ГЕПАЦЕФ КОМБІ

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ГЕПАЦЕФ КОМБІ

(GEPACEF COMBY)

Склад:

діючі речовини: cefoperazone, sulbactam;

1 флакон містить стерильної суміші цефоперазону натрієвої солі та сульбактаму натрієвої солі (1:1), у перерахуванні на цефоперазон – 1,0 г та сульбактам –1,0 г.

Лікарська форма Порошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини третього покоління. Код ATХ J01D D62.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Гепацеф Комбі є комбінацією сульбактаму натрію та цефоперазону натрію.

Сульбактам натрію є похідним основного пеніцилінового ядра. Він є необоротним інгібітором бета-лактамази та застосовується тільки парентерально. За хімічною структурою це сульфон натрію пеніцилінату. Містить 92мг натрію (4мЕкв) на 1грам. Сульбактам – дуже легко розчинний у воді кристалічний порошок майже білого кольору. Молекулярна маса становить 255,22.

Цефоперазон натрію – це напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик ІІІпокоління широкого спектра дії, що застосовується тільки парентерально. Містить 34мг натрію (1,5мЕкв) на 1грам. Цефоперазон – це легкорозчинний у воді кристалічний порошок білого кольору. Молекулярна маса становить 667,65.

Механізм дії.

Антибактеріальним компонентом препарату Гепацеф Комбі є цефоперазон – цефалоспорин ІІІпокоління, що діє проти чутливих мікроорганізмів у стадії активної мультиплікації шляхом пригнічення біосинтезу мукопептиду клітинної стінки. Сульбактам не має вираженої антибактеріальної активності, за винятком активності протиNeisseriaceae таAcinetobacter. Однак біохімічні дослідження на безклітинних бактеріальних системах показали, що сульбактам є необоротним інгібітором найважливіших бета-лактамаз, що продукуються мікроорганізмами, резистентними до бета-лактамних антибіотиків.

Потенціал сульбактаму щодо запобігання деструкції пеніцилінів та цефалоспоринів резистентними мікроорганізмами був підтверджений у ході досліджень цілісних мікроорганізмів з використанням резистентних штамів, під час яких сульбактам продемонстрував виражений синергізм з пеніцилінами та цефалоспоринами. Оскільки сульбактам також зв’язується з деякими пеніцилінзв’язуючими білками, часто чутливі штами стають вразливішими до дії препарату Гепацеф Комбі, ніж до дії одного цефоперазону.

Комбінація сульбактаму та цефоперазону є активною проти всіх мікроорганізмів, чутливих до цефоперазону. Крім того, спостерігається синергізм дії (зниження мінімальних концентрацій комбінації, що пригнічують мікроорганізми приблизно в 4рази порівняно з такими концентраціями для кожного компонента окремо) проти різних мікроорганізмів з найбільш вираженою дією проти таких мікроорганізмів:Haemophilus influenzae, видиBacteroides, видиStaphylococcus,Acinet o bacter calcoaceticus,Enterobacter aerogen e s, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Citrobacter diversus.

Гепацеф Комбі проявляє активністьin vitro щодо широкого спектра клінічно значущих мікроорганізмів.

Грампозитивні мікроорганізми:

-Staphylococcus aureus (штами, що продукують або не продукують пеніциліназу);

-Staphylococcus epidermidis;

-Streptococcus pneumoniae (попередня назва Diplococcus pneumoniaе);

-Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичні стрептококи групи А);

-Streptococcus agalactiae (бета-гемолітичні стрептококи групи В);

- більшість інших штамів бета-гемолітичних стрептококів;

- багато штамівStreptococcus faecalis (ентерокок).

Грамнегативні мікроорганізми:

-Escherichia coli;

- видиKlebsiella;

- видиEnterobacter;

- видиCitrobacter;

-Haemophilus influenzae;

-Proteus mirabilis;

-Proteus vulgaris;

-Morganella morganii (попередня назваProteus morganii);

-Providencia rettgeri (попередня назваProteus rettgeri);

- видиProvidencia;

- видиSerratia (включаючиS. marcescens);

- видиSalmonella таShigella;

-Pseudomonas aeruginosa та деякі інші видиPseudomonas;

-Acinetobacter calcoaceticus;

-Neisseria gonorrhoeae;

-Neisseria meningitidis;

-Bordetella pertussis;

-Yersinia enterocolitica.

Анаеробні мікроорганізми:

- грамнегативні бацили (включаючиBacteroides fragilis, інші видиBacteroides та види      Fusobacterium);

- грампозитивні та грамнегативні коки (включаючи видиPeptococcus, Peptostreptococcus          таVeillonella);

- грампозитивні бацили (включаючи видиClostridium, Eubacterium таLactobacillus).

Встановлено такий діапазон чутливості до препарату Гепацеф Комбі.

Мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) (мкг/мл, як концентрації цефоперазону):

Чутливі

≤ 16

Проміжні

17–63

Резистентні

≥ 64

Розміри диска зони чутливості (мм, тест Кірбі – Бауера):

Чутливі

≥ 21

Проміжні

16–20

Резистентні

≤ 15

Для визначення МІК можна застосовувати серійні розведення препарату Гепацеф Комбі за допомогою методу розведення в агарі або бульйоні. Рекомендовано застосування тесту чутливості диска, що містить 30мкг сульбактаму та 75мкг цефоперазону. Лабораторна відповідь «чутливий» означає, що терапія препаратом Гепацеф Комбі, імовірно, буде ефективно впливати на мікроорганізм-збудник інфекції, а відповідь «резистентний» означає, що такий ефективний вплив є малоймовірним. Відповідь «проміжний» означає, що мікроорганізм може бути чутливим до препарату Гепацеф Комбі при застосуванні останнього у вищих дозах або якщо інфекція розвинулась у тих тканинах чи рідинах організму, де досягаються високі концентрації антибіотика.

Рекомендовані ліміти контролю якості для дисків чутливості до сульбактаму/цефоперазону 30мкг/75мкг:

Контрольний штам

Розмір зони (мм)

ВидиAcinetobacter ATCC 43498

26–32

Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853

22–28

Escherichia coli ATCC 25922

27–33

Staphylоcoccus aureus ATCC 25923

23–30

Фармакокінетика

Розподіл.

Середні значення максимальних концентрацій сульбактаму та цефоперазону після внутрішньовенного введення протягом 5хвилин разової дози 2г (у співвідношенні 1:1) препарату Гепацеф Комбі (1г сульбактаму + 1г цефоперазону) у здорових добровольців становили 130 та 236,8мкг/мл відповідно. Це свідчить про більший об’єм розподілу сульбактаму (Vd=18,0–27,6л) порівняно з розподілом цефоперазону (Vd=10,2–11,3 л).

Середні значення максимальних концентрацій сульбактаму та цефоперазону після внутрішньовенного введення протягом 15хвилин разової дози 4,5г (у співвідношенні 1:2) препарату Гепацеф Комбі (1,5г сульбактаму+ 3г цефоперазону) у здорових добровольців становили 88,3мкг/мл та 416,1мкг/мл відповідно.

