ТЕРИЗИДОН

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ТЕРИЗИДОН

( TERIZIDONE )

Склад :

діюча речовина: теризидон;

1 капсула містить теризидону 250 мг;

допоміжні речовини:целюлоза мікрокристалічна, динатрію едетат, гіпромелоза, магнію стеарат;

склад капсули:желатин, титану діоксид (Е 171), хіноліновий жовтий (Е 104), жовтий захід FCF (Е 110), понсо 4R (Е 124), патентований синій V (Е 131).

Лікарська формаКапсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули зеленого кольору циліндричної форми. Капсули заповнені мікрогранулами від білого до жовтувато-білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Протитуберкульозні засоби. Інші протитуберкульозні препарати. Теризидон.

Код АТС  J04А К03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Теризидон повністю блокує фермент, який перетворює аланін в аланіл-аланіндипептид - основний компонент мікробної стінки мікобактерій. Не існує перехресної резистентності з іншими протитуберкульозними препаратами. Теризидон має виражені і широкі протимікробні властивості і значно впливає не тільки на штами, що спричиняють туберкульоз або інфекції сечового тракту, але також на штами, резистентні до інших відомих антибіотиків. МІК (мінімальна інгібуюча концентрація) теризидону до чутливих штамів становить 4-130 мг/мл.

Чутливі до теризидону штамиMycobacterium tuberculosis,Bacillus subtilis,Candida albicans,Escherichia coli,Klebsiella pneumonie,Staphylococcus epidermis,Pasteurella multocida,Pseudomonas aeruginosa,Shigella, Salmonella enteritidis,Staphylococcus aureus, різні штамиStreptococcus,включаючиS. рyogenes і рикетсії, що спричиняють тиф, паратиф, ендемічний висипний тиф.

Фармакокінетика

Найзначнішими властивостями теризидону є здатність забезпечувати високі плазмові та уринарні концентрації після застосування препарату внутрішньо, що робить препарат особливо зручним для лікування інфекцій сечовивідного тракту, включаючи хронічні форми.

Абсорбція.

Після застосування внутрішньо теризидон швидко і повністю (70-90 %) абсорбується при прийомі натще з досягненням піку плазмової концентрації протягом 2-4 годин.

Розподіл.

Широко розповсюджується по тканинах і рідинах організму, таких як легені, жовч, цереброспінальна рідина, асцитична рідина, плевральна рідина, синовіальна рідина, лімфа, сперма. Спостерігається дуже добра проникність у цереброспінальну рідину (80-100 % плазмової концентрації) з найвищим рівнем при запаленні менінгеальних оболонок.

Метаболізм і екскреція.

Екскреція через сечові шляхи відбувається повільно і поетапно, таким чином, навіть через 24 години після застосування внутрішньо плазмовий рівень зберігається на середині пікової плазмової концентрації. Тривала екскреція сечовивідними шляхами призводить до підтримки ефективних сечових концентрацій протягом 12 годин; 60-70 % екскретується в незміненому вигляді з сечею шляхом гломерулярної фільтрації; невелика кількість екскретується з калом; невелика кількість метаболізується.

Теризидон має низький ступінь ниркової недостатності і легко переноситься більшістю пацієнтів, таким чином, препарат придатний для тривалого застосування, необхідного при лікуванні туберкульозу.

Клінічні характеристики

Показання

Легеневий і позалегеневий туберкульоз, включаючи туберкульоз нирок і сечостатевої системи (при резистентності мікобактерій туберкульозу до основних протитуберкульозних засобів і неефективності іншої протитуберкульозної терапії).

Протипоказання

Підвищена чутливість до теризидону або до інших компонентів препарату.

Тяжка ниркова недостатність, епілепсія, психози, алкоголізм.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне застосування етіонаміду потенціює нейротоксичні ефекти теризидону. Алкоголь та теризидон несумісні, особливо при прийомі великих доз препарату (алкоголь підвищує ризик виникнення епілептичних нападів).

