КАРБОПЛАТІН-ВІСТА

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

КАРБОПЛАТІН - ВІСТА

( CARBOLATIN - VISTA )

Склад:

діюча речовина: carboplatin;

1 мл концентрату містить карбоплатіну 10 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості :

прозорий, безбарвний або злегка жовтуватий розчин.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Сполуки платини. Код АТС L01Х А02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Карбоплатін є антинеопластичним агентом, який являє собою неорганічну комплексну сполуку платини. Протипухлинна активність карбоплатіну порівнянна з активністю цисплатину щодо широкого спектра пухлин, незалежно від їхньої локалізації. Механізм протипухлинної дії карбоплатіну пов’язаний з пригніченням синтезу нуклеїнових кислот, що призводить до загибелі клітини. Препарат спричиняє регресію первинних пухлин та метастазів.

Дослідження методом лужної елюції ДНК і аналізи зв’язування ДНК продемонстрували якісну схожість механізмів дії карбоплатіну і цисплатину. Карбоплатін, як і цисплатин, спричиняє зміни у суперспіральній конформації ДНК, які асоціюються з «ефектом вкорочення ДНК». Також він спричиняє утворення міжниткових і внутрішньониткових зшивок у ДНК.

Фармакокінетика

Після внутрішньовенного введення (300-500 мг/м2) при кліренсі креатиніну близько 60 мл/хв  і вище концентрація у плазмі знижується двофазно: тривалість першої фази – 1,1-2 години, другої – 2,6-5,9 години. Збільшення плазмової концентрації залежно від дози і AUC (площа під кривою) описується лінійною фармакокінетикою. Кліренс, обсяг розподілу і середній час циркуляції в крові становлять відповідно 4,4 л/год, 16 л і 3,5 години. Практично не зв’язується з білками плазми, однак вивільнена з карбоплатіну платина необоротно з’єднується з білками, і її період напіввиведення становить 5 діб. Піддається гідролізу з утворенням активних з’єднань, які взаємодіють з молекулами ДНК. Основним шляхом елімінації є ниркова екскреція; при значеннях кліренсу креатиніну 60 мл/хв і вище 65 % дози виводиться із сечею протягом 12 годин, протягом 24 годин – 71 % і тільки 3-5 % платини виділяється протягом 24-96 годин. Для пацієнтів із порушенням функції нирок і пацієнтів літнього віку (імовірне зниження ниркової фільтрації) необхідне коригування режиму дозування та зниження дози, тому що можлива кумуляція і збільшення часу впливу на кістковий мозок (так, при AUC 4-5 мг/мл/хв тромбоцитопенія і лейкопенія становлять 16 і 13 % відповідно, при AUC 6-7 мг/мл/хв – 33 і 34 %).

Клінічні характеристики

Показання.

У вигляді монотерапії або у комбінації з іншими антинеопластичними засобами для лікування епітеліального раку яєчників і дрібноклітинного раку легенів.

Протипоказання

Карбоплатін протипоказаний хворим при:

  • порушеннях функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 30 мл/хв);
  • гіперчутливості до карбоплатіну та інших сполук платини в анамнезі;
  • тяжких формах мієлосупресії;
  • порушеннях слуху;
  • гострих інфекціях;
  • пухлинах, що кровоточать, та інших значних крововтратах;
  • одночасному застосуванні  вакцини проти жовтої лихоманки.

Особливі заходи безпеки

Карбоплатін-Вісту використовувати винятково для приготування однієї дози.

Контакт зі шкірою та/або очима

У випадку контакту Карбоплатіну зі шкірою або очима місце ураження необхідно ретельно промити водою або фізіологічним розчином. Подразнення на шкірі можна обробити м’яким кремом. У випадку контакту з очима слід звернутися до лікаря.

Вказівки з безпечного використання цитостатичних речовин

1. Підготуванням Карбоплатіну-Вісти до його застосування може займатися тільки кваліфікований персонал, котрий був навчений безпечному поводженню з хіміотерапевтичними засобами.