Максимальні концентрації сульбактаму та цефоперазону у сироватці крові після першого внутрішньом’язового введення 1,5г препарату Гепацеф Комбі (0,5г сульбактаму+ 1г цефоперазону) у здорових добровольців становила 11мкг/мл та 45,3мкг/мл і 29,9мкг/мл та 58,4мкг/мл відповідно після введення сьомої дози при застосуванні препарату кожні 12годин.

Виведення

При застосуванні препарату Гепацеф Комбі приблизно 84% дози сульбактаму та 25% дози цефоперазону виводиться нирками. Більшість дози цефоперазону, що залишилась, виводиться з жовчю. Після введення препарату Гепацеф Комбі середній період напіввиведення сульбактаму становить приблизно 1годину, а цефоперазону – 1,7години. Концентрації у плазмі крові пропорційні до введеної дози. Ці дані відповідають раніше опублікованим результатам фармакокінетичного дослідження цих компонентів при їх окремому застосуванні.

Після внутрішньом’язового введення 1,5г препарату Гепацеф Комбі (0,5г сульбактаму і 1г цефоперазону) максимальні концентрації сульбактаму і цефоперазону у плазмі крові досягалися у період часу від 15хвилин до 2годин після введення препарату. Середні значення максимальних концентрацій у плазмі крові становили 19 і 64,2мкг/мл для сульбактаму та цефоперазону відповідно.

Після багаторазового введення препарату не повідомлялося про будь-які суттєві зміни у фармакокінетиці компонентів препарату Гепацеф Комбі та не спостерігалася їх кумуляція при застосуванні через кожні 8–12годин.

Пацієнти з порушеннями функції печінки.

Див. розділ «Особливості застосування».

Пацієнти з порушеннями функції нирок.

У пацієнтів з порушенням функції нирок різного ступеня тяжкості, яким вводили Гепацеф Комбі, загальний кліренс сульбактаму в організмі значною мірою корелював з визначеним кліренсом креатиніну. У пацієнтів з нефункціонуючою ниркою період напіввиведення сульбактаму був значно довшим (у середньому 6,9 і 9,7години за даними різних досліджень). Застосування гемодіалізу значно змінює період напіввиведення, загальний кліренс організму та об’єм розподілу сульбактаму. Не спостерігалося значущих відмінностей у фармакокінетиці цефоперазону у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Пацієнти літнього віку.

Фармакокінетику препарату Гепацеф Комбі вивчали у пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок та порушенням функції печінки. Обидва компоненти препарату, сульбактам і цефоперазон, мали довший період напіввиведення, нижчий кліренс та більший об’єм розподілу порівняно з відповідними показниками у здорових добровольців. Фармакокінетичні дані для сульбактаму добре корелюють зі ступенем порушення функції нирок, тоді як дані для цефоперазону добре корелюють зі ступенем порушення функції печінки.

Діти.

Дослідження, що проводили з участю дітей, продемонстрували відсутність будь-яких істотних змін у фармакокінетиці компонентів препарату Гепацеф Комбі порівняно з даними для дорослих пацієнтів. У дітей середній період напіввиведення сульбактаму коливався від 0,91 до 1,42години, а цефоперазону – від 1,44 до 1,88години.

Сульбактам та цефоперазон добре розподіляються у різних тканинах та рідинах організму, включаючи жовч, жовчний міхур, шкіру, апендикс, фаллопієві труби, яєчники, матку та ін.

Немає доказів будь-якої фармакокінетичної взаємодії між сульбактамом і цефоперазоном при їх сумісному застосуванні у формі препарату Гепацеф Комбі.

Цефоперазон не заміщає білірубін у місцях зв’язування з протеїнами плазми крові.

Клінічні характеристики

Показання

Препарат застосовують для лікування інфекцій, спричинених чутливими штамами мікроорганізмів:

- інфекції дихальних шляхів (верхніх і нижніх відділів);

- інфекції сечовивідних шляхів (верхніх і нижніх відділів);

- перитоніт, холецистит, холангіт та інші інфекції черевної порожнини;

- септицемія;

- менінгіт;

- інфекції шкіри і м’яких тканин;

- інфекції кісток і суглобів;

- запальні захворювання органів малого тазу, ендометрит, гонорея та інші інфекції статевих органів.

Протипоказання.

Гепацеф Комбі протипоказаний пацієнтам з відомою гіперчутливістю до пеніцилінів, сульбактаму, цефоперазону або будь-якого цефалоспорину.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Комбінована терапія.Зважаючи на широкий спектр активності сульбактаму/цефоперазону, для адекватного лікування більшості інфекцій можна застосовувати Гепацеф Комбі як монотерапію. Однак за певних показань Гепацеф Комбі можна застосовувати разом з іншими антибіотиками. При одночасному застосуванні аміноглікозидів необхідно контролювати функції нирок протягом усього курсу терапії (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Несумісність»).

Алкоголь. При вживанні алкоголю під час курсу лікування та протягом 5днів після застосування цефоперазону відзначали такі реакції, як почервоніння обличчя, пітливість, головний біль, тахікардія. Аналогічні реакції спостерігалися і при застосуванні деяких інших цефалоспоринів. Пацієнтів слід попереджати про можливі побічні реакції, що виникають при вживанні алкогольних напоїв під час застосування препарату. Пацієнтам, що потребують штучного харчування (перорального або парентерального), не слід вводити розчини, що містять етанол.

Взаємодія з речовинами, що використовують при проведенні лабораторних аналізів. При застосуванні розчину Бенедикта або Фелінга може виникнути хибно-позитивна реакція на глюкозу в сечі.

Особливості застосування

Гіперчутливість. Повідомлялося про випадки розвитку тяжких, а інколи і летальних реакцій гіперчутливості (анафілактичних реакцій) у пацієнтів, які отримували терапію бета-лактамними або цефалоспориновими антибіотиками, включаючи сульбактам/цефоперазон. Розвиток таких реакцій з більшою вірогідністю спостерігається в осіб з реакціями гіперчутливості до багатьох алергенів в анамнезі.

При розвитку алергічних реакцій застосування препарату слід припинити та призначити відповідне лікування. Тяжкі анафілактичні реакції потребують негайного застосування епінефрину. За потреби слід провести оксигенотерапію, застосувати внутрішньовенно стероїдні препарати, забезпечити прохідність дихальних шляхів, включаючи інтубацію (див. розділ «Побічні реакції»).

Повідомлялося про випадки розвитку шкірних реакцій тяжкого ступеня, інколи з летальним наслідком, таких як токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона та ексфоліативний дерматит, у пацієнтів, які застосовували сульбактам/цефоперазон. У разі виникнення шкірної реакції тяжкого ступеня терапію сульбактамом/цефоперазоном слід припинити та розпочати відповідне лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування при порушеннях функції печінки. Цефоперазон значною мірою виділяється з жовчю. У пацієнтів із захворюваннями печінки та/або обструкцією жовчовивідних шляхів період напіввиведення цефоперазону із сироватки крові, як правило, подовжується, а виведення із сечею посилюється. Навіть при тяжких порушеннях функції печінки в жовчі спостерігаються терапевтичні концентрації цефоперазону і спостерігається лише подовження періоду напіввиведення у 2–4рази.

