованої терапії (леводопу зазвичай слід застосовувати у комбінації з інгібітором периферичної декарбоксилази). Якщо при застосуванні препарату у комбінації з препаратами леводопи виникають побічні реакції, зумовлені леводопою, дозу останньої слід знизити. Отже, з початком лікування селегіліном дозу леводопи можна знизити у середньому на 30 %.

Передозування

Даних щодо клінічно значущого передозування препарату немає. Ефект селегіліну як селективного МАО-В інгібітора досягається при застосуванні доз, рекомендованих для лікування хвороби Паркінсона (5-10 мг на добу). Симптоми передозування можуть бути схожими із симптомами передозування неселективними інгібіторами МАО (такими як сонливість, запаморочення, дратівливість, збудження, гіперактивність, тремор, занепокоєння, сильні м’язові спазми, сильний головний біль, галюцинації, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, біль у грудях, прискорений та нерівний пульс, судинний коллапс, дихальна недостатність, пригнічення дихання, пітливість, гарячка, кома, судоми). Симптоми передозування можуть розвинутися протягом 24 годин. Специфічного антидоту не існує, лікування симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Оскільки наявних даних щодо безпеки застосування селегіліну у період вагітності або годування груддю недостатньо, селегілін не можна застосовувати даній категорії пацієнтів.

Діти

Інформація щодо застосування препарату дітям відсутня, тому застосування препарату цій категорії пацієнтів не показане.

Особливості застосування

Селегілін у комбінації з леводопою особливо показаний пацієнтам, стан яких міняється у зв'язку з лікуванням препаратами леводопи у максимальних дозах (виникнення флуктуацій як ефект кінця дози).

Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні селегіліну пацієнтам із виразкою дванадцятипалої кишки, лабільною гіпертензією, серцевою аритмією, тяжкою стенокардією, тяжкою печінковою або нирковою недостатністю, або психозом.

Оскільки селегілін потенціює ефект леводопи, можуть посилитися побічні реакції, зумовлені леводопою, особливо на фоні застосування високих доз леводопи. За пацієнтами, які отримують таке лікування, необхідний ретельний нагляд. При додаванні до леводопи селегіліну можуть з’явитися такі симптоми як мимовільні рухи та/або збудження, які зникають при зменшенні дози леводопи. Отже, з початком лікування селегіліном дозу леводопи можна знизити у середньому на 30 %.

При високих дозах (що перевищують 10 мг/добу), селективність селегіліну відносно
MAO-B починає знижуватися, що призводить до підвищеного інгібування МAO-A. Таким чином, підвищуеться ризик виникнення артеріальної гіпертензії.

У пацієнтів, які приймають інгібітори МАО, необхідно виявляти обережність при проведенні загального знеболювання у хірургічній практиці.

Повідомлялося про розлад контролю імпульсів і компульсивний потяг, такі як патологічний потяг до азартних ігор, підвищене лібідо та гіперсексуальність, булімія, марнотратство та інші компульсивні або повторювані дії у пацієнтів з хворобою Паркінсона, протягом терапії агоністами допаміну чи іншими допамінергічними препаратами, наприклад, селегіліном.

Результати деяких досліджень свідчать про те, що у пацієнтів, які одночасно приймають селегілін та леводопу, рівень смертності вищий у порівнянні з пацієнтами, які приймають лише леводопу. Але слід взяти до уваги, що у цих дослідженнях були виявлені численні методологічні недоліки і що метааналіз та масштабні когортні дослідження дозволили зробити висновок про те, що між рівнями смертності пацієнтів, які отримували селегілін, та пацієнтів, які отримували препарати порівняння або комбінацію селегілін/леводопа, відсутня статистично значуща різниця.

Поєднання селегіліну і леводопи недоцільне у пацієнтів із незалежними від дози змінами у відповідь на лікування.

Слід з обережністю поєднувати селегілін з лікарськими засобами, що діють переважно на центральну нервову систему.

Слід уникати одночасного застосування селегіліну з алкоголем.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Вплив селегіліну на здатність керувати автомобілем або механізмами не вивчався. Під час лікування селегіліном може виникати запаморочення. У таких випадках слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Протипоказані наступні комбінації

Симпатоміметики. Одночасне застосування селегіліну із симпатоміметиками може спричинити тяжку артеріальну гіпертензію.

