МОНТАНА

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МОНТАНА

( MONTANA )

Склад:

діюча речовина:монтелукаст настрію;

1 таблетка містить 4,16 мг або 5,20 мг монтелукасту натрію, що відповідає 4 мг або 5 мг монтелукасту;

допоміжні речовини:. маніт (Е 421),целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, гідроксипропілцелюлоза, вишневий ароматизатор TD09990B, аспартам (Е 951), вишневий ароматизатор АР0551, оксид заліза червоний (Е 172), магнію стеарат.

Лікарська форма Таблетки жувальні.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки жувальні по 4 мг: овальні, рожеві або рожеві з невеликими вкрапленнями, з запахом вишні та тисненням 4 з одного боку.

таблетки жувальні по 5 мг:круглі, рожеві або рожеві з невеликими вкрапленнями, з запахом вишні та тисненням 5 з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Протиастматичні засоби. Селективний і перорально активний блокатор лейкотрієнових рецепторів. Код АТС R03D C03.

Фармакологічні властивості

ФармакодинамікаЦистеїніллейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) - потужні запальні ейкозаноїди, які вивільняються з різних клітин, включаючи мастоцити та еозинофіли. Це важливі проастматичні медіатори, що зв'язуються з цистеїніл-лейкотрієновими рецепторами (CysLT1) у дихальних шляхах людини та спричиняють симптоми з боку дихальних шляхів, включаючи бронхоконстрикцію, порушення проникності стінок судин, виділення слизу та накопичення еозинофілів. Активний при пероральному застосуванні, монтелукаст виявляє високу афінність і селективність до рецепторів CysLT1. Клінічні дослідження показали, що монтелукаст у низьких дозах (5 мг) знижує бронхоконстрикцію, спричинену інгаляцією LTD4. Бронходилатація спостерігається протягом двох годин після перорального прийому монтелукасту. Ефекти бронходилатації, викликані дією бета-агоніста, були додатковими до ефекту монтелукасту. Лікування монтелукастом знижує як ранню, так і пізню фазу бронхоконстрикції, спричинену антигеном.

Фармакокінетика

Абсорбція. Монтелукаст швидко всмоктується після перорального прийому. Для таблетки10 мг, вкритої плівковою оболонкою, середня максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) у дорослих досягалась через 3 години (Tmax) після прийому натще. Середня пероральна біодоступність становила 64%. Вживання їжі не впливає на пероральну біодоступність та Cmax. Безпека та ефективність препарату були продемонстровані у клінічних дослідженнях, в яких таблетку 10 мг, вкриту плівковою оболонкою, приймали незалежно від часу вживання їжі. Для жувальної таблетки 5 мг Cmax у дорослих досягається через 2 години після прийому натще. Середня пероральна біодоступність становила 73% і зменшувалася до 63 % при вживанні з їжею. У дітей віком від 2 до 5 років Cmax досягається через 2 години після прийому натщесерце жувальної таблетки 4 мг. Середні показники Cmax були на 66% вищими, а середні показники Cmin нижчі, ніж у дорослих, які приймали таблетки10 мг.

Розподіл. Монтелукаст більше ніж на 99% звʼязується з білками плазми крові. Об’єм розподілу монтелукасту в стані рівноваги становить у середньому 8-11 літрів. Дослідження на щурах з монтелукастом, міченим радіоактивним ізотопом, вказують на мінімальне проникнення через гематоенцефалічний бар'єр. Крім того, концентрації радіоактивного матеріалу через 24 години після прийому були мінімальними у всіх інших тканинах.

Метаболізм. Монтелукаст метаболізується екстенсивно. У дослідженнях з терапевтичними дозами концентрації метаболітів монтелукасту в плазмі у стані рівноваги не виявляються ані у дорослих, ані у дітей. Дослідженняin vitro з використанням мікросом печінки людини вказують, що в метаболізмі монтелукасту беруть участь цитохроми P450 3A4, 2A6 і 2C9. Подальші дослідження з мікросомами печінки людини показали, що монтелукаст у терапевтичних концентраціях у плазмі не пригнічує цитохроми P450 3A4, 2C9, 1A2, 2A6, 2C19 та 2D6. Вплив метаболітів на терапевтичний ефект монтелукасту мінімальний.

