ЦЕФОБІД®

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЦЕФОБІД ®  (CEFOBID ®)

Склад:

діюча речовина:cefoperazone;

1 флакон містить 1г цефоперазону у вигляді цефоперазону натрію.

Лікарська формаПорошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: від білого до майже білого кольору кристалічний порошок.

Фармакотерапевтична група

Цефалоспорини ІІІ покоління. Код ATХ J01D D12.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка

Бактерицидна дія препарату Цефобід® зумовлена уповільненням синтезу стінки клітини бактерії.

Цефобід® активнийin vitroвідносно великої кількості клінічно значущих мікроорганізмів. У той же час він виявляє стійкість до дії багатьох бета-лактамаз.

Зазначені нижче мікроорганізми є чутливими до препарату Цефобід®.

Грампозитивні мікроорганізми:

Staphylococcus aureus(штами, що продукують та штами, що не продукують пеніциліназу),Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae(попередня назва –Diplococcus pneumoniae), Streptococcus pyogenes(бета-гемолітичні стрептококи групи А),Streptococcus agalactiae(бета-гемолітичні стрептококи групи B),Streptococcus faecalis(ентерокок), бета-гемолітичні стрептококи.

Грамнегативні мікроорганізми:

Escherichia coli,рідKlebsiella,рідEnterobacter,рідCitrobacter, Haemophilus influenzae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii(ранішеProteus morganii),Providencia rettgeri(ранішеProteus rettgeri), рідProvidenciа,рідSerratia(включаючиS. marcescens), рідSalmonellaтаShigella, Pseudomonas aeruginosaта деякі іншіPseudomonas, Acinetobacter calcoaceticus, Neisseria gonorrhoeae(штами, що продукують і не продукують бета-лактамази),Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica.

Анаеробні мікроорганізми:

грампозитивні та грамнегативні коки (включаючи рідPeptococcus, Peptostrepto coccusтаVe il lonella);

грампозитивні палички (включаючи рідClostridium, EubacteriumтаLactobacillus);

грамнегативні палички (включаючи рідFusobacterium, багато штамівBacteroides fragilisта інших представників родуBacteroides).

Фармакокінетика

Високі рівні у крові, жовчі та сечі досягаються після разового введення препарату. У таблиці1 наведено концентрації препарату у сироватці крові дорослих здорових добровольців. Ці дані було одержано після 15-хвилинного внутрішньовенного введення 1, 2, 3 або 4г препарату або разового внутрішньом’язового введення 1 або 2г препарату. Пробенецид не впливає на рівень концентрації цефоперазону у крові.

Таблиця 1. Середні концентрації цефоперазону у сироватці крові (мкг/мл)

Доза, спосіб введення

0*

30

хвилин

1

година

2

години

4

години

8

годин

12

годин

1 г внутрішньовенно

153

114

73

38

16

4

0,5

2 г внутрішньовенно

252

153

114

70

32

8

2

3 г внутрішньовенно

340

210

142

89

41

9

2

4 г внутрішньовенно

506

325

251

161

71

19

6

1 г внутрішньом’язово

32**

52

65

57

33

7

1

2  г внутрішньом’язово

40**

69

93

97

58

14

4

* Час, що минув після введення препарату (відлік одразу після завершення інфузії).

** Результати, отримані через 15хвилин після введення препарату.

Період напіввиведення препарату Цефобід® із сироватки крові дорівнює приблизно 2години незалежно від способу його введення.

Цефобід® досягає терапевтичних рівнів у всіх рідинах та тканинах організму, у т.ч. в асцитичній та цереброспінальній (під час менінгіту) рідинах, сечі, жовчі та стінках жовчного міхура, мокротинні та легенях, піднебінних мигдаликах та слизовій оболонці синусів, передсерді, нирках, сечоводі, простаті, сім’яниках, матці та фаллопієвих трубах, кістках, пуповинній крові та амніотичній рідині.

Цефобід® виводиться з жовчю та сечею. Концентрація препарату у жовчі досягає дуже високих рівнів (як правило, через 1–3години після введення) та перевищує аналогічні концентрації у сироватці крові у 100разів.

Було зареєстровано такі концентрації у жовчі: від 66мкг/мл через 30хвилин до 6000мкг/мл через 3 години після внутрішньовенного введення 2г препарату пацієнтам, у яких відсутня обструкція жовчних проток.

