ФЛУТАФАРМ®

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ФЛУТАФАРМ®

( FLUT А FARM ® )

Склад:

діюча речовина:флутамід;

1 таблетка містить флутаміду у перерахуванні на 100 % речовину - 250 мг (0,25 г);

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат.

Лікарська форма Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки світло-жовтого кольору, з плоскою поверхнею, рискою і фаскою.

Фармакотерапевтична група

Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Антиандрогенні засоби. Код АТС  L02B B01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Флутафарм® - антиандрогенний препарат із нестероїдною структурою. Флутамід та його метаболіти не мають агоністичних або антагоністичних властивостей щодо рецепторів глюкокортикоїдів, естрогену, прогестину та мінералокортикоїдів.

Флутамід блокує андрогенні рецептори клітин-мішеней у передміхуровій залозі, гіпоталамусі і гіпофізі та інгібує біологічні ефекти ендогенних андрогенів. Проте флутамід не пригнічує дію на андрогенопосередковану секрецію гонадотропін-рилізинг гормону (ГТРГ) гіпоталамусом або не впливає на чутливість гіпофіза до ГТРГ. Це призводить до підвищення вмісту гонадотропних гормонів (лютеїнізуючого і фолікулостимулюючого), унаслідок чого відбувається стимуляція гіперпродукування тестостерону.

Флутамід і його метаболіти інгібують взаємодію дигідротестостерону з ядерними рецепторами андрогенів. Блокада рецепторів може також відбуватися на рівні клітинної мембрани і цитоплазми клітини. Основний метаболіт − 2-гідроксифлутамід. Його спорідненість із рецепторами андрогенів у 25 разів вища, ніж у флутаміду, що дозволяє розглядати його як активну форму флутаміду.

Комбінація флутаміду з хімічною або хірургічною кастрацією призводить до появи тестикулярних та адреналових ефектів андрогенів.

У жінок з гіперандрогенними станами, що супроводжуються безпліддям і порушеннями оваріально-менструального циклу (наприклад, синдром склерополікістозних яєчників), Флутафарм® блокує патогенний вплив ендогенних андрогенів на яєчники та інші репродуктивні органи, а також на гіпоталамо-гіпофізарну систему. Завдяки цьому у хворих послаблюються симптоми гіперандрогенії (гірсутизм), відновлюються менструації, поліпшується фолікулогенез і менструальний цикл, що, ймовірно, призводить до відновлення фертильного потенціалу в частини пацієнток.

Фармакокінетика

Після перорального прийому Флутафарм® добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 2 годин. Досліди з використанням міченого тритієм флутаміду свідчать про його швидкий метаболізм до біологічно активної форми - 2-гідроксифлутаміду та до інших метаболітів. Період напіврозпаду препарату становить 5-6 годин. Існує приблизно 10 метаболітів флутаміду. Більш ніж 90 % флутаміду та 2-гідроксифлутаміду зв’язується з білками плазми крові. Елімінується переважно нирками. Приблизно 4 % прийнятої дози екскретується з калом.

Клінічні характеристики

Показання.

Лікування місцевопоширеного або метастазуючого раку простати як засіб монотерапії
(з або без орхіектомії) або в комбінації з агоністами лютеїнізуючого гормону рилізинг-гормону (ЛГРГ) у хворих, яким раніше не призначали ніякого лікування, або лікування хворих, які не реагують чи у яких розвинулась резистентність до гормональної терапії або її непереносимість з метою досягнення максимальної андрогенної блокади.

У комбінованій терапії - як один із засобів для лікування локально обмеженого раку простати В2 - С2 (Т2b - Т4), для зменшення об’єму пухлини, посилення контролю над пухлиною та збільшення періоду між загостреннями хвороби.

Лікування жінок із функціональною гіперандрогенією, яка супроводжується порушеннями оваріально-менструального циклу, гірсутизмом, синдромом склерополікістозних яєчників та безпліддям.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до флутаміду або до інших компонентів препарату. Для жінок додатковими протипоказаннями для прийому Флутафарму® є гіперандрогенія органічного походження (пухлини яєчників та кори надниркових залоз). Тяжка печінкова недостатність (базовий рівень печінкових ферментів слід оцінити до початку лікування).

Дитячий вік.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодії флутаміду з леупролідом не спостерігалося. При одночасному застосуванні флутаміду та агоністів ЛГРГ необхідно розглянути потенційний шкідливий ефект обох препаратів.

У пацієнтів, які одержують тривалу терапію варфарином, було відзначено збільшення протромбінового часу після застосування флутаміду. Тому необхідно робити підбір оптимальної дози антикоагулянта.

