ДИПІРИДАМОЛ

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДИПІРИДАМОЛ

(DIPYRIDAMOLE)

Склад:

діюча речовина: дипіридамол;

1 таблетка містить дипіридамолу (у перерахуванні на 100 % суху речовину) - 25 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, кальцію стеарат.

Лікарська формаТаблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею жовтого із зеленуватим відтінком кольору.

Фармакотерапевтична група

Антитромботичні засоби. Антиагреганти. Дипіридамол.КодАТХ В01А С07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Дипіридамол розширює коронарні судини, підвищує об’ємну швидкість коронарного кровотоку, поліпшує постачання міокарда киснем, підвищує його стійкість до гіпоксії. Сприяє поліпшенню кровообігу в колатеральній судинній мережі при порушеннях такого в основних коронарних судинах. Знижує загальний периферичний судинний опір, незначною мірою знижує системний артеріальний тиск, поліпшує мозковий кровообіг. Дипіридамол - конкурентний інгібітор аденозиндезамінази - ензиму, що розщеплює аденозин та сприяє підвищенню утворення аденозину, який бере участь в ауторегуляції коронарного кровотоку. Препарат гальмує агрегацію тромбоцитів і перешкоджає тромбоутворенню. Зазначений ефект, очевидно, обумовлений стимуляцією синтезу простацикліну та інгібіцією біосинтезу тромбоксанів. З підвищенням синтезу простацикліну в судинній стінці пов’язаний вплив препарату на метаболізм арахідонової кислоти. Антиагрегаційна активність дипіридамолу подібна до такої ацетилсаліцилової кислоти.

Фармакокінетика

Біодоступність препарату становить 37-66%. Час досягнення максимальної концентрації у крові - 40-60 хвилин. Зв’язок з білками плазми крові - 80-95 %. Швидко проникає у тканини. Метаболізується у печінці з утворенням моноглюкуроніду, який виводиться з жовчю.

Клінічні характеристики

Показання.

· Профілактика та лікування артеріальних і венозних тромбозів та їх ускладнень (зокрема профілактика тромбоемболії після операції протезування клапанів серця);

· порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом;

· порушення мікроциркуляції (у складі комплексної терапії).

Протипоказання.

· Підвищена чутливість до дипіридамолу або до інших компонентів препарату;

· гострий інфаркт міокарда;

· нестабільна стенокардія;

· декомпенсована серцева недостатність;

· тяжкі порушення серцевого ритму;

· тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.);

· колапс;

· геморагічні діатези, захворювання з ризиком кровотеч (наприклад, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки);

· тяжка ниркова або печінкова недостатність;

· розповсюджений стенозуючий атеросклероз коронарних артерій;

· субаортальний стеноз аорти;

· бронхіальна астма, обструктивні захворювання легень.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Аденозин: дипіридамол інгібує зворотне захоплення аденозину та підвищує його плазмові рівні та серцево-судинні ефекти (істотний ризик токсичності). Слід коригувати дози аденозину при їх одночасному застосуванні.

Флударабін: можливе зниження поглинання флударабіну та зниження його ефективності.

Антикоагулянти кумаринового типу, ацетилсаліцилова кислота, гепарин, клопідогрель, а такожβ -лактамні антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини), тетрацикліни, хлорамфенікол:посилення їх антикоагулянтного, антиагрегаційного ефекту. Комбінація дипіридамолу ікумаринових антикоагулянтів, гепарину не змінює протромбінового часу, але може збільшити ризик серйозних кровотеч. Комбінація дипіридамолу заспірином не збільшує частоту кровотеч. Існує підвищений ризик кровотечі при застосуванніклопідогрелю з дипіридамолом. При застосуванні препарату зацетилсаліциловою кислотою абоантикоагулянтами слід враховувати інформацію про ризики та несумісність цих лікарських засобів.

