ПЕРИДОН

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ПЕРИДОН

(PERIDON)

Склад:

діюча речовина:домперидон;

1таблетка містить домперидону 10мг (0,01г);

допоміжні речовини:лактози моногідрат, крохмаль картопляний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна.

Лікарська формаТаблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються при функціональних шлунково-кишкових розладах. Стимулятори перистальтики (пропульсанти). Код АТС A03FA03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Домперидон – антагоніст дофаміну з протиблювальними властивостями. Домперидон незначною мірою проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Застосування домперидону дуже рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіза. Його протиблювальна дія, можливо, зумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну в тригерній зоні хеморецепторів, що знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром у задній ділянці (area postrema). Дослідження на тваринах, а також низькі концентрації, що визначались у мозку, вказують на переважно периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.

Дослідження у людини показали, що при внутрішньому застосуванні домперидон підвищує тиск у нижніх відділах стравоходу, покращує антродуоденальну моторику та прискорює звільнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.

Фармакокінетика

Всмоктування.

Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 30-60хвилин. Низька абсолютна біодоступність перорального домперидону (приблизно 15%) зумовлена екстенсивним метаболізмом першого проходження у стінці кишечнику та у печінці. Хоча у здорових людей біодоступність домперидону збільшується при прийомі після їди, хворим зі скаргами шлунково-кишкового характеру слід приймати домперидон за 15-30хвилин до їди. Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. Біодоступність при пероральному прийомі препарату зменшується після попереднього прийому циметидину або натрію бікарбонату. При пероральному прийомі препарату після їди максимальна абсорбція дещо уповільнюється, а площа під кривою (AUC) дещо збільшується.

Розподіл.

При пероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін; максимальний рівень у плазмі крові через 90хвилин (21нг/мл) після двотижневого перорального прийому по 30 мг на добу був майже таким самим, як після прийому першої дози (18нг/мл). Домперидон на 91-93% зв’язується з білками плазми крові. Дослідження розподілу домперидону, що були проведені на тваринах за допомогою препарату, міченого радіоактивним ізотопом, показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію у мозку. У тварин невеликі кількості препарату проникають крізь плаценту.

Метаболізм.

Домперидон швидко та екстенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання та N-деалкілування. Дослідження метаболізмуin vitro з діагностичним інгібітором показали, що CYP3A4 є головною формою цитохрому Р450, залученою до N-деалкілування, а CYP3A4, CYP1А2 та CYP2Е1 беруть участь в ароматичному гідроксилюванні домперидону.

Виведення.

Виведення із сечею та калом становить відповідно 31% та 66% від пероральної дози. Виділення препарату у незміненому вигляді становить невеликий відсоток (10% із калом та приблизно 1% – із сечею). Період напіввиведення з плазми крові після прийому разової дози становить 7-9годин у здорових добровольців, але подовжений у хворих із тяжкою нирковою недостатністю.

Клінічні характеристики

Показання.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання, що тривають менше 48годин.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до препарату та/або до його компонентів.

Пролактин-секреторна пухлина гіпофіза (пролактинома).

Порушення функції печінки та/або нирок.

Відома пролонгація інтервалу QT , що полягає в основі порушень або захворювань з боку серця.

Не слід застосовувати препарат, якщо стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад, при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або перфорації.

Протипоказане одночасне застосування кетоконазолу, еритроміцину або інших сильнодіючих інгібіторів CYP3A4, лікарських засобів, які подовжують інтервал QT, таких як флуконазол, еритроміцин, ітраконазол, пероральний кетоконазол, позаконазол, ритонавір, саквінавір, телапревір, вориконазол, кларитроміцин, аміодарон, телітроміцин (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію домперидону.

Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно з препаратом Перидон, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо.

Домперидон метаболізується переважно шляхом CYP3A4. Даніin vitro та дані досліджень у людей показали, що одночасне застосування лікарських засобів, які значно пригнічують цей фермент, може призвести до підвищення рівня домперидону в плазмі крові.