Вітамін В6 зменшує токсичний вплив на центральну нервову систему.

Хворі, які приймають теризидон та ізоніазид, повинні знаходитись під наглядом лікаря, оскільки при цій комбінації можливе посилення токсичного ефекту на центральну нервову систему і може знадобитися корекція дози.

При одночасному застосуванні з фенітоїном можливе підвищення рівня фенітоїну в крові.

Особливості застосування

Лікування теризидоном необхідно припинити або зменшити дозування у разі виникнення алергічних реакцій або симптомів ураження нервової системи. Отруєння може спостерігатися, якщо рівень препарату в крові вище 30 мг/л, що є результатом передозування або порушення кліренсу препарату. Терапевтичний індекс цього лікарського засобу низький.

Під час застосування препарату потрібно контролювати гематологічні показники, видільну функцію нирок, рівень препарату в крові та функцію печінки, неврологічний статус. У випадку виникнення безсоння рекомендовано використовувати невеликі дози транквілізаторів.

Перед початком лікування слід виділити культуру мікроорганізмів та визначити чутливість штаму до теризидону. У разі туберкульозної інфекції слід визначити чутливість штаму до інших протитуберкульозних засобів.

Під час лікування пацієнтів з порушеною функцією нирок, які приймають добову дозу препарату більше 500 мг і у яких спостерігаються симптоми передозування, рівень теризидону в крові потрібно контролювати щонайменше 1 раз на тиждень. Дозу коригувати таким чином, щоб підтримуючий рівень препарату в крові був нижче 30 мг/л.

Протисудомні та седативні препарати можуть бути ефективними для профілактики симптомів ураження центральної нервової системи, наприклад судом, збудження, тремору.

Хворі, які приймають більше 500 мг теризидону на добу, повинні перебувати під наглядом лікаря через ризик виникнення симптомів передозування.

Для профілактики побічних нейротоксичних ефектів призначати психотропні препарати бензодіазепінового ряду: діазепам (5 мг) або феназепам (1 мг) на ніч, ноотропні препарати: пірацетам (по 800 мг двічі на добу), піридоксин, глютамінову кислоту 1 г
3 рази на добу.

У деяких випадках застосування теризидону та інших протитуберкульозних препаратів призводить до розвитку недостатності вітаміну В12 або фолієвої кислоти в організмі, мегалобластної та сидеробластної анемії. У разі виникнення анемії під час прийому протитуберкульозних засобів лікар повинен оглянути хворого і призначити відповідне лікування.

У випадку проведення амбулаторного лікування та виникнення у пацієнтів депресії чи зміни поведінки родичі повинні негайно повідомити лікаря.

До складу капсули входять барвники жовтий захід FCF (Е 110) та понсо 4R (Е 124), що можуть спричиняти алергічні реакції.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не встановлено, чи проявляє теризидон негативний вплив на розвиток плода при прийомі його вагітними жінками і чи впливає він на репродуктивну функцію. Теризидон можна призначати вагітним під наглядом лікаря тільки у разі, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Концентрація в грудному молоці близька до концентрації теризидону у плазмі крові вагітної. Під час лікування слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат може спричиняти розвиток побічних реакцій з боку центральної нервової системи, тому при застосуванні препарату слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами.

Спосіб застосування та дози

Доза для дорослих становить 250 мг (1 капсула) 3 рази на добу.

Максимальна добова доза не повинна перевищувати 15-20 мг/кг маси тіла.

Дозування для пацієнтів літнього віку

Хворим віком від 60 років з масою тіла менше 60 кг приймати по 250 мг 2 рази на добу.

Діти.

Безпека та ефективність застосування теризидону для дітей невідомі, тому не рекомендується призначати препарат дітям.

Передозування

Симптоми.Може спостерігатися гостре отруєння, якщо дорослий хворий прийняв більше 1 г препарату. Хронічна токсичність залежить від дозування та може виникати, якщо в організм щодоби надходить більше 500 мг препарату. У разі необхідності застосування препарату хворим з порушенням функції нирок див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування».