Коригування дози може бути необхідним у разі тяжкої обструкції жовчовивідних шляхів, тяжких захворювань печінки або у разі порушень функції нирок, що пов’язані з будь-яким із таких станів.

У пацієнтів із порушеннями функції печінки та супутнім порушенням функції нирок потрібно контролювати концентрацію цефоперазону у сироватці крові та у разі необхідності коригувати дозування. У таких випадках без ретельного контролю концентрацій у сироватці крові доза цефоперазону не повинна перевищувати 2г/добу.

Загальні попередження. Повідомлялося про випадки серйозних крововиливів, включаючи випадки з летальним наслідком, при застосуванні цефоперазону/сульбактаму. До групи ризику належать пацієнти з обмеженим харчуванням, мальабсорбцією та пацієнти, які тривалий час перебувають на парентеральному (внутрішньовенному) харчуванні. Слід здійснювати нагляд за такими пацієнтами стосовно ознак кровотечі, тромбоцитопенії та гіпопротромбінемії. У випадку розвитку тривалої кровотечі без виявлення інших причин цього явища, слід припинити застосування цефоперазону/сульбактаму.

Як і при застосуванні інших антибіотиків, тривале застосування препарату Гепацеф Комбі може призвести до посиленого росту нечутливої мікрофлори. Протягом лікування слід ретельно спостерігати за станом пацієнтів. Як і при застосуванні інших сильнодіючих системних засобів, при тривалому застосуванні препарату рекомендовано періодично контролювати наявність проявів порушень функцій систем органів, включаючи порушення функції нирок, печінки та кровотворної системи, особливо у недоношених новонароджених та інших немовлят.

Про виникнення діареї, пов’язаної зClostridium difficile, повідомлялося при застосуванні майже усіх антибактеріальних засобів, включаючи сульбактам натрію/цефоперазон натрію. Тяжкість проявів може бути від помірної діареї до коліту з летальним наслідком. Застосування антибактеріальних препаратів змінює нормальну флору кишечнику та призводить до підвищеного ростуC. difficile

C.difficile продукує токсини А та В, що, у свою чергу, сприяє розвитку діареї, пов’язаної зC.difficile. ШтамиC.difficile, що продукують гіпертоксини, підвищують захворюваність та летальність, оскільки такі інфекції можуть бути резистентними до антибактеріальної терапії та можуть потребувати колектомії. Необхідно розглядати можливість цього діагнозу у всіх пацієнтів із діареєю, що виникає при застосуванні антибактеріальної терапії. Необхідний ретельний аналіз анамнезу, оскільки повідомлялося про розвиток діареї, пов’язаної зC.difficile через 2місяці після завершення антибактеріальної терапії.

Діти.

Гепацеф Комбі ефективно застосовується немовлятам, проте всебічних досліджень застосування препарату недоношеним або доношеним новонародженим не проводили. Тому перед початком лікування недоношених або доношених новонароджених слід ретельно оцінити потенційну користь та ризик від застосування препарату.

У новонароджених із білірубіновою енцефалопатією цефоперазон не заміщує білірубін у місцях зв’язування з протеїнами плазми крові.

1 флакон препарату Гепацеф Комбі містить 0,063 г натрію. Слід брати до уваги цю інформацію при застосуванні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок або пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Дослідження впливу препарату на репродуктивну функцію, що проводили на щурах у дозах, що у 10разів перевищували дозу для людини, не виявили доказів погіршення фертильності, а також тератогенного впливу. Сульбактам і цефоперазон проникають крізь плацентарний бар’єр, але всебічних та добре контрольованих досліджень за участю вагітних жінок не проводили. Зважаючи на те, що результати досліджень впливу препарату на репродуктивну функцію у тварин не завжди будуть такими ж при застосуванні у людей, Гепацеф Комфі можна застосовувати у період вагітності лише при наявності чітких показань.

Період годування груддю. У грудне молоко проникає тільки невелика частина введеної дози сульбактаму та цефоперазону. Гепацеф Комбі слід з обережністю призначати жінкам, які годують груддю, незважаючи на те, що обидві складові препарату проникають у грудне молоко у незначній кількості.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Клінічний досвід застосування сульбактаму/цефоперазону дає підстави вважати, що вплив препарату на здатність пацієнта керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами малоймовірний.

Спосіб застосування та дози.

Гепацеф Комбі (комбінація сульбактаму натрію/цефоперазону натрію) випускається у флаконах і застосовується лише парентерально.

Комбінація сульбактаму натрію/цефоперазону натрію представлена у вигляді сухого порошку для відновлення у співвідношенні 1:1 у перерахунку на вільний сульбактам та цефоперазон. Флакони із порошком у співвідношенні 1:1 містять еквівалент 1000 мг + 1000 мг сульбактаму та цефоперазону відповідно.

Дорослі. Звичайна доза препарату Гепацеф Комбі для дорослих становить 2–4г на добу (тобто від 1до 2г цефоперазону на добу) внутрішньовенно або внутрішньом’язово в рівномірно розподілених дозах кожні 12годин.

Співвідношення

Сульбактам/

цефоперазон (г)

Доза

сульбактаму (г)

Доза

цефоперазону (г)

1 : 1

2–4

1–2

1–2

При тяжких або рефрактерних інфекціях добову дозу препарату Гепацеф Комбі можна підвищити до 8г (тобто доза цефоперазону – 4г) внутрішньовенно у рівномірно розподілених дозах кожні 12годин. Рекомендована максимальна добова доза сульбактаму становить 4г (8г препарату Гепацеф Комбі).

Порушення функції печінки. Див. розділ «Особливості застосування».

Порушення функції нирок. Режим дозування при застосуванні препарату Гепацеф Комбі слід коригувати для пацієнтів зі значним зниженням функції нирок (кліренс креатиніну менше 30мл/хв) з метою компенсації зниженого кліренсу сульбактаму. Пацієнтам із кліренсом креатиніну 15–30мл/хв слід призначати сульбактам у дозі, не більше 1г, яку слід вводити кожні 12годин (максимальна добова доза сульбактаму – 2г), а пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 15мл/хв слід призначати сульбактам у дозі, не більше 500мг, яку вводять кожні 12годин (максимальна добова доза сульбактаму – 1г). При тяжких інфекціях може виникнути необхідність додаткового застосування цефоперазону окремо.

Фармакокінетичний профіль сульбактаму суттєво змінюється при проведенні гемодіалізу.

Період напіввиведення цефоперазону із сироватки крові при гемодіалізі дещо зменшується. Отже, режим дозування слід встановити відповідно до періоду діалізу.

Пацієнти літнього віку. Див. розділ «Фармакокінетика».

Діти. Звичайна доза препарату Гепацеф Комбі для дітей становить від 40 до 80мг/кг маси тіла/добу (тобто 20–40мг цефоперазону/кг маси тіла/добу), рівномірно розподілена на 2–4дози.

Співвідношення

Сульбактам/

цефоперазон

(мг/кг маси тіла/добу)

Доза

сульбактаму

(мг/кг маси тіла/добу)

Доза

цефоперазону

(мг/кг маси тіла/добу)

1 : 1

40–80

20–40

20–40

При тяжких або рефрактерних інфекціях цю дозу можна підвищити до 160мг/кг маси тіла/добу (80мг цефоперазону/кг маси тіла/добу), рівномірно розділивши її на 2–4дози (див. розділ «Особливості застосування»).