В окремих дослідженнях фармакокінетичної/фармакодинамічної взаємодіїin vivo при одночасному пероральному застосуванні кетоконазолу або еритроміцину у здорових добровольців було підтверджено, що ці препарати значним чином пригнічують пресистемний метаболізм домперидону, опосередкований CYP3A4.

При супутньому застосуванні 10мг домперидону перорально 4рази на добу та 200мг кетоконазолу перорально 2рази на добу в період спостереження було відзначено подовження інтервалу QТc у середньому на 9,8мсек; окремі значення коливалися від 1,2 до 17,5мсек. При супутньому застосуванні 10мг домперидону 4рази на добу та 500мг еритроміцину перорально 3 рази на добу інтервал QТc у період спостереження подовжувався у середньому на 9,9мсек, інтервал окремих значень становив від 1,6 до 14,3мсек. Рівноважні значення Cmax і AUC домперидону зростали приблизно втричі у кожному з цих досліджень взаємодії. Внесок підвищених плазмових концентрацій домперидону на спостережуваний ефект QTc не відомий. У цих дослідженнях у випадку монотерапії домперидоном (10мг перорально 4рази на добу) інтервал QТc подовжувався у середньому на 1,6мсек (дослідження кетоконазолу) та 2,5мсек (дослідження еритроміцину), у той час як застосування лише кетоконазолу (200мг 2рази на добу) або еритроміцину (500мг 3рази на добу) призводило до збільшення інтервалу QТc у період спостереження на 3,8 та 4,9мсек відповідно.

Теоретично, оскільки Перидон чинить прокінетичну дію на шлунок, це може впливати на всмоктування пероральних препаратів, що застосовуються супутньо, зокрема, на лікарські форми пролонгованого вивільнення або кишковорозчинні. Однак у пацієнтів, стан яких вже стабілізувався на тлі застосування дигоксину або парацетамолу, супутнє застосування домперидону не впливало на рівні цих препаратів у крові.

Прикладами сильних інгібіторів CYP3A4, з якими не рекомендовано застосовувати Перидон:

–азольні протигрибкові препарати, такі як флуконазол*, ітраконазол, кетоконазол* і вориконазол*;

–макролідні антибіотики, такі як кларитроміцин* і еритроміцин*;

–інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ампренавір, атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір і саквінавір;

–антагоністи кальцію, такі як дилтіазем і верапаміл;

–аміодарон*;

–амрепітант;

–нефазодон;

–телітроміцин*;

*–також пролонгують інтервал QTc.

Перидон може поєднуватися з:

–нейролептиками, дію яких він посилює;

–дофамінергічними агоністами (бромокриптином, L-допою), небажані периферичні дії яких, такі як порушення травлення, нудота, блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.

Можливі взаємодії з іншими лікарськими засобами.

Основний метаболічний шлях домперидону опосередковується CYP3A4. Дані дослідженьinvitro та у людини свідчать, що супутнє застосування препаратів, які значним чином пригнічують цей фермент, може призвести до зростання рівнів домперидону в плазмі крові. Супутнє застосування домперидону з потужними інгібіторами CYP3A4, здатними спричинити подовження інтервалу QT, протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Слід з обережністю застосовувати домперидон супутньо із потужними інгібіторами CYP3A4, які не спричинили подовжень інтервалу QT, такими як індинавір, і за пацієнтами слід пильно наглядати на випадок появи ознак чи симптомів небажаних реакцій.

Слід з обережністю застосовувати домперидон із препаратами, які подовжують інтервал QT, і слід пильно наглядати за пацієнтами на випадок появи ознак чи симптомів небажаних реакцій з боку серцево-судинної системи. До таких препаратів належать, наприклад:

–антиаритмічні препарати класу ІА;

–антиаритмічні препарати класу ІІІ;

–деякі нейролептичні препарати;

–деякі антидепресанти;

–деякі антибіотики;

–деякі протигрибкові препарати;

–деякі протималярійні препарати;

–деякі шлунково-кишкові препарати;

–деякі препарати, що застосовуються при онкологічних захворюваннях;

–деякі інші препарати.

