НІМОДИПІН

Зображення завантаження мобільного додатку Ліки Контроль
Всі інструкції в кишені.
Завантажуйте Ліки Контроль
безкоштовно

Перегляньте наш каталог ліків, в якому 100% зареєстрованих лікарських засобів в Україні!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

НІМОДИПІН

(nimodipinе)

Склад:

діюча речовина:німодипін;

1 таблетка містить 30 мг німодипіну (у перерахуванні на 100 % суху речовину);

допоміжні речовини: повідон, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, кросповідон, магнію стеарат; плівкове покриття (гідроксипропілметилцелюлоза, коповідон, поліетиленгліколь, тригліцериди середнього ланцюга, полідекстроза, титану діоксид (Е171), заліза оксид червоний (Е172), заліза оксид жовтий (Е172)).

Лікарська формаТаблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, жовтого кольору, з двоопуклою поверхнею.

Фармакотерапевтична група

Селективні антагоністи кальцію, що діють переважно на судини.Код АТС  С08С А06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Німодипін - селективний блокатор кальцієвих каналів L-типу, який обмежує трансмембранне проходження іонів кальцію. Препарат чинить судинорозширювальну дію переважно на судини головного мозку. Спазмолітичний ефект виникає внаслідок впливу на гладенькі м’язи судин. Запобігає та знімає спазми судин, спричинені судинозвужуючою дією серотоніну, простагландинів, гістаміну. Німодипін збільшує перфузію в уражених ділянках головного мозку, спричинених порушенням кровопостачання, особливо після субарахноїдальних крововиливів. Терапевтичний ефект препарату проявляється у зменшенні вираженості неврологічних симптомів, зумовлених ішемією мозку. Препарат стабілізує функціональний стан мозкових нейронів. Німодипін істотно не впливає на системний артеріальний тиск. Протиішемічні властивості зумовлені дилатуючою дією на вінцеві судини.

Фармакокінетика

При пероральному застосуванні зі шлунково-кишкового тракту всмоктується 50 % німодипіну. Вже через 10-15 хвилин після прийому німодипін і його метаболіти виявляються у плазмі крові. Максимальна концентрація в плазмі крові створюється протягом години і становить в середньому 31 мг/мл. Біодоступність препарату низька, що зумовлено інтенсивним метаболізмом при першому проходженні через печінку. Німодипін добре проникає через ГЕБ і виявляється в спинномозковій рідині в концентрації, що складає приблизно 0,5 % від рівня препарату в плазмі крові. Можливе проникнення німодипіну через плаценту і виділення його з грудним молоком.

Зв’язування німодипіну з білками плазми крові становить 97-99 %. Німодипін виводиться у вигляді неактивних метаболітів (50 % - нирками, 30 % - із жовчю).

Ранній період напіввиведення німодипіну становить 1-2 години, а кінцевий - 8-9 годин.

Клінічні характеристики

Показання.

· Профілактика та лікування ішемічних неврологічних розладів, зумовлених спазмом судин головного мозку після субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву аневризми;

· лікування функціональних порушень мозкової діяльності у пацієнтів літнього віку з вираженою симптоматикою.

Протипоказання.

· Індивідуальна гіперчутливість до німодипіну та до інших компонентів препарату;

· гостра порфірія;

· застосування під час та протягом місяця після інфаркту міокарда та епізоду нестабільної стенокардії;

· застосування в комбінації з рифампіцином, з протиепілептичними препаратами, такими як фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, оскільки ефективність німодипіну суттєво знижується при одночасному прийомі з цими препаратами.

При лікуванні функціональних порушень мозку:

· тяжкі порушення функції печінки (наприклад, цироз печінки).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарати, які впливають на метаболізм або кліренс німодипіну

Німодипін метаболізується системою Р4503А4, яка локалізована у слизовій оболонці кишечнику та в печінці. Тому препарати, що впливають на цю ферментну систему, можуть змінити первинний метаболізм або кліренс німодипіну.