Новонароджені.Новонародженим 1-го тижня життя препарат слід вводити кожні 12годин. Максимальна добова доза сульбактаму для дітей не повинна перевищувати 80мг/кг маси тіла/добу (160мг/кг маси тіла/добу препарату Гепацеф Комбі). У випадках, коли є необхідною доза цефоперазону, що перевищує 80мг/кг маси тіла/добу, додаткову дозу цефоперазону слід застосовувати окремо (див. розділ «Особливості застосування»).

Спосіб застосування.

Внутрішньовенне введення.

Для краплинної інфузії вміст кожного флакона препарату Гепацеф Комбі слід відновити у відповідній кількості 5% водного розчину декстрози, 0,9% розчину натрію хлориду для ін’єкцій або води для ін’єкцій, а потім розвести до 20мл тим самим розчином з подальшим введенням протягом 15–60хв.

Відновлення.

Загальна доза

(г)

Еквівалентна доза

сульбактам+цефоперазон (г)

Об’єм

розчинника

Максимальна кінцева

концентрація (мг/мл)

1

0,5+0,5

3,4

125+125

2

1+1

6,7

125+125

Лактатний розчин Рінгера є прийнятним розчинником для проведення внутрішньовенної інфузії, але не для первинного відновлення (див. розділ «Несумісність»).

Для внутрішньовенної ін’єкції вміст кожного флакона слід розводити, як описано вище, та вводити протягом щонайменше 3 хвилин.

Внутрішньом’язове введення.

2% розчин лідокаїну гідрохлориду є прийнятним розчинником для приготування розчину для внутрішньом’язового введення, але не для первинного розведення (див. розділ «Несумісність»).

Встановлено, що Гепацеф Комбі є сумісним з водою для ін’єкцій, 5% розчином декстрози, 0,9% розчином натрію хлориду, 5% розчином декстрози в 0,225% розчині натрію хлориду та 5% декстрозою у 0,9% розчині натрію хлориду в концентраціях від 10мг цефоперазону та 5мг сульбактаму на 1мл і до 250мг цефоперазону та 125мг сульбактаму на 1мл.

Лактатний розчин Рінгера. Для відновлення слід використовувати стерильну воду для ін’єкцій (див. розділ «Несумісність»). Необхідним є двоетапне розведення з використанням стерильної води для ін’єкцій (див. таблицю вище); потім отриманий розчин слід розвести лактатним розчином Рінгера для отримання концентрації сульбактаму 5мг/мл (до 2мл або 4мл початково розбавленого розчину слід додати 50мл або 100мл лактатного розчину Рінгера відповідно).

Лідокаїн. Для відновлення слід використовувати стерильну воду для ін’єкцій (див. розділ «Несумісність»).

Будь-який невикористаний продукт або відходи потрібно утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Діти.Препарат застосовують дітям (див. вище).

Передозування

Інформації щодо гострої токсичності цефоперазону натрію та сульбактаму натрію у людей недостатньо. Очікується, що передозування препарату може спричиняти прояви, що, головним чином, є посиленням його побічних ефектів, про які повідомлялося при застосуванні препарату. Слід брати до уваги, що високі концентрації бета-лактамних антибіотиків у спинномозковій рідині можуть спричиняти неврологічні реакції, у тому числі судоми. Оскільки цефоперазон та сульбактам виділяються із циркуляції шляхом гемодіалізу, ця процедура може посилювати виведення препарату з організму у разі передозування у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Побічні реакції.

Сульбактам/цефоперазон загалом добре переноситься. Більшість побічних реакцій є легкого або помірного ступеня тяжкості та мають сприятливий перебіг при тривалому лікуванні.

Нижченаведені побічні реакції спостерігалися під час прийому cульбактаму/цефоперазону. Частота побічних реакцій зазначена згідно з класифікацією Ради міжнародних науково-медичних організацій (CIOMS III): дуже часто ≥1/10 (≥10%), часто ≥1/100 – <1/10 (≥1% – <10%), нечасто ≥1/1000 – <1/100 (≥0,1% – <1%), частота невідома (неможливо оцінити за наявною інформацією).

З боку системи крові та лімфатичної системи:

Дуже часто: нейтропенія, лейкопенія, пряма позитивна проба Кумбса, зниження рівня гемоглобіну, зниження рівня гематокриту, тромбоцитопенія.

Часто: коагулопатія, еозинофілія.

Частота невідома: гіпопротромбінемія.

З боку імунної системи:

Частота невідома: анафілактичний шок, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція (включаючи шок), гіперчутливість.

З боку нервової системи:

Нечасто:головний біль.

З боку судинної системи:

Частота невідома: крововилив (включаючи летальний наслідок), васкуліт, артеріальна гіпотензія.

З боку шлунково-кишкового тракту:

Часто: діарея, нудота, блювання.

Частота невідома: псевдомембранозний коліт.

З боку гепатобіліарної системи:

Дуже часто: підвищення рівня аланінамінотрансферази, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, підвищення рівня лужної фосфатази крові.

Часто: підвищення рівня білірубіну в крові..

Частота невідома: жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

Неасто: свербіж, кропив’янка.

Частота невідома: токсичний епідермальний некроліз, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, макулопапульозні висипання.

З боку нирок та сечовидільної системи:

Частота невідома: гематурія.

Загальний стан та порушення, пов’язані зі способом введення препарату:

Нечасто: флебіт у місці введення, біль у місці ін’єкції, пірексія, озноб.

Термін придатності 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °С в недоступному для дітей місці.

Несумісність

Аміноглікозиди.Розчини препарату Гепацеф Комбі та аміноглікозидів не слід безпосередньо змішувати, оскільки між ними існує фізична несумісність. Якщо є необхідність у комбінованій терапії препаратом Гепацеф Комбі та аміноглікозидами, слід застосовувати їх послідовну роздільну краплинну інфузію, використовуючи окрему вторинну систему для внутрішньовенних інфузій, при цьому первинна система для внутрішньовенних інфузій повинна бути ретельно промита схваленим розчином у перерві між інфузіями зазначених препаратів. Також доцільно, щоб протягом доби інтервали між введеннями препарату та аміноглікозидів були по можливості максимальними.

Лактатний розчин Рінгера. Первинне розведення лактатним розчином Рінгера не рекомендоване, оскільки встановлено, що ці речовини є несумісними. Однак застосування двоетапного процесу розведення, при якому первинним розчинником є вода для ін’єкцій, дає можливість уникнути несумісності при подальшому розведенні лактатним розчином Рінгера (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Лідокаїн.Первинне розведення 2% розчином лідокаїну не рекомендовано, оскільки ці речовини є несумісними. Однак застосування двоетапного процесу розведення, при якому первинним розчинником є вода для ін’єкцій, дає можливість уникнути несумісності при подальшому розведенні 2% розчином лідокаїну хлориду (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Упаковка.

По 2,0 г порошку у флаконах, 1 або10 флаконів у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.ПАТ «Київмедпрепарат».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. 