Виведення. Плазмовий кліренс монтелукасту становить у середньому 45 мл/хв у здорових дорослих добровольців. Після прийому пероральної дози монтелукасту, міченого радіоактивним ізотопом, 86% радіоактивності було виведено з калом протягом 5 днів і <0,2 % - із сечею. Разом з даними про біодоступність перорального препарату це вказує на те, що монтелукаст та його метаболіти майже повністю вививодятся з жовчю.

Характеристики у пацієнтів. Пацієнтам літнього віку із печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня коригувати дозу не потрібно. Дослідження застосування препарату пацієнтам з нирковою недостатністю не проводились. Оскільки монтелукаст і його метаболіти виводяться з жовчю, пацієнтам з нирковою недостатністю коригувати дозу не потрібно. Немає ніяких даних щодо застосування препарату пацієнтам з печінковою недостатністю тяжкого ступеня (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П’ю). При застосуванні монтелукасту у великих дозах (20- або 60-кратне збільшення рекомендованої для дорослих дози) спостерігалось зменшення концентрації теофіліну у плазмі крові. Цей ефект не спостерігався при застосуванні рекомендованої дози 10 мг один раз на добу.

Клінічні характеристики

Показання.

Жувальні таблетки Монтана по 4 мг рекомендовані для дітей віком від 2 до 5 років; жувальні таблетки Монтана по 5 мг рекомендовані для дітей віком 6 до 14 років:

  • як додаткове лікування бронхіальної астми у пацієнтів з персистуючою астмою від легкого до помірного ступеня, що недостатньо контролюється інгаляційними кортикостероїдними препаратами, а також при недостатньому клінічному контролі астми за допомогою агоністів β -адренорецепторів короткострокової дії, що застосовуються при необхідності;
  • як альтернативний спосіб лікування замість низьких доз інгаляційних кортикостероїдів для пацієнтів з персистуючою астмою легкого ступеня, в яких не було нещодавно серйозних нападівбронхіальної астми, що потребують перорального прийому кортикостероїдів, а також для тих пацієнтів, у яких виявлено непереносимість інгаляційних кортикостероїдних препаратів;
  • як профілактика астми, домінуючим компонентам якої є бронхоспазм, індукований фізичними навантаженнями;
  • для полегшення симптомів сезонного та цілорічного алергічного риніту.

Протипоказання.

Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якого компоненту препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Монтелукаст можна приймати з іншими препаратами, які зазвичай застосовують для профілактики та лікування бронхіальної астми. У дослідженні взаємодій рекомендована клінічна доза монтелукасту не мала клінічно важливого впливу на фармакокінетику таких препаратів: теофілін, преднізон, преднізолон, пероральні протизаплідні засоби (етинілу естрадіол/норетиндрон 35/1), терфенадин, дигоксин і варфарин.

Площа під кривою «концентрація-час» (AUC) монтелукасту в плазмі добровольців зменшилась приблизно на 40 % при застосуванні фенобарбіталу. Оскільки монтелукаст метаболізується цитохромом CYP 3A4, 2C8 та 2C9, необхідно проявити обережність, особливо стосовно дітей, якщо монтелукаст приймають разом з індукторами CYP 3A4, 2C8 та 2C9, такими як фенітоїн, фенобарбітал і рифампіцин. Дослідженняin vitro показали, що монтелукаст є потужним інгібітором CYP 2C8. Однак дані дослідження взаємодії монтелукасту і розиглітазону (основний представник речовин, які метаболізуються насамперед CYP 2C8) продемонстрували, що монтелукаст не пригнічує CYP 2C8in vivo. Тому вважається, що монтелукаст помітно не впливає на метаболізм речовин, які метаболізуються цим ферментом (таких як, паклітаксел, розиглітазон і репаглінід).