При сумісному застосуванні флутаміду та теофіліну можливе збільшення концентрації теофіліну у плазмі крові.

Необхідно уникати одночасного застосування флутаміду та потенційно гепатотоксичних препаратів.

При одночасному застосуванні існує можливість взаємодії з парацетамолом та опіоїдними аналгетиками.

Флутамід може уповільнювати метаболізм кортикостероїдів.

Під час лікування не слід вживати алкоголь.

Оскільки лікування андрогенної депривації може подовжувати інтервал QT, одночасне застосування препарату Флутафарм® із лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT, або з лікарськими засобами, що здатні викликати тріпотіння/мерехтіння шлуночків, такі як клас IA (наприклад, хінідин, дизопірамід) або клас III (наприклад, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід) антиаритмічні лікарські засоби, метадон, моксифлоксацин, нейролептики і т.д., необхідно ретельно оцінити.

Особливості застосування.

У складі комбінованої терапії з агоністами ЛГРГ терапію Флутафармом®необхідно розпочинати як мінімум за 3 дні до призначення агоністів ЛГРГ, що сприяє менш вираженій запальній гіперемії, ніж при паралельному початку терапії.

Лікування слід проводити під наглядом лікаря.

При розладах функції печінки застосування флутаміду як тривалої терапії можливе тільки після ретельної оцінки імовірної користі та ризику.

Перевірку функції печінки слід проводити до початку лікування. Лікування препаратом не слід розпочинати хворим із рівнями трансаміназ у сироватці крові, що в 2-3 рази перевищують верхню межу норми.

Перевірку функції печінки слід проводити протягом усього періоду лікування препаратом, особливо пацієнтам, у яких не проводилась орхіектомія, оскільки були відзначені такі побічні реакції як холестатична жовтяниця, некроз печінки, зміна рівня трансаміназ та печінкова енцефалопатія. Відповідне лабораторне тестування слід проводити щомісяця протягом перших 4 місяців лікування і далі періодично та при перших симптомах/ознаках дисфункції печінки (свербіж, темний колір сечі, стійка відсутність апетиту, жовтяниця, помірна болючість у правому верхньому квадранті живота або загальна слабкість).

При лабораторному підтвердженні порушень функції печінки або жовтяниці, при відсутності підтверджених біопсією метастазів у печінці лікування препаратом слід припинити, якщо у хворого продовжує розвиватися жовтяниця або якщо рівні трансаміназ у сироватці крові перевищили у 2-3 рази верхню межу норми, навіть при відсутності клінічних симптомів. Порушення функції печінки зазвичай бувають оборотними після припинення лікування Флутафармом®. Однак існують свідчення про летальні випадки внаслідок тяжкого ураження печінки, спричиненого застосуванням флутаміду.

Лікування андрогенної депривації може подовжувати інтервал QT.

Лікар повинен оцінити співвідношення ризик-користь, у тому числі потенціал для тріпотіння/мерехтіння шлуночків перед початком лікування Флутафармом®у хворих з історією або факторами ризику подовження інтервалу QT та у хворих, які отримують супутні лікарські засоби, які можуть подовжувати інтервал QT.

Пацієнти з розладами функції нирок повинні перебувати під ретельним наглядом під час терапії флутамідом.

У випадку ціанозу необхідно перевірити хворого на наявність метгемоглобінемії, яка може розвинутись при передозуванні.

У пацієнтів, які не пройшли процедуру орхіектомії, при тривалому лікуванні препаратом необхідно періодично визначати кількість сперматозоїдів. Оскільки при лікуванні флутамідом підвищуються рівні тестостерону та естрадіолу у плазмі крові, можлива затримка рідини у тканинах організму, тому препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам із хворобами серця. Крім того, зростання рівня естрадіолу може підвищити ризик розвитку тромбоемболії.

При тривалому прийомі Флутафарму®може спостерігатися олігоспермія. У цьому разі доцільним є проведення кількісного аналізу сперми.

Флутафарм®містить лактозу, тому пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати препарат.

При комбінованій терапії Флутафармом® та ЛГРГ-агоністом слід враховувати можливі побічні ефекти кожного з препаратів.

Пацієнтів слід проінформувати про те, що флутамід і лікарські засоби, призначені для медичної кастрації, необхідно застосовувати у поєднанні і не можна припиняти їх прийом або змінювати дози без попередньої консультації з лікарем.

Перед застосуванням Флутафарму® жінкам необхідно виключити гіперандрогенію органічного походження (пухлини яєчників та кори надниркових залоз).