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.


ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ГЕПАЦЕФ КОМБИ

(GEPACEF COMBY)

Состав:

действующие вещества: cefoperazone, sulbactam;

1 флакон содержит стерильной смеси цефоперазона натриевой соли и сульбактама натриевой соли (1:1), в пересчете на цефоперазон – 1,0 г и сульбактам –1,0 г.

Лекарственная форма. Порошок для раствора для инъекций.

Основные физико-химические свойства: порошок белого или почти белого цвета.

Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные средства для системного применения. Бета-лактамные антибиотики. Цефалоспорины третьего поколения.

Код ATХ J01D D62.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика .

Гепацеф Комби является комбинацией сульбактама натрия и цефоперазона натрия.

Сульбактам натрия является производным основного пенициллинового ядра. Он является необратимым ингибитором бета-лактамазы и применяется только парентерально. По химической структуре это сульфон натрия пеницилинату. Содержит 92 мг натрия (4 мЕкв) на 1 грамм. Сульбактам - очень легко растворим в воде кристаллический порошок белого цвета. Молекулярная масса составляет 255,22.

Цефоперазон натрия - это полусинтетический цефалоспориновий антибиотик III поколения широкого спектра действия, применяется только парентерально. Содержит 34мг натрия (1,5 мЕкв) на 1 грамм. Цефоперазон - это легко растворим в воде кристаллический порошок белого цвета. Молекулярная масса составляет 667,65.

Механизм действия.

Антибактериальным компонентом препарата Гепацеф Комби является цефоперазон - цефалоспорин III поколения, действуюет против чувствительных микроорганизмов в стадии активной мультипликации путем угнетения биосинтеза мукопептида клеточной стенки. Сульбактам не имеет выраженной антибактериальной активности, за исключением активности противNeisseriaceae иAcinetobacter. Однако биохимические исследования на бесклеточных бактериальных системах показали, что сульбактам является необратимым ингибитором важнейших бета-лактамаз, продуцируемых микроорганизмами, резистентными к бета-лактамным антибиотикам.

Потенциал сульбактама по предотвращению деструкции пенициллинов и цефалоспоринов резистентными микроорганизмами был подтвержден в ходе исследований целостных микроорганизмов с использованием резистентных штаммов, при которых сульбактам продемонстрировал выраженный синергизм с пенициллинами и цефалоспоринами. Поскольку сульбактам также связывается с некоторыми пенициллинсвязывающими белками, часто чувствительные штаммы становятся более уязвимыми к действию препарата Гепацеф Комби, чем к действию одного цефоперазона.

Комбинация сульбактама и цефоперазона активна против всех микроорганизмов, чувствительных к цефоперазону. Кроме того, наблюдается синергизм действия (снижение минимальных концентраций комбинации, подавляют микроорганизмы примерно в 4 раза по сравнению с такими концентрациями для каждого компонента отдельно) против различных микроорганизмов из самых выраженным действием против таких микроорганизмов:Haemophilus influenzae, видыBacteroides, видыStaphylococcus,Acinetobacter calcoaceticus,Enterobacter aerogenes,Escherichia coli,Proteus mirabilis,Klebsiella pneumoniae,Morganella morganii,Citrobacter freundii,Enterobacter cloacae,Citrobacter diversus

Гепацеф Комби проявляет активность in vitro в отношении широкого спектра клинически значимых микроорганизмов.

Грамположительные микроорганизмы:

-Staphylococcus aureus (штаммы, продуцирующие или не продуцирующие пенициллиназу)

-Staphylococcus epidermidis;

-Streptococcus pneumoniae (прежнее названиеDiplococcus pneumoniaе)

-Streptococcus pyogenes (бета-гемолитические стрептококки группы А);

-Streptococcus agalactiae (бета-гемолитические стрептококки группы В);

- большинство других штаммов бета-гемолитических стрептококков;

- много штаммовStreptococcus faecalis (энтерококк).

Грамотрицательные микроорганизмы:

-Escherichia coli;

- виды Klebsiella;

- виды Enterobacter;

- виды Citrobacter;

-Haemophilus influenzae;

-Proteus mirabilis;

-Proteus vulgaris;

-Morganella morganii(прежнее названиеProteus morganii);

-Providencia rettgeri (прежнее названиеProteus rettgeri);

- виды Providencia;

- виды Serratia(включая S. marcescens);

- виды Salmonellaта Shigella;

-Pseudomonas aeruginosaи некоторые другие виды Pseudomonas;

-Acinetobacter calcoaceticus;

-Neisseria gonorrhoeae;

-Neisseria meningitidis;

-Bordetella pertussis;

-Yersinia enterocolitica.

Анаэробные микроорганизмы:

- грамотрицательные бациллы (включаяBacteroides fragilis, другие видыBacteroides и видыFusobacterium);

- грамположительные и грамотрицательные кокки (включая видыPeptococcus,Peptostreptococcus иVeillonella);

- грамположительные бациллы (включая видыClostridium,Eubacterium иLactobacillus).

Установлен такой диапазон чувствительности к препарату Гепацеф Комби.

Минимальные ингибирующие концентрации (МИК) (мкг/мл, как концентрации цефоперазона):

Чуствительные

≤ 16

Промежуточные

17–63

Резистентные

≥ 64

Размеры диска зоны чувствительности (мм, тест Кирби - Бауэра):

Чуствительные

≥ 21

Промежуточные

16–20

Резистентные

≤ 15

Для определения МИК можно применять серийные разведения препарата Гепацеф Комби с помощью метода разведения в агаре или бульоне. Рекомендовано применение теста чувствительности диска, содержащего 30 мкг сульбактама и 75 мкг цефоперазона. Лабораторный ответ «чувствительный» означает, что терапия препаратом Гепацеф Комби, вероятно, будет эффективно влиять на микроорганизм-возбудитель инфекции, а ответ «резистентный» означает, что такой эффективное воздействие маловероятно. Ответ «промежуточный» означает, что микроорганизм может быть чувствительным к препарату Гепацеф Комби при применении последнего в более высоких дозах или если инфекция развилась в тех тканях или жидкостях организма, где достигаются высокие концентрации антибиотика.

Рекомендуемые лимиты контроля качества для дисков чувствительности к сульбактама / цефоперазона 30 мкг / 75 мкг:

Контрольный штамп

Размер зоны (мм)

ВидыAcinetobacter ATCC 43498

26–32

Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853

22–28

Escherichia coli ATCC 25922

27–33

Staphylоcoccus aureus ATCC 25923

23–30

Фармакокинетика

Распределение

Средние значения максимальных концентраций сульбактама и цефоперазона после введения в течение 5 минут разовой дозы 2 г (в соотношении 1: 1) препарата Гепацеф Комби (1 г сульбактама + 1 г цефоперазона) у здоровых добровольцев составляли 130 и 236,8 мкг/мл соответственно. Это свидетельствует о большем объеме распределения сульбактама (Vd = 18,0-27,6 л) по сравнению с распределением цефоперазона (Vd = 10,2-11,3 л).

