ДИФЕРЕЛІН®

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДИФЕРЕЛІН®

(DIPHERELINE®)

Склад:

діюча речовина: triptorelin;

1 флакон містить триптореліну ембонату 31 мг, еквівалентно триптореліну 22,5 мг;

допоміжні речовини: полі(dl-лактид когліколід) 75/25, полі (dl-лактид когліколід) 85/15, маніт (Е 421), натрію кармелоза, полісорбат 80;

розчинник: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма Порошок та розчинник для суспензії для ін’єкцій з пролонгованим вивільненням.

Фармакотерапевтична група

Засоби, які застосовують для гормональної терапії. Гормони та споріднені речовини. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону.

Код АТС  L02A E04.

Клінічні характеристики

Показання.

Лікування місцевопоширеного або метастатичного гормонозалежного раку передміхурової залози.

Лікування місцевопоширеного гормонозалежного раку передміхурової залози, як супутня та ад’ювантна терапія у поєднанні з радіотерапією.

Протипоказання.

Гіперчутливість до GnRH (гонадотропін-рилізинг гормону), його аналогів або до будь-якої іншої складової лікарського засобу (див. розділ «Побічні реакції»).

Особливі заходи безпеки

Суспензія для ін’єкцій має бути відновлена за допомогою асептичного методу та лише із застосуванням ампули з розчинником для ін’єкцій.

Інструкцій щодо приготування, наведених нижче, слід чітко дотримуватися.

Розчинник слід набрати у наданий шприц із застосуванням голки для відновлення (20 G, без системи захисту) та перенести у флакон, що містить порошок. Слід відновити суспензію, обережно струшуючи флакон, доки не утвориться однорідна суспензія молочного кольору. Не слід перевертати флакон.

Важливо перевірити відсутність агломератів порошку у флаконі. Після цього отриману суспензію слід набрати назад у шприц, не перевертаючи флакон. Після цього слід замінити голку для відновлення та використати голку для ін’єкцій (20 G, з системою захисту) для введення лікарського засобу.

Оскільки лікарський засіб має форму суспензії, ін’єкцію слід здійснити негайно після відновлення, щоб запобігти утворенню осаду.

Лише для одноразового застосування.

Використані голки, будь-які рештки невикористаної суспензії або інші відходи мають бути утилізовані відповідно до місцевих вимог щодо утилізації.

Спосіб застосування та дози.

Дози

Рекомендована доза становить 22,5 мг триптореліну (1 флакон), яку вводять кожні 6 місяців (кожні двадцять чотири тижні) у вигляді одноразової внутрішньом’язової ін’єкції.

Для показання «лікування місцевопоширеного гормонозалежного раку передміхурової залози, як супутня та ад’ювантна терапія у поєднанні з радіотерапією» клінічні дані продемонстрували, що радіотерапія із подальшою 3-річною антиандрогенною терапією є більш прийнятною, ніж радіотерапія із подальшою 6-місячною антиандрогенною терапією («див. розділ «Фармакодинаміка»). Тривалість антиандрогенної терапії, рекомендована медичними посібниками для пацієнтів із стадією T3-T4, що проходять радіотерапію, становить 2-3 роки.

Пацієнтам із метастатичним кастраційно-резистентним раком передміхурової залози, які не проходили хірургічну кастрацію та отримують агоніст GnRH, наприклад трипторелін, і для яких лікування абіратерону ацетатом як інгібітором біосинтезу андрогенів або ензалутамідом як інгібітором функції рецепторів андрогенів є прийнятним, терапію агоністом GnRH слід продовжувати.

Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки

Для пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок коригування дози не є необхідним.

Спосіб застосування

Як і у разі застосування інших лікарських засобів, які вводять за допомогою ін’єкції, місце введення ін’єкції слід періодично змінювати.

У зв’язку з тим, що Диферелін® являє собою суспензію мікросфер, ненавмисних внутрішньосудинних ін’єкцій слід суворо уникати.

Диферелін® слід вводити під пильним наглядом лікаря.

Для пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок коригування дози не є необхідним.

Порошок суспендують безпосередньо перед застосуванням у 2 мл води для ін’єкцій. Необхідно використовувати винятково розчинник, що додається до порошку. Відновлення гомогенної молочної суспензії для ін’єкцій виконують шляхом обережного повертання флакона. Необхідно чітко дотримуватися інструкції, наведеної нижче.