Зазвичай токсичні ефекти проявляються з боку центральної нервової системи:головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, підвищена дратівливість, парестезії, дизартрії, психози. У разі прийому високих доз можливе виникнення периферичних парезів, судом та коми чи посилення проявів інших побічних реакцій. Етанол підвищує ризик виникнення епілептичних нападів.

Лікування. Рекомендується проводити симптоматичне та підтримуюче лікування, активоване вугілля ефективніше для зменшення всмоктування препарату, ніж промивання шлунка. У випадку розвитку нейротоксичних ефектів потрібно застосовувати 200-300 мг піридоксину на добу. Під час гемодіалізу теризидон виводиться з крові, але не виключений розвиток токсичного ефекту, що може становити загрозу для життя.

Побічні реакції

Можливі реакції гіперчутливості, включаючи висипи на шкірі, свербіж.

З боку нервової системи: судоми, сонливість, безсоння, головний біль, тремор, дизартрія, запаморочення, периферичні парези, гіперрефлексії, великі та малі напади клонічних судом та кома.

Психічні порушення: сплутаність свідомості, що супроводжується втратою пам’яті, психози, навіть зі спробами самогубства, зміни настрою, зміни поведінки, манія, депресія, підвищена дратівливість, агресивність

З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, включаючи мегалобластну та сидеробластну анемію.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення рівня амінотрансфераз печінки.

З боку травного тракту: нудота, печія, діарея, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки.

Спостерігалася гостра серцева недостатність, загострення хронічної серцевої недостатності у хворих, які приймали 1-1,5 г теризидону на добу.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 капсул у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ПрАТ «Технолог».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 20300, Черкаська обл., місто Умань, вулиця Стара прорізна, будинок 8.


ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ТЕРИЗИДОН

(TERIZIDONE)

Состав :

действующее вещество: теризидон;

1 капсула содержит теризидона 250 мг;

вспомогательные вещества:целлюлоза микрокристаллическая, динатрия эдетат, гипромеллоза, магния стеарат;

состав капсулы:желатин, титана диоксид (Е 171), хинолиновый желтый (Е 104), желтый закат FCF (Е 110), понсо 4R (Е 124), патентованый синий V (Е 131).

Лекарственная форма.Капсулы твердые.

Основные физико-химические свойства: твердые желатиновые капсулы зеленого цвета цилиндрической формы. Капсулы заполнены микрогранулами от белого до желтовато- белого цвета.

Фармакотерапевтическая группа.

Противотуберкулезные средства. Другие противотуберкулезные препараты. Теризидон.

Код АТС  J04А К03.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Теризидон полностью блокирует фермент, превращающий аланин в аланил-аланин дипептид, основной компонент микробной стенки микобактерий. Не существует перекрестной резистентности с другими противотуберкулезными препаратами. Теризидон имеет выраженные и широкие противомикробные свойства и значительно влияет не только на штаммы, вызывающие туберкулез или инфекции мочевого тракта, но также на штаммы, резистентные к другим известным антибиотиков. МИК (минимальная ингибирующая концентрация) теризидона к чувствительным штаммам составляет 4-130 мг/мл.

Чувствительные к теризидону штаммыMycobacterium tuberculosis,Bacillus subtilis,Candida albicans,Escherichia coli,Klebsiella pneumonie,Staphylococcus epidermis,Pasteurella multocida,Pseudomonas aeruginosa,Shigella, Salmonella enteritidis,Staphylococcus aureus, различные штаммыStreptococcus,включаяS. рyogenes и рикетсии, вызывающие тиф, паратиф, эндемический сыпной тиф.

Фармакокинетика

Самыми значительными свойствами теризидона является способность обеспечивать высокие плазменные и уринарные концентрации после применения препарата внутрь, что делает препарат особенно удобным для лечения инфекций мочевыводящего тракта, включая хронические формы.

Абсорбция.