Средние значения максимальных концентраций сульбактама и цефоперазона после введения в течение 15 минут разовой дозы 4,5 г (в соотношении 1: 2) препарата Гепацеф Комби (1,5 г сульбактама + 3 г цефоперазона) у здоровых добровольцев составляли 88,3 мкг / мл и 416,1 мкг / мл соответственно.

Максимальные концентрации сульбактама и цефоперазона в сыворотке крови после первого введения 1,5 г препарата Гепацеф Комби (0,5 г сульбактама + 1 г цефоперазона) у здоровых добровольцев составляла 11 мкг / мл и 45,3 мкг / мл и 29 9 мкг / мл и 58,4 мкг / мл соответственно после введения седьмой дозы при применении препарата каждые 12 часов.

Выведение.

При применении препарата Гепацеф Комби примерно 84 % дозы сульбактама и 25 % дозы цефоперазона выводится почками. Большинство дозы цефоперазона, что осталась, выводится с желчью. После введения препарата Гепацеф Комби период полувыведения сульбактама составляет примерно 1 час, цефоперазона - 1,7 часа. Концентрации в плазме крови пропорциональны введенной дозы. Эти данные соответствуют ранее опубликованным результатам фармакокинетического исследования этих компонентов при их отдельном применении.

После введения 1,5 г препарата Гепацеф Комби (0,5 г сульбактама и 1 г цефоперазона) максимальные концентрации сульбактама и цефоперазона в плазме крови достигались в период времени от 15 минут до 2 часов после введения препарата. Средние значения максимальных концентраций в плазме крови составляли 19 и 64,2 мкг/мл для сульбактама и цефоперазона соответственно.

После многократного введения препарата не сообщалось о каких-либо существенных изменениях фармакокинетики компонентов препарата Гепацеф Комби и не наблюдалась их кумуляции при применении через каждые 8-12 часов.

Пациенты с нарушениями функции печени.

См. раздел «Особенности применения».

Пациенты с нарушениями функции почек.

У пациентов с нарушением функции почек различной степени тяжести, которым вводили Гепацеф Комби, общий клиренс сульбактама в организме в значительной степени коррелирует с клиренсом креатинина. У пациентов с нефункционирующих почкой период полувыведения сульбактама был значительно длиннее (в среднем 6,9 и 9,7 часа по данным разных исследований). Применение гемодиализа значительно изменяет период полувыведения, общий клиренс организма и объем распределения сульбактама. Не наблюдалось значимых различий в фармакокинетике цефоперазона у пациентов с почечной недостаточностью.

Пациенты пожилого возраста.

Фармакокинетику препарата Гепацеф Комби изучали у пациентов пожилого возраста с нарушением функции почек и нарушением функции печени. Оба компонента препарата, сульбактам и цефоперазон, имели более длительный период полувыведения, ниже клиренс и больший объем распределения по сравнению с соответствующими показателями у здоровых добровольцев. Фармакокинетические данные для сульбактама хорошо коррелируют со степенью нарушения функции почек, тогда как данные для цефоперазона хорошо коррелируют со степенью нарушения функции печени.

Дети.

Исследования, которые проводили с участием детей, продемонстрировали отсутствие каких-либо существенных изменений фармакокинетики компонентов препарата Гепацеф Комби по сравнению с данными для взрослых пациентов. У детей период полувыведения сульбактама колебался от 0,91 до 1,42 часа, цефоперазона - от 1,44 до 1,88 часа.

Сульбактам и цефоперазон хорошо распределяются в различных тканях и жидкостях организма, включая желчь, желчный пузырь, кожу, аппендикс, фаллопиевы трубы, яичники, матку и др.

Нет доказательств любого фармакокинетического взаимодействия между сульбактамом и цефоперазоном при их совместном применении в форме препарата Гепацеф Комби.

Цефоперазон нк замещает билирубин в местах связывания с белками плазмы крови.

Клинические характеристики.

Показания.

Препарат применяют для лечения инфекций, вызванных чувствительными к препарату микроорганизмами:

- инфекции дыхательных путей (верхних и нижних отделов);

- инфекции мочевыводящих путей (верхних и нижних отделов);

- перитонит, холецистит, холангит и другие инфекции брюшной полости;

- септицемия;

- менингит;

- инфекции кожи и мягких тканей;

- инфекции костей и суставов;

- воспалительные заболевания органов малого таза, эндометриты, гонорея и другие инфекции половых органов.

Противопоказания.

Гепацеф Комби противопоказан пациентам с известной гиперчувствительностью к пенициллинам, сульбактама, цефоперазона или любого цефалоспорина.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Комбинированная терапия. Учитывая широкий спектр активности сульбактама / цефоперазона, для адекватного лечения большинства инфекций можно применять Гепацеф Комби в качестве монотерапии. Однако при определенных показаний Гепацеф Комби можно применять вместе с другими антибиотиками. При одновременном применении аминогликозидов необходимо контролировать функции почек на протяжении всего курса терапии (см. разделы «Способ применения и дозы» и «Несовместимость»).

Алкоголь. При употреблении алкоголя во время курса лечения и в течение 5 дней после лечения цефоперазоном отмечались такие реакции как покраснение лица, потливость, головная боль, тахикардия. Аналогичные реакции наблюдались и при применении других цефалоспоринов. Пациентов следует предупреждать о возможных побочных реакциях, возникающих при употреблении алкогольных напитков во время применения препарата. Пациентам, нуждающимся искусственного питания (перорального или парентерального), не следует вводить растворы, содержащие этанол.

Взаимодействие с веществами, используемыми при лабораторных анализах. При применении раствора Бенедикта или Фелинга может возникнуть ложно-положительная реакция на глюкозу в моче.

Особенности применения.

Гиперчувствительность. Сообщалось о случаях развития тяжелых, а иногда и летальных реакций гиперчувствительности (анафилактических реакций) у пациентов, получавших терапию бета-лактамными или цефалоспориновыми антибиотиками, включая сульбактам / цефоперазон. Развитие таких реакций с большей вероятностью наблюдается у лиц с реакциями гиперчувствительности ко многим аллергенам в анамнезе.

При развитии аллергических реакций применение препарата следует прекратить и назначить соответствующее лечение. Тяжелые анафилактические реакции требуют немедленного применения эпинефрина. При необходимости следует провести оксигенотерапию, применить внутривенно стероидные препараты, обеспечить проходимость дыхательных путей, включая интубацию (см. раздел «Побочные реакции»).

Сообщалось о случаях развития кожных реакций тяжелой степени, иногда с летальным исходом, таких как токсический эпидермальный некролиз, синдром Стивенса-Джонсона и эксфолиативный дерматит, у пациентов, получавших сульбактам / цефоперазон. В случае возникновения кожной реакции тяжелой степени терапию сульбактамом / цефоперазоном следует прекратить и начать соответствующее лечение (см. раздел «Побочные реакции»).

Применение при нарушениях функции печени. Цефоперазон в значительной степени выделяется с желчью. У пациентов с заболеваниями печени и / или обструкцией желчевыводящих путей период полувыведения цефоперазона из сыворотки крови, как правило, увеличивается, а выведение с мочой усиливается. Даже при тяжелых нарушениях функции печени в желчи наблюдаются терапевтические концентрации цефоперазона и наблюдается только удлинение периода полувыведения в 2-4 раза.

