БІКАТЕРО

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

IНСТРУКЦIЯ

для медичного застосування лікарського засобу

БІКАТЕРО

(BICATE RO )

Склад:

діюча речовина:бікалутамід;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 50 мг бікалутаміду;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, кросповідон, повідон, магнію стеарат, Опадрай білий Y-1-7000: гіпромелоза (Е 464), титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 400.

Лікарська формаТаблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:круглі, двоопуклі, білого кольору таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіюванням "2" з одного боку та "Н" з іншого.

Фармакотерапевтична група

Антиандрогенні засоби. Код АТС  L02B B03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

БІКАТЕРО є нестероїдним антиандрогеном, що не має іншого впливу на ендокринну систему. Препарат зв’язується з андрогенними рецепторами, не активуючи експресію генів, таким чином пригнічуючи андрогенні стимули. В результаті такого пригнічення спостерігається регресія пухлини передміхурової залози. При відміні препарату БІКАТЕРО у певної частини пацієнтів може виникнути синдром відміни.

БІКАТЕРО є рацемічною сумішшю із антиандрогенною активністю, представленою майже виключно (R)-енантіомером.

Фармакокінетика

Абсорбція

БІКАТЕРО добре всмоктується після перорального прийому. Немає доказів клінічно значимого ефекту прийому їжі на біодоступність препарату.

Розподіл

Бікалутамід має високий ступінь зв’язування з білками (рацемат 96%, (R)‑енантіомер>99%) і піддається інтенсивному метаболізму (шляхом окислення та глюкуронізації); його метаболіти виводяться нирками та з жовчю приблизно в однаковій кількості.

Біотрансформація

(S)-енантіомер дуже швидко виводиться в порівнянні з (R)-енантіомером; виведення останнього з плазми становить приблизно 1 тиждень.

При щоденному прийомі бікалутаміду (R)-енантіомер внаслідок його тривалого періоду напіввиведення кумулюється в плазмі крові в 10-кратній концентрації.

Плато концентрації (R)-енантіомера на рівні приблизно 9мкг/мл спостерігається при призначенні денної дози 50мг бікалутаміду. У стабільній фазі на частку переважно активного (R)-енантіомера припадає 99% загальної кількості циркулюючих енантіомерів.

Елімінація (виведення)

Під час клінічного дослідження середня концентрація (R)-бікалутаміду в спермі чоловіків, які отримували бікалутамід у дозі 150мг, становила 4,9мкг/мл. Кількість бікалутаміду, яка потенційно потрапляє в організм жінки-партнера під час статевого акту, низька і може становити приблизно 0,3мкг/мл, що нижче, ніж рівень, який у лабораторних тварин призводить до впливу на потомство.

Особливі групи пацієнтів

Фармакокінетика (R)-енантіомера не залежить від віку, ураження нирок або легкого та помірного ступеня тяжкості ураження печінки. Існують докази, що у пацієнтів з тяжкими ураженнями печінки (R)-енантіомер повільніше виводиться з плазми крові.

Клінічні характеристики

Показання.

Лікування розповсюдженого раку простати у комбінації з аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону (РФЛГ) або хірургічною кастрацією.

Протипоказання.

БІКАТЕРО протипоказаний для застосування жінкам та дітям.

БІКАТЕРО не слід призначати пацієнтам, у яких спостерігалися реакції гіперчутливості до діючої речовини чи будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу препарату.

Протипоказане одночасне застосування препарату БІКАТЕРО із терфенадином, астемізолом чи цизапридом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не існує доказів фармакодинамічної чи фармакокінетичної взаємодії БІКАТЕРО та аналогів рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону.

Дослідженняіn vitro показали, що R-бікалутамід є інгібітором CYP 3A4 та виявляє менший інгібіторний ефект на активність CYP 2С9, 2С19 та 2D6.

Хоча клінічні дослідження, у ході яких застосовували антипірин як маркер активності цитохрому Р450 (CYP), не свідчать про потенційну взаємодію із препаратом бікалутамід, середня концентрація мідазоламу (площа під фармакокінетичною кривою) збільшилась до 80% після одночасного його застосування протягом 28 днів із препаратом бікалутамід. Для препаратів з вузьким терапевтичним діапазоном таке підвищення має значення. Отже, одночасне застосування із терфенадином, астемізолом та цизапридом є протипоказаним. Також БІКАТЕРО слід з обережністю застосовувати із такими сполуками, як циклоспорини та блокатори кальцієвих каналів. Може виникнути необхідність у зменшенні дози цих препаратів, особливо якщо є ознаки посилення впливу препарату чи виникають побічні ефекти у результаті його застосування. При застосуванні циклоспорину рекомендують проводити ретельне спостереження за його концентрацією у плазмі та за клінічним станом пацієнта після початку чи припинення лікування препаратом БІКАТЕРО.