Вищенаведений перелік є репрезентативним, але не є вичерпним.

Особливості застосування.

Якщо у пацієнта нудота і блювання тривають більше 48годин, необхідно звернутися до лікаря. Перидон не рекомендується при захитуванні.

Явища з боку серця.

Перидон слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку або пацієнтам з наявним захворюванням серця або із захворюванням серця в анамнезі. Деякі епідеміологічні дослідження показали, що домперидон може асоціюватись з підвищеним ризиком тяжких шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті (див. розділ «Побічні реакції»). Ці дослідження свідчать про те, що ризик тяжких шлуночкових аритмій або раптового серцевого летального наслідку може бути вищим у пацієнтів віком понад 60років або при пероральному застосуванні доз препарату більше 30мг на добу. Тому слід з обережністю застосовувати Перидон у пацієнтів літнього віку. Пацієнтам віком від 60років перед прийомом препарату слід проконсультуватися з лікарем.

У разі появи ознак та симптомів, які можуть бути пов’язані з серцевою аритмією, лікування домперидоном слід припинити та звернутися за консультацією до лікаря.

Антацидні або антисекреторні препарати не слід приймати одночасно з препаратом Перидон, оскільки вони знижують пероральну біодоступність домперидону (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). При сумісному застосуванні Перидон слід приймати перед їдою, а антацидні або антисекреторні препарати – після їди.

Застосування з кетоконазолом.

У дослідженнях взаємодії з пероральною формою кетоконазолу відзначалось подовження QT інтервалу. Хоча значення цього дослідження чітко не встановлено, слід обрати альтернативне лікування, якщо показана протигрибкова терапія кетоконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Відповідно до керівництва ІСН-Е14, було проведено дослідження з ретельним вивченням інтервалу QT у здорових осіб. Подовження інтервалу QT, яке спостерігали у дослідженні при застосуванні домперидону, згідно з рекомендованим режимом дозування у звичайних терапевтичних дозах (по 10 або 20мг 4рази на добу), не має клінічного значення.

Через підвищений ризик шлуночкової аритмії Перидон не рекомендується застосовувати у пацієнтів із подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема QTc у пацієнтів зі значними порушеннями балансу електролітів (гіпокаліємією, гіперкаліємією, гіпомагніємією) або брадикардією, або у пацієнтів із фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність. Відомо, що порушення балансу електролітів (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) та брадикардія є станами, що підвищують проаритмогенний ризик.

Домперидон слід з обережністю застосовувати пацієнтам із фактором ризику пролонгації інтервалу QТ, включаючи гіпокаліємію, тяжку гіпомагніємію, органічні захворювання серця, одночасний прийом лікарських засобів, які подовжують інтервал QТ.

Домперидон слід призначати дорослим та дітям у найнижчій ефективній дозі.

Співвідношення ризику та користі застосування домперидону залишається сприятливим.

Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо постмаркетингового застосування домперидону вагітним жінкам обмежені. Тому Перидон у період вагітності слід призначати лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Кількість домперидону, яка може потрапити в організм немовляти через грудне молоко, надзвичайно низька. Максимальна відносна доза для немовлят (%) оцінюється на рівні близько 0,1% від дози для матері з поправкою на масу тіла.

Невідомо, чи він шкодить немовляті, тому матерям, які приймають Перидон, варто утриматися від годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Враховуючи можливу побічну дію з боку нервової системи, пацієнтам необхідно бути уважними при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендується приймати Перидон до їди. Якщо його прийняти після їди, абсорбція лікарського засобу дещо сповільнюється. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 тиждень.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання.

Дорослі і діти віком від 16років: по 1таблетці (10мг) 3рази на добу.

Максимальна добова доза – 3таблетки (30мг).

Максимальна тривалість лікування – 48годин без консультації лікаря.

Діти.