После применения внутрь теризидон быстро и полностью (70-90 %) абсорбируется при приеме натощак, с достижением пика плазменной концентрации в течение 2-4 часов.

Распределение.

Широко распространяется по тканям и жидкостях организма, таких как легкие, желчь, цереброспинальная жидкость, асцитическая жидкость, плевральная жидкость, синовиальная жидкость, лимфа, сперма. Наблюдается очень хорошее проникновение в цереброспинальную жидкость (80-100 % плазменной концентрации) с самым высоким уровнем при воспалении менингеальных оболочек.

Метаболизм и экскреция.

Экскреция через мочевые пути происходит медленно и поэтапно, таким образом, даже через 24 часа после применения внутрь плазменный уровень сохраняется на средине пиковой плазменной концентрации. Длительная экскреция мочевыводящими путями приводит к поддержке эффективных мочевых концентраций в течение 12 часов; 60-70 % экскретируется в неизмененном виде с мочой путем гломерулярной фильтрации; небольшое количество экскретируется с калом; небольшое количество метаболизируется.

Теризидон имеет низкую степень почечной недостаточности и легко переносится большинством пациентов, таким образом, препарат пригодный для длительного применения, необходимого при лечении туберкулеза.

Клинические характеристики.

Показания.

Легочный и внелегочный туберкулез, включая туберкулез почек и мочеполовой системы (при резистентности микобактерий туберкулеза к основным противотуберкулезным средствам и неэффективности другой противотуберкулезной терапии).

Противопоказания

Повышенная чувствительность к теризидону или другим компонентам препарата.

Тяжелая почечная недостаточность, эпилепсия, психозы, алкоголизм.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Одновременное применение этионамида потенцирует нейротоксические эффекты теризидона. Алкоголь и теризидон несовместимы, особенно при приеме больших доз препарата (алкоголь повышает риск возникновения эпилептических припадков).

Витамин В6 уменьшает токсическое влияние на центральную нервную систему.

Больные, принимающие теризидон и изониазид, должны находиться под наблюдением врача, поскольку при этой комбинации возможно усиление токсического эффекта на центральную нервную систему и может понадобиться коррекция дозы.

При одновременном применении с фенитоином возможно повышение уровня фенитоина в крови.

Особенности применения

Лечение теризидоном необходимо прекратить или уменьшить дозирование в случае возникновения аллергических реакций или симптомов поражения нервной системы. Отравление может наблюдаться, если уровень препарата в крови выше 30 мг/л, что является результатом передозировки или нарушения клиренса препарата. Терапевтический индекс этого лекарственного средства низкий.

Во время применения препарата необходимо контролировать гематологические показатели, выделительную функцию почек, уровень препарата в крови и функцию печени, неврологический статус. В случае появления бессонницы рекомендовано использовать небольшие дозы транквилизаторов.

Перед началом лечения следует выделить культуру микроорганизмов и определить чувствительность штамма к теризидону. В случае туберкулезной инфекции следует определить чувствительность штамма к другим противотуберкулезным средствам.

Во время лечения пациентов с нарушенной функцией почек, принимающих суточную дозу препарата более 500 мг и у которых наблюдаются симптомы передозировки, уровень теризидона в крови необходимо контролировать, по меньшей мере, 1 раз в неделю. Дозу корректировать таким образом, чтобы поддерживающий уровень препарата в крови был ниже 30 мг/л.

Противосудорожные и седативные препараты могут быть эффективными для профилактики симптомов поражения центральной нервной системы, например, судорог, возбуждения, тремора.

Больные, принимающие более 500 мг теризидона в сутки, должны пребывать под наблюдением врача через риск возникновения симптомов передозировки.

Для профилактики побочных нейротоксических эффектов назначать психотропные препараты бензодиазепинового ряда: диазепам (5 мг) или феназепам (1 мг) на ночь, ноотропные препараты: пирацетам (по 800 мг дважды в сутки), пиридоксин, глютаминовую кислоту 1 г 3 раза в сутки.