З обережністю слід призначати БІКАТЕРО при застосуванні препаратів, які можуть пригнічувати окислення препарату (таких як циметидин, кетоконазол). Теоретично це може призвести до підвищення концентрації бікалутаміду у плазмі, що може посилити побічні ефекти препарату.

Дослідженняіn vitro показали, що бікалутамід може витісняти кумариновий антикоагулянт варфарин із ділянок його зв’язування з білками. Тому у разі призначення препарату БІКАТЕРО пацієнтам, які вже отримують кумаринові антикоагулянти, рекомендують проводити ретельний моніторинг протромбінового часу.

У зв’язку з тим, що антиандрогенна терапія може призводити до подовження інтервалу QT, слід з обережністю призначати БІКАТЕРО одночасно з лікарськими засобами, які здатні подовжити інтервал QT або спричинити розвиток шлуночкової тахікардії типу пірует (torsade de pointes), такими як антиаритмічні препарати класу IA (хінідин, дизопірамід) або класу III (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), метадон, моксифлоксацин, нейролептики тощо. (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти.

Дослідження взаємодії проведені тільки за участю дорослих.

Особливості застосування.

Лікування препаратом БІКАТЕРО слід починати під безпосереднім наглядом лікаря.

БІКАТЕРО активно метаболізується в печінці. Деякі дані дають підставу вважати, що у пацієнтів із тяжкими ураженнями печінки виведення препарату уповільнюється, а це може привести до кумуляції бікалутаміду. Тому БІКАТЕРО слід застосовувати з обережністю пацієнтам із помірними чи тяжкими ураженнями печінки.

Через можливість змін функції печінки слід періодично проводити печінкові проби. Більшість змін спостерігаються протягом перших 6 місяців застосування препарату БІКАТЕРО.

Рідко при призначенні бікалутаміду спостерігались зміни у функції печінки тяжкого ступеня, були отримані повідомлення про летальні випадки (див. розділ «Побічні реакції»). Якщо виникають зміни функції печінки тяжкого ступеня, лікування БІКАТЕРО слід припинити.

Для пацієнтів, які мають об’єктивне прогресування захворювання разом з підвищеним рівнем ПСА, слід розглянути можливість припинення терапії бікалутамідом.

У чоловіків, які приймають агоністи рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, зменшується толерантність до глюкози. Це може проявитися цукровим діабетом або втратою глікемічного контролю у пацієнтів з уже виявленим діабетом. У зв’язку з цим потрібен моніторинг рівня глюкози в крові пацієнтів, які отримують БІКАТЕРО у комбінації з агоністами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону.

Показано, що БІКАТЕРО пригнічує активність цитохрому Р450 (CYP 3A4), тому слід проявляти обережність при одночасному його призначенні із препаратами, що метаболізуються переважно CYP 3A4.

Пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, вродженою лактазною недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.

Терапія антиандрогенами може призводити до подовження інтервалу QT.

У пацієнтів, з факторами ризику або з наявністю подовження інтервалу QT в анамнезі, а також у пацієнтів, які одночасно приймають лікарські засоби, що можуть подовжувати інтервал QT (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), лікар повинен до початку лікування бікалутамідом оцінити співвідношення ризик/користь, враховуючи потенційний ризик виникнення шлуночкової тахікардії типу пірует (torsadedepointes).

Антиандрогенна терапія може викликати зміни у морфології сперматозоїдів. Хоча вплив бікалутаміду на морфологію сперматозоїдів не оцінювали, і про такі зміни у пацієнтів, які отримували бікалутамід, не повідомляли, пацієнтам та/або їх партнерам під час лікування і протягом 130 днів після терапії препаратом БІКАТЕРО слід використовувати ефективні методи контрацепції.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

БІКАТЕРО протипоказаний для застосування жінкам. Його протипоказано призначати у період вагітності чи годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

БІКАТЕРО не впливає на здатність керувати автомобілем чи працювати зі складними механізмами. Однак слід мати на увазі, що зрідка може виникати сонливість, дуже часто - запаморочення (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, які приймають цей препарат, мають бути обережними.

Спосіб застосування та дози.

Дозування

Дорослічоловіки, включаючи пацієнтів літнього віку: перорально по 1таблетці (50 мг) один раз на добу.