Під час дослідженьin vitro було встановлено, що монтелукаст є субстратом CYP 2C8 і меншою мірою 2C9 та 3A4. У ході клінічного дослідження взаємодії лікарських засобів із застосуванням монтелукасту і гемфіброзилу (інгібітору CYP2C8 і 2С9) гемфіброзил підвищував системну експозицію монтелукасту в 4,4 раза. Зазвичай при одночасному застосуванні з гемфіброзилом або іншими потужними інгібіторами CYP 2C8 корекція дози монтелукасту не потрібна, але лікар повинен враховувати підвищений ризик виникнення побічних реакцій.

За результатами дослідженьin vitro, не очікується виникнення клінічно важливих взаємодій з менш потужними інгібіторами CYP2C8 (наприклад, з триметопримом). Одночасне застосування монтелукасту з ітраконазолом, потужним інгібітором CYP 3A4, не призводило до істотного підвищення системної експозиції монтелукасту.

Особливості застосування.

Пацієнтів необхідно попередити, щоб вони не приймали пероральний монтелукаст для лікування гострих нападів астми та застосовували відповідне лікування у разі погіршення перебігу астми. Якщо виникає гострий напад, необхідно застосовувати короткодіючі інгаляційні бета-агоністи. Пацієнти повинні звернутися до лікаря якомога швидше, якщо вони мають потребу в більшій кількості інгаляцій короткодіючих бета-агоністів, ніж звичайно.

Не можна раптово замінювати монтелукастом на інгаляційні або пероральні кортикостероїди.

Немає ніяких даних, які вказують на те, що дози пероральних кортикостероїдів можуть бути зменшені, якщо монтелукаст застосовують як допоміжну терапію.

Зрідка у пацієнтів, які приймають протиастматичні засоби, у тому числі монтелукаст, може проявитися системна еозинофілія (іноді з клінічними ознаками васкуліту із супутнім синдромом Чарг-Страуса) - стан, що часто лікується системними кортикостероїдами. Ці випадки зазвичай, але не завжди були пов'язані зі зменшенням дози або припиненням терапії пероральними кортикостероїдами. Можливо, що поява синдрому Чарг-Страуса пов'язана із застосуванням антагоністів лейкотрієнових рецепторів, але цього поки що не можна ані виключити, ані підтвердити. Лікарі повинні бути обережними у разі появи у пацієнтів еозинофілії, васкулярного висипання, погіршення легеневих симптомів, появи серцевих ускладнень та/або нейропатії. Пацієнтів, у яких з'являються ці симптоми, потрібно обстежитиі, а їх терапію відкоригувати.

Лікування монтелукастом не змінює необхідності уникати прийому аспірину та інших не стероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з аспірин-чутливою астмою.

Монтана містить аспартам - джерело фенілаланіну. Пацієнти з фенілкетонурією повинні враховувати, що кожна жувальна таблетка по 4 мг містить фенілаланін у кількості, еквівалентній дозі фенілаланіну 0,539 мг, а кожна жувальна таблетка по 5 мг містить фенілаланін у кількості, еквівалентній 0,674 мг фенілаланіну, на одну дозу.

Монтана містить вишневий ароматизатор TD09990B. Він може викликати алергічні реакції.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат призначений для застосування у педіатричній практиці.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат призначений для застосування у педіатричній практиці.

Спосіб застосування та дози.

Діти повинні приймати цей лікарський засіб під наглядом дорослих.

Діти 2-5 років повинні приймати 1 жувальну таблетку 4 мг один раз на добу (ввечері). Доза для дітей віком 6-14 років - 1 жувальна таблетка 5 мг один раз на добу, приймати яку слід увечері. Якщо таблетка приймається з їжею, її необхідно вживати за 1 годину до або через 2 години після вживання їжі. Підбирати дозу цій віковій групі не потрібно. Вживання препарату Монтана по 4 мг не рекомендується у віковій групі до 2 років, а Монтана по 5 мг не рекомендований дітям віком до 6 років.