Під час лікування не слід вживати алкоголь.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

При застосуванні препарату жінкам особливу увагу слід звертати на запобігання вагітності за допомогою негормональних, зокрема бар’єрних засобів контрацепції. У випадку позитивного результату тесту на вагітність прийом препарату необхідно негайно припинити. Статеві стосунки з метою настання бажаної вагітності можна відновити не раніше ніж через 48 годин після останнього прийому Флутафарму®

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Зазвичай препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами, але в поодиноких випадках можливі втомлюваність, запаморочення, часткове порушення свідомості. У таких випадках необхідно утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Препарат приймати перорально.

Флутафарм® призначати хворим на рак передміхурової залози як засіб монотерапії (після або без орхіектомії) або у комбінації з агоністами ЛГРГ по 1 таблетці (250 мг) 3 рази на добу кожні 8 годин. Добова доза становить 750 мг.

У випадку комбінованої терапії з агоністами ЛГРГ обидва препарати можна призначати одночасно або прийом Флутафарму® починають за 3 доби до початку терапії агоністами ЛГРГ.

У випадку застосування променевої терапії Флутафарм® необхідно призначати за 8 тижнів до її початку та продовжувати прийом препарату протягом усього курсу променевої терапії.

Жінкам із гіперандрогенними станами Флутафарм® призначати внутрішньо по 1/2 таблетки (125 мг) 3 рази на добу протягом 3 - 6 місяців. Приймати під час або після їди. Обов’язковим є застосування негормональних засобів контрацепції, зокрема бар’єрних.

Діти.Препарат не застосовувати для лікування дітей.

Передозування.

В експериментах на тваринах флутамід призводив до гіпоактивності, пілоерекції, уповільнював частоту дихання, зумовлював атаксію та/або сльозотечу, анорексію, седацію, блювання і метгемоглобінемію.

Клінічні дані свідчать, що прийом флутаміду в добовій дозі до 1500 мг протягом
36 тижнів не спричиняє серйозних побічних ефектів. Іноді виникають гінекомастія, нагрубання молочних залоз і скороминущі зміни рівня печінкових трансаміназ. Одноразова доза флутаміду (до 5 г) не спричиняє симптомів передозування та не загрожує життю.

Симптоми передозування, які б загрожували життю людини, невідомі.

Враховуючи високий ступінь зв’язування флутаміду з білками плазми крові, він не може бути виведений за допомогою діалізу. Як і при лікуванні передозування будь-якого лікарського засобу, слід враховувати можливість одночасного прийому кількох препаратів пацієнтом. Показано проведення загальних заходів щодо контролю і підтримки життєвих параметрів організму. Може знадобитися промивання шлунка.

Побічні реакції.

При монотерапії найчастішими побічними реакціями при лікуванні препаратом Флутафарм® є гінекомастія та/або болісність у молочних залозах, що іноді супроводжується галактореєю. Зазначені реакції зникають після припинення лікування або зменшення дози.

Флутамід спричиняє тимчасове підвищення рівня печінкових трансаміназ внаслідок гепатиту.

При комбінованій терапії найчастішими побічними ефектами із застосуванням флутаміду та ЛГРГ агоніста можуть бути відчуття жару, зниження лібідо, імпотенція, діарея, нудота та блювання. Зазначені побічні ефекти, за винятком діареї, мають місце при монотерапії ЛГРГ агоністами з порівняно такою ж частотою.

Частота проявів гінекомастії при комбінованій терапії флутамідом та ЛГРГ агоністом значно нижча порівняно з монотерапією флутамідом та істотно не відрізняється від частоти при прийомі плацебо.

При монотерапії

Інфекції та інвазії

Рідко: оперізувальний герпес.

З боку кровотворної та лімфатичної системи

Рідко: лімфедема.

Анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, метгемоглобінемія, екхімози.

Порушення харчування та обміну речовин

Часто: підвищення апетиту.

Рідко: анорексія.

З боку психіки.

Часто: безсоння.

Рідко: депресія, тривожність.

З боку нервової системи.

Рідко: запаморочення, головний біль.

Сонливість.

З боку імунної системи

Рідко: вовчакоподібний синдром.

З боку органів зору

Рідко: нечіткість зору.

З боку серцево-судинної системи

Рідко: припливи.

Частота невідома: подовження інтервалу QT.

Серцево-судинні розлади.

З боку органів дихання.

Рідко: диспное.

Дуже рідко: кашель.

З боку кишково-шлункового тракту.

Часто: діарея, нудота, блювання, підвищення апетиту.