Через 12годин після введення у різних дозах та різними способами підвищення концентрації цефоперазону у сечі пацієнтів з нормальною функцією нирок досягає у середньому 20–30%. Концентрацію препарату понад 2200мкг/мл у сечі було одержано через 15хвилин після внутрішньовенного введення 2г препарату Цефобід®. Після внутрішньом’язового введення 2г препарату максимальна концентрація у сечі становила приблизно 1000мкг/мл.

Повторне введення препарату Цефобід® не призводить до кумуляції препарату у здорових добровольців.

Пацієнти з порушенням функції печінки

У пацієнтів з порушенням функції печінки період напіввиведення препарату із сироватки крові зростає, але зростає і видалення з сечею. У пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю Цефобід® може кумулюватись у сироватці крові.

Пацієнти з порушенням функції нирок

У хворих з нирковою недостатністю максимальна концентрація у сироватці крові, площа під фармакокінетичною кривою, а також період напіввиведення із сироватки крові такі ж, як і у здорових добровольців.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату Цефобід® мікроорганізмами:

- інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів;

- інфекції верхніх та нижніх відділів сечовивідних шляхів;

- перитоніт, холецистит, холангіт та інші інтраабдомінальні інфекції;

- септицемія;

- менінгіт;

- інфекції шкіри та м’яких тканин;

- інфекції кісток та суглобів;

- запальні захворювання тазових органів, ендометрит, гонорея та інші інфекції статевих шляхів.

Профілактика післяопераційних ускладнень під час абдомінальних, гінекологічних, серцево-судинних та ортопедичних операцій.

Протипоказання.

Гіперчутливість до цефоперазону або будь-якого з антибіотиків цефалоспоринового ряду.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Алкоголь

Повідомлялося, що при вживанні алкоголю під час лікування препаратом і навіть через 5 діб після останнього введення цефоперазону виникала дисульфірамоподібна реакція, що характеризувалася припливами, пітливістю, головним болем і тахікардією. Подібні реакції виникали і після прийому інших цефалоспоринів, тому слід застерігати пацієнтів від вживання алкогольних напоїв у період лікування цефоперазоном. Пацієнтам, які потребують перорального або парентерального штучного харчування, слід уникати вживання розчинів, що містять етанол.

Взаємодії, що впливають на результати лабораторних досліджень

Може виникати хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу при проведенні тестів з розчинами Бенедикта або Фелінга.

Особливості застосування.

Гіперчутливість

Серйозні реакції гіперчутливості (анафілактичні реакції), інколи з летальним наслідком, були зареєстровані в пацієнтів, які отримують бета-лактамні препарати або препарати цефалоспорину, включаючи цефоперазон. Ці реакції частіше виникали у пацієнтів, в анамнезі яких наявні реакції гіперчутливості до декількох алергенів.

Перед призначенням терапії цефоперазоном слід ретельно зібрати анамнез, щоб з’ясувати, чи виникали у хворого раніше реакції гіперчутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів чи інших лікарських засобів. Слід з обережністю призначати цей препарат пацієнтам, чутливим до пеніциліну. Антибіотики слід з обережністю призначати будь-якому пацієнту, в якого раніше були прояви будь-якої форми алергії, особливо алергії на лікарські засоби.

Якщо виникає алергічна реакція, слід відмінити препарат і призначити належне лікування. Серйозні анафілактичні реакції вимагають негайного невідкладного введення адреналіну. При необхідності слід застосовувати кисень, внутрішньовенні кортикостероїди, а також підтримувати прохідність дихальних шляхів, у тому числі і за допомогою інтубації.

Повідомлялося про випадки розвитку шкірних реакцій тяжкого ступеня, інколи з летальним наслідком, таких як токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса – Джонсона та ексфоліативний дерматит, у пацієнтів, які застосовували цефоперазон. У разі виникнення шкірної реакції тяжкого ступеня терапію цефоперазоном слід припинити та розпочати відповідне лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування хворим з порушенням функції печінки

Цефоперазон значною мірою екскретується з жовчю. У пацієнтів із захворюваннями печінки та/або обструкцією жовчних шляхів подовжується період напіввиведення цефоперазону із сироватки крові і збільшується ниркова екскреція препарату з сечею. Навіть при тяжких порушеннях функції печінки у жовчі досягаються терапевтичні концентрації цефоперазону, а період напіввиведення зростає лише у 2–4рази.