2. Приготування препарату для введення слід проводити у спеціально відведеному для цього  місці з дотриманням асептичних умов.

3. При приготуванні слід використовувати спеціальні захисні рукавички.

4. Слід вжити застережних заходів для уникнення випадкового контакту засобу з очима. У випадку контакту засобу з очима необхідно добре промити їх водою та/або фізіологічним розчином.

5. Вагітним жінкам не слід контактувати з цитотоксичними лікарськими засобами.

6. Утилізацію матеріалів (шприци, голки та інше), котрі використовували для приготування цитостатичного засобу, необхідно проводити з особливою ретельністю та з дотриманням заходів безпеки. Залишки засобу та тверді відходи необхідно помістити у закритий з двох боків поліетиленовий пакет та спалити при температурі 1000 °С. Рідкі відходи можна змити великою кількістю води.

7. Робочу поверхню слід накрити абсорбуючим папером з пластиковою основою для одноразового використання.

8. Для усіх шприців та інфузійних систем необхідно використовувати насадки «типу «Луер-Лок». Для мінімізації тиску та можливого утворення аерозолю рекомендовано використання голок великого діаметра. Утворення аерозолю можна зменшити також шляхом використання голки-повітропроводу.

Утилізація.

Залишки невикористаного засобу або відходи необхідно знищити відповідно до національних вимог щодо знищення токсичних відходів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами  та інші види взаємодій.

У зв'язку зі зростанням ризику тромбозів у разі онкологічних захворювань часто застосовується антикоагулянтна терапія. Висока індивідуальна варіабельність коагуляції у ході захворювань та можлива взаємодія між пероральними антикоагулянтами та протипухлинною хіміотерапією вимагають у разі необхідності призначення пацієнту пероральних  антикоагулянтів, збільшення частоти моніторингу МНО.

Протипоказане одночасне застосування :

- з вакциною проти жовтої лихоманки: ризик летального генералізованого вакцинального захворювання.

Не рекомендоване одночасне застосування:

- з живими послабленими вакцинами (за винятком вакцини проти жовтої лихоманки): ризик системного захворювання, можливо, з летальним наслідком. Цей ризик збільшується у індивідуумів, у яких вже наявна імуносупресія у зв'язку з основним захворюванням. Слід використовувати неактивовану вакцину, у разі наявності (поліомієліт);

- з фенітоїном, фосфофенітоїном: ризик загострення судом у результаті зниження абсорбції фенітоїну у травному тракті, пов'язаний із застосуванням цитотоксичного лікарського засобу, або ризик підсилення токсичності або втрати ефективності цитотоксичного препарату у зв'язку з підвищенням печінкового метаболізму, спричиненого фенітоїном.

У разі одночасного застосування слід враховувати таке:

- циклоспорин (та за екстраполяцією такролімус і сиролімус): занадто висока імуносупресія з ризиком лімфопроліферації;

- аміноглікозиди: одночасне застосування Карбоплатіну з аміноглікозидними антибіотиками слід брати до уваги в зв'язку з кумулятивною нефротоксичністю та токсичністю для органів слуху, зокрема для пацієнтів із порушенням функції нирок;

- петльові діуретики: одночасне застосування карбоплатіну з петльовими діуретиками слід брати до уваги в зв'язку з кумулятивною нефротоксичністю та токсичністю для органів слуху;

- хелатуючі агенти: слід уникати одночасного застосування карбоплатіну з хелатуючими агентами, оскільки теоретично це може призвести до зниження антинеопластичного ефекту карбоплатіну.

Комбінована терапія карбоплатіном та іншими мієлосупресивними препаратами може потребувати зниження дози для запобігання кумулятивному токсичному ефекту.

Підсилює (взаємно) нефротоксичність пропранололу, аміноглікозидів, а також ефекти інших препаратів, які мають нефротоксичну, нейротоксичну, ототоксичну і мієлосупресивну дію.