Нижченаведена інформація призначена лише для медичних працівників:

Інструкції щодо застосування

1. ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ПЕРЕД РОЗВЕДЕННЯМ

ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

Підготувати пацієнта, продезінфікувавши сідничний м’яз у місці ін’єкції. Цю процедуру слід виконати завчасно, оскільки після відновлення лікарський засіб слід увести негайно.

2. ПІДГОТОВКА ДО ІН’ЄКЦІЇ

У коробці знаходиться дві голки:

•          Голка 1: довга голка (38 мм) без системи захисту, для використання при відновленні порошку

•          Голка 2 : довга голка (38 мм) із системою захисту, для використання для ін’єкції

Голка 1 – 38 мм – 20 G (20-й калібр)

Голка 2 – 38 мм – 20 G (20-й калібр)

Наявність бульбашок у верхній частині ліофілізату є нормальним виглядом лікарського засобу.

2 a

•          Вийняти ампулу, що містить розчинник. У разі наявності розчину в шийці ампули постукати по ній, щоб увесь розчин перемістився в основну частину ампули.

•          Нагвинтити голку 1 (без системи захисту) на шприц, не знімаючи захисного ковпачка голки.

•          Відламати шийку ампули, тримаючи ампулу місцем зламу вверх.

•          Зняти захисний ковпачок з голки 1. Вставити голку в ампулу та набрати у шприц увесь розчинник. Відкласти в сторону шприц із розчинником.

2 b

•          Вийняти флакон із порошком. У разі наявності порошку у шийці флакона постукати по ній, щоб увесь порошок перемістився в нижню частину флакона.

•          Видалити пластиковий ковпачок у верхній частині флакона.

•          Знову взяти шприц із розчинником і вставити голку крізь гумову пробку вертикально у флакон. Повільно ввести розчинник таким чином, щоб, якщо це можливо, обмити ним усю верхню частину флакона.

2 c

•          Підняти голку 1 над рівнем рідини.

•          Не виймати голку з флакона. Відновити суспензію шляхом легкого гойдання флакона зі сторони в сторону. Не перевертати флакон.

•          Перемішувати до отримання однорідної суспензії молочного кольору.

•          Важливо: переконатися у відсутності агломератів порошку у флаконі (у випадку наявності грудочок порошку продовжувати перемішувати до їх зникнення).

2 d

•          Коли суспензія стане однорідною, опустити голку, не перевертаючи флакон, і набрати у шприц усю суспензію. Незначну кількість суспензії, яка залишиться у флаконі, слід утилізувати. З урахуванням цієї втрати заявлене дозування дещо перевищене.

•          Взятися за кольоровий роз’єм для приєднання голки. Зняти зі шприца голку 1, що використовувалася для відновлення. Нагвинтити на шприц голку 2 із системою захисту.

•          Відвести захисний кожух від голки в напрямі циліндра шприца. Захисний кожух залишиться у встановленій Вами позиції.

•          Зняти захисний ковпачок з голки.

•          Заповнити голку, щоб усунути повітря зі шприца, та негайно здійснити ін’єкцію.

3. ВНУТРІШНЬОМ’ЯЗОВА ІН’ЄКЦІЯ

•          Для запобігання утворенню осаду слід негайно здійснити ін’єкцію в попередньо продезінфікований сідничний м’яз.

4. ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ

• Активація системи захисту за допомогою одноручного методу

Примітка: завжди тримати палець за виступом

Є два варіанти активації системи захисту:

- Метод A : натиснути на виступ пальцем або

- Метод Б: притиснути кожух до пласкої поверхні.

В обох випадках слід натискати міцним швидким рухом до виразно чутного клацання.

Візуально перевірити, що голка повністю введена у фіксатор.

• Використані голки, будь-які рештки невикористаної суспензії або інші відходи мають бути утилізовані відповідно до місцевих вимог.

Метод A

Метод Б

Побічні реакції.

У зв’язку з тим, що пацієнти з місцевопоширеним чи метастатичним гормонозалежним раком передміхурової залози зазвичай є особами літнього віку та мають інші захворювання, що часто зустрічаються у пацієнтів цієї вікової групи, у більш ніж 90 % хворих, які брали участь у клінічних дослідженнях, спостерігалися небажані явища  та часто було складно дати оцінку причинно-наслідковому зв’язку. Згідно з даними лікування іншими агоністами GnRH або після хірургічної кастрації, побічні ефекти, що спостерігаються найчастіше та пов’язані з терапією триптореліном, виникли через його очікувану фармакологічну дію.