При застосуванні німодипіну одночасно з наступними препаратами слід приймати до уваги ступінь, а також тривалість взаємодії.

Рифампіцин:грунтуючись на досвіді застосування інших антагоністів кальцієвих каналів, можна очікувати, що рифампіцин, як індуктор системи Р4503А4, підсилить метаболізм німодипіну, що призведе до значного зниження ефективності останнього. Застосування такої комбінації протипоказане.

Індуктори системи цитохрому P4503A4 ( протиепілептичні засоби, такі як фенобарбітал, фенітоїн або карбамазепін; препарати звіробою):попередній тривалий прийом цих препаратів помітно зменшує біодоступність пероральної форми німодипіну та його ефективність. Тому одночасне застосування перорального німодипіну з цими препаратами протипоказане.

Нортриптилін:тривале застосування з німодипіном призводить до незначного зниження концентрації німодипіну в плазмі крові; концентрація нортриптиліну залишається незмінною. Клінічне значення цієї взаємодії не визначене.

Потужні інгібітори системи Р450 3А4:можливе значне збільшення концентрації німодипіну в плазмі крові. Такої комбінації бажано уникати. Якщо це неможливо, слід ретельно контролювати артеріальний тиск і за необхідності зменшити дозу німодипіну.

До таких препаратів належатьмакролідні антибіотики (наприклад, кларитроміцин, телітроміцин),інгібітори HIV-протеаз (наприклад, індинавір, нелфінавір, саквінавір, ритонавір),інгібітори HCV-протеаз (наприклад, боцепревір, телапревір),азольні антимікотики (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, вориконазол),коніваптан,делавірдин,нефазодон

Помірні та слабкі інгібітори системи Р450 3А4:можливе збільшення концентрації німодипіну у плазмі крові та посилення його гіпотензивної дії. При такій комбінації слід контролювати артеріальний тиск та за необхідності знизити дозу німодипіну. До таких препаратів належатьалпрозалам, амепренавір, аміодарон, апрепітант, атазанавір, циметидин, циклоспорин, дилтіазем, еритроміцин, флуконазол, ізоніазид, пероральні контрацептиви, хінупристин/дальфопристин , вальпроєва кислота, верапаміл

Азитроміцин, який хоча і належить за структурою до класу макролідних антибіотиків, не інгібує CYP3A4.

Флуоксетин (інгібітор системи Р450 3А4):збільшення концентрації німодипіну в плазмі крові майже на 50% у пацієнтів літнього віку та помітне зниження плазмового рівняфлуоксетину, в той час як плазмовий рівень його активного метаболітунорфлуоксетину не змінювався.

Вплив німодипіну на інші препарати

Зидовудин:можливе збільшення AUC зидовудину при зниженні його об’єму розподілу та кліренсу. Клінічна значущість цього невідома, але оскільки профіль побічних ефектів зидовудину є дозозалежним, цю взаємодію слід розглядати у пацієнтів, які отримують одночасно німодипін і зидовудин.

Інші типи взаємодій

Гіпотензивні препарати, такі як діуретики, бета-блокатори, інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину, інші блокатори кальцієвих каналів, альфа-адреноблокатори (в т.ч. антагоністи альфа 1-адренорецепторів), інгібітори PDE-5, альфа-метилдопа: можливе посилення їх гіпотензивного ефекту. Якщо неможливо уникнути такої комбінації, слід ретельно контролювати артеріальний тиск і за необхідності регулювати дози гіпотензивних препаратів.

Грейпфрутовий сік:можливе підвищення концентрації німодипіну в плазмі крові через інгібування окисного метаболізму дигідропіридинів та посилення його гіпотензивного ефекту. Цей ефект може тривати протягом 4 днів після останнього вживаннягрейпфрутового соку/грейпфрута. Одночасне вживаннягрейпфрутового соку/грейпфрута і німодипіну не рекомендується.

Не виявлено лікарської взаємодії німодипіну згалоперидолом у пацієнтів, які довгий час застосовують галоперидол.