Карбоплатін послаблює ефективність імунізації інактивованими вакцинами; при застосуванні вакцин, що містять живі віруси, підсилює реплікацію вірусу і побічні ефекти вакцинації.

Карбоплатін підсилює спричинену раніше цисплатином нейротоксичну та ототоксичну дію.

Інші мієлотоксичні препарати та променева терапія підсилюють депресію кісткового мозку (потенціюють нейтропенію і тромбоцитопенію).

Карбоплатін діє синергічно з етопозидом і віндесином.

Карбоплатін взаємодіє з компонентами голок, шприців, катетерів, наборів для внутрішньовенного введення препаратів, що містять алюміній, з утворенням чорного осаду, у зв'язку з чим такі предмети не слід використовувати для введення карбоплатіну.

Особливості застосування.

Введення карбоплатіну здійснювати під контролем лікаря, який має досвід застосування цитотоксичних препаратів. Постійний контроль за можливими токсичними ефектами при лікуванні карбоплатіном обов’язковий.

Регулярно (1 раз на тиждень), а також перед кожним введенням карбоплатіну варто здійснювати контроль за рівнем формених елементів периферичної крові та лабораторних показників функції нирок і печінки.

Пацієнти, які проходили серйозне попереднє лікування (особливо із застосуванням цисплатину), пацієнти з тяжким загальним станом здоров’я або пацієнти віком від 65років, пацієнти з порушенням функції нирок та пацієнти, які отримують одночасно лікування іншими нефротоксичними препаратами, можуть страждати тяжкою та довготривалою мієлосупресією. Для цих груп пацієнтів  початкове дозування має бути зменшене (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Комбінована терапія ін’єкціями карбоплатіну з іншими мієлосупресивними видами лікування має бути дуже ретельно спланована щодо доз і термінів, щоб звести до мінімуму небажані адитивні ефекти. У разі тяжкого пригнічення функції кісткового мозку введення препарату має бути призупинене. Пацієнти з тяжким пригніченням функції кісткового мозку можуть потребувати трансфузійної терапії. Гострий промієлоцитарний лейкоз і мієлодиспластичний синдром (МДС)/гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ) були зареєстровані через кілька років після терапії карбоплатіном та іншими протипухлинними препаратами.

Мієлосупресивна дія карбоплатіну значною мірою залежить від його ниркового кліренсу, тому перед початком і у процесі лікування карбоплатіном слід ретельно оцінювати функцію нирок. Введення карбоплатіну спричиняє тромбоцитопенію, лейкопенію та анемію. Анемія, що виникає, є частою та кумулятивною, в деяких випадках може знадобитися переливання крові. Повідомлялося про розвиток гемолітичної анемії з присутністю серологічних медикаментозних антитіл у пацієнтів, які отримували карбоплатін. Така анемія може бути летальною. Лейкопенія, нейтропенія та тромбоцитопенія є дозозалежними та дозообмежуючими. Зазвичай тривалість інтервалів між курсами терапії має бути не менше 4 тижнів. Необхідно проводити ретельний моніторинг стану периферичної крові під час лікування Карбоплатіном для корекції режиму дозування та графіка терапії з метою мінімізації побічних ефектів. У пацієнтів, які отримують ін’єкції карбоплатіну  у рамках монотерапії, максимальне зниження рівнів нейтрофілів, як правило, відбувається на 21-у добу, а у пацієнтів, які отримують комбіновану терапію – на 15-ту добу. Не слід розпочинати наступний курс лікування карбоплатіном до нормалізації показників лейкоцитів та тромбоцитів. У даному випадку діють наступні норми: для лейкоцитів – 2000 лейкоцитів/мм3, для тромбоцитів – 100000 тромбоцитів/мм3.

Порушення з боку гепатобіліарної системи загалом незначні та зворотні (можуть підвищуватися рівні загального білірубіну, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази), в окремих випадках, особливо в разі застосування високих доз карбоплатіну, можливе виникнення гострого фульмінантного некрозу клітин печінки.