Рідко: неспецифічні скарги на функціонування шлунково-кишкового тракту, печія, запор.

Порушення функції шлунково-кишкового тракту, біль у ділянці шлунка, розлади шлунка, виразкоподібний біль, стоматит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Часто: гепатит.

Жовтяниця, збільшення показників печінкових проб.

Зазвичай печінкові розлади зникають після відміни флутаміду; тяжкий токсичний гепатит, некроз печінки та печінкова енцефалопатія (ці побічні реакції зазвичай оборотні і зникають після відміни терапії). Зафіксовані поодинокі летальні випадки, пов’язані з ураженням печінки внаслідок застосування препарату.

З боку нирок та сечовивідних шляхів.

Збільшення рівня сечовини та креатиніну в крові (ступінь тяжкості цього побічного ефекту зазвичай не вимагає зниження дози або припинення прийому препарату), зміна кольору сечі на зелений.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Рідко: свербіж, підшкірні крововиливи.

Дуже рідко: фоточутливість.

Висипання, алопеція, на початку терапії флутамідом можливий розвиток оборотних змін структури волосся.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Дуже часто: гінекомастія і/або біль у ділянці молочних залоз, галакторея.

Рідко: зниження лібідо, зменшення спермоутворення.

Зміна молочних залоз, на початку монотерапії флутамідом можливе збільшення рівня тестостерону у плазмі, яке має оборотний характер, біль у грудях.

Доброякісні та злоякісні пухлини.

Дуже рідко: новоутворення у грудних залозах у чоловіків.

Загальні порушення.

Часто: підвищена втомлюваність.

Рідко: набряки, слабкість, тривожність, спрага, біль за грудниною.

Гарячка.

Дослідження.

Часто: транзиторне порушення функції печінки.

При комбінованій терапії

З боку кровотворної та лімфатичної системи

Рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Дуже рідко: гемолітична анемія, макроцитарна анемія, метгемоглобінемія, сульфгемоглобінемія.

Порушення метаболізму.

Рідко: анорексія.

Дуже рідко: гіперглікемія, загострення цукрового діабету.

З боку психіки.

Рідко: депресія, тривожність.

Неспокій, невроз, сонливість, безсоння, дратівливість.

З боку нервової системи.

Рідко: оніміння, сплутаність свідомості, нервозність.

Ознаки нервово-м'язових захворювань.

З боку серцево-судинної системи.

Дуже часто: припливи.

Рідко: артеріальна гіпертензія.

Частота невідома: тромбоемболія, подовження інтервалу QT.

Відзначалися випадки тромбофлебіту, легеневої емболії, інфаркту міокарда.

З боку органів дихання, органів грудної порожнини та середостіння.

Дуже рідко: легеневі симптоми (наприклад, диспное), інтерстиціальне ураження легень.

Задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту

Дуже часто: діарея, нудота, блювання.

Рідко: неспецифічні скарги на функціонування шлунково-кишкового тракту.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів.

Нечасто: гепатит.

Рідко: порушення функції печінки, жовтяниця.

Дуже рідко: холестатична жовтяниця, печінкова енцефалопатія, некроз печінки, летальні наслідки через тяжке ураження печінки, пов’язане із застосуванням флутаміду.

Підвищення рівня печінкових ферментів, білірубіну, залишкового азоту.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Рідко: висипання.

Дуже рідко: фоточутливість, еритема, виразки, епідермальний некроліз.

Свербіж, утворення пухирів.

З боку нирок та сечовивідних шляхів.

Рідко: симптоми з боку сечостатевої системи

Дуже рідко: зміна кольору сечі до бурштинового та жовто-зеленого.

Дизурія, зміна частоти сечовиділення.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Дуже часто: зниження лібідо, імпотенція.

Нечасто: гінекомастія.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Рідко: нейром'язові симптоми (у тому числі м’язова слабкість, парестезії, судоми).

Артралгія, міалгія.

Дослідження.

Рідко:підвищеннясечовини та збільшення концентрації креатиніну в сироватці крові.

Загальні порушення.

Рідко: набряк.

Відчуття жару, біль у ділянці живота.

Термін придатності.

3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання.

У захищеному від світла місці при температурі не вище 25ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.По 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ПАТ «Фармак».

Місцезнаходження виробника та його адреса м і сця провадження діяльності .

Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.


ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ФЛУТАФАРМ

( FLUT А FARM ® )

Состав:

действующее вещество:флутамид;

1 таблетка содержит флутамида в пересчете на 100 % вещество - 250 мг (0,25 г);

вспомогательные вещества:крахмал картофельный, лактозы моногидрат, кремния диоксид коллоидный безводный, кальция стеарат.