При одночасному застосуванні німодипіну здіазепамом, дигоксином, глібенкламідом, індометацином, ранітидином, варфарином також не виявлено будь-якої взаємодії.

Потенційно нефротоксичні препарати (аміноглікозиди, цефалоспорини, фуросемід): функція нирок може погіршитися.

Особливості застосування.

Німодипін не слід застосовувати пацієнтам із травматичним субарахноїдальним крововиливом, оскільки співвідношення користь/ризик не було встановлено і конкретні рекомендації для цієї групи пацієнтів не визначені.

Застосування німодипіну потребує особливої обережності при генералізованому набряку тканин головного мозку, вираженому підвищенні внутрішньочерепного тиску, а також при артеріальній гіпотензії з рівнем систолічного тиску менше 100 мм рт.ст.

При лікуванні пацієнтів літнього віку, пацієнтів із вираженими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації менше 20 мл/хв) і тяжкою патологією серцево-судинної системи рекомендується індивідуальний підбір дози препарату і систематичний контроль артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, електрокардіограми, показників функцій нирок і печінки. При потребі показано зменшення дози або відміна німодипіну.

Порушення функції печінки може призвести до збільшення біодоступності німодипіну внаслідок зменшення повноти первинного метаболізму і зниження метаболічного кліренсу. При цьому побічні реакції (наприклад, зниження артеріального тиску) можуть бути більш вираженими. Таким пацієнтам слід ретельно контролювати артеріальний тиск і за необхідності, орієнтуючись на рівень артеріального тиску, дозу необхідно зменшити або відмінити лікування.

При призначенні німодипіну слід враховувати супутню терапію, особливо пацієнтам із порушеннями функції нирок та/або печінки, зважаючи на клінічно значущі медикаментозні взаємодії цього препарату.

Німодипін метаболізується системою Р4503А4. Препарати, що впливають на цю ферментну систему, можуть змінити первинний метаболізм або кліренс німодипіну та призводити до підвищення концентрацій останнього у плазмі крові, наприклад:

- макроліди (в т.ч еритроміцин);

- інгібітори анти-ВІЛ-протеази (в т.ч ритонавір);

- азольні протигрибкові засоби (в т.ч кетоконазол);

- антидепресанти нефазодон та флуоксетин;

- хінупристин/дальфопристин;

- циметидин;

- вальпроєва кислота.

При одночасному застосуванні цих препаратів слід контролювати артеріальний тиск і, за необхідності, розглянути питання про зниження дози німодипіну (детальніше в розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнтам із рідкими спадковими проблемами непереносимості галактози, лактазної недостатності або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати препарат Німодипін (до складу входить лактоза).

Наявність тартразину(Е102) у складі препарату може спричиняти алергічні реакції.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Адекватні та добре контрольовані дослідження впливу німодипіну на вагітних жінок не проводилися. За необхідності застосування препарату в період вагітності слід ретельно зважити користь для матері і потенційні ризики для плода від прийому препарату залежно від тяжкості клінічної картини.

Концентрація німодипіну та його метаболітів у материнському молоці відповідає такій у плазмі крові матері. При необхідності прийому препарату жінкам, які годують груддю, годування на період лікування слід припинити.

В поодиноких випадках в умовах заплідненняin vitro антагоністи кальцію асоціювалися з оборотними біохімічними змінами в ділянці голівки сперматозоїдів, що може призводити до порушення функції сперми.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами може бути порушена у зв’язку з можливим виникненням запаморочення.

Спосіб застосування та дози.

Таблетки приймати внутрішньо, не розжовувати, з невеликою кількістю рідини, незалежно від прийому їжі, з інтервалом не менше 4 годин між прийомами препарату. Вживання грейпфрутового соку/грейпфрута одночасно з препаратом слід уникати.

Лікування функціональних порушень мозкуу пацієнтів літнього віку з вираженою симптоматикою.

Зазвичай рекомендована доза (якщо не буде призначена лікарем інша) становить 30мг (1таблетка) 3 рази на добу. Тривалість застосування німодипіну встановлюється індивідуально і може становити кілька місяців.