Оклюзійна хвороба печінки. Повідомлялося про випадки оклюзійної хвороби печінки (синдром синусоїдальної обструкції), деякі з яких завершилися летально. Пацієнтів необхідно контролювати щодо наявності ознак і симптомів порушення функції печінки або портальної гіпертензії, які не пов’язані з метастатичним ураженням печінки.

Синдром лізису пухлини (СЛП). У постмаркетинговому періоді повідомлялося про розвиток синдрому лізису пухлини (СЛП) у пацієнтів після застосування карбоплатіна окремо або в комбінації з іншими хіміотерапевтичними агентами. Пацієнтів з високою проліферативною швидкістю пухлини, високим пухлинним навантаженням і високою чутливістю до цитотоксичних агентів слід ретельно контролювати і приймати відповідні запобіжні заходи.

Перед початком кожного циклу терапії карбоплатіном слід проводити неврологічне обстеження хворого з метою виявлення ознак нейротоксичності. Хоча прояви периферичної неврологічної токсичності зазвичай помірні і обмежуються парестезією та зниженням остеосухожильних рефлексів, виникнення цих симптомів частіше більш виражене у пацієнтів віком від 65 років або у тих, котрі вже пройшли курс лікування цисплатином. Локальні помірні парестезії з функціональними порушеннями можуть спостерігатися до 3 років після закінчення лікування за схемою ад’ювантного застосування препарату. Карбоплатін може спричиняти порушення зору, слуху. Порушення зору, включаючи втрату зору, спостерігаються при перевищенні рекомендованих доз карбоплатіну. Зір зазвичай відновлюється після закінчення лікування високими дозами препарату протягом декількох тижнів, як правило, у повному обсязі або з невеликими обмеженнями.

З появою респіраторних симптомів (сухий кашель, диспное, хрипи або виявлення легеневих інфільтратів при рентгенологічному дослідженні), лікування карбоплатіном потрібно призупинити до виключення наявності інтерстиціального пневмоніту.

Такі симптоми як дегідратація, паралітичний ілеус, непрохідність кишечнику, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз і ниркова недостатність можуть бути зумовлені вираженою діареєю або блюванням, особливо при застосуванні карбоплатіну у комбінації з 5-фторурацилом.

Хворих з алергічними реакціями на сполуки платини в анамнезі варто контролювати на предмет виникнення алергічних симптомів. Повідомлялося про нечасті алергічні реакції на карбоплатін, наприклад, еритема, висип, підвищення температури без видимої причини або сверблячку. Протягом декількох хвилин після ін’єкції препарату можуть виникати реакції анафілактичного типу, іноді з летальним наслідком, з наступними проявами: набряк обличчя, диспное, тахікардія, низький артеріальний тиск, кропив’янка, анафілактичний шок, бронхоспазм.У випадку реакції на карбоплатін, подібної на анафілактичну, слід негайно зупинити інфузію та призначити відповідне симптоматичне лікування, включаючи антигістамінні препарати, адреналін та/або глюкокортикоїди. Подальше застосування карбоплатіну у випадку розвитку алергічних реакцій протипоказано.

При застосуванні усіх сполук платини повідомлялося про перехресні реакції, іноді з летальним наслідком.

Застосування живих або атенуйованих живих вакцин у пацієнтів з порушенням функції імунної системи під час проведення хіміотерапії, у тому числі з використанням карбоплатіну, може призводити до розвитку тяжких інфекцій, іноді з летальним наслідком. З цієї причини слід уникати вакцинації пацієнтів із застосуванням живої вакцини під час проведення лікування карбоплатіном. Неживі або інактивовані вакцини можна застосовувати, однак реакція на такі вакцини може бути знижена.

У випадку екстравазації інфузію треба негайно припинити і почати місцеве симптоматичне лікування. Дозу препарату, що залишилась, ввести в іншу вену.

При комбінованій терапії карбоплатіном та іншими препаратами з мієлосупресивною дією необхідно ретельно підбирати дози і час введення з метою мінімізації адитивних небажаних ефектів. Карбоплатін може спричиняти нудоту та блювання, премедикація антиеметиками може допомогти зменшити частоту і тяжкість вищевказаних симптомів.