В некоторых случаях применение теризидона и других противотуберкульозных препаратов приводит к развитию недостаточности витамина В12 или фолиевой кислоты в организме, мегалобластной и сидеробластной анемии. В случае возникновения анемии во время приема противотуберкульозных средств врач должен осмотреть больного и назначить соответствующее лечение.

В случае проведения амбулаторного лечения и возникновения у пациента депрессии или изменения поведения родственники должны немедленно сообщить врачу.

В состав капсулы входят красители желтый закат FCF (Е 110) и понсо 4R (E 124), которые могут вызвать аллергические реакции.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Не установлено, имеет ли теризидон негативное влияние на развитие плода при приеме его беременными женщинами и влияет ли он на репродуктивную функцию. Теризидон можно назначать беременным под наблюдением врача только в случае, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода.

Концентрация в грудном молоке близка к концентрации теризидона в плазме крови беременной. Во время лечения следует прекратить кормление грудью.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Препарат может вызывать развитие побочных реакций со стороны центральной нервной системы, поэтому при применении препарата следует воздерживаться от управления автотранспортом или работы со сложными механизмами.

Способ применения и дозы

Доза для взрослых составляет 250 мг (1 капсула) 3 раза в сутки.

Максимальная суточная доза не должна превышать 15-20 мг/кг массы тела.

Дозирование для пациентов пожилого возраста

Больным с 60 лет с массой тела меньше 60 кг принимать по 250 мг 2 раза в сутки.

Дети.

Безопасность и эффективность применения теризидона для детей неизвестны, поэтому не рекомендуется назначать препарат детям.

Передозировка

Симптомы:может наблюдаться острое отравление, если взрослый больной принял более 1 г препарата. Хроническая токсичность зависит от дозировки и может возникать, если в организм ежесуточно поступает более 500 мг препарата. При необходимости применения препарата больным с нарушениями функции почек см. разделы «Противопоказания» и «Особенности применения».

Обычно токсические эффекты выявляются со стороны центральной нервной системы:головная боль, головокружение, путаность сознания, повышенная раздражительность, парестезии, дизартрии, психозы. В случае приема высоких доз возможно возникновение периферических парезов, судорог и комы или усиление проявлений других побочных рнпеций. Этанол повышает риск возникновения эпилептических приступов.

Лечение. Рекомендуется проводить симптоматическое и поддерживающее лечение, активированный уголь эффективнее для уменьшения всасывания препарата, чем промывание желудка. В случае развития нейротоксических эффектов необходимо применять 200-300 мг пиридоксина в сутки. Во время гемодиализа теризидон выводится из крови, но не исключено развитие токсического эффекта, что может являть угрозу для жизни.

Побочные реакции

Возможны реакции гиперчувствительности, включая высыпания на коже, зуд.

Со стороны нервной системы: судороги, сонливость, бессонница, головная боль, тремор, дизартрия, головокружение, периферические парезы, гиперрефлексии, большие и малые приступы клонических судорог и кома.

Психические нарушения: спутанность сознания, которая сопровождается потерей памяти, психозы, даже с попытками самоубийства, изменения настроения, изменения поведения, мания, депрессия, повышенная раздражительность, агрессивность

Со стороны системы крови и лимфатической системы: анемия, включая мегалобластную и сидеробластную анемию.

Со стороны гепатобилиарной системы: нарушение функции печени, повышение уровня аминотрансфераз печени.

Со стороны пищеварительного тракта: тошнота, изжога, диарея, особенно у пациентов с заболеваниями печени.

Наблюдалась острая сердечная недостаточность, обострение хронической сердечной недостаточности у больных, которые принимали 1-1,5 г теризидона в сутки.

Срок годности 2 года.

Условия хранения.

Хранить при температуре не выше 25 ºС. Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка.

По 10 капсул в блистере; по 1 блистеру в пачке из картона.

Категория отпуска.По рецепту.

Производитель.

ЧАО «Технолог».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Украина, 20300, Черкасская обл., город Умань, улица Старая прорезная, дом 8.