Ці ефекти включали припливи та зниження статевого потягу.

За винятком імуноалергічних реакцій (рідко) та реакцій в місці ін’єкції (< 5 %), усі побічні явища відомі як такі, що пов’язані зі змінами  рівнів тестостерону.

Повідомлялось про нижчезазначені побічні реакції, що розцінювались як найменш вірогідно пов’язані з терапією триптореліном. Виникнення більшості з цих явищ пов’язують з біохімічною або хірургічною кастрацією.

Частота виникнення небажаних реакцій класифікується таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000), частотаневідома (неможливо визначити на підставі наявних даних)

Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко: ринофарингіт.

З боку крові та лімфатичної системи:нечасто: тромбоцитоз.

З боку імунної системи:часто: гіперчутливість;рідко: анафілактична реакція.

Інформація щодо додаткових побічних реакцій, отримана в післяреєстраційний період- частота невідома: анафілактичний шок.

З боку обміну речовин і розладів харчування: нечасто:анорексія, цукровий діабет, подагра, гіперліпідемія, підвищений апетит.

З боку психіки: дуже часто: зниження статевого потягу, часто: зниження  статевого потягу, депресія*, зміни настрою*; нечасто:безсоння, дратівливість; рідко: сплутаність свідомості, зниження активності, стан ейфорії.

Інформація щодо додаткових побічних реакцій, отримана в післяреєстраційний період- частота невідома: тривожність.

З боку нервової системи:дуже часто:парестезія нижніх кінцівок; часто: запаморочення, головний біль; нечасто: парестезія; рідко:порушення пам’яті.

З боку органів зору: нечасто: погіршення зору рідко:порушення чутливості очей, порушення зору.

З боку органів слуху та рівноваги: нечасто:шум у вухах, вертиго.

З боку серця:нечасто: відчуття серцебиття.

Інформація щодо додаткових побічних реакцій, отримана в післяреєстраційний період- частота невідома: подовження інтервалу QT* (див. розділи «Особливості застосування» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

З боку судин: дуже часто: припливи; часто: артеріальна гіпертензія, рідко: артеріальна гіпотензія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто: носова кровотеча, нечасто: диспное; рідко: ортопное.

З боку шлунково-кишкового тракту:часто: сухість у роті, нудота, нечасто: біль у животі, запор, діарея, блювання; рідко: здуття живота, дисгевзія, метеоризм.

З боку шкіри та підшкірних тканин:дуже часто: гіпергідроз; нечасто:акне, алопеція, еритема, свербіж, висипи, кропив’янка; нечасто: пухирі, пурпура.

Інформація щодо додаткових побічних реакцій, отримана в післяреєстраційний період- частота невідома: ангіоневротичний набряк.

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини:дуже часто:біль у спині, часто:  скелетно- м’язовий біль, болі в кінцівках; нечасто: артралгія, болі в кістках, м’язові судоми, м’язова слабкість, міалгія; нечасто:скутість у суглобах, набряк суглобів, кістково- м’язова скутість, остеоартрит.

З боку нирок і сечовивідних шляхів:нечасто: ніктурія, затримка сечовипускання.

Інформація щодо додаткових побічних реакцій, отримана в післяреєстраційний період -  частота невідома: нетримання сечі.

З боку статевих органів і молочних залоз:дуже часто:еректильна дисфункція(включаючи розлад еякуляції, порушення еякуляції), часто: тазовий біль; нечасто: гінекомастія, біль у грудях, атрофія яєчок, біль у яєчках.

Загальні розлади / реакції у місці застосування:дуже часто: астенія; часто: реакції в місці ін’єкції (включаючи еритему, запалення та біль), набряк; нечасто: млявість, периферичний набряк, біль, озноб, сонливість; рідко:біль у грудях, дистазія, грипоподібне захворювання, лихоманка.

Інформація щодо додаткових побічних реакцій, отримана в післяреєстраційний період-  нечасто: відчуття дискомфорту.

З боку лабораторних показників:часто: збільшення маси тіла, нечасто:підвищення АЛТ, підвищення АСТ, підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення кров’яного тиску, підвищення рівня сечовини в крові, підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази, зниження маси тіла; рідко: підвищення активності лужної фосфатази в крові.