Жінкам і чоловікам протягом лікування карбоплатіном варто використовувати надійні засоби контрацепції.

Карбоплатін є мутагеннимin vitro таin vivo. Канцерогенний потенціал карбоплатіну не досліджували, однак інші сполуки зі схожим механізмом дії і мутагенністю є канцерогенними.

Безпека та ефективність застосування карбоплатіну у дітей та підлітків не встановлена.

Під час приготування  та введення карбоплатіну не можна використовувати інструменти, що містять алюміній (див. розділ «Несумісність»).

Застосування у період вагітності або годування груддю .

Вагітність

Ін’єкції карбоплатіну можуть завдати шкоду плоду у разі їх введення вагітній жінці. З результатів досліджень на тваринах відомо, що карбоплатін має ембріотоксичну та тератогенну дію на плід. Контрольованих досліджень з участю вагітних жінок не проводили. У разі застосування цього препарату у період вагітності або якщо вагітність наступає у період прийому препарату, пацієнтці слід провести оцінку потенційної небезпеки для плода. Жінкам репродуктивного віку слід рекомендувати уникати вагітності на період лікування карбоплатіном.

Годування груддю

Невідомо, чи проникає карбоплатін у грудне молоко. У разі виникнення необхідності  лікування у період лактації  годування груддю слід припинити. Карбоплатін протипоказаний у період годування груддю.

Фертильність

У пацієнтів, які застосовують протипухлинну терапію, може виникати гонадна супресія, яка призводить до аменореї або азооспермії. Ці ефекти залежать від дози і тривалості терапії та можуть бути необоротними. Прогноз щодо тяжкості порушення тестикулярної функції або функції яєчників ускладнюється в разі комбінації кількох протипухлинних препаратів, що утруднює оцінку дії кожного окремого засобу.

Статевозрілим чоловікам, які проходять лікування карбоплатіном, рекомендовано уникати зачаття протягом періоду лікування та протягом 6 місяців після нього та проконсультуватися стосовно консервування сперми до початку терапії, оскільки терапія із застосуванням карбоплатіну може спричинити необоротне безпліддя.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами .

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не досліджувалась. Однак карбоплатін може спричинити нудоту, блювання, порушення зору та ототоксичність. Таким чином, пацієнтів слід повідомити про можливий вплив цих явищ на здатність керувати автотранспортними засобами та механізмами.

Спосіб застосування та дози

Дозування та застосування. Для внутрішньовенного застосування після розведення.

Карбоплатін вводиться винятково внутрішньовенно.

Для дорослих пацієнтів, котрі раніше не проходили лікування, при умові нормальної функції нирок  (кліренс креатиніну > 60 мл/хв), рекомендується доза карбоплатіну, що становить
400 мг/м2 поверхні тіла у вигляді разової внутрішньовенної дози, котра вводиться методом коротких внутрішньовенних інфузій (від 15 до 60 хвилин). Курс варто повторювати не раніше ніж через 4 тижні після попереднього введення та/або поки вміст нейтрофілів не буде становити 2×109/л, а вміст тромбоцитів – 100×109/л.

Хворим із факторами ризику (після проведення мієлосупресивної терапії та/або променевої терапії), хворим у тяжкому загальному стані  карбоплатін призначати у початковій дозі 300–320мг/м2  поверхні тіла.

При проведенні початкових курсів лікування карбоплатіном необхідно щотижня визначати вміст формених елементів крові для коригування дози в наступних курсах лікування.

Пацієнти літнього віку

Пацієнтам віком від  65 років необхідне коригування дози препарату відповідно до загального стану протягом першого та наступних курсів лікування.

Терапію із застосуванням карбоплатіну слід припинити у разі відсутності відповіді з боку пухлини, при наявності прогресування захворювання та/або в разі виникнення непереносимих побічних ефектів.