Лікування БІКАТЕРО слід починати щонайменше за 3 дні до початку терапії аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону або одночасно із хірургічною кастрацією.

Ниркова недостатність: пацієнтам з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.

Печінкова недостатність: пацієнтам із легкою печінковою недостатністю корекція дози не потрібна. У пацієнтів із помірною чи тяжкою печінковою недостатністю може спостерігатися підвищене накопичення препарату.

Діти. Препарат протипоказаний для застосування дітям.

Передозування.

Немає даних щодо передозування у людей. Специфічного антидоту не існує; лікування симптоматичне. Діаліз може бути неефективним, оскільки БІКАТЕРО значною мірою зв’язується з білками та не виявляється у незміненому вигляді у сечі. При передозуванні показана загальна підтримувальна терапія, включаючи моніторинг життєво важливих показників.

Побічні реакції.

Побічні реакції зазначено за частотою таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до ≤1/100), рідко (від ≥1/10000 до ≤1/1000), дуже рідко (≤1/10 000), частота невідома (на основі наявних даних неможливо встановити частоту виникнення).

Система органів

Частота

Побічна реакція

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

Дуже часті

Анемія

Порушення з боку імунної системи

Нечасті

Гіперчутливість, ангіоневротичний набряк, кропив’янка

Порушення метаболізму та харчування

Часті

Зменшення апетиту

Психічні розлади

Часті

Зниження лібідо, депресія

Порушення з боку нервової системи

Дуже часті

Запаморочення

Часті

Сонливість

Порушення з боку серця

Часті

Інфаркт міокарда (надходили повідомлення про летальні випадки)4, серцева недостатність4

Частота невідома

Пролонгація QT (див. розділи «Особливості застосування» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)

Судинні порушення

Дуже часті

Припливи

Порушення з боку середостіння, грудної клітки та дихальної системи

Нечасті

Інтерстиціальна легенева хвороба5 (надходили повідомлення про летальні випадки)

Порушення з боку травної системи

Дуже часті

Біль у животі, запор, нудота

Часті

Диспепсія, метеоризм

Гепатобіліарні розлади

Часті

Гепатотоксичність, жовтяниця, підвищення активності трансаміназ1

Рідкі

Печінкова недостатність2 (надходили повідомлення про летальні випадки).

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини

Часті

Алопеція, гірсутизм/відновлення росту волосся, сухість шкіри, свербіж, висип

Нечасто

Реакція підвищеної чутливості до світла

Порушення з боку нирок та сечовидільної системи

Дуже часті

Гематурія

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз

Дуже часті

Гінекомастія та болючість молочних залоз3

Часті

Еректильна дисфункція

Загальні порушення та стан місця введення

Дуже часті

Астенія

Часті

Набряк, біль у грудях

Обстеження

Часті

Збільшення маси тіла

1Зміни з боку печінки рідко бувають тяжкими та часто минають або слабшають при продовженні лікування чи після його припинення.

2Частота була визначена за частотою повідомлень про побічні явища печінкової недостатності у хворих, які приймали бікалутамід у дозі 150 мг у відкритих дослідженнях Early Prostate Cancer programme (EPC) .

3Може зменшитись при супутній кастрації.

4Спостерігалося під час фармако-епідеміологічного дослідження застосування агоністів рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону та антиандрогенів для лікування раку передміхурової залози. Ризик збільшувався, якщо бікалутамід у дозі 50мг застосовували у комбінації з агоністами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, проте збільшення ризику не було відмічено при застосуванні бікалутаміду у дозі 150мг як монотерапії для лікування раку передміхурової залози.

5Частота була визначена за частотою повідомлень про інтерстиціальну пневмонію як побічне явище у хворих, які приймали бікалутамід у дозі 150мг у відкритих дослідженнях EPC.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дає змогу продовжувати моніторинг балансу користі/ризику лікарського засобу. Фахівців в галузі охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Термін придатності.3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері, по 1 або по 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ГЕТЕРО ЛАБЗ ЛІМІТЕД

HETERO LABS LIMITED

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Юніт-VІ, ТСІІС, Формулейшен СЕЗ, Сі № 410 і 411, Полепаллі Віледж, Джадчерла Мандал, Махабубнагар-Дістрікт, Телангана, Пін-509301, Індія.

Unit-VI, TSIIC, Formulation SEZ, Sy No. 410 & 411, Polepally Village, Jadcherla Mandal, Mahaboobnagar-District, Telangana, Pin-509301, India.