Лекарственная форма. Таблетки.

Основные физико-химические свойства:таблетки светло-желтого цвета, с плоской поверхностью, риской и фаской.

Фармакотерапевтичеcкая группа.

Антагонисты гормонов и аналогичные средства. Антиандрогенные средства.

Код АТС  L02B B01.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Флутафарм - антиандрогенный препарат с нестероидной структурой. Флутамид и его метаболиты не имеют агонистических или антагонистических свойств относительно рецепторов глюкокортикоидов, эстрогена, прогестина и минералокортикоидов.

Флутамид блокирует андрогенные рецепторы клеток-мишеней в предстательной железе, гипоталамусе и гипофизе и ингибирует биологические эффекты эндогенных андрогенов. Однако флутамид не подавляет действие на андрогенопосредованную секрецию гонадотропин-рилизинг гормона (ГТРГ) гипоталамусом или не влияет на чувствительность гипофиза к ГТРГ. Это приводит к повышению содержания гонадотропных гормонов (лютеинизирующего и фолликулостимулирующего), вследствие чего происходит стимуляция гиперпродуцирования тестостерона.

Флутамид и его метаболиты ингибируют взаимодействие дигидротестостерона с ядерными рецепторами андрогенов. Блокада рецепторов может также происходить на уровне клеточной мембраны и цитоплазмы клетки. Основной метаболит - 2-гидроксифлутамид. Его сродство с рецепторами андрогенов в 25 раз выше, чем у флутамида, что позволяет рассматривать его как активную форму флутамида.

Комбинация флутамида с химической или хирургической кастрацией приводит к появлению тестикулярных и адреналовых эффектов андрогенов.

У женщин с гиперандрогенными состояниями, сопровождающимися бесплодием и нарушениями овариально-менструального цикла (например, синдром склерополикистозных яичников), Флутафарм блокирует патогенное влияние эндогенных андрогенов на яичники и другие репродуктивные органы, а также на гипоталамо-гипофизарную систему. Благодаря этому у больных ослабляются симптомы гиперандрогении (гирсутизм), восстанавливаются менструации, улучшается фолликулогенез и менструальный цикл, что, вероятно, приводит к восстановлению фертильного потенциала у части пациенток.

Фармакокинетика.

После перорального приема Флутафарм хорошо абсорбируется из желудочно-кишечного тракта. Максимальная концентрация в плазме крови достигается в течение 2 часов. Опыты с использованием меченного тритием флутамида свидетельствуют о его быстром метаболизме к биологически активной форме - 2-гидроксифлутамиду и к другим метаболитам. Период полураспада препарата составляет 5-6 часов. Существует примерно 10 метаболитов флутамида. Более 90 % флутамида и 2-гидроксифлутамида связывается с белками плазмы крови. Элиминируется преимущественно почками. Приблизительно 4 % принятой дозы экскретируется с калом.

Клинические характеристики.

Показания

Лечение местнораспространенного или метастазирующего рака простаты как средство монотерапии (с или без орхиэктомии) или в комбинации с агонистами лютеинизирующего гормона рилизинг-гормона (ЛГРГ) у больных, которым ранее не назначали никакого лечения, или лечения больных, которые не реагируют или у которых развилась резистентность к гормональной терапии или ее непереносимость с целью достижения максимальной андрогенной блокады.

В комбинированной терапии - как одно из средств для лечения локально ограниченного рака простаты В2 - С2 (Т2b - Т4), для уменьшения объема опухоли, усиления контроля над опухолью и увеличения периода между обострениями заболевания.

Лечение женщин с функциональной гиперандрогенией, сопровождающейся нарушениями овариально-менструального цикла, гирсутизмом, синдромом склерополикистозных яичников и бесплодием.

Противопоказания.

Повышенная чувствительность к флутамиду или другим компонентам препарата. Для женщин дополнительными противопоказаниями для приема Флутафарма является гиперандрогения органического происхождения (опухоли яичников и коры надпочечников). Тяжелая печеночная недостаточность (базовый уровень печеночных ферментов следует оценить до начала лечения).

Детский возраст.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Взаимодействия флутамида с леупролидом не наблюдалось. При одновременном применении флутамида и агонистов ЛГРГ необходимо рассмотреть потенциальный вредный эффект обоих препаратов.

У пациентов, которые получают длительную терапию варфарином, было отмечено увеличение протромбинового времени после применения флутамида. Поэтому необходимо делать подбор оптимальной дозы антикоагулянта.