Корректировка дозы может потребоваться в случае тяжелой обструкции желчевыводящих путей, тяжелых заболеваний печени или в случае нарушений функции почек, связанные с любым из таких состояний.

У пациентов с нарушениями функции печени и сопутствующим нарушением функции почек следует контролировать концентрацию цефоперазона в сыворотке крови и в случае необходимости корректировать дозу. В таких случаях без тщательного контроля концентрации в сыворотке крови доза цефоперазона не должна превышать 2 г / сут.

Общие предупреждения. Сообщалось о случаях серьезных кровоизлияний, включая случаи с летальным исходом, при применении цефоперазона / сульбактама. К группе риска относятся пациенты с ограниченным питанием, мальабсорбцией и пациенты, длительно находящихся на парентеральном (внутривенному) питании. Следует осуществлять надзор за такими пациентами относительно признаков кровотечения, тромбоцитопении и гипопротромбинемии. В случае развития длительного кровотечения без выявления других причин этого явления, следует прекратить применение цефоперазона / сульбактама.

Как и при применении других антибиотиков, длительное применение препарата Гепацеф Комби может привести к усиленному росту нечувствительной микрофлоры. Во время лечения следует тщательно наблюдать за состоянием пациентов. Как и при применении других сильнодействующих системных средств, при длительном применении препарата рекомендуется периодически контролировать наличие проявлений нарушений функций систем органов, включая нарушение функции почек, печени и кроветворной системы, особенно у недоношенных новорожденных и других младенцев.

О возникновении диареи, связанной сClostridium difficile, сообщалось при применении почти всех антибактериальных средств, включая сульбактам натрия / цефоперазон натрия. Тяжесть проявлений может быть от умеренной диареи до колита с летальным исходом. Применение антибактериальных препаратов изменяет нормальную флору кишечника и приводит к повышенному ростуC. difficile

C. difficile производит токсины А и В, что, в свою очередь, способствует развитию диареи, связанной сC. difficile. Штаммы C. difficile, продуцирующие гипертоксины, повышают заболеваемость и летальность, поскольку такие инфекции могут быть резистентными к антибактериальной терапии и могут потребовать колэктомии. Необходимо рассматривать возможность этого диагноза у всех пациентов с диареей, возникающей при применении антибактериальной терапии. Необходим тщательный анализ анамнеза, поскольку сообщалось о развитии диареи, связанной сC. difficile через 2 месяца после завершения антибактериальной терапии.

Дети.

Гепацеф Комби эффективно применяется младенцам, однако всесторонних исследований применения препарата недоношенным или доношенным новорожденным не проводили. Поэтому перед началом лечения недоношенных или доношенных новорожденных следует тщательно оценить потенциальную пользу и риск от применения препарата.

У новорожденных с билирубиновой энцефалопатии цефоперазон не замещает билирубин в местах связывания с белками плазмы крови.

1 флакон препарата Гепацеф Комби содержит 0,063 г натрия. Следует принимать во внимание эту информацию при применении препарата пациентам с нарушением функции почек или пациентам, которые придерживаются диеты с контролируемым содержанием натрия.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Беременность. Исследование влияния препарата на репродуктивную функцию, проводили на крысах в дозах, в 10 раз превышали дозу для человека, не выявили доказательств ухудшения фертильности, а также тератогенного воздействия. Сульбактам и цефоперазон проникают через плацентарный барьер, но всесторонних и хорошо контролируемых исследований с участием беременных женщин не проводили. Несмотря на то, что результаты исследований влияния препарата на репродуктивную функцию у животных не всегда будут такими же при применении у людей, Гепацеф Комфи можно применять в период беременности только при наличии четких показаний.

Период кормления грудью. В грудное молоко проникает только небольшая часть введенной дозы сульбактама и цефоперазона. Гепацеф Комби следует с осторожностью назначать женщинам, кормящим грудью, несмотря на то, что составляющие препарата проникают в грудное молоко в незначительном количестве.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.

Клинический опыт применения сульбактама / цефоперазона дает основания считать, что влияние на способность пациента управлять автотранспортом или другими механизмами маловероятно.

Способ применения и дозы.

Гепацеф Комби (комбинация сульбактама натрия / цефоперазона натрия) выпускается во флаконах и применяется только парентерально.

Комбинация сульбактама натрия / цефоперазона натрия представлена в виде сухого порошка для восстановления в соотношении 1: 1 в пересчете на свободный сульбактам и цефоперазон. Флаконы с порошком в соотношении 1:1 содержат эквивалент 1000 мг + 1000 мг сульбактама и цефоперазона соответственно.

Взрослые. Обычная доза Гепацеф Комби для взрослых составляет 2-4 г в сутки (то есть от 1 до 2 г цефоперазона в сутки) внутривенно или внутримышечно в равномерно распределенных дозах каждые 12 часов.

Соотношения

Сульбактам/

цефоперазон (г)

Доза

сульбактама (г)

Доза

цефоперазона (г)

1 : 1

2–4

1–2

1–2

При тяжелых или рефрактерных инфекциях суточную дозу Гепацеф Комби можно повысить до 8 г (то есть доза цефоперазона - 4 г) внутривенно в равномерно распределенных дозах каждые 12 часов. Рекомендуемая максимальная суточная доза сульбактама составляет 4 г (8 г препарата Гепацеф Комби).

Нарушение функции печени. См. раздел «Особенности применения».

Нарушение функции почек. Режим дозирования при применении препарата Гепацеф Комби следует корректировать для пациентов со значительным снижением функции почек (клиренс креатинина менее 30 мл / мин) с целью компенсации сниженного клиренса сульбактама.

Пациентам с клиренсом креатинина 15-30 мл / мин сульбактам назначают в дозе не более 1 г, которую следует вводить каждые 12 часов (максимальная суточная доза сульбактама - 2 г), а пациентам с клиренсом креатинина менее 15 мл / мин сульбактам назначают в дозе, не более 500 мг, которую вводят каждые 12 часов (максимальная суточная доза сульбактама - 1 г). При тяжелых инфекциях может возникнуть необходимость дополнительного применения цефоперазона отдельно.

Фармакокинетический профиль сульбактама существенно изменяется при проведении гемодиализа.

Период полувыведения цефоперазона из сыворотки крови при гемодиализе несколько уменьшается. Итак, режим дозирования следует установить в соответствии с периодом диализа.

Пациенты пожилого возраста. См. раздел «Фармакокинетика».

Дети. Обычная доза Гепацеф Комби для детей составляет от 40 до 80 мг / кг / сутки (то есть 20-40 мг цефоперазона / кг / сутки), равномерно распределенная на 2-4 дозы.

Соотношения

Сульбактам/

цефоперазон

(мг/кг массы тела/сутки)

Доза

сульбактама

(мг/кг масы тела/сутки)

Доза

цефоперазона

(мг/кг массы тела/сутки)

1 : 1

40–80

20–40

20–40

При тяжелых или рефрактерных инфекциях эту дозу можно повысить до 160 мг / кг / сутки (80 мг цефоперазона / кг / сутки), равномерно разделив ее на 2-4 дозы (см. раздел «Особенности применения»).