Загальні застереження

Повідомлялося про випадки серйозних крововиливів, включаючи випадки з летальним наслідком, при застосуванні цефоперазону.До групи ризику належать пацієнти з обмеженим харчуванням, мальабсорбцією та пацієнти, які тривалий час перебувають на парентеральному (внутрішньовенному) харчуванні. Слід здійснювати нагляд за такими пацієнтами стосовно ознак кровотечі, тромбоцитопенії та гіпопротромбінемії. У випадку розвитку тривалої кровотечі без виявлення інших причин цього явища, слід припинити застосування цефоперазону.

Як і інші антибіотики, при тривалому застосуванні цефоперазон може призводити до посиленого росту резистентної мікрофлори, у зв’язку з чим під час лікування за пацієнтами слід ретельно спостерігати. Як і при лікуванні будь-яким потужним системним препаратом, під час тривалої терапії цефоперазоном рекомендовано проводити періодичні обстеження з метою виявлення можливих функціональних порушень з боку систем організму, зокрема нирок, печінки і системи кровотворення. Особливо важливі такі обстеження у новонароджених, особливо у недоношених, та інших немовлят.

Під час застосування майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи цефоперазон, повідомлялося про випадки діареї, спричиненоїClostridium difficile[Clostridium difficileassociated diarrhea] (CDAD), які за ступенем тяжкості варіювали від легкої діареї до летального коліту. Лікування антибактеріальними препаратами порушує нормальну мікрофлору товстого кишечнику, що призводить до посиленого ростуC. difficile.

C. difficileсинтезує токсини A і B, що сприяють розвитку CDAD. ШтамиC. difficileз гіперпродукуванням токсинів обумовлюють підвищену захворюваність і смертність, оскільки інфекції, які вони спричинюють, можуть бути стійкими до терапії антимікробними препаратами і можуть потребувати колектомії. Розвиток CDAD слід запідозрювати в усіх пацієнтів, у яких спостерігалися прояви діареї після застосування антибіотиків. Необхідне ретельне вивчення анамнезу, оскільки повідомлялося, що CDAD виникала більш ніж через 2місяці після призначення антибактеріальних препаратів.

Якщо пацієнт дотримується дієти з низьким вмістом натрію, то слід взяти до уваги, що Цефобід® містить 34мг натрію (1,5ммоль).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дослідження впливу препарату на репродуктивну функцію, що проводили на щурах, кролях та мавпах у дозах, що у 10разів перевищували дозу для людини, не виявили доказів погіршення фертильності, а також тератогенного впливу. Однак, адекватних і належним чином контрольованих досліджень за участю вагітних жінок не проводили. Зважаючи на те, що дослідження впливу препарату на репродуктивну функцію у тварин не завжди передбачають реакцію людини, препарат слід застосовувати у період вагітності лише при наявності чітких показань.

Годування груддю

Лише невеликі кількості цефоперазону проникають у грудне молоко. Хоча цефоперазон погано проникає у грудне молоко, слід з обережністю призначати препарат у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досвід клінічного застосування цефоперазону вказує на те, що вплив препарату на здатність пацієнта керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами є малоймовірним.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують внутрішньовенно або внутрішньом’язово.

Дорослі.

Зазвичай доза для дорослих становить 2–4г на добу, яку вводять кожні 12годин рівномірно розподіленими дозами. При особливо тяжких інфекціях дозу можна збільшити до 8г/добу, яку вводять кожні 12годин рівномірно розподіленими дозами. При введенні препарату Цефобід® у добовій дозі 12–16г, розподіленій на 3рівні дози (з інтервалом введення 8годин), не було виявлено жодних ускладнень. Лікування препаратом можна розпочати до отримання результатів дослідження чутливості мікроорганізмів.

Рекомендована доза при неускладненому гонококовому уретриті становить 500мг одноразово внутрішньом’язово.

Внутрішньом’язове введення здійснюється глибоко у великий сідничний м’яз або у передню поверхню стегна.

Комбінована терапія

Широкий спектр дії препарату Цефобід® дає змогу здійснювати монотерапію більшості інфекцій. Однак Цефобід® можна застосовувати і в складі комбінованого лікування з іншими антибіотиками, якщо таке показано. При одночасному лікуванні аміноглікозидами рекомендується контролювати функцію нирок. Слід враховувати офіційні рекомендації з використання антибіотиків.

Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки.