При совместном применении флутамида и теофиллина возможно повышение концентрации теофиллина в плазме крови.

Необходимо избегать одновременного применения флутамида и потенциально гепатотоксических препаратов.

При одновременном применении существует возможность взаимодействия с парацетамолом и опиоидными анальгетиками.

Флутамид может замедлять метаболизм кортикостероидов.

Во время лечения не следует употреблять алкоголь.

Так как лечение андрогенной депривации может удлинять интервал QT, одновременное применение препарата Флутафарм с лекарственными средствами, которые удлиняют интервал QT, или с лекарственными средствами, которые способны вызвать трепетание/мерцание желудочков, такие как класс IA (например, хинидин, дизопирамид) или класс III (например, амиодарон, соталол, дофетилид, ибутилид), антиаритмические лекарственные средства, метадон, моксифлоксацин, нейролептики и т.д., необходимо тщательно оценить.

Особенности применения

В составе комбинированной терапии с агонистами ЛГРГ терапию Флутафармом необходимо начинать как минимум за 3 дня до назначения агонистов ЛГРГ, что способствует менее выраженной воспалительной гиперемии, чем при параллельном начале терапии.

Лечение следует проводить под наблюдением врача.

При расстройствах функции печени применение флутамида как длительной терапии возможно только после тщательной оценки вероятной пользы и риска.

Проверку функции печени следует проводить до начала лечения. Лечение препаратом не следует начинать больным с уровнями трансаминаз в сыворотке крови, которые в 2-3 раза превышают верхнюю границу нормы.

Проверку функции печени следует проводить в течение всего периода лечения препаратом, особенно пациентам, у которых не проводилась орхиэктомия, поскольку были отмечены такие побочные реакции как холестатическая желтуха, некроз печени, изменение уровня трансаминаз и печеночная энцефалопатия. Соответствующее лабораторное тестирование следует проводить ежемесячно в течение первых 4 месяцев лечения и далее периодически, и при первых симптомах/признаках дисфункции печени (зуд, темный цвет мочи, стойкое отсутствие аппетита, желтуха, умеренная болезненность в правом верхнем квадранте живота или общая слабость).

При лабораторном подтверждении нарушений функции печени или желтухи, при отсутствии подтвержденных биопсией метастазов в печени лечение препаратом следует прекратить, если у больного продолжает развиваться желтуха или если уровни трансаминаз в сыворотке крови превысили в 2-3 раза верхнюю границу нормы, даже при отсутствии клинических симптомов. Нарушения функции печени обычно бывают обратимыми после прекращения лечения Флутафармом. Однако существуют свидетельства о летальных случаях вследствие тяжелого поражения печени, вызванного применением флутамида.

Лечение андрогенной депривации может удлинять интервал QT.

Врач должен оценить соотношение риск-польза, в том числе потенциал для трепетания/мерцания желудочков перед началом лечения Флутафармом у больных с историей или факторами риска удлинения интервала QT и у больных, получающих сопутствующие лекарственные средства, которые могут удлинять интервал QT.

Пациенты с расстройствами функции почек должны находиться под тщательным наблюдением во время терапии флутамидом.

В случае цианоза необходимо проверить больного на наличие метгемоглобинемии, которая может развиться при передозировке.

У пациентов, которые не прошли процедуру орхиэктомии, при длительном лечении препаратом необходимо периодически определять количество сперматозоидов. Поскольку при лечении флутамидом повышаются уровни тестостерона и эстрадиола в плазме крови, возможна задержка жидкости в тканях организма, поэтому препарат необходимо с осторожностью назначать пациентам с заболеваниями сердца. Кроме того, рост уровня эстрадиола может повысить риск развития тромбоэмболии.

При длительном приеме Флутафарма может наблюдаться олигоспермия. В этом случае целесообразно проведение количественного анализа спермы.

Флутафарм содержит лактозу, поэтому пациенты с редкими наследственными формами непереносимости галактозы, недостаточностью лактазы или синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции не должны применять препарат.

При комбинированной терапии Флутафармом и ЛГРГ-агонистом следует принимать во внимание возможные побочные эффекты каждого из препаратов.

Пациентов следует проинформировать о том, что флутамид и лекарственные средства, предназначенные для медицинской кастрации, необходимо применять в сочетании и нельзя прекращать их прием или изменять дозы без предварительной консультации с врачом.

Перед применением Флутафарма женщинам необходимо исключить гиперандрогению органического происхождения (опухоли яичников и коры надпочечников).

Во время лечения не следует употреблять алкоголь.