У пацієнтів зі значно зниженою функцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації менше 20мл/хв) слід розглянути питання про необхідність призначення лікування препаратом і систематично проводити обстеження пацієнта.

Профілактика та лікування ішемічних неврологічних розладів, зумовлених спазмом судинголовного мозку після субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву аневризми.

Після 5-14 денного курсу інтенсивної інфузійної терапії рекомендується протягом приблизно ще 7 днів приймати препарат по 60 мг (2таблетки) 6разів на добу (загальна добова доза - 360 мг). Як альтернативний варіант профілактичне лікування можна розпочати відразу з прийому таблеток у вищезазначеному дозуванні не пізніше, ніж на 4день після субарахноїдального крововиливу.

Серйозні порушення функції печінки, особливо при цирозі печінки, можуть призвести до збільшення біодоступності німодипіну внаслідок зменшення повноти первинного метаболізму і зниження метаболічного кліренсу. При цьому побічні реакції (наприклад, зниження артеріального тиску) можуть бути більш вираженими.

У випадку розвитку побічних реакцій дозу слід зменшити, а в разі необхідності - припинити застосування препарату.

При супутньому застосуванні препарату з інгібіторами або індукторами CYP3A4 може виникнути потреба у корекції дози (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Діти.

Досвід застосування німодипіну дітям та підліткам недостатній, тому не слід призначати препарат пацієнтам цієї вікової групи.

Передозування.

Симптоми:при гострому передозуванні спостерігаються виражена артеріальна гіпотензія, тахікардія або брадикардія, нудота, розлади з боку травного тракту, ознаки порушення функції центральної нервової системи.

Лікування: негайна відміна препарату, симптоматична терапія. Рекомендується промивання шлунка з подальшим застосуванням активованого вугілля. При вираженій артеріальній гіпотензії можливе внутрішньовенне введення допаміну або норадреналіну.

Оскільки специфічний антидот невідомий, при лікуванні інших побічних реакцій надають також симптоматичну терапію. Гемодіаліз не ефективний.

Побічні реакції.

Травний тракт: можливі диспептичні явища, діарея, запор, нудота, блювання, метеоризм, гастроінтестинальні кровотечі, симптоми кишкової непрохідності.

Гепатобіліарна система: транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, лужної фосфатази, гамаглутамілтрансферази, жовтяниця, гепатит.

Серцево-судинна система: можливі виражене зниження артеріального тиску (особливо на фоні початково підвищеного рівня), підвищення артеріального тиску, припливи (гіперемія обличчя, відчуття жару), підвищене потовиділення, тахікардія, брадикардія, вазодилатація, синкопе, набряки, пальпітація, рикошетний спазм судин, повідомлялося про глибокі венозні тромбози, гематоми.

Дихальна система:стридорозне дихання, задишка.

Нервова система: можливе запаморочення, вертиго, слабкість, головний біль, розлади сну, психомоторна гіперактивність, агресивність, гіперкінези, тремор, депресія.

Кров та лімфатична система: тромбоцитопенія, анемія, ДВЗ-синдром.

Імунна система:гострі реакції гіперчутливості, включаючи алергічні реакції (в т.ч. набряки, свербіж, висипання на шкірі). Наявність тартразину (Е 102) у складі препарату може також бути причиною розвитку алергічних реакцій.

Ризик розвитку побічних ефектів зростає зі збільшенням дози та частоти прийому препарату.

Термін придатності.5 років. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання.В оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.По 10 таблеток у блістері, по 3 або 5 блістерів в пачці.

Категорія відпуску.За рецептом.

Виробник.Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності .

Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17.


ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

НИМОДИПИН

(nimodipinе)

Состав:

д ействующее вещество: нимодипин;

1 таблетка содержит 30 мг нимодипина (в пересчете на 100 % сухое вещество);

вспомогательные вещества: повидон, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал кукурузный, лактозы моногидрат, кросповидон, магния стеарат; пленочное покрытие (гипромелоза, лактозы моногидрат, титана диоксид (Е 171), тартразин (Е 102), макрогол (ПЕГ 3000), триацетин, глицерол триацетат, железа оксид желтый (Е 172), индигокармин (Е 132)).