Петидин. Одночасне застосування селегіліну (селективного інгібітора МАО) і петидину протипоказане. Відомо, що селегілін і петидин взаємодіють між собою з потенційно летальним наслідком, але механізм цієї взаємодії ще не вивчений.

Трамадол також може взаємодіяти з селегіліном.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) і інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норепінефрину (венлафаксин). При комбінації флуоксетину із селегіліном можуть спостерігатися підвищене потовиділення, гіперемія, атаксія, тремор, гіпертермія, артеріальна гіпер- і гіпотензія, судоми, прискорене серцебиття, запаморочення, ажитація, сплутаність свідомості, галюцинації, делірій і кома. Оскільки флуоксетин та його активні метаболіти мають тривалий період напіввиведення, між відміною флуоксетину та початком терапії селегіліном має минути не менше ніж 5 тижнів. Селегілін та його метаболіти мають короткий період напіввиведення, тому між відміною селегіліну та початком прийому флуоксетину достатньо двотижневого інтервалу.

Трициклічні антидепресанти.При комбінації селегіліну з трициклічними антидепресантами можуть спостерігатися токсичні ефекти з боку центральної нервової системи (запаморочення, тремор, судоми); іноді - артеріальна гіпертензія або гіпотензія, посилене потовиділення. Оскільки механізм цих реакцій недостатньо відомий, одночасне застосування селегіліну та трициклічних антидепресантів протипоказане.

Інгібітори МАО. Застосування інгібіторів МАО одночасно із селегіліном може спричинити тяжку артеріальну гіпотензію або гіпертензію.

Комбінації, що не рекомендуються.

Пероральні контрацептиви. Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні селегіліну з комбінованими пероральними протизаплідними засобами (гестаген/етинілестрадіол або левоноргестрел/ етинілестрадіол), оскільки вони можуть підвищити біодоступність селегіліну.

Взаємодія з їжею. На відміну від традиційних інгібіторів ферментів МАО, що пригнічують як МАО-А, так і МАО-В, селегілін є специфічним інгібітором МАО-В.

При застосуванні селегіліну у рекомендованих дозах після вживання їжі, з низьким вмістом тираміну, не спостерігалося гіпертензивної реакції (так званого «сирного ефекту» - «cheese-effect»). Тому у даному випадку немає необхідності у дотримуванні дієти.

Однак при комбінації селегіліну та традиційних інгібіторів МАО або інгібіторів МАО-А рекомендується суворо дотримуватися дієти (уникати їжі з великою кількістю тираміну - зрілий сир і продукти, що містять дріжджі).

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Селегілін є селективним інгібітором MAO-B, який також інгібує зворотне захоплення допаміну та пресинаптичний рецептор допаміну. Ці ефекти потенціюють допамінергічну функцію у мозку. Селегілін потенціює та подовжує ефект леводопи, що дозволяє знизити дозу останньої. У комбінації з препаратами леводопи селегілін збільшує тривалість періоду «включення», зменшує тривалість періоду «виключення», та зменшує вираженість феномену виснаження кінцевої дози. Селегілін не потенціює гіпертензивний ефект таких речовин як тирамін «сирний ефект».

Фармакокінетика

Селегілін швидко абсорбується з травного тракту. Пікові концентрації досягаються через 30-45 хвилин після перорального застосування. Біодоступність речовини низька; у середньому 10 % незміненого селегіліну досягають великого кола кровообігу (проте існує суттєва різниця між різними пацієнтами). Селегілін є ліпофільною, злегка лужною сполукою, що легко проникає у тканини, у тому числі і в мозок. Він швидко розподіляється в організмі, об’єм розподілу становить приблизно 500 л після внутрішньовенного введення дози 10 мг. При терапевтичних дозах 75-85 % селегіліну зв’язується з білками плазми крові. Селегілін швидко метаболізується, головним чином у печінці, до десметилселегіліну, 1-метамфетаміну та 1-амфетаміну. Ці три метаболіти виявлялися у плазмі крові та сечі після прийому одноразової та багаторазових доз селегіліну. Середній період напіввиведення становить 1,5-3,5 години. Загальний кліренс селегіліну в організмі становить приблизно 240 л на годину. Метаболіти селегіліну головним чином виводяться з сечею, приблизно 15 % визначаються у фекаліях. Через необоротне інгібування МАО-В тривалість терапевтичного ефекту не залежить від часу виведення селегіліну, а тому достатнім є прийом 1 раз на добу.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості : таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею і рискою, білого або майже білого кольору. Діаметр таблетки 6 мм.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 100 таблеток у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.