Препарат застосовувати для лікування дітям віком від 16років.

Домперидон слід призначати дітям у найнижчій ефективній дозі.

Передозування.

Симптоми:симптомами передозування можуть бути ажитація, порушення свідомості, судоми, сонливість, дезорієнтація та екстрапірамідні реакції, особливо у дітей.

Лікування.Специфічного антидоту домперидону немає, але у випадку значного передозування рекомендоване промивання шлунка впродовж 1години та застосування активованого вугілля, а також пильний нагляд за пацієнтом та підтримуюча терапія. Антихолінергічні препарати, засоби для лікування хвороби Паркінсона або антигістамінні препарати з антихолінергічними властивостями можуть бути ефективними для контролю екстрапірамідних реакцій.

Побічні реакції.

За умови дотримання рекомендацій з дозування та тривалості лікування домперидон зазвичай переноситься добре і небажані явища виникають нечасто.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, гіперчутливість.

Психічні розлади: нервозність, роздратованість, ажитація, депресія, тривожність, зниження або відсутність лібідо.

З боку нервової системи: екстрапірамідні симптоми, безсоння; запаморочення, спрага, судоми, млявість, головний біль, сонливість, акатізія.

З боку серцево-судинної системи: набряк, відчуття серцебиття, порушення частоти та ритму серцевих скорочень, подовження інтервалу QT, значущі шлуночкові аритмії, раптовий серцевий летальний наслідок.

З боку шлунково-кишкового тракту: гастроінтестинальні розлади, включаючи абдомінальний біль, регургітацію, зміну апетиту, нудоту, печію, запор; сухість у роті, короткочасні кишкові спазми; діарея.

З боку органів зору: окулогірні кризи.

З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: галакторея, збільшення молочних залоз/гінекомастія, чутливість молочних залоз, виділення з молочних залоз, аменорея, набряк молочних залоз, біль у ділянці молочних залоз, порушення лактації, нерегулярний менструальний цикл.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: біль у ногах.

З боку сечовидільної системи: затримка сечі, дизурія, часте сечовипускання.

Загальні розлади: астенія.

Інше: кон’юнктивіт, стоматит.

Зміни лабораторних показників:відхилення від норми показників функціональних тестів печінки; підвищення рівня пролактину в крові.

Оскільки гіпофіз знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром, домперидон може спричинити підвищення рівня пролактину. У поодиноких випадках така гіперпролактинемія може призводити до нейроендокринних побічних ефектів, таких як галакторея, гінекомастія та аменорея.

Не було відзначено відмінностей у профілактиці препарату у дорослих та дітей, за винятком екстрапірамідних розладів та інших явищ, судом і збудження, пов’язаних із центральною нервовою системою, що спостерігалися переважно у дітей.

Термін придатності.5років.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

Упаковка.По 10таблеток у блістері, по1 або 3блістери в пачці.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Виробник. Приватне акціонерне товариство«Лекхім-Харків».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок36.


ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ПЕРИДОН

(PERIDON)

Состав:

действующее вещество: домперидон;

1таблетка содержит домперидона 10мг (0,01г);

вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, крахмал картофельный, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный безводный, целлюлоза микрокристаллическая.

Лекарственная форма.Таблетки.

Основные физико-химические свойства: таблетки белого или почти белого цвета.

Фармакотерапевтическая группа.Средства, применяемые при функциональных желудочно-кишечных расстройствах. Стимуляторы перистальтики (пропульсанты).

Код АТС A03FA03.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Домперидон – антагонист дофамина с противорвотными свойствами. Домперидон в незначительной степени проникает через гематоэнцефалический барьер. Применение домперидона крайне редко сопровождается экстрапирамидными побочными действиями, особенно у взрослых, но домперидон стимулирует выделение пролактина из гипофиза. Его противорвотное действие, возможно, обусловлено сочетанием периферического (гастрокинетического) действия и антагонизма к рецепторам дофамина в триггерной зоне хеморецепторов, которая находится вне гематоэнцефалического барьера в задней части (area postrema). Исследования на животных, а также низкие концентрации, которые определялись в мозге, указывают на преимущественно периферическое действие домперидона на рецепторы дофамина.