Коригування дози може бути необхідним у разі обструкції жовчних проток, тяжких захворювань печінки або супутнього ураження нирок. Якщо концентрацію препарату у сироватці крові не контролюють, доза не повинна перевищувати 2г на добу.

Застосування пацієнтам з порушенням функції нирок.

Оскільки нирки не є головним шляхом виведення препарату Цефобід®, хворим з ураженням нирок звичайну добову дозу (2–4г) можна призначати без коригування. Для пацієнтів, у яких швидкість клубочкової фільтрації нижча за 18мл/хв або сироватковий рівень креатиніну перевищує 3,5мг/100мл, максимальна добова доза становить 4г.

Період напіввиведення препарату Цефобід® із сироватки крові дещо знижується під час гемодіалізу. Введення препарату слід здійснювати після закінчення процедури діалізу.

Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки і супутнім порушенням функції нирок.

У пацієнтів з порушенням функції печінки та супутнім ураженням нирок необхідно контролювати концентрацію препарату у сироватці крові та коригувати дозу в разі необхідності. Якщо концентрацію препарату у сироватці крові не контролюють, доза не повинна перевищувати 2г на добу.

Діти.

Для лікування дітей Цефобід® слід призначати у добових дозах від 50мг до 200мг на 1кг маси тіла; дозу застосовують за 2 введення (кожні 8–12годин). Максимальна доза не повинна перевищувати 12г на добу (див. розділ «Особливості застосування»).

Добові дози до 300мг/кг застосовували для лікування дітей з тяжкими інфекціями, включаючи кількох пацієнтів з бактеріальним менінгітом, що не спричиняло ускладнень.

Застосування новонародженим.

Новонародженим (до 8днів) препарат слід вводити через кожні 12годин.

Внутрішньовенне застосування дітям та дорослим.

Для переривчастої внутрішньовенної інфузії 1г препарату Цефобід® (вміст 1 флакона) слід розчинити у 20–100мл сумісного стерильного розчину для внутрішньовенних ін’єкцій і вводити протягом 15хвилин – 1 години. Якщо розчинником є стерильна вода, то у флакон із препаратом додають не більше ніж 20мл.

Для безперервної внутрішньовенної інфузії 1грам препарату Цефобід® відновлюють або у 5мл стерильної води для ін’єкцій, або у 5мл бактеріостатичної води для ін’єкцій; цей розчин додають до відповідного розчинника для внутрішньовенного введення.

Для безпосередньої внутрішньовенної ін’єкції максимальна разова доза препарату Цефобід® для дорослих пацієнтів становить 2г, для дітей – 50мг/кг маси тіла. Препарат розчиняють у відповідному розчиннику для досягнення кінцевої концентрації 100мг/мл і вводять протягом не менше 3–5хвилин.

Для антибактеріальної профілактики післяопераційних ускладнень призначають по 1г або 2г препарату внутрішньовенно за 30–90 хвилин до початку операції. Дозу можна повторювати через кожні 12годин, однак у більшості випадків – протягом не більше 24годин. При операціях з підвищеним ризиком інфікування (наприклад, операції у колоректальній зоні) та коли інфікування може супроводжуватись тяжкими ускладненнями (наприклад, при операціях на відкритому серці або протезуванні суглобів), профілактичне застосування препарату Цефобід® може тривати протягом 72годин після закінчення операції.

Внутрішньовенне введення.

Стерильний порошок Цефобід® можна спочатку розчинити за допомогою будь-якого сумісного розчинника (щонайменше 2,8мл/г цефоперазону), прийнятного для внутрішньовенного введення. З метою полегшення відновлення рекомендується застосовувати 5мл розчинника на 1г препарату Цефобід®.

Розчини, рекомендовані для відновлення порошку цефоперазону натрію: 5% глюкоза для ін’єкцій; 10% глюкоза для ін’єкцій; 5% глюкоза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій; 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій; Нормосол-M та 5% глюкоза для ін’єкцій; 5% глюкоза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій; Нормосол-R; стерильна вода для ін’єкцій.

Після відновлення одержаний розчин слід розвести одним із стандартних розчинників для внутрішньовенного введення: 5% глюкоза для ін’єкцій; 10% глюкоза для ін’єкцій; 5% глюкоза та розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій; розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій; 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій; 5% глюкоза та 0,9% натрію хлорид; Нормосол-M та 5% глюкоза для ін’єкцій; Нормосол-R; 5% глюкоза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій.