Порушення функції нирок. Пацієнти, які мають показники кліренсу креатиніну нижче 60мл/хв, належать до групи підвищеного ризику розвитку важкої мієлосупресії. При наявності у пацієнтів порушень функції нирок дози карбоплатіну необхідно зменшувати відповідно до показників швидкості клубочкової фільтрації. Відповідні рекомендації наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Кліренс креатиніну

Дози карбоплатіну

40 мл/хв

400 мг/м2 поверхні тіла

20-39 мл/хв

250 мг/м2 поверхні тіла

0-19 мл/хв

150 мг/м2 поверхні тіла

Комбіноване лікування. Оптимальне застосування карбоплатіну з іншими мієлосупресивними препаратами вимагає коригування доз залежно від використаного режиму і схеми лікування.

Визначення дози за формулою

Дози карбоплатіну також можуть бути розраховані за допомогою формули Кальверта, виходячи зі швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) хворого і бажаної площі під фармакокінетичною кривою (ППК).

Загальна доза (мг) = бажане значення ППК (мг/мл/хв) × (ШКФ (мл/хв) + 25).

При використанні формули Кальверта доза карбоплатіну розраховується у міліграмах, а не в мг/м2.

Бажане значення ППК

Планована хіміотерапія

Статус хворого

5-7 мг/мл/хв

Карбоплатін, монотерапія

Раніше нелікований

4-6 мг/мл/хв

Карбоплатін, монотерапія

Раніше лікований

4-6 мг/мл/хв

Карбоплатін + циклофосфамід

Раніше нелікований

Формулу Кальверта не слід використовувати для пацієнтів, які проходили попереднє інтенсивне лікування.*

* Пацієнти вважаються такими, якщо вони проходили попередню агресивну терапію та застосовували будь-які засоби із нижченаведених:

- мітоміцин С,

- нітрозосечовина,

- комбінована терапія із застосуванням доксорубіцину/циклофосфаміду/цисплатину,

- комбінована терапія із застосуванням 5 або більше засобів,

- радіотерапія ≥ 4550 рад, сфокусована на полі 20 х 20 см або більше одного поля терапії.

Немає достатніх даних щодо застосування ін’єкцій карбоплатіну для пацієнтів із кліренсом креатиніну 15 мл/хв або менше, які дозволили б надавати рекомендації стосовно лікування.

Усі вищенаведені рекомендації щодо дозування слід застосовувати для початкового курсу лікування. Наступне дозування слід коригувати відповідно до переносимості пацієнтом та до прийнятного рівня мієлосупресії.

Інструкції персоналу

Карбоплатін слід вводити шляхом коротких внутрішньовенних інфузій тривалістю
15-60хвилин після попереднього розведення 5 % розчином глюкози до концентрації Карбоплатіну 0,4 мг/мл.

З мікробіологічної точки зору розведений розчин слід вводити негайно. Якщо негайне застосування засобу не передбачено, то відповідальність за дотримання часу та умов зберігання перед використанням несе користувач.

Оскільки Карбоплатін-Віста не містить антибактеріальних консервантів, розчини для інфузій можна зберігати при температурі 2-8 °C не більше 24 годин. З мікробіологічної точки зору розведений розчин слід вводити негайно.

Карбоплатін не можна вводити через інфузійні системи, до складу яких входять алюмінієві частини, або через голки, шприци або катетери, що містять алюміній. Утворення осаду може приводити до зниження протипухлинної активності.

Набирати розчин з флакону слід безпосередньо перед використанням.

Дозволяється лише одноразовий відбір препарату з флакона.

При маніпуляціях з препаратом слід додержуватися правил роботи з цитостатиками.

Діти .

Специфічних рекомендацій щодо застосування препарату у дітей надати неможливо через недостатню кількість даних.

Передозування

У разі передозування можна очікувати тяжкого пригнічення функції кісткового мозку, розвитку гранулоцитопенії, тромбоцитопенії та анемії. З негематологічних побічних ефектів можуть спостерігатися: порушення функції нирок із 50 % зниженням показника клубочкової фільтрації, нейропатія, ототоксичність, втрата зору, гіпербілірубінемія, мукозит, діарея, нудота та блювання із головним болем, еритема та тяжкі інфекції. У більшості випадків порушення слуху  є тимчасовим та оборотним.