Исследования у человека показали, что при внутреннем применении домперидон увеличивает давление в нижних отделах пищевода, улучшает антродуоденальную моторику и ускоряет освобождение желудка. Домперидон не влияет на желудочную секрецию.

Фармакокинетика.

Всасывание.

Домперидон быстро абсорбируется при пероральном приеме натощак, максимальная концентрация в плазме крови достигается приблизительно через 30-60минут. Низкая абсолютная биодоступность перорального домперидона (приблизительно 15%) обусловлена экстенсивным метаболизмом первого прохождения в стенке кишечника и в печени. Хотя у здоровых людей биодоступность домперидона увеличивается при приеме после еды, больным с жалобами желудочно-кишечного характера следует принимать домперидон за
15-30минут до еды. Пониженная кислотность желудка уменьшает абсорбцию домперидона. Биодоступность при пероральном приеме препарата уменьшается после предварительного приема циметидина или натрия бикарбоната. При пероральном приеме препарата после еды максимальная абсорбция несколько замедляется, а площадь под кривой (AUC) несколько увеличивается.

Распределение.

При пероральном приеме домперидон не накапливается и не индуцирует собственный обмен; максимальный уровень в плазме крови через 90минут (21нг/мл) после двухнедельного перорального приема по 30мг в сутки был почти таким же, как после приема первой дозы (18нг/мл). Домперидон на 91-93% связывается с белками плазмы крови. Исследования распределения домперидона, проведенные на животных с помощью препарата, меченного радиоактивным изотопом, показали его значительное распределение в тканях, но низкую концентрацию в мозге. У животных небольшие количества препарата проникают через плаценту.

Метаболизм.

Домперидон быстро и экстенсивно метаболизируется в печени путем гидроксилирования и N-деалкилирования. Исследования метаболизмаin vitro с диагностическим ингибитором показали, что CYP3A4 является главной формой цитохрома Р450, привлеченной к
N-деалкилированию, а CYP3A4, CYP1А2 и CYP2Е1 участвуют в ароматическом гидроксилировании домперидона.

Выведение.

Выведение с мочой и калом составляет соответственно 31% и 66% от пероральной дозы. Выделение препарата в неизмененном виде составляет небольшой процент (10% с калом и приблизительно 1% – с мочой). Период полувыведения из плазмы крови после приема разовой дозы составляет 7-9часов у здоровых добровольцев, но удлиненный у больных с тяжелой почечной недостаточностью.

Клинические характеристики.

Показания.

Для облегчения симптомов тошноты и рвоты, длящихся менее 48часов.

Противопоказания.

Повышенная чувствительность к препарату и/или к его компонентам.

Пролактин-секреторная опухоль гипофиза (пролактинома).

Нарушения функции печени и/или почек.

Известная пролонгация интервала QT, которая лежит в основе нарушений или заболеваний со стороны сердца.

Не следует применять препарат, если стимуляция двигательной функции желудка может быть небезопасной, например, при желудочно-кишечном кровотечении, механической непроходимости или перфорации.

Противопоказано одновременное применение кетоконазола, эритромицина или других сильнодействующих ингибиторов CYP3A4, лекарственных средств, удлиняющих интервал QT, таких как флуконазол, эритромицин, итраконазол, пероральный кетоконазол, позаконазол, ритонавир, саквинавир, телапревир, вориконазол, кларитромицин, амиодарон, телитромицин (см. разделы «Особенности применения» и «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Антихолинергические препараты могут нейтрализовать антидиспептическое действие домперидона.

Не следует принимать антацидные и антисекреторные препараты одновременно с препаратом Перидон, поскольку они снижают его биодоступность после приема внутрь.

Домперидон метаболизируется преимущественно путем CYP3A4. Данныеin vitro и данные исследований у людей показали, что одновременное применение лекарственных средств, которые значительно подавляют этот фермент, может привести к повышению уровня домперидона в плазме крови.