Применение в период беременности или кормления грудью.

При применении препарата женщинам особое внимание следует обращать на предотвращение беременности с помощью негормональных, в частности барьерных средств контрацепции. В случае положительного результата теста на беременность прием препарата следует немедленно прекратить. Половые отношения с целью наступления желаемой беременности можно возобновить не ранее чем через 48 часов после последнего приема Флутафарма.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами .

Обычно препарат не влияет на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами, но в редких случаях возможны утомляемость, головокружение, частичное нарушение сознания. В таких случаях необходимо воздерживаться от управления автотранспортом или другими механизмами.

Способ применения и дозы

Препарат принимать перорально.

Флутафарм назначать больным раком предстательной железы как средство монотерапии (после или без орхиэктомии) или в комбинации с агонистами ЛГРГ по 1 таблетке (250 мг) 3 раза в сутки каждые 8 часов. Суточная доза составляет 750 мг.

В случае комбинированной терапии с агонистами ЛГРГ оба препарата можно назначать одновременно или прием Флутафарма начинают за 3 суток до начала терапии агонистами ЛГРГ.

В случае применения лучевой терапии Флутафарм необходимо назначать за 8 недель до ее начала и продолжать прием препарата в течение всего курса лучевой терапии.

Женщинам с гиперандрогенными состояниями Флутафарм назначать внутрь по 1/2 таблетки (125 мг) 3 раза в сутки в течение 3 - 6 месяцев. Принимать во время или после еды. Обязательным является применение негормональных средств контрацепции, в частности, барьерных.

Д е ти .Препарат не применять для лечения детей.

Передозировка.

В экспериментах на животных флутамид приводил к гипоактивности, пилоэрекции, замедлял частоту дыхания, вызывал атаксию и/или слезотечение, анорексию, седацию, рвоту и метгемоглобинемию.

Клинические данные свидетельствуют, что прием флутамида в суточной дозе до 1500 мг в течение 36 недель не вызывает серьезных побочных эффектов. Иногда возникают гинекомастия, нагрубание молочных желез и преходящие изменения уровня печеночных трансаминаз. Одноразовая доза флутамида (до 5 г) не вызывает симптомов передозировки и не представляет угрозы для жизни.

Симптомы передозировки, которые бы угрожали жизни человека, неизвестны.

Учитывая высокую степень связывания флутамида с белками плазмы крови, он не может быть выведен с помощью диализа. Как и при лечении передозировки любого лекарственного средства, следует учитывать возможность одновременного приема нескольких препаратов пациентом. Показано проведение общих мероприятий по контролю и поддержанию жизненных параметров организма. Может понадобиться промывание желудка.

Побочные реакции.

При монотерапии наиболее частыми побочными реакциями при лечении препаратом Флутафарм является гинекомастия и/или болезненность в молочных железах, что иногда сопровождается галактореей. Указанные реакции исчезают после прекращения лечения или уменьшения дозы.

Флутамид вызывает временное повышение уровня печеночных трансаминаз вследствие гепатита.

При комбинированной терапии наиболее частыми побочными эффектами с применением флутамида и ЛГРГ агониста могут быть ощущение жара, снижение либидо, импотенция, диарея, тошнота и рвота. Указанные побочные эффекты, за исключением диареи, имеют место при монотерапии ЛГРГ агонистами со сравнительно такой же частотой.

Частота проявлений гинекомастии при комбинированной терапии флутамидом и ЛГРГ агонистом значительно ниже по сравнению с монотерапией флутамидом и существенно не отличается от частоты при приеме плацебо.

При монотерапии

Инфекции и инвазии.

Редко: опоясывающий герпес.

Со стороны кроветворной и лимфатической системы.

Редко: лимфедема.

Анемия, лейкопения, тромбоцитопения, метгемоглобинемия, экхимозы.

Нарушение питания и обмена веществ.

Часто: повышение аппетита.

Редко: анорексия.

Со стороны психики.

Часто: бессонница.

Редко: депрессия, тревожность.

Со стороны нервной системы.

Редко: головокружение, головная боль.

Сонливость.

Со стороны иммунной системы.

Редко: волчаночноподобный синдром.

Со стороны органов зрения.

Редко:нечеткость зрения.

Со стороны сердечно-сосудистой системы

Редко: приливы.

Частота неизвестна: удлинение интервала QT.

Сердечно-сосудистые расстройства.

Со стороны органов дыхания.

Редко: диспное.

Очень редко: кашель.

Со стороны желудочно-кишечного тракта.

Часто: диарея, тошнота, рвота, повышение аппетита.