Місцезнаходження

Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.


ИНСТРУКЦИЯ

для медицинского применения препарата

ЭЛЬДЕПРИЛ

(ELDEPRYL)

Состав:

действующее вещество: 1 таблетка содержит селегилина гидрохлорида 5 мг;

вспомогательные вещества: маннит (Е 421), крахмал кукурузный, целлюлоза микрокристаллическая, повидон, магния стеарат.

Лекарственная форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична группа. Противопаркинсонические препараты. Ингибиторы моноаминксидазы типа В. Код ATC N04B D01.

Клинические характеристики.

Показани я.

Болезнь Паркинсона или симптоматический паркинсонизм - как монотерапия в начальной стадии болезни или в комбинации с препаратами леводопы (в сочетании спериферическими ингибиторами декарбоксилазы или без них).

Противопоказани я.

Гиперчувствительность к селегилину или к любому из вспомогательных веществ.

Язвенная болезнь в стадии заострения.

Одновременное применение с ингибиторами обратного захвата серотонина, ингибиторами обратного захвата серотонина и норэпинефрина (венлафаксин), трициклическими антидепрессантами, симпатомиметиками, ингибиторами МАО (линезолид) или опиоидами (петидин) (см. «Взаимодействие с другими лекарственными средствами»).

При сочетании селегилина с леводопой следует принимать во внимание противопоказания к применению леводопы.

Способ применения и дозы.

Селегилин применяется как монотерапия на ранней стадии заболевания или в комбинации с препаратами леводопы (в сочетании спериферическими ингибиторами декарбоксилазы или без них). В обоих случаях начальная доза составляет 5 мг, которую принимают утром. Дозу Эльдеприла можно увеличить до 10 мг в сутки (можно принимать утром или разделить на два приема).

Если при применении препарата в качестве вспомогательной терапии к препаратам леводопы возникают побочные реакции, предопределенные леводопой, дозу последней следует снизить.

Печеночная недостаточность.

Информация об изменении дозирования у пациентов с печеночной недостаточностью отсутствует.

Почечная недостаточность.

Информация об изменении дозирования у пациентов с почечной недостаточностью отсутствует.

Побочные реакции.

Частота возникновения побочных реакций имеет следующую классификацию: очень часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); редко (≥1/10000 к <1/1000); крайне редко (<1/10000), частота неизвестна (нельзя определить по имеющимся данным).

Психические расстройства.

Часто: спутывание сознания, галлюцинации.

Нечасто: перепады настроения.

Частота неизвестна: расстройство контроля импульса и принуждения (такие как гиперсексуальность).

Нарушение со стороны нервной системы

Часто: непроизвольные движения (дискинезии), головокружения, головная боль.

Нечасто: проходящие нарушения сна (бессонница).

Редко: возбуждение.

Кардиальные расстройства

Часто: брадикардия.

Нечасто: суправентрикулярна тахикардия.

Редко: аритмии.

Нарушение со стороны сосудистой системы

Редко: постуральная гипотензия.

Нарушение со стороны пищеварительного тракта.

Часто: тошнота.

Нечасто: сухость в рту.

Нарушение со стороны гепатобилиарной системы

Часто: повышение уровней печеночных ферментов.

Нарушение со стороны кожи и подкожной клетчатки

Редко: высыпание.

Нарушение со стороны почек и мочевыводящей системы

Редко: затруднение мочевыведения.

Частота неизвестна: задержка мочи.

При применении лекарственного средства также возникают такие побочные реакции как психоз, депрессия, тремор, боль в грудной клетке, спине, суставах, горле, вертиго, нарушение зрения, рвота, запор, диарея.

При комбинации с леводопой.

Поскольку препарат усиливает эффект леводопы, побочные эффекты леводопы (такие как беспокойство, гиперкинезия, атипичные движения, ажитация, спутывание сознания, галлюцинации, постуральная гипотензия, сердечные аритмии, дисфония) могут усиливаться в случае комбинированной терапии (леводопу обычно следует применять в комбинации с ингибитором периферической декарбоксилазы). Если при применении препарата в комбинации с препаратами леводопы возникают побочные реакции, предопределенные леводопой, дозу последней следует снизить. Следовательно, с началом лечения селегилином дозу леводопы можно снизить в среднем на 30 %.

Передозировка.