В отдельных исследованиях фармакокинетического/фармакодинамического взаимодействияin vivo при одновременном пероральном применении кетоконазола или эритромицина у здоровых добровольцев было подтверждено, что эти препараты в значительной степени подавляют пресистемный метаболизм домперидона, опосредованный CYP3A4.

При одновременном применении 10мг домперидона перорально 4раза в сутки и 200мг кетоконазола перорально 2раза в сутки в период наблюдения было отмечено удлинение интервала QТc в среднем на 9,8мсек; отдельные значения колебались от 1,2 до 17,5мсек. При одновременном применении 10мг домперидона 4раза в сутки и 500мг эритромицина перорально 3 раза в сутки интервал QТc в период наблюдения продлевался в среднем на 9,9мсек, интервал отдельных значений составлял от 1,6 до 14,3мсек. Равновесные значения Cmax и AUC домперидона возрастали примерно втрое в каждом из этих исследований взаимодействия. Вклад повышенных плазменных концентраций домперидона на наблюдаемый эффект QTc не известен. В этих исследованиях в случае монотерапии домперидоном (10мг перорально 4раза в сутки) интервал QТc продлевался в среднем на 1,6мсек (исследование кетоконазола) и 2,5мсек (исследование эритромицина), в то время как применение только кетоконазола (200мг 2раза в сутки) или эритромицина (500мг 3раза в сутки) приводило к увеличению интервала QТc в период наблюдения на 3,8 и 4,9мсек соответственно.

Теоретически, поскольку Перидон оказывает прокинетическое действие на желудок, это может влиять на всасывание пероральных препаратов, применяемых сопутствующе, в частности на лекарственные формы пролонгированного высвобождения или кишечнорастворимые. Однако у пациентов, состояние которых уже стабилизировалось на фоне применения дигоксина или парацетамола, одновременное применение домперидона не влияло на уровни этих препаратов в крови.

Примерами сильных ингибиторов CYP3A4, с которыми не рекомендуется применять Перидон:

–азольные противогрибковые препараты, такие как флуконазол*, итраконазол, кетоконазол* и вориконазол*;

–макролидные антибиотики, такие как кларитромицин* и эритромицин*;

–ингибиторы ВИЧ-протеазы, такие как ампренавир, атазанавир, фосампренавир, индинавир, нелфинавир, ритонавир и саквинавир;

–антагонисты кальция, такие как дилтиазем и верапамил;

–амиодарон*;

–амрепитант;

–нефазодон;

–телитромицин*;

*–также пролонгируют интервал QTc.

Перидон может сочетаться с:

–нейролептиками, действие которых он усиливает;

–дофаминергическими агонистами (бромокриптином, L-допой), нежелательные периферические действия которых, такие как нарушение пищеварения, тошнота, рвота, он подавляет без нейтрализации основных свойств.

Возможные взаимодействия с другими лекарственными средствами.

Основной метаболический путь домперидона опосредуется CYP3A4. Данные исследованийin vitro и у человека свидетельствуют, что сопутствующее применение препаратов, которые в значительной степени подавляют этот фермент, может привести к росту уровней домперидона в плазме крови. Одновременное применение домперидона с мощными ингибиторами CYP3A4, способными вызвать удлинение интервала QT, противопоказано (см. раздел «Противопоказания»).

Следует с осторожностью применять домперидон сопутствующе с мощными ингибиторами CYP3A4, которые не вызывали удлинений интервала QT, такими как индинавир, и за пациентами следует внимательно наблюдать в случае появления признаков или симптомов нежелательных реакций.

Следует с осторожностью применять домперидон с препаратами, которые удлиняют интервал QT, и следует внимательно наблюдать за пациентами в случае появления признаков или симптомов нежелательных реакций со стороны сердечно-сосудистой системы. К таким препаратам относятся, например:

–антиаритмические препараты класса IА;

–антиаритмические препараты класса III;

–некоторые нейролептические препараты;

–некоторые антидепрессанты;

–некоторые антибиотики;

–некоторые противогрибковые препараты;

–некоторые противомалярийные препараты;

–некоторые желудочно-кишечные препараты;

–некоторые препараты, применяемые при онкологических заболеваниях;

–некоторые другие препараты.