Феніндіон:антиагрегантна дія дипіридамолу підвищує антикоагулянтний ефектфен індіону

Інгібітори холінестерази: дипіридамол може протидіяти антихолінестеразним ефектам інгібіторів холінестерази, що може викликати загострення міастенії гравіс.

Препарати з антимускариновими властивостями: дипіридамол чинить деякий антимускариновий ефект. Можуть розвиватися адитивні антимускаринові ефекти, як периферичні, так і центральні, при одночасному застосуванні двох або більше препаратів з антимускариновими властивостями.

Антигіпертензивні препарати:підвищення їх гіпотензивної дії.

Антациди, сорбенти та обволікаючі засоби:зменшення всмоктування дипіридамолу та, як наслідок, зменшення його концентрації у крові та зниження ефективності.

Похідні ксантину (кофеїн, теофілін, амінофілін), продукти, що містять кофеїн:послаблення коронаророзширювального ефекту дипіридамолу, зменшення його ефективності.

Дигоксин:можливе незначне підвищення абсорбції дигоксину.

Особливості застосування.

З обережністю призначати пацієнтам:

· з артеріальною гіпотензією;

· з тяжкою патологією коронарних артерій (наприклад, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, серцева недостатність) - через вазодилятаційний ефект може посилюватися загруднинний біль; призначення великих доз препарату може спричинити синдром «обкрадання» (зменшення кровопостачання ішемізованих ділянок міокарда).

· з міастенією гравіс (ризик загострення) - може знадобитися корекція доз дипіридамолу;

· при одночасному застосуванні препаратів, що підвищують ризик кровотечі.

Пероральний прийом дипіридамолу слід припинити за 24 години до проведення ЕКГ-проби з дозованим фізичним навантаженням із застосуванням внутрішньовенного дипіридамолу (стрес-тестування).

Застосування дипіридамолу може призвести до загострення мігрені.

Застосування високих доз дипіридамолу може призводити до підвищення рівня печінкових ферментів у плазмі крові та печінкової недостатності. Зареєстровані випадки включення некон’югованого дипіридамолу в жовчних каменях (до 70% від сухої маси конкремента) у пацієнтів літнього віку з ознаками холангіту при прийомі дипіридамолу протягом кількох років.

Даних щодо застосування препарату пацієнтам літнього віку, при печінковій або нирковій недостатності немає, тому у цих випадках його слід застосовувати з обережністю.

Під час лікування слід утримуватися від частого вживання міцної кави або чаю.

Препарат не слід застосовувати пацієнтам з дефіцитом лактази, галактоземією, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції (препарат містить лактозу).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності препарат не застосовувати.

Препарат проникає в грудне молоко, тому на період застосування препарату годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Можливе зниження артеріального тиску та недостатність кровопостачання головного мозку, що виникає внаслідок цього, може вплинути на здатність керувати автотранспортними засобами або потенційно небезпечними механізмами, тому слід дотримуватися обережності.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовувати внутрішньо за 1 годину до прийому їжі, не розжовувати, не розламувати, запивати невеликою кількістю води. Рекомендована середньодобова доза для дорослих та дітей віком від 12 років - 75-225мг (3-9 таблеток), яку слід розподілити на 3прийоми. У тяжких випадках дозу поступово підвищувати до 600 мг.

Курс лікування залежить від характеру, тяжкості захворювання і триває, як правило, від кількох тижнів до кількох місяців.

Діти.

Препарат застосовувати дітям віком від 12 років, оскільки відсутній достатній клінічний досвід застосування дітям віком до 12 років.

Передозування.

Симптоми: загальна вазодилятація, артеріальна гіпотензія, підвищена пітливість, головний біль, дратівливість, напади стенокардії, тахікардія, відчуття тепла в тілі, почервоніння шкіри обличчя, слабкість, запаморочення.