*Ця частота ґрунтується на частоті класових ефектів, характерній для всіх агоністів гонадотропін-рилізинг гормону ( GnRH ).

Трипторелін спричиняє тимчасове підвищення рівня тестостерону, що циркулює в крові, протягом першого тижня після введення першої ін’єкції препарату у пролонгованій формі. Під час початкового підвищення рівня тестостерону, що циркулює в крові, у деяких пацієнтів (≤ 5 %) може спостерігатися погіршення симптомів наявного раку передміхурової залози («спалах»), що, як правило, виражається в симптомах з боку сечових шляхів (< 2 %) та болях при метастатичному ураженні (5 %), які лікуються симптоматично. Ці симптоми носять тимчасовий характер і зазвичай зникають через 1-2 тижні.

Були зафіксовані поодинокі випадки загострення симптомів захворювання, обструкції уретри або спінальної компресії через метастаз. Тому пацієнти з метастатичним ураженням хребта та/або обструкцією верхніх або нижніх сечових шляхів мають перебувати під пильним наглядом протягом перших декількох тижнів терапії (див. розділ «Особливості застосування»).

Застосування агоністів  GnRH при лікуванні раку передміхурової залози підвищує ризик втрати кісткової маси та може призвести до остеопорозу, а також підвищує ризик перелому кісток. Це також може призвести до некоректного діагнозу кісткових метастазів.

У пацієнтів, які проходять терапію аналогами GnRH, спостерігається збільшення кількості лімфоцитів. Цей вторинний лімфоцитоз, вірогідно, пов’язаний із кастрацією, що індукується GnRH, і свідчить, що, найімовірніше, гонадні гормони задіяні в інволюції тимуса.

Передозування

Фармацевтичні властивості Дифереліну®, а також спосіб його введення роблять можливість передозування малоймовірною. Даних відносно передозування у людей немає. У разі передозування рекомендовано симптоматичне лікування.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Диферелін® не призначений для застосування жінкам.

Діти.

Препарат не призначений для застосування дітям.

Особливості застосування.

Застосування агоністів GnRH може викликати зниження мінеральної щільності кісткової тканини. Попередні дані показують, що у чоловіків застосування бісфосфонату разом з агоністом GnRH може знизити втрату кісткової мінеральної щільності. Особливу увагу необхідно приділяти пацієнтам із додатковими факторами ризику захворювання на остеопороз (такими як зловживання алкоголем, паління, тривале лікування препаратами, які спричиняють зниження мінеральної щільності кісткової тканини, наприклад протисудомними препаратами або кортикостероїдами, спадкова схильність до захворювання остеопорозом, недостатність харчування).

У виняткових випадках терапія агоністами GnRH може виявити раніше не зафіксовану гонадотропну аденому гіпофіза. У таких пацієнтів може проявлятися гіпофізарна апоплексія, що характеризується раптовими головними болями, блюванням, порушеннями зору та офтальмоплегією.

Існує підвищений ризик розвитку депресії (що може бути важкою) у пацієнтів, що проходять лікування агоністами GnRH, зокрема триптореліном. З урахуванням цього пацієнтів потрібно проінформувати та забезпечити належним лікуванням в разі появи симптомів. Пацієнти, що перебувають у стані депресії, потребують ретельного спостереження протягом терапії.

На початку терапія триптореліном, подібно до інших агоністів GnRH, призводить до тимчасового підвищення сироваткових рівнів тестостерону. В результаті протягом перших тижнів лікування можуть розвинутися поодинокі випадки тимчасового погіршення ознак та симптомів раку передміхурової залози. Протягом початкового етапу лікування слід розглянути можливість додаткового призначення відповідного антиандрогену для нейтралізації початкового збільшення рівня тестостерону в сироватці крові та попередження погіршення клінічних симптомів.

Незначна кількість пацієнтів може зазнати тимчасового погіршення ознак і симптомів раку передміхурової залози та тимчасового посилення болю, пов’язаного з раком (болю при метастатичному враженні), що лікується симптоматично.