Редко: неспецифические жалобы на функционирование желудочно-кишечного тракта, изжога, запор.

Нарушение функции желудочно-кишечного тракта, боли в области желудка, расстройства желудка, язвенноподобные боли, стоматит.

Cо стороны печени и желчевыводящих путей.

Часто: гепатит.

Желтуха, увеличение показателей печеночных проб.

Обычно печеночные расстройства исчезают после отмены флутамида; тяжелый токсический гепатит, некроз печени и печеночная энцефалопатия (эти побочные реакции обычно обратимы и исчезают после отмены терапии). Зафиксировано единичные летальные последствия, связанные с поражением печени в результате применения препарата.

Со стороны почек и мочевыводящих путей.

Повышение уровня мочевины и креатинина в крови (степень тяжести этого побочного эффекта обычно не требует снижения дозы или прекращения приема препарата), изменение цвета мочи на зеленый.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки.

Редко: зуд, подкожные кровоизлияния.

Очень редко: фоточувствительность.

Высыпания, алопеция, в начале терапии флутамидом возможно развитие обратимых изменений структуры волос.

Со стороны репродуктивной системы и молочных желез.

Очень часто: гинекомастия и/или боль в области молочных желез, галакторея.

Редко: снижение либидо, уменьшение спермообразования.

Изменения молочных желез, в начале монотерапии флутамидом возможно увеличение уровня тестостерона в плазме, которое имеет обратимый характер, боль в груди.

Доброкачественные и злокачественные опухоли.

Очень редко: новообразования в грудных железах у мужчин.

Общие нарушения.

Часто: повышенная утомляемость.

Редко: отеки, слабость, тревожность, жажда, боль за грудиной.

Горячка.

Исследования.

Часто:транзиторное нарушение функции печени.

При комбинированной терапии

Со стороны кроветворной и лимфатической системы.

Редко: анемия, лейкопения, тромбоцитопения.

Очень редко: гемолитическая анемия, макроцитарная анемия, метгемоглобинемия, сульфгемоглобинемия.

Нарушение метаболизма.

Редко: анорексия.

Очень редко: гипергликемия, обострение сахарного диабета.

Со стороны психики.

Редко: депрессия, тревожность.

Тревога, невроз, сонливость, бессонница, раздражительность.

Со стороны нервной системы.

Редко: онемение, спутанность сознания, нервозность.

Признаки нервно-мышечных заболеваний.

Со стороны сердечно-сосудистой системы.

Очень часто: приливы.

Редко:артериальная гипертензия.

Частота неизвестна: тромбоэмболия, удлинение интервала QT.

Отмечались случаи тромбофлебита, легочной эмболии, инфаркта миокарда.

Со стороны органов дыхания, органов грудной полости и средостения.

Очень редко: легочные симптомы (например, диспное), интерстициальное поражение легких.

Одышка.

Со стороны желудочно-кишечного тракта.

Очень часто: диарея, тошнота, рвота.

Редко: неспецифические жалобы на функционирование желудочно-кишечного тракта.

Нарушения со стороны печени и желчевыводящих путей.

Нечасто: гепатит.

Редко: нарушение функции печени, желтуха.

Очень редко: холестатическая желтуха, печеночная энцефалопатия, некроз печени, летальный исход из-за тяжелого поражения печени, связанного с применением флутамида.

Повышение уровня печеночных ферментов, билирубина, остаточного азота.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки.

Редко: высыпания.

Очень редко: фоточувствительность, эритема, язвы, эпидермальный некролиз.

Зуд, образование волдырей.

Со стороны почек и мочевыводящих путей.

Редко: симптомы со стороны мочеполовой системы.

Очень редко: изменение цвета мочи до янтарного и желто-зеленого.

Дизурия, изменение частоты мочеиспускания.

Со стороны репродуктивной системы и молочных желез.

Очень часто: снижение либидо, импотенция.

Нечасто: гинекомастия.

Со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани.

Редко: нейромышечные симптомы (в том числе мышечная слабость, парестезии, судороги).

Артралгия, миалгия.

Исследования.

Редко: повышение мочевины и увеличение концентрации креатинина в сыворотке крови.

Общие нарушения.

Редко: отек.

Ощущение жара, боль в области живота.

Срок годности.

3 года.

Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке.

Условия хранения.

В защищенном от света месте при температуре не выше 25 °С.

Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка. По 10 таблеток в блистере, по 5 блистеров в пачке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель.

ПАО «Фармак».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности .

Украина, 04080, г. Киев, ул. Фрунзе, 74.