Лікування: симптоматична терапія: промивання шлунка, викликання блювання, заходи щодо зменшення всмоктування препарату (застосування сорбентів). Повільне внутрішньовенне введення ксантинових дериватів (наприклад, 50-100 мг амінофіліну протягом 1 хвилини) блокує судинорозширювальну дію дипіридамолу. Для усунення артеріальної гіпотензії показане введення вазопресорних агентів, особливо мезатону в дозі 0,5-1 мл внутрішньом’язово. У випадку нападів стенокардії застосовувати нітрогліцерин під язик.

Оскільки дипіридамол має високий ступінь зв’язування з білками плазми крові, діаліз неефективний.

Побічні реакції.

Імунна система:реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, шкірні висипання, кропив’янку, бронхоспазм, ангіоедему.

Нервова система:головний біль та запаморочення судинного генезу, слабкість, непритомність, тремор.

Серцево-судинна система:біль у грудях, відчуття серцебиття, загострення симптомів ішемічної хвороби серця, таких як стенокардія, аритмія (в т.ч. тахікардія, брадикардія), інфаркт міокарда, артеріальна гіпотензія, відчуття жару, особливо в осіб, які застосовують вазодилататори, гіперемія шкіри обличчя (припливи), синдром коронарного обкрадання.

Травний тракт: диспепсія, епігастральний дискомфорт/біль, нудота, блювання, діарея.

Г епатобіліарн а систем а : підвищення рівня печінкових ферментів; були повідомлення про те, що дипіридамол входить до складу каменів жовчного міхура.

Інші: міалгія, артрит, підвищена кровоточивість під час або після хірургічних втручань, кровотеча, тромбоцитопенія, зміни функціональних властивостей тромбоцитів.

Термін придатності.4 роки.

Умови зберігання.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 20 таблеток у блістері, по 2 блістери у пачці.

Категорія відпуску.За рецептом.

Виробник.

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофарм».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності .

Україна, 03134, м. Київ, вул.Миру, 17.

Україна, 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул.Центральна, 113-А.


ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ДИПИРИДАМОЛ

( DIPYRIDAMOLE)

Состав:

действующее вещество: дипиридамол;

1 таблетка содержит дипиридамола (в пересчете на 100 % сухое вещество) - 25 мг;

вспомогательные вещества: крахмал картофельный, лактозы моногидрат, кальция стеарат.

Лекарственная форма. Таблетки.

О сновные физико-химические свойства : таблетки круглой формы с двояковыпуклой поверхностью желтого с зеленоватым оттенком цвета.

Фармакотерапевтическая группа. Антитромботические средства. Антиагреганты. Дипиридамол.Код АТХ В01А С07.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Дипиридамол расширяет коронарные сосуды, повышает объемную скорость коронарного кровотока, улучшает снабжение миокарда кислородом, повышает его устойчивость к гипоксии. Способствует улучшению кровообращения в коллатеральной сосудистой сети при нарушениях такового в основных коронарных сосудах. Снижает общее периферическое сосудистое сопротивление, незначительно снижает системное артериальное давление, улучшает мозговое кровообращение. Дипиридамол - конкурентный ингибитор аденозиндезаминазы - энзима, расщепляющего аденозин и способствующего повышению образования аденозина, который участвует в ауторегуляции коронарного кровотока. Препарат тормозит агрегацию тромбоцитов и препятствует тромбообразованию. Указанный эффект, очевидно, обусловлен стимуляцией синтеза простациклина и ингибированием биосинтеза тромбоксанов. С повышением синтеза простациклина в сосудистой стенке связано влияние препарата на метаболизм арахидоновой кислоты. Антиагрегационная активность дипиридамола подобна таковой ацетилсалициловой кислоты.

Фармакокинетика.

Биодоступность составляет 37-66 %. Время достижения максимальной концентрации в крови - 40-60 минут. Связь с белками плазмы крови - 80-95 %. Быстро проникает в ткани. Метаболизируется в печени с образованием моноглюкуронида, который выводится с желчью.

Клинические характеристики.

Показания.

· Профилактика и лечение артериальных и венозных тромбозов и их осложнений (в частности профилактика тромбоэмболии после операции протезирования клапанов сердца);

· нарушения мозгового кровообращения по ишемическому типу;

· нарушение микроциркуляции (в составе комплексной терапии).