Вышеприведенный перечень является репрезентативным, но не является исчерпывающим.

Особенности применения.

Если у пациента тошнота и рвота продолжаются более 48часов, необходимо обратиться к врачу. Перидон не рекомендуется при укачивании.

Явления со стороны сердца.

Перидон следует применять с осторожностью у пациентов пожилого возраста или пациентам с имеющимся заболеванием сердца или с заболеванием сердца в анамнезе. Некоторые эпидемиологические исследования показали, что домперидон может ассоциироваться с повышенным риском тяжелых желудочковых аритмий или внезапного сердечного летального исхода (см.раздел «Побочные реакции»). Эти исследования свидетельствуют о том, что риск тяжелых желудочковых аритмий или внезапного сердечного летального исхода может быть выше у пациентов старше 60лет или при пероральном применении доз препарата более 30мг в сутки. Поэтому следует с осторожностью применять Перидон у пациентов пожилого возраста. Пациентам старше 60лет перед приемом препарата следует проконсультироваться с врачом.

В случае появления признаков и симптомов, которые могут быть связаны с сердечной аритмией, лечение домперидоном следует прекратить и обратиться за консультацией к врачу.

Антацидные или антисекреторные препараты не следует принимать одновременно с препаратом Перидон, поскольку они снижают пероральную биодоступность домперидона (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»). При совместном применении Перидон следует принимать перед едой, а антацидные или антисекреторные препараты – после еды.

Применение с кетоконазолом.

В исследованиях взаимодействия с пероральной формой кетоконазола отмечалось удлинение QT интервала. Хотя значение этого исследования четко не установлено, следует выбрать альтернативное лечение, если показана противогрибковая терапия кетоконазолом (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

В соответствии с руководством ІСН-Е14, было проведено исследование с тщательным изучением интервала QT у здоровых лиц. Удлинение интервала QT, которое наблюдали в исследовании при применении домперидона, согласно рекомендованному режиму дозирования в обычных терапевтических дозах (по 10 или 20мг 4раза в день), не имеет клинического значения.

Из-за повышенного риска желудочковой аритмии Перидон не рекомендуется применять у пациентов с удлинением интервалов сердечной проводимости, в частности QTc у пациентов со значительными нарушениями баланса электролитов (гипокалиемией, гиперкалиемией, гипомагниемией) или брадикардией, или у пациентов с фоновыми болезнями сердца, такими как застойная сердечная недостаточность. Известно, что нарушение баланса электролитов (гипокалиемия, гиперкалиемия, гипомагниемия) и брадикардия являются состояниями, повышающими проаритмогенный риск.

Домперидон следует с осторожностью применять пациентам с фактором риска пролонгации интервала QТ, включая гипокалиемию, тяжелую гипомагниемию, органические заболевания сердца, одновременный прием лекарственных средств, удлиняющих интервал QT.

Домперидон назначают взрослым и детям в минимальной эффективной дозе.

Соотношение риска и пользы применения домперидона остается благоприятным.

Препарат содержит лактозу, поэтому его не следует назначать пациентам с редкими наследственными формами непереносимости галактозы, дефицитом лактазы или синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Данные относительно постмаркетингового применения домперидона беременным женщинам ограничены. Поэтому Перидон в период беременности следует назначать только тогда, когда, по мнению врача, ожидаемый положительный эффект для матери превышает потенциальный риск для плода.

Количество домперидона, которое может попасть в организм младенца через грудное молоко, чрезвычайно низкое. Максимальная относительная доза для младенцев (%) оценивается на уровне около 0,1% от дозы матери с поправкой на массу тела.