Спосіб застосування

Для перорального застосування.

Загальні рекомендації

Терапевтичний вплив препарату монтелукаст на показники, які відображають контроль за симптомами бронхіальної астми, з’являється протягом першої доби. Пацієнтам необхідно радити продовжувати приймати монтелукаст як у період досягнення контролю за симптомами бронхіальної астми, так і в періоди її загострення. Пацієнтам з нирковою недостатністю і печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня коригувати дози не потрібно. Немає ніяких даних щодо застосування препарату пацієнтам з печінковою недостатністю тяжкого ступеня. Дозування однакове як для дівчаток, так і для хлопчиків.

Монтелукаст як альтернативна терапія замість низькодозованих інгаляційних кортикостероїдів для лікування персистуючої астми легкого та середнього ступеня:

Монтелукаст не слід застосовувати як монотерапію при лікуванні пацієнтів з персистуючою астмою середнього ступеня. Можливість застосування препарату монтелукаст як альтернативного засобу замість низькодозованих інгаляційних кортикостероїдів дітям з персистуючою бронхіальною астмою легкого ступеня можна розглядати тільки у разі відсутності останнім часом тяжких нападів астми, які вимагали б застосування пероральних кортикостероїдів, а також у разі неможливості застосування інгаляційних кортикостероїдів. Персистуючою бронхіальною астмою легкого ступеня вважається наявність симптомів астми, які виникають частіше одного разу на тиждень, але рідше, ніж 1 раз на день, наявність нічних симптомів - частіше, ніж двічі на місяць, але рідше, ніж один раз на тиждень, та нормальною функцією легенів між нападами. Якщо задовільний контроль бронхіальної астми не досягнутий (зазвичай протягом одного місяця), потрібно оцінити можливість включення додаткового або іншого протизапального лікування відповідно до системи ступінчастого лікування астми. Пацієнтів потрібно періодично обстежувати для оцінки контролю астми.

Монтелукаст дітям віком від 2 до 5 років або дітям від 6 років для профілактики астми з переважанням симптомів бронхоспазму, спричиненого фізичним навантаженням

Симптоми бронхоспазму, спричиненого фізичним навантаженням, можуть бути основним проявом персистуючої астми, що вимагає застосування інгаляційних кортикостероїдів. Пацієнти повинні обстежуватися через 2-4 тижні після початку лікування монтелукастом. Якщо задовільний контроль бронхіальної астми не досягнутий, потрібно оцінити можливість включення додаткового або іншого лікування.

Терапія монтелукастом при призначенні інших видів терапії бронхіальної астми

Не можна раптово заміняти монтелукастом інгаляційні кортикостероїди, якщо препарат застосовується як допоміжна терапія до них.

Діти.

Для лікування пацієнтів дитячого віку від 2 до 5 років слід застосовувати Монтана по 4 мг.

Для лікування пацієнтів дитячого віку від 6 до 14 років слід застосовувати Монтана по 5 мг.

Передозування.

Не існує спеціальної інформації щодо лікування передозування монтелукастом. При дослідженнях випадків хронічної астми застосовували добові дози препарату до 200 мг для лікування дорослих пацієнтів протягом 22 тижнів та добові дози до 900 мг для лікування пацієнтів протягом одного тижня в короткострокових дослідженнях без будь-яких клінічно важливих побічних реакцій.

Повідомлялось про гостре передозування монтелукасту, у тому числі серед дорослих і дітей, які прийняли високу дозу (1000 мг - приблизно 61 мг/кг у 42-місячної дитини). Клінічні і лабораторні показники перебували в межах профілю безпеки як у дорослих, так і у дітей. У більшості випадків при передозуванні не було ніяких побічних реакцій. В інших випадках побічні реакції узгоджувалися з профілем безпеки для монтелукасту і включали біль у животі, сонливість, спрагу, головний біль, блювання та психомоторну гіперактивність. Невідомо, чи виділяється монтелукаст за допомогою перитонеального діалізу або гемодіалізу.