Противопоказания.

· Повышенная чувствительность к дипиридамолу или к другим компонентам препарата;

· острый инфаркт миокарда;

· нестабильная стенокардия;

· декомпенсированная сердечная недостаточность;

· тяжелые нарушения сердечного ритма;

· тяжелая артериальная гипотензия (систолическое давление ниже 90 мм рт. ст.);

· коллапс;

· геморрагические диатезы, заболевания с риском кровотечений (например, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки);

· тяжелая почечная или печеночная недостаточность;

· распространённый стенозирующий атеросклероз коронарных артерий;

· субаортальный стеноз аорты;

· бронхиальная астма, обструктивные заболевания легких.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Аденозин : дипиридамол ингибирует обратный захват аденозина и повышает его плазменные уровни и сердечно-сосудистые эффекты (существенный риск токсичности). Следует корректировать дозы аденозина при одновременном применении.

Флударабин : возможно снижение поглощения флударабина и снижение его эффективности.

Антикоагулянты кумаринового типа , ацетилсалициловая кислота, гепарин, клопидогрел, а также β- лактамные антибиотики (пенициллины, цефалоспорины), тетрациклины, хлорамфеникол : усиление их антикоагулянтного, антиагрегационного эффекта. Комбинация дипиридамола икумариновых антикоагулянтов, гепарина не изменяет протромбинового времени, но может увеличить риск серьезных кровотечений. Комбинация дипиридамола саспирином не увеличивает частоту кровотечений. Существует повышенный риск кровотечения при примененииклопидогреля с дипиридамолом. При применении препарата сацетилсалициловой кислотой илиантикоагулянтами следует учитывать информацию о рисках и несовместимости этих лекарственных средств.

Фениндион : антиагрегантное действие дипиридамола повышает антикоагулянтный эффект фениндиона

Ингибиторы холинэстеразы: дипиридамол может противодействовать антихолинэстеразным эффектам ингибиторов холинэстеразы, что может вызывать обострение миастении гравис.

Препараты с антимускариновыми свойствами: дипиридамол оказывает некоторый антимускариновый эффект. Могут развиваться аддитивные антимускариновые эффекты, как периферические, так и центральные, при одновременном применении двух или более препаратов с антимускариновыми свойствами.

Антигипертензивные препараты : повышение их гипотензивного действия.

Антациды , сорбенты и обволакивающие средства: уменьшение всасывания дипиридамола и, как следствие, уменьшение его концентрации в крови и снижение эффективности.

Производные ксантина (кофеин, теофиллин, аминофиллин), продукты, содержащие кофеин: ослабление коронарорасширяющего эффекта дипиридамола, уменьшение его эффективности.

Дигоксин: возможно незначительное повышение абсорбции дигоксина.

Особенности применения.

С осторожностью назначать пациентам:

· с артериальной гипотензией;

· с тяжелой патологией коронарных артерий (например, недавно перенесенный инфаркт миокарда, сердечная недостаточность) - из-за вазодилятационного эффекта может усиливаться загрудинная боль; назначение больших доз препарата может вызвать синдром «обкрадывания» (уменьшение кровоснабжения ишемизированных участков миокарда);

· с миастенией гравис (риск обострения) - может потребоваться коррекция доз дипиридамола;

· при одновременном применении препаратов, повышающих риск кровотечения.

Пероральный прием дипиридамола следует прекратить за 24 часа до проведения ЭКГ-пробы с дозированной физической нагрузкой с применением внутривенного дипиридамола (стресс-тестирование).

Применение дипиридамола может привести к обострению мигрени.

Применение высоких доз дипиридамола может привести к повышению уровня печеночных ферментов в плазме крови и печеночной недостаточности. Зарегистрированы случаи включения неконъюгированного дипиридамола в желчных камнях (до 70 % от сухой массы конкремента) у пациентов пожилого возраста с признаками холангита при приеме дипиридамола в течение нескольких лет.