Як і у разі застосування інших агоністів GnRH, спостерігалися поодинокі випадки виникнення компресії спинного мозку або обструкції сечівника. У випадку розвитку компресії спинного мозку чи порушення функції нирок застосовують стандартні методи лікування цих ускладнень, а в надзвичайних випадках розглядають можливість проведення негайної хірургічної кастрації. Протягом перших тижнів лікування показаний ретельний моніторинг, особливо пацієнтів з вертебральними метастазами, з ризиком виникнення компресії спинного мозку та пацієнтів з обструкцією сечових шляхів. Після проведення хірургічної кастрації трипторелін не індукує будь-якого подальшого зменшення рівнів тестостерону в сироватці крові. При досягненні наприкінці першого місяця терапії посткастраційних рівнів тестостерону рівні тестостерону в сироватці крові підтримуються доти, доки пацієнт одержує ін'єкції кожні 6 місяців (двадцять чотири тижні). Моніторинг ефективності терапії можна проводити шляхом вимірювання рівнів тестостерону в сироватці крові та простатоспецифічного антигену.

Тривала втрата андрогенів внаслідок проведення двосторонньої орхіектомії або введення аналогів GnRH пов’язана зі збільшенням ризику втрати кісткової маси та може призвести до остеопорозу та збільшення ризику виникнення переломів кісток.

Андроген-деприваційна терапія може спричинити подовження інтервалу QT.

У пацієнтів із подовженням інтервалу QT в анамнезі або з наявними факторами ризику подовження інтервалу QT, а також у пацієнтів, які отримують лікарські засоби, що можуть подовжувати інтервал QT (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), слід оцінити співвідношення користі та ризику, включаючи потенційну можливість виникнення шлуночкової тахікардії типу «пірует», перш ніж розпочинати терапію Дифереліном® 22,5 мг.

Крім того, виходячи з епідеміологічних даних, відзначалося, що у пацієнтів можуть спостерігатися метаболічні зміни (наприклад непереносимість глюкози) або збільшення ризику виникнення серцево-судинних захворювань під час проведення антиандрогенної терапії. Однак проспективні дані не підтверджують зв’язок між терапією аналогами GnRH та збільшенням смертності від серцево-судинних захворювань. Перед початком терапії необхідно ретельно дослідити пацієнтів з високим ризиком виникнення метаболічних або серцево-судинних захворювань та вести відповідний моніторинг під час антиандрогенної терапії.

Терапія агоністами GnRH може виявити аденому гіпофіза, чутливу до гонадотропних гормонів. Гіпофізарна апоплексія характеризується раптовим головним болем, порушенням функції зору та офтальмоплегією.

Слід з обережністю призначати внутрішньом’язові ін’єкції пацієнтам, які лікуються антикоагулянтами, через ризик виникнення гематом у місці ін’єкції.

Введення триптореліну в терапевтичних дозах призводить до супресії гіпофізарно-гонадної системи. Після припинення лікування зазвичай спостерігається відновлення нормальної функції цієї системи. Таким чином, результати діагностичних тестів гіпофізарно-гонадної системи, що проводяться під час лікування та після припинення терапії аналогами GnRH, можуть бути хибними.

Диферелін® містить менше ніж 1 ммоль натрію на дозу, тобто загалом засіб вільний від натрію.

При невикористанні негайно користувач несе відповідальність за термін та умови зберігання, що звичайно не повинні перевищувати 24 годин при температурі від 2 до 8°C.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Досліджень впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не проводилось.

Проте здатність  керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами може бути ускладнена внаслідок запаморочення, сонливості та порушень зору, які є можливими небажаними ефектами терапії або результатом супутнього захворювання.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При застосуванні триптореліну разом із препаратами, які модифікують секрецію гіпофізарних гонадотропних гормонів, необхідно дотримуватися застережних заходів, а також рекомендується проведення ретельного контролю за гормональним рівнем.

Оскільки андроген-деприваційна терапія може подовжувати інтервал QT, одночасне застосування Дифереліну® 22,5 мг з лікарськими засобами, які подовжують інтервал QT або здатні викликати шлуночкову тахікардію типу «пірует», такими як антиаритмічні засоби класу ІА (хінідин, дизопірамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), а також метадон, цизаприд, моксифлоксацин, антипсихотичні засоби, потребує ретельного оцінювання (див. розділ «Особливості застосування»).

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії та фармакодинамічні ефекти

Трипторелін, агоніст GnRH, діє як сильний інгібітор секреції гонадотропіну за умови тривалого введення в терапевтичних дозах. Дослідження за участю людей та на самцях тварин показують, що після введення триптореліну спостерігається початкове та тимчасове збільшення рівнів циркулюючого лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) та тестостерону.