Неизвестно, вредит ли он младенцу, поэтому матерям, принимающим Перидон, стоит воздержаться от кормления грудью.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Учитывая возможное побочное действие со стороны нервной системы, пациентам необходимо быть внимательными при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.

Способ применения и дозы.

Рекомендуется принимать Перидон до еды. Если принять после еды, абсорбция лекарственного средства несколько замедляется. Продолжительность лечения не должна превышать 1неделю.

Для облегчения симптомов тошноты и рвоты.

Взрослые и дети старше 16лет: по 1таблетке (10мг) 3раза в сутки.

Максимальная суточная доза – 3таблетки (30мг).

Максимальная продолжительность лечения – 48часов без консультации врача.

Дети.

Препарат применять для лечения детей в возрасте от 16лет.

Домперидон следует назначать детям в самой низкой эффективной дозе.

Передозировка.

Симптомы: симптомами передозировки могут быть ажитация, нарушение сознания, судороги, сонливость, дезориентация и экстрапирамидные реакции, особенно у детей.

Лечение.Специфического антидота домперидона нет, но в случае значительной передозировки рекомендуется промывание желудка в течение одного часа и применение активированного угля, а также тщательное наблюдение за пациентом и поддерживающая терапия. Антихолинергические препараты, средства для лечения болезни Паркинсона или антигистаминные препараты с антихолинергическими свойствами могут быть эффективными для контроля экстрапирамидных реакций.

Побочные реакции.

При условии соблюдения рекомендаций по дозировке и продолжительности лечения домперидон обычно переносится хорошо и нежелательные явления возникают нечасто.

Со стороны иммунной системы: аллергические реакции, включая анафилаксию; анафилактический шок, гиперчувствительность.

Психические расстройства: нервозность, раздражительность, ажитация, депрессия, тревожность, снижение или отсутствие либидо.

Со стороны нервной системы: экстрапирамидные симптомы, бессонница; головокружение, жажда, судороги, вялость, головная боль, сонливость, акатизия.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: отек, ощущение сердцебиения, нарушение частоты и ритма сердечных сокращений, удлинение интервала QT, значимые желудочковые аритмии, внезапный сердечный летальный исход.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: гастроинтестинальные расстройства, включая боль в животе, регургитацию, изменение аппетита, тошноту, изжогу, запор; сухость во рту, кратковременные кишечные спазмы; диарея.

Со стороны органов зрения: окулогирные кризы.

Со стороны кожи и подкожных тканей: зуд, высыпания, крапивница, ангионевротический отек.

Со стороны репродуктивной системы и молочных желез:галакторея, увеличение молочных желез/гинекомастия, чувствительность молочных желез, выделения из молочных желез, аменорея, отек молочных желез, боль в области молочных желез, нарушение лактации, нерегулярный менструальный цикл.

Со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: боль в ногах.

Со стороны мочевыделительной системы: задержка мочи, дизурия, частое мочеиспускание.

Общие расстройства: астения.

Прочее: конъюнктивит, стоматит.

Изменения лабораторных показателей: отклонение от нормы показателей функциональных тестов печени; повышение уровня пролактина в крови.

Поскольку гипофиз находится вне гематоэнцефалического барьера, домперидон может вызвать повышение уровня пролактина. В единичных случаях такая гиперпролактинемия может приводить к нейроэндокринным побочным эффектам, таким как галакторея, гинекомастия и аменорея.

Не было отмечено различий в профилактике препарата у взрослых и детей, за исключением экстрапирамидных расстройств и других явлений, судорог и возбуждения, связанных с центральной нервной системой, наблюдавшихся преимущественно у детей.

Срок годности.5лет.

Условия хранения.

Хранить в недоступном для детей месте в оригинальной упаковке при температуре не выше 25°С.

Упаковка.По 10таблеток в блистере, по 1 или 3блистера в пачке.

Категория отпуска.Без рецепта.

Производитель.Частное акционерное общество«Лекхим-Харьков».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Украина, 61115, Харьковская обл., город Харьков, улица Северина Потоцкого, дом 36.