Данных о применении препарата пациентам пожилого возраста, при печеночной или почечной недостаточности нет, поэтому в этих случаях его следует применять с осторожностью.

Во время лечения следует воздерживаться от частого употребления крепкого кофе или чая.

Препарат не следует применять пациентам с дефицитом лактазы, галактоземией, синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции (препарат содержит лактозу).

Применение в период беременности или кормления грудью.

В период беременности препарат не применять.

Препарат проникает в грудное молоко, поэтому на период применения препарата кормление грудью следует прекратить.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Возможное снижение артериального давления и возникающая вследствие этого недостаточность кровоснабжения головного мозга может повлиять на способность управлять автотранспортными средствами или потенциально опасными механизмами, поэтому следует соблюдать осторожность.

Способ применения и дозы

Препарат принимать внутрь за 1 час до еды, не разжёвывать, не разламывать, запивать небольшим количеством воды. Рекомендованная среднесуточная доза для взрослых и детей с 12 лет - 75-225 мг (3-9 таблеток), которую следует разделить на 3 приема. В тяжелых случаях дозу постепенно повышать до 600 мг.

Курс лечения зависит от характера, тяжести заболевания и продолжается, как правило, от нескольких недель до нескольких месяцев.

Дети.

Препарат применять детям с 12 лет, поскольку отсутствует достаточный клинический опыт применения детям до 12 лет.

Передозировка.

Симптомы : общая вазодилятация, артериальная гипотензия, повышенная потливость, головная боль, раздражительность, приступы стенокардии, тахикардия, ощущение тепла в теле, покраснение кожи лица, слабость, головокружение.

Лечение: симптоматическая терапия: промывание желудка, вызывание рвоты, меры по уменьшению всасывания препарата (применение сорбентов). Медленное внутривенное введение ксантиновых дериватов (например, 50-100 мг аминофиллина в течение 1 минуты) блокирует сосудорасширяющее действие дипиридамола. Для устранения артериальной гипотензии показано введение вазопрессорных агентов, особенно мезатона в дозе 0,5-1 мл внутримышечно. В случае приступов стенокардии применять нитроглицерин под язык.

Поскольку дипиридамол имеет высокую степень связывания с белками плазмы крови, диализ неэффективен.

Побочн ые реакции.

Иммунная система: реакции гиперчувствительности, включая зуд, кожные высыпания, крапивницу, бронхоспазм, ангиоэдему.

Нервная система: головная боль и головокружение сосудистого генеза, слабость, обморок, тремор.

Сердечно-сосудистая система: боль в груди, ощущение сердцебиения, обострение симптомов ишемической болезни сердца, таких как стенокардия, аритмия (в т.ч. тахикардия, брадикардия), инфаркт миокарда, артериальная гипотензия, ощущение жара, особенно у лиц, принимающих вазодилататоры, гиперемия кожи лица (приливы), синдром коронарного обкрадывания.

Пищеварительный тракт: диспепсия, эпигастральный дискомфорт/боль, тошнота, рвота, диарея.

Гепатобилиарная система: повышение уровня печеночных ферментов; были сообщения о том, что дипиридамол входит в состав камней желчного пузыря.

Другие : миалгия, артрит, повышенная кровоточивость во время или после хирургических вмешательств, кровотечение, тромбоцитопения, изменения функциональных свойств тромбоцитов.

Срок годности. 4 года.

Условия хранения.

В оригинальной упаковке при температуре не выше 25°С.

Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка.

По 20 таблеток в блистере, по 2 блистера в пачке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель.

Публичное акционерное общество «Научно-производственный центр «Борщаговский химико-фармацевтический завод».

Общество с ограниченной ответственностью «Агрофарм».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществл ения деятельности.

Украина, 03134, г. Киев, ул. Мира, 17.

Украина, 08200, Киевская обл., г.Ирпень, ул. Центральная, 113-А.