Однак тривале та безперервне введення триптореліну призводить до зниження секреції ЛГ та ФСГ і пригнічення тестикулярного та оваріального стероїдогенезу. Зниження рівнів тестостерону сироватки крові до діапазонів, що звичайно спостерігаються у чоловіків, яким зроблено хірургічну кастрацію, спостерігається приблизно через 2-4 тижні після початку терапії. Диферелін® призначений для вивільнення 22,5 мг триптореліну протягом 6-місячного періоду. При досягненні наприкінці першого місяця терапії посткастраційних рівнів тестостерону рівні тестостерону в сироватці крові підтримуються доти, доки пацієнт одержує ін’єкції кожний двадцять четвертий тиждень.

Це призводить до додаткової атрофії статевого органу. При припиненні терапії лікарським засобом ці ефекти є загалом оборотними. Моніторинг ефективності терапії можна проводити шляхом вимірювання рівнів тестостерону в сироватці крові та простатоспецифічного антигену (ПСА). Під час проведення програми клінічних досліджень на 6-й місяць терапії Дифереліном® спостерігалося 97 % відносне зниження медіанних значень рівня ПСА.

Введення препарату Диферелін® 22,5 мг пацієнтам із поширеним раком передміхурової залози у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій у загальній кількості 2 доз (12 місяців) призвело як до досягнення посткастраційних рівнів тестостерону у 97,5 % пацієнтів через чотири тижні, так і до підтримання  посткастраційних рівнів тестостерону у 93 % пацієнтів із 2-го по 12-й місяць терапії.

Клінічна ефективність і безпека

У рандомізованому дослідженні ІІІ фази за участю 970 пацієнтів із місцевопоширеним раком передміхурової залози (T2c-T4), 483 із яких було призначено короткострокове пригнічення андрогенів (6 місяців) у поєднанні з радіотерапією, а 487 - довгострокову терапію (3 роки), за допомогою аналізу відсутності переваг порівнювалася короткострокова та довгострокова супутня та допоміжна гормональна терапія агоністами ЛГРГ, переважно триптореліном (62,2 %) або гозереліном (30,1 %).

Загальна смертність протягом 5 років склала 19,0 % та 15,2 % відповідно в групах при короткочасному  гормональному лікуванні та тривалому гормональному лікуванні, з відносним ризиком, що дорівнює 1,42 (з боку CI 95, 71% = 1,79; або 95,71% CI = [1,09; 1,85], p = 0,65) – щодо переваги та p = 0,0082 – різниця між групами за показниками дослідження post hoc). Смертність, що пов’язана з передміхуровою залозою, за останні 5 років склала 4,78% та 3,2% відповідно в групах при «короткочасному гормональному лікуванні» та «тривалому гормональному лікуванні», з відносним ризиком, що дорівнює 1,71 (CI 95% [1,14 до 2,57], p = 0,002).

Результати цього дослідження показують, що радіотерапія із подальшою 3-річною антиандрогенною терапією має перевагу відносно до радіотерапії з подальшою 6-місячною антиандрогенною терапією.

У пацієнтів із метастатичним кастраційно-резистентним раком передміхурової залози клінічні дослідження продемонстрували користь від додавання абіратерону ацетату як інгібітору біосинтезу андрогенів або ензалутаміду як інгібітору функції рецепторів андрогенів до аналогів GnRH, наприклад триптореліну.

Фармакокінетика

Абсорбція

Після одноразової внутрішньом’язової ін’єкції Дифереліну® у пацієнтів з раком передміхурової залози tmax (час до досягнення максимальної концентрації) становив 3 (2-12) години, а Cmax (максимальна концентрація) (0-169 днів) становила                         40 (22,2-76,8) нг/мл. Протягом 12-місячної терапії трипторелін не накопичувався.

Розподіл

Результати фармакокінетичних досліджень, проведених за участю здорових добровольців, свідчать, що після внутрішньовенного болюсного введення розподіл та виведення триптореліну проходять відповідно до трикомпартментної  моделі. Періоди напівжиття становлять приблизно 6 хвилин, 45 хвилин та 3 години відповідно.

Об’єм розподілу триптореліну у рівноважному стані після внутрішньовенного введення 0,5 мг триптореліну ацетату становить приблизно 30 л у здорових чоловіків-добровольців. Оскільки немає доказів зв’язування триптореліну з протеїнами плазми при клінічно релевантних концентраціях, взаємодії лікарського препарату, включаючи заміщення в ділянках зв’язування, є малоймовірними.