Лікування передозування : у разі потреби лікар призначає симптоматичну терапію. Ефективними заходами в разі гематологічних побічних ефектів можуть бути трансплантація кісткового мозку та трансфузії (тромбоцити, кров). Антидот до карбоплатіну невідомий.

Побічні реакції.

Інфекції та інвазії: інфекційні ускладнення, іноді з летальним наслідком.

Новоутворення доброякісні, злоякісні та невизначені (у тому числі кісти та поліпи): вторинні злоякісні новоутворення на тлі терапії.

З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: мієлосупресія (є дозолімітуючим фактором при лікуванні карбоплатіном та може посилюватися в разі комбінації з іншими мієлосупресивними сполуками), тромбоцитопенія (кількість тромбоцитів у крові зазвичай знижується до мінімуму через 14-21день і відновлюється протягом 35днів після введення препарату), лейкопенія (відновлення кількості лейкоцитів зазвичай відбувається дещо повільніше порівняно з тромбоцитами − протягом 42 днів після введення препарату (мінімальна кількість лейкоцитів спостерігається через 14-28днів), нейтропенія, фебрильна нейтропенія, анемія, кровотеча, іноді з летальним наслідком, гемолітико-уремічний синдром.  Лікування карбоплатіном може бути продовжено лише тоді, коли кількість тромбоцитів становить 100×109/л, а лейкоцитів − 4×109/л. Якщо ж кількість клітин менше цих рівнів, необхідно припиняти терапію до відновлення нормальних показників (зазвичай через 5-6 тижнів). У тяжких випадках може бути необхідною підтримуюча трансфузійна терапія. Щоб уникнути глибокої мієлосупресії, повторні курси лікування карбоплатіном не слід проводити раніше ніж через 4 тижні.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, еритема,  висипання на шкірі, кропив’янка, гарячка без відомої причини, пропасниця. Можуть виникати реакції анафілактичного типу, іноді з летальним наслідком, які можуть статися у хвилини після ін'єкції препарату з наступними проявами: набряк обличчя, задишка, тахікардія, низький артеріальний тиск, кропив'янка, анафілактичний шок, бронхоспазм.

Повідомлялося про перехресні реакції з усіма сполуками платини, іноді з летальним наслідком.

З боку метаболізму: гіперурикемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, зневоднення, втрата маси тіла, анорексія, синдром лізису пухлини.

З боку нервової системи: периферична нейропатія, парестезія, зниження остеосухожильних рефлексів, сенсорні порушення, дисгевзія, тривожність, можливі галюцинації, гострі порушення мозкового кровообігу, іноді з летальним наслідком, астенія, судомний синдром. Частота виникнення неврологічних побічних ефектів була вища у пацієнтів, котрі отримували карбоплатін у рамках комбінованої терапії. Це може бути пов’язано з кумулятивним впливом.

З боку органів зору: транзиторні порушення зору, у рідкісних випадках – втрата зору, неврит зорового нерва.

З боку органів слуху та органів рівноваги: препарат може спричиняти ототоксичну дію, зокрема зниження гостроти слуху у діапазоні високих частот (4000˗8000 Гц), шум у вухах, гіпоакузію. Клінічно значуща втрата слуху спостерігалася у дітей, котрі отримували більш високі дози карбоплатіну, ніж це рекомендовано, у поєднанні з іншими препаратами, що спричиняють негативний вплив на слух.

З боку серця: серцево-судинні розлади, тахікардія,  аритмія, серцева недостатність, іноді летальна, у поєднанні з емболією та гострим порушенням мозкового кровообігу.

З боку судинної системи: геморагічні ускладнення (зазвичай нетяжкі), гіпертензія, гіпотензія, судинна емболія, іноді з летальним наслідком.