Новорожденные. Новорожденным 1-й недели жизни препарат следует вводить каждые 12 часов. Максимальная суточная доза сульбактама у детей не должна превышать 80 мг / кг / сутки (160 мг / кг / сутки препарата Гепацеф Комби). В случаях, когда необходима доза цефоперазона, что превышает 80 мг / кг / сутки, дополнительную дозу цефоперазона следует применять отдельно (см. раздел «Особенности применения»).

Способ применения.

Внутривенное введение.

Для капельной инфузии содержимое каждого флакона препарата Гепацеф Комби следует восстановить в соответствующем количестве 5 % водного раствора глюкозы, 0,9 % раствора натрия хлорида для инъекций или воды для инъекций, а затем развести в 20 мл тем же раствором с последующим введением в течение 15-60 мин.

Востановление.

Общая доза

(г)

Эквивалентная доза

сульбактам+цефоперазон (г)

Объем

растворителя

Максимальная конечная

концентрация (мг/мл)

1

0,5+0,5

3,4

125+125

2

1+1

6,7

125+125

Лактатный раствор Рингера является приемлемым растворителем для проведения инфузии, но не для первичного восстановления (см. раздел «Несовместимость»).

Для инъекции содержимое каждого флакона следует разводить, как описано выше, и вводить в течение не менее 3 минут.

Внутримышечное введение

2 % раствор лидокаина гидрохлорида является приемлемым растворителем для приготовления раствора для внутримышечного введения, но не для первичного разведения (см. раздел «Несовместимость»).

Установлено, что Гепацеф Комби совместим с водой для инъекций, 5 % раствором глюкозы, 0,9 % раствором натрия хлорида, 5 % раствором глюкозы в 0,225 % растворе натрия хлорида и 5% декстрозы в 0,9% растворе натрия хлорида в концентрациях от 10 мг цефоперазона и 5 мг сульбактама на 1 мл и до 250 мг цефоперазона и 125 мг сульбактама на 1 мл.

Лактатный раствор Рингера. Для восстановления следует использовать стерильную воду для инъекций (см. раздел «Несовместимость»). Необходимо двухэтапное разведения с использованием стерильной воды для инъекций (см. таблицу выше) затем полученный раствор следует развести лактатным раствором Рингера для получения концентрации сульбактама 5 мг / мл (до 2 мл или 4 мл изначально разбавленного раствора следует добавить 50 мл или 100 мл лактатного раствора Рингера соответственно).

Лидокаин. Для восстановления следует использовать стерильную воду для инъекций (см. раздел «Несовместимость»).

Любой неиспользованный продукт или отходы утилизировать в соответствии с местными требованиями.

Дети. Препарат применяют детям (см. выше).

Передозировка.

Информации об острой токсичности цефоперазона натрия и сульбактама натрия у людей недостаточно. Ожидается, что передозировка препарата может вызвать проявления, которые, главным образом является усилением его побочных эффектов, о которых сообщалось при применении препарата. Следует принимать во внимание, что высокие концентрации бета-лактамных антибиотиков в спинномозговой жидкости могут вызывать неврологические реакции, в том числе судороги. Поскольку цефоперазон и сульбактам выделяются из циркуляции путем гемодиализа, эта процедура может усиливать выведение препарата из организма в случае передозировки у пациентов с нарушением функции почек.

Побочные реакции.

Сульбактам / цефоперазон в целом хорошо переносится. Большинство побочных реакций легкой или умеренной степени тяжести и имеют благоприятное течение при длительном лечении.

Следующие побочные реакции наблюдались при приеме cульбактама / цефоперазона. Частота побочных реакций указана согласно классификации Совета международных научно-медицинских организаций (CIOMS III): очень часто ≥ 1/10 (≥ 10%), часто ≥ 1/100 - <1/10 (≥ 1% - <10%), нечасто ≥ 1/1000 - <1/100 (≥ 0,1% - <1%), частота неизвестна (невозможно оценить по имеющейся информации).

Со стороны системы крови и лимфатической системы:

Очень часто: нейтропения, лейкопения, прямая положительная проба Кумбса, снижение уровня гемоглобина, снижение уровня гематокрита, тромбоцитопения.

Часто: коагулопатия, эозинофилия.

Частота неизвестна: гипопротромбинемия.

Со стороны иммунной системы:

Частота неизвестна: анафилактический шок, анафилактические реакции, анафилактоидные реакции (включая шок), гиперчувствительность.

Со стороны нервной системы:

Нечасто: головная боль.

Со стороны сосудистой системы:

Частота неизвестна: кровоизлияние (включая летальный исход), васкулит, артериальная гипотензия.

Со стороны желудочно-кишечного тракта:

Часто: диарея, тошнота, рвота.

Частота неизвестна: псевдомембранозный колит.

Со стороны гепатобилиардной системы:

Очень часто: повышение уровня аланинаминотрансферазы, повышение уровня аспартатаминотрансферазы, повышение уровня щелочной фосфатазы крови.

Часто: повышение уровня билирубина в крови.

Частота неизвестна: желтуха.

Со стороны кожи и подкожных тканей:

Нечасто: зуд, крапивница.

Частота неизвестна: токсический эпидермальный некролиз, эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона, макулопапулезная сыпь.

Со стороны почек и мочевыделительной системы:

Частота неизвестна: гематурия.

Общее состояние и нарушения, связанные со способом введения препарата:

Нечасто: флебит в месте введения, боль в месте инъекции, пирексия, озноб.

Срок годности.2 года.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке, при температуре не выше 25 ° С в недоступном для детей месте.

Несовместимость.

Аминогликозиды. Растворы препарата Гепацеф Комби и аминогликозидов не следует непосредственно смешивать, поскольку между ними существует физическая несовместимость. Если есть необходимость в комбинированной терапии препаратом Гепацеф Комби и аминогликозидами, следует применять их последовательную раздельную капельную инфузию, используя отдельную вторичную систему для внутривенных инфузий, при этом первичная система для внутривенных инфузий должна быть тщательно промыта одобренным раствором в перерыве между инфузиями указанных препаратов. Также целесообразно, чтобы в течение суток интервалы между приемами препарата и аминогликозидов были по возможности максимальными.

Лактатный раствор Рингера.Первичное разведение лактатным раствором Рингера не рекомендуется, так как установлено, что эти вещества являются несовместимыми. Однако применение двухэтапного процесса разведения, при котором первичным растворителем является вода для инъекций, позволяет избежать несовместимости при дальнейшем разведении лактатным раствором Рингера (см. раздел «Способ применения и дозы»).

Лидокаин. Первичное разведение 2 % раствором лидокаина не рекомендуется, поскольку эти вещества являются несовместимыми. Однако применение двухэтапного процесса разведения, при котором первичным растворителем является вода для инъекций, позволяет избежать несовместимости при дальнейшем разведении 2 % раствором лидокаина хлорида (см. раздел «Способ применения и дозы»).

Упаковка.

По 2,0 г порошка во флаконах, 1 или 10 флаконов в пачке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель. ПАО «Киевмедпрепарат».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности. Украина, 01032, г. Киев, ул. Саксаганского, 139.