Внутрішньом’язове введення

Для приготування розчину, призначеного для внутрішньом’язового введення, можна використовувати стерильну або бактеріостатичну воду для ін’єкцій. Якщо передбачається введення розчину з концентрацією 250мг/мл або вище, для приготування розчину рекомендується використати розчин лідокаїну. Такий розчин можна приготувати, використовуючи комбінацію стерильної води для ін’єкцій та 2% розчину лідокаїну гідрохлориду, що майже відповідає концентрації 0,5% розчину лідокаїну гідрохлориду.

Рекомендується 2-етапний спосіб розчинення: спочатку слід додати необхідну кількість стерильної води для ін’єкцій і збовтувати до повного розчинення порошку Цефобід®, після цього додати необхідну кількість 2% розчину лідокаїну та змішати.

Кінцева концентрація цефоперазону

I етап, об’єм стерильної води

II етап, об’єм 2% лідокаїну

Об’єм, що витягається*

Флакон 1 г

250мг/мл

2,6мл

0,9мл

4мл

333мг/мл

1,8мл

0,6мл

3мл

* Наявний надлишок дозволяє відібрати та ввести зазначені об’єми.

Внутрішньом’язове введення здійснюється глибоко у великий сідничний м’яз або у передню поверхню стегна.

Зберігання розчинів

Стабільність

Хімічна та фізична стабільність розчинів цефоперазону, приготовлених з використанням наведених нижче парентеральних розчинників, з зазначеними приблизними концентраціями цефоперазону, забезпечує стійкість розчину за умови дотримання вказаних температурних режимів та термінів зберігання. Після закінчення вказаного терміну невикористаний розчин підлягає знищенню.

За стабільної кімнатної температури(15–25°С) протягом 24годин можна зберігати розчини цефоперазону в наступних розчинниках (в дужках наведені приблизні концентрації цефоперазону): бактеріостатична вода для ін’єкцій (300мг/мл); 5% глюкоза для ін’єкцій (2мг до 50мг/мл); 5% глюкоза для ін’єкцій та розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій (2мг до 50мг/мл); 5% глюкоза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій (2мг до 50мг/мл); 5% глюкоза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій (2мг до 50мг/мл); 10% глюкоза для ін’єкцій (2мг до 50мг/мл); розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій (2мг/мл); 0,5% лідокаїну гідрохлорид для ін’єкцій (300мг/мл); 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій (2мг до 300мг/мл); Нормосол-M та 5% глюкоза для ін’єкцій (2мг до 50мг/мл); Нормосол-R (2мг до 50мг/мл); стерильна вода для ін’єкцій (300мг/мл). Відновлені розчини препарату Цефобід® можна зберігати у скляних або пластмасових шприцах, скляних або гнучких пластмасових ємностях, що призначені для парентеральних розчинів.

Протягом 5днів у холодильнику (28°С), у наступних розчинниках (в дужках наведені приблизні концентрації цефоперазону): бактеріостатична вода для ін’єкцій (300мг/мл); 5% глюкоза для ін’єкцій (2мг до 50мг/мл); 5% глюкоза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій (2мг до 50мг/мл); 5% глюкоза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій (2мг до 50мг/мл); розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій (2мг/мл); 0,5% лідокаїну гідрохлорид для ін’єкцій (300мг/мл); 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій (2мг до 300мг/мл); Нормосол-M та 5% глюкоза для ін’єкцій (2мг до 50мг/мл); Нормосол-R (2мг до 50мг/мл); стерильна вода для ін’єкцій (300мг/мл) можна зберігати відновлені розчини препарату Цефобід® у скляних або пластмасових шприцах, скляних або гнучких пластмасових ємкостях, що призначені для парентеральних розчинів.

Розчини цефоперазону у наступних розчинниках (в дужках наведені приблизні концентрації цефоперазону) можна зберігати уморозильній камері (від -20 до -10°С) протягом 3тижнів: 5% глюкоза для ін’єкцій (50мг/мл); 5% глюкоза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій (2мг/мл); 5% глюкоза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій (2мг/мл),або5тижнів:0,9% натрію хлорид для ін’єкцій (300мг/мл); стерильна вода для ін’єкцій (300мг/мл). Відновлені розчини можна зберігати у пластмасових шприцах або гнучких пластмасових ємкостях, що призначені для парентеральних розчинів.