З боку дихальної системи: розлади дихання, інтерстиціальні захворювання легень, задишка, кашель, бронхоспазм.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання (зазначені симптоми зазвичай минають протягом 24годин після введення карбоплатіну або послаблюються при застосуванні протиблювальних препаратів), абдомінальний біль, діарея, запор, мукозит, стоматит, запалення стравоходу, шлунково-кишкові кровотечі. У пацієнтів, котрі раніше отримували лікування, особливо із застосуванням цисплатину, блювання виникає частіше.

З боку шкіри та її придатків: алопеція; еритема, висипи, свербіж, кропив’янка.

З боку скелетно-м’язової системи і сполучної тканини: захворювання опорно-рухового апарату, астенія.

З боку гепатобіліарної системи: тяжкі порушення функції печінки (ступінь тяжкості зростає при метастатичному ураженні), підвищення рівня загального білірубіну, лужної фосфатази,  аспартатамінотрансферази; повідомлялося про випадки гострого фульмінантного некрозу клітин печінки (при застосуванні високих доз карбоплатіну). Більшість відхилень від норми спонтанно нормалізуються упродовж курсу лікування. У половини пацієнтів ці зміни були в основному легкими та оборотними. В обмеженій групі пацієнтів, які отримували високі дози карбоплатіну для ін’єкцій та яким робили автогенну трансплантацію кісткового мозку, відзначали порушення з боку функціональних показників печінки.

З боку нирок та сечостатевої системи: можливе підвищення рівнів азоту сечовини, сечової кислоти і креатиніну в сироватці крові, а також зниження кліренсу креатиніну нижче 60 мл/хв, гемолітико-уремічний синдром, набряки, гематурія, болісне, утруднене сечовипускання. При значних відхиленнях результатів ниркових тестів слід зменшувати дозу або припиняти терапію карбоплатіном.

З боку репродуктивної системи: аменорея, азооспермія.

Загальні порушення: відчуття загального нездужання, астенія, грипоподібний синдром,  гіпертермія та озноб без ознак інфекції, головний біль, тривожність.

Реакції у місці введення: печіння, біль, набряк, почервоніння шкіри у місці ін’єкції; екстравазація, некроз внаслідок екстравазації.

Лабораторні показники: зниження ниркового кліренсу креатиніну, підвищення рівня азоту сечовини та сечової кислоти у крові, порушення показників з боку печінки (підвищення рівнів загального білірубіну, лужної фосфатази,  аспартатамінотрансферази), електролітні розлади (зниження рівнів калію, кальцію, магнію, натрію). Більшість із таких порушень минає спонтанно у період проведення курсу терапії.

Термін придатності 1,5 року.

Умови зберігання .

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Після розведення 5 % розчином глюкози розчин для інфузій є фізично і хімічно стабільним протягом 24 годин у разі зберігання при температурі 2-8 °C або при кімнатній температурі (15-25 °C). З мікробіологічної точки зору, розведений розчин слід застосовувати негайно. Якщо розчин для інфузій не вводити одразу ж, за терміном і умовами його зберігання має стежити відповідальна особа. Період зберігання розчину зазвичай не має перевищувати 24 години при температурі 2-8 °C, якщо тільки він не готувався у контрольованих і валідованих асептичних умовах.

Несумісність

При контакті карбоплатіну з алюмінієм може випадати чорний осад. Карбоплатін не можна вводити через інфузійні системи, до складу яких входять алюмінієві частини, або через голки, шприци або катетери, що містять алюміній. Утворення осаду може призводити до зниження протипухлинної активності. 

Не змішувати в одній ємності з іншими препаратами, за винятком тих, що вказані у розділі  «Спосіб застосування та дози».

Упаковка .

По 5 мл або по 15 мл, або по 45 мл, або по 60 мл у флаконі; по 1 флакону в картонній пачці.

Категорія відпуску .

За рецептом.

Виробник.Актавіс Італія С.П.А.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Віа Пастеур, 10, 20014, Нервіано, Мілан, Італія.