Данные относительно клинически значимой передозировки препарата отсутствуют. Эффект селегилина как селективного ингибитора МАО-В достигается при применении доз, рекомендованных для лечения болезни Паркинсона (5-10 мг в сутки). Симптомы передозировки могут быть схожими с симптомами передозировки неселективными ингибиторами МАО (такими как сонливость, головокружение, раздражительность, возбуждение, гиперактивность, тремор, обеспокоенность, сильные мышечные спазмы, сильная головная боль, галлюцинации, артериальная гипертензия, артериальная гипотензия, боль в груди, ускоренный и неровный пульс, сосудистый коллапс, дыхательная недостаточность, угнетение дыхания, потливость, горячка, кома, судороги). Симптомы передозировки могут развиться в течение 24 часов. Специфического антидота не существует, лечение симптоматическое.

Применение в период беременности и кормления груддю.

Поскольку имеющихся данных относительно безопасности применения селегилина в период беременности или кормления грудью недостаточно, селегилин нельзя применять данной категории пациентов.

Дет и.

Информация относительно применения препарата детям отсутствует, потому применение препарата этой категории пациентов не показано.

Особенности применения.

Селегилин в комбинации из леводопой особенно показан пациентам, состояние которых меняется в связи с лечением препаратами леводопы в максимальных дозах (возникновение флуктуаций как эффект истощения дозы).

Следует соблюдать особенную осторожность при применении селегилина пациентам, страдающим язвой двенадцатиперстной кишки, лабильной гипертензией, сердечной аритмией, тяжелой стенокардией, тяжелой печеночной или почечной недостаточностью, или психозом.

Поскольку селегилин потенциирует эффект леводопы, могут усиливатся побочные реакции, обусловленные леводопой, особенно на фоне применения высоких доз леводопы. За пациентами, получающими такое лечение, необходим тщательный надзор. При добавлении к леводопе селегилина могут появится такие симптомы как самопроизвольные движения и/или возбуждение, которые исчезают при уменьшении дозы леводопы. Следовательно, с началом лечения селегилином дозу леводопы можно снизить в среднем на 30 %.

В высоких дозах (превышающих 10 мг/сутки), селективность селегилина относительно MAO-B начинает снижаться, что приводит к повышенному ингибированию МAO-A. Таким образом, повышается риск возникновения артериальной гипертензии.

У пациентов, принимающих ингибиторі МАО, следует соблюдать осторожность при проведении общего обезболивания в хирургической пракике.

Сообщалось о расстройствах контроля импульсов и компульсивном побуждении, таких как патологическаое влечение к азартным играм, повышенное либидо и гиперсексуальность, булимия, расточительство и другие компульсивные или повторяющиеся действия у пациентов с болезнью Паркинсона в течение терапии агонистами допамина или другими допаминергичними препаратами, например, селегилином.

Результаты некоторых исследований свидетельствуют о том, что у пациентов, принимающих одновременно селегилин и леводопу, уровень смертности выше в сравнении с пациентами, принимающими только леводопу. Но следует принять во внимание, что в этих исследованиях были выявлены многочисленные методологические недостатки и что метаанализ и масштабные когортные исследования позволили сделать вывод о том, что между уровнями смертности пациентов, которые получали селегилин, и пациентов, которые получали препараты сравнения или комбинацию селегилин/леводопа, отсутствует статистически значимая разница.

Сочетание селегилина и леводопы нецелесообразно у пациентов с независимыми от дозы изменениями в ответ на лечение.

Следует с осторожностью сочетать селегилин с лекарственными средствами, действующими преимущественно на центральную нервную систему.

Следует избегать одновременного применения селегилина с алкоголем.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.

Влияние селегилину на способность управлять автомобилем или механизмами не изучалось. Во время лечения селегилином может возникать головокружение. В таких случаях следует воздержаться от управления автотранспортом или работы с другими механизмами.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Противопоказаны следующие комбинации.

Симпатомиметики. Одновременное применение селегилина с симпатомиметиками может повлечь тяжелую артериальную гипертензию.

Петидин. Одновременное применение селегилина (селективного ингибитора МАО) и петидина противопоказано. Известно, что селегилин и петидин взаимодействуют между собой с потенциально летальным исходом, но механизм этого взаимодействия еще не изучен.

Трамадол также может взаимодействовать с селегилином.

Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (СИОЗС) и ингибиторы обратного захвата серотонина и норэпинефрина (венлафаксин). При комбинации флуоксетина с селегилином могут наблюдаться повышенное потоотделение, гиперемия, атаксия, тремор, гипертермия, артериальная гипер- и гипотензия, судороги, ускоренное сердцебиение, головокружение, ажитация, спутывание сознания, галлюцинации, делирий и кома. Поскольку флуоксетин и его активные метаболиты имеют длительный период полувыведения, между отменой флуоксетина и началом терапии селегилином должно пройти не менее 5 недель. Селегилин и его метаболиты имеют короткий период полувыведения, поэтому между отменой селегилина и началом приема флуоксетина достаточно двухнедельного интервала.

Трициклические антидепрессанты. При комбинации селегилина с трициклическими антидепрессантами могут наблюдаться токсические эффекты со стороны центральной нервной системы (головокружение, тремор, судороги); иногда - артериальная гипертензия или гипотензия, усиленное потоотделение. Поскольку механизм этих реакций недостаточно изучен, одновременное применение селегилина и трициклических антидепрессантов противопоказано.

Ингибиторы МАО. Применение ингибиторов МАО одновременно с селегилином может повлечь тяжелую артериальную гипотензию или гипертензию.

Комбинации, которые не рекомендуются.

Пероральные контрацептивы. Следует соблюдать осторожность при одновременном применении селегилина с комбинированными пероральными противозачаточными средствами (гестаген/этинилестрадиол или левоноргестрел/этинилэстрадиол), поскольку они могут повышать биодоступность селегилина.

Взаимодействие с пищей. В отличие от традиционных ингибиторов ферментов МАО, которые подавляют как МАО-А, так и МАО-В, селегилин является селективным ингибитором МАО-В.

При применении селегилина в рекомендованных дозах после употребления пищи, с низким содержанием тирамина, не наблюдалось гипертензивной реакции (так называемого «сырного эффекта» - «cheese-effect»). Поэтому в данном случае нет необходимости в соблюдении диеты.

Однако при комбинации селегилина и традиционных ингибиторов МАО или ингибиторов МАО-А рекомендуется строго придерживаться диеты (избегать пищи с высоким содержанием тирамина - зрелый сыр и продукты, которые содержат дрожжи).

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика. Селегилин является селективным ингибитором MAO-B, который также ингибирует обратный захват допамина и пресинаптический рецептор допамина. Эти эффекты потенцируют допаминергическую функцию в мозге. Селегилин потенцирует и продлевает эффект леводопы, что позволяет снизить дозу последней. В комбинации с препаратами леводопы селегилин увеличивает длительность периода «включения», уменьшает длительность периода «выключения», и уменьшает выраженность феномена истощения конечной дозы. Селегилин не потенцирует гипертензивный эффект таких веществ, как тирамин «сырный эффект».

Фармакокинетика.

Селегилин быстро всасывается из пищеварительного тракта. Пиковые концентрации достигаются через 30-45 минут после перорального применения. Биодоступность вещества низкая; в среднем 10 % неизмененного селегилина достигают большого круга кровообращения (однако существует существенная разница между разными пациентами). Селегилин является липофильным, слабо щелочным соединением, легко проникающим в ткани, в том числе и в мозг. Он быстро распределяется в организме, объем распределения составляет приблизительно 500 л после внутривенного введения дозы 10 мг. В терапевтических дозах 75-85 % селегилина связывается с белками плазмы крови. Селегилин быстро метаболизируется, главным образом в печени, до десметилселегилина, 1-метамфетамина и 1-амфетамина. Эти три метаболита обнаруживались в плазме крови и моче после однократных и многократных доз селегилина. Средний период полувыведения составляет 1,5-3,5 ч. Общий клиренс селегилина в организме составляет приблизительно 240 л в час. Метаболиты селегилина главным образом выводятся с мочой, приблизительно 15 % определяются в фекалиях. Через необратимое ингибирование МАО-В длительность терапевтического эффекта не зависит от времени выведения селегилина, и поэтому достаточным является прием 1 раз в сутки.

Фармацевтические характеристики.

Основные физико-химические свойства: таблетки круглой формы с двояковыпуклой поверхностью и риской, белого или почти белого цвета. Диаметр таблетки 6 мм.

Срок годности. 3 года.

Условия хранения.

Хранить при температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка

По 100 таблеток во флаконе; по 1 флакону в картонной коробке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель.

Орион Корпорейшн/Orion Corporation.

Местонахождение.

Орионинтие 1, 02200 Эспоо, Финляндия/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.