Розморожувати препарат перед застосуванням потрібно при кімнатній температурі. Після розморожування невикористаний розчин підлягає знищенню. Розчин не можна повторно заморожувати.

З мікробіологічної точки зору препарат слід використати негайно. Якщо не використати одразу, час зберігання та дотримання умов перед використанням препарату є відповідальністю користувачів і, як правило, не може перевищувати 24години при температурі 2–8°С, якщо тільки відновлення/розведення не відбулося в контрольованих і перевірених асептичних умовах.

Діти.

Див. розділ «Спосіб застосування та дози».

Цефоперазон ефективно застосовують дітям з народження. Масштабні дослідження за участю недоношених немовлят і новонароджених не проводилися. Тому перед призначенням цефоперазону недоношеним немовлятам і новонародженим слід ретельно зважити потенційні переваги і можливі ризики терапії цим препаратом.

У новонароджених з ядерною жовтяницею цефоперазон не витісняє білірубін із ділянок його зв’язування з білками плазми крові.

Передозування.

Дані щодо гострої токсичності натрію цефоперазону обмежені. Очікуваними проявами передозування лікарським засобом є, передусім, посилення характерних для препарату побічних реакцій. Слід взяти до уваги той факт, що високі концентрації бета-лактамних антибіотиків у спинномозковій рідині можуть спричинити неврологічні ефекти і судоми. Оскільки цефоперазон виводиться з організму при гемодіалізі, ця процедура може прискорити виведення лікарського засобу при передозуванні у пацієнтів із порушенням функції нирок.

Побічні реакції.

Нижче наведено побічні реакції, що були виявлені та про які повідомлялося протягом терапії цефоперазоном. Частота побічних реакцій зазначена згідно з класифікацією Ради міжнародних науково-медичних організацій (CIOMS III): дуже часто: ≥1/10 (≥ 10%); часто: від ≥1/100 до <1/10 (≥1% – <10%); нечасто: від ≥1/1000 до <1/100 (≥0,1% – <1%); рідко: від ≥1/10000 до <1/1000 (≥0,01% – <0,1%); невідомо (частоту не можна встановити за наявними даними).

З боку системи крові та лімфатичної системи.Дуже часто: зниження рівня гемоглобіну, зниження рівня гематокриту. Часто: нейтропенія, позитивна пряма проба Кумбса, тромбоцитопенія, еозинофілія. Рідко: гіпопротромбінемія. Невідомо: коагулопатія.

З боку імунної системи. Невідомо: анафілактичний шок٭, анафілактична реакція٭, анафілактоїдна реакція (включаючи шок), гіперчутливість.

З боку судин. Часто: флебіт у місці під’єднання катетера. Рідко: геморагія٭.

З боку шлунково-кишкового тракту. Часто: діарея. Нечасто: блювання٭. Невідомо: псевдомембранозний коліт٭.

Гепатобіліарні розлади. Часто: підвищення рівня АСТ, АЛТ, підвищення рівня лужної фосфатази в крові, жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірної клітковини. Часто: свербіж٭, кропив’янка, макулопапульозні висипання. Невідомо: токсичний епідермальний некроліз٭, синдром Стівенса – Джонсона, ексфоліативний дерматит٭.

Загальні розлади та реакції в місці введення препарату. Нечасто: біль у місці введення, гарячка.

* Побічні реакції, про які повідомлялося у постмаркетинговий період.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення ризик/користь лікарського засобу. Прохання до медичних працівників повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Термін придатності.2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Несумісність.

Розчини препарату Цефобід® та аміноглікозидів не слід змішувати, оскільки між ними існує фізична несумісність. Якщо передбачається проведення комбінованого лікування препаратом Цефобід® та аміноглікозидом, то це можна зробити шляхом чергування внутрішньовенних інфузій за умови використання окремої вторинної системи для внутрішньовенного введення та промивання первинної системи для внутрішньовенного введення відповідним розчином між інфузіями. Рекомендується вводити Цефобід® перед аміноглікозидами.

Упаковка.

Порошок у флаконі. По 1 флакону в картонній упаковці.

Категорія відпуску.За рецептом.

Виробник.

Хаупт Фарма Латіна С.р.л./

Haupt Pharma Latina S.r.l.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Борго Сан Мішель С.С. 156 КМ. 47,600 – 04100 Латіна (ЛТ), Італія/ Borgo San Michele S.S. 156 KM. 47,600 – 04100 Latina (LT), Italy.