Біотрансформація

Метаболіти триптореліну у людей не виявлені. Однак фармакокінетичні дослідження у людей показують, що C-термінальні фрагменти, які продукуються внаслідок розпаду тканин, повністю розпадаються в межах тканин та далі швидко розпадаються в плазмі крові або елімінуються нирками.

Виведення

Трипторелін елімінується як через печінку, так і нирками. Після внутрішньовенного введення 0,5 мг триптореліну у здорових чоловіків-добровольців 42 % дози екскретується з сечею у вигляді інтактного триптореліну, відсоток підвищується до 62% у пацієнтів з порушенням функції печінки. У здорових добровольців кліренс креатиніну (Clcreat) становив 150 мл/хв та лише 90мл/хв у пацієнтів з порушенням функції печінки. Це свідчить про те, що головним центром елімінації триптореліну є печінка. У здорових добровольців фактичний кінцевий період напіввиведення становив 2,8 години, а загальний кліренс триптореліну – 212 мл/хв. Останній показник залежить від комбінації печінкової та ниркової елімінації.

Особливі популяції хворих

При внутрішньовенному введенні 0,5 мг триптореліну у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (Clcreat 40 мл/хв) період напіввиведення триптореліну становив 6,7 години і 7,81 години – у пацієнтів з серйозною нирковою недостатністю (Clcreat 8,9 мл/хв) та 7,65 години – у пацієнтів з порушенням функції печінки (Clcreat 89,9 мл/хв).

Систематичне дослідження впливу віку та раси на фармакокінетику не проводилося. Однак фармакокінетичні дані, отримані у молодих здорових чоловіків-добровольців віком від 20 до 22 років з підвищеним кліренсом креатиніну (приблизно 150мл/хв), показали, що елімінація триптореліну відбувається в 2 рази швидше у молодої популяції. Це пов’язано з тим, що кліренс триптореліну корелює з загальним рівнем кліренсу креатиніну, який, як відомо, знижується з віком.

Оскільки трипторелін має широкий діапазон безпеки та Диферелін® є препаратом з уповільненим вивільненням, під час терапії коригування дози пацієнтам з розладами функції печінки та нирок не рекомендується.

Фармакокінетичний/фармакодинамічний взаємозв’язок

Оцінка фармакокінетичного/фармакодинамічного взаємозв’язку триптореліну не є простою у зв’язку з тим, що взаємозв’язок є нелінійним та залежить від часу. Таким чином, після негайного застосування у раніше не лікованих пацієнтів трипторелін індукує дозозалежне зростання відповіді ЛГ та ФСГ.

При введенні препарату з уповільненим вивільненням протягом перших днів після введення дози трипторелін стимулює секрецію ЛГ та ФСГ та, як наслідок, секрецію тестостерону. Як видно з результатів різнопланових досліджень біоеквівалентності, максимальне збільшення рівнів тестостерону досягається в межах 4 днів з еквівалентним показником Cmax, який не залежить від швидкості вивільнення триптореліну. Цей початковий відгук не підтримується, не дивлячись на безперервну експозицію триптореліну, за ним слідує  прогресивне й еквівалентне зниження рівнів тестостерону. У цьому випадку ступінь експозиції триптореліну може також помітно варіювати, не впливаючи на загальний ефект на рівні тестостерону в сироватці крові.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості:

порошок – ліофілізована маса від білого до злегка жовтого кольору у флаконі з коричневого скла та пластиковою кришкою типу Flip-offTM темно-зеленого кольору;

розчинник (вода для ін’єкцій) – прозорий, безбарвний розчин, що практично не містить видимих часток.

Несумісність.

Оскільки не проводили досліджень сумісності, цей лікарський препарат не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами.

Термін придатності.

3 роки.

Готову суспензію слід використати відразу після відновлення.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка.

Порошок у флаконі з пробкою та ковпачком типу «flip-off».

По 1 флакону в комплекті з 1 ампулою розчинника 2 мл та 1 блістером, що містить 1шприц для ін’єкцій та 2 ін’єкційні голки в картонній коробці.

Категорія відпуску.За рецептом.

Виробник.

ІПСЕН ФАРМА БІОТЕК, Франція.

Місцезнаходження.

Парк д’актівіте дю Плато де Сінь, департаментська дорога № 402, 83870 СІНЬ, Франція.