Побічні реакції.

Про нижчезазначені, пов'язані з лікуванням побічні реакції повідомлялося з частотою >1/100-<1/10 серед пацієнтів, які лікувались монтелукастом, та з більшою частотою, ніж у пацієнтів у групі плацебо.

Клас системи органів

Пацієнти дитячого віку від 6 до 14 років

Пацієнти дитячого віку від 2 до 5 років

З боку нервової системи

Головний біль

З боку шлунково-кишкового тракту

Біль у животі

Загальні порушення і порушення, пов'язані з прийомом препарату

Спрага

Загалом 502 дитини віком від 2 до 5 років отримували лікування монтелукастом протягом щонайменше 3 місяців, 338 ̶ протягом 6 місяців або довше та 534 ̶ протягом 12 місяців або довше. При довготривалому лікуванні профіль безпеки не змінився й для цих пацієнтів.

Повідомлялося про такі побічні дії з боку органів та систем за даними світового маркетингового досвіду.

Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100, < 1/10), нечасті (≥ 1/1000, < 1/100), поодинокі (≥ 1/10000, < 1/1000), рідкісні (< 1/10000), в тому числі окремі повідомлення.

Клас системи органів

Побічні реакції

Частота

Інфекції та інвазії

Інфекції верхніх дихальних шляхів

Дуже часті

З боку кровоносної та лімфатичної систем

Підвищена схильність до кровотеч

Поодинокі

З боку імунної системи

Реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія

Нечасті

Еозинофільна інфільтрація печінки

Рідкісні

З боку психіки

Порушення сну, включаючи нічні кошмари, безсоння, сомнамбулізм, дратівливість, відчуття тривоги, неспокій, ажитація, включаючи агресивну поведінку або ворожість, депресія

Нечасті

Тремор, психомоторна гіперактивність

Поодинокі

Галюцинації, дезорієнтація, суїцидальні думки та поведінка (суїцидальність), порушення памʼяті, уваги

Рідкісні

З боку нервової системи

Запаморочення, сонливість, млявість, парестезія/гіпостезія, судоми

Поодинокі

З боку серця

Відчуття серцебиття

Поодинокі

З боку дихальних шляхів, грудної клітки та середостіння

Носова кровотеча

Нечасті

Синдром Чарг-Страуса, легенева субтропічна еозинофілія

Рідкісні

З боку травної системи

Діарея, нудота, блювання

Часті

Сухість у роті, диспепсія

Нечасті

З боку печінки та жовчного міхура

Підвищення рівнів трансаміназ у плазмі крові (AЛТ, AСТ)

Часті

Гепатит (включаючи холестатичний гепатит, гепатоцелюлярні пошкодження та пошкодження змішаного типу)

Рідкісні

З боку шкіри та підшкірної тканини

Висипання

Часті

Схильність до появи синців, кропив’янка, свербіж

Нечасті

Ангіоедема

Поодинокі

Вузелкова еритема, мультиформна еритема

Рідкісні

З боку скелетно-мʼязової та сполучної тканин

Артралгія, міалгія, у тому числі м'язові судоми.

Нечасті

Загальні порушення і порушення, пов'язані з прийманням препарату

Лихоманка

Часті

Астенія/втома, нездужання, набряки

Нечасті

З боку нирок та сечовивідної системи

Енурез у дітей

Нечасті

Термін придатності.2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла та вологи.

Зберігати при температурі не вище 30°C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 або 14 таблеток у блістері, по 3 (10×3), або 4 (14×4) блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Лек фармацевтична компанія д.д./ Lek Pharmaceuticals d.d.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Трімліні, 2Д, 9220 Лендава, Словенія/ Trimlini 2D, Lendava, 9220, Slovenia.