Лекарственная форма. Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.

О сновные физико-химические свойства : таблетки, покрытые пленочной оболочкой, желтого цвета, с двояковыпуклой поверхностью.

Фармакотерапевтическая группа. Селективные антагонисты кальция, действующие преимущественно на сосуды.Код АТС  С08С А06.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Нимодипин - селективный блокатор кальциевых каналов L-типа, который ограничивает трансмембранное прохождениеионов кальция. Препарат оказывает сосудорасширяющее действие преимущественно на сосуды головного мозга. Спазмолитический эффект возникает вследствие влияния на гладкие мышцы сосудов. Предупреждает и снимает спазмы сосудов, вызванные сосудосуживающим действием серотонина, простагландинов, гистамина. Нимодипин увеличивает перфузию в пораженных участках головного мозга, вызванных нарушением кровоснабжения, особенно после субарахноидальных кровоизлияний. Терапевтический эффект препарата проявляется в уменьшении выраженности неврологических симптомов, обусловленных ишемией мозга. Препарат стабилизирует функциональное состояние мозговых нейронов. Нимодипин существенно не влияет на системное артериальное давление. Противоишемические свойства обусловлены дилатирующим действием на венечные сосуды.

Фармакокинетика .

При пероральном применении из желудочно-кишечного тракта всасывается 50 % нимодипина. Уже через 10-15 минут после приема нимодипин и его метаболиты оказываются в плазме крови. Максимальная концентрация в плазме крови создается в течение часа и составляет в среднем 31мг/мл. Биодоступность препарата низкая, что обусловлено интенсивным метаболизмом при первом прохождении через печень. Нимодипин хорошо проникает через ГЭБ и оказывается в спинномозговой жидкости в концентрации, которая составляет приблизительно 0,5 % от уровня препарата в плазме крови. Возможно проникновение нимодипина через плаценту и выделение его с грудным молоком.

Связывание нимодипина с белками плазмы крови составляет 97-99 %. Нимодипин выводится в виде неактивных метаболитов (50 % - почками, 30 % - с желчью).

Ранний период полувыведения нимодипина составляет 1-2 часа, а конечный - 8-9 часов.

Клинические характеристики.

Показания.

· Профилактика и лечение ишемических неврологических расстройств, обусловленных спазмом сосудов головного мозга после субарахноидального кровоизлияния вследствие разрыва аневризмы;

· лечение функциональных нарушений мозговой деятельности у пациентов пожилого возраста с выраженной симптоматикой.

Противопоказания.

· Индивидуальная гиперчувствительность к нимодипину и к другим компонентам препарата;

· острая порфирия;

· применение во время и в течение месяца после инфаркта миокарда и эпизода нестабильной стенокардии;

· применение в комбинации с рифампицином, с противоэпилептическими препаратами, такими как фенобарбитал, фенитоин, карбамазепин, поскольку эффективность нимодипина существенно снижается при одновременном приеме с этими препаратами;

·при лечении функциональных нарушений мозга: тяжелые нарушения функции печени (например, цирроз печени).

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Препараты, влияющие на метаболизм или клиренс ни мо дипина

Нимодипин метаболизируется системой Р4503А4, локализующейся в слизистой оболочке кишечника и в печени. Поэтому препараты, влияющие на эту ферментную систему, могут изменить первичный метаболизм или клиренс нимодипина.

При применении нимодипина одновременно со следующими препаратами следует принимать во внимание степень, а также продолжительность взаимодействия.

Рифампицин: основываясь на опыте применения других антагонистов кальциевых каналов, можно ожидать, что рифампицин, как индуктор системы Р4503А4, усилит метаболизм нимодипина, что приведет к значительному снижению эффективности последнего. Применение такой комбинации противопоказано.

Индукторы системы цитохрома P450 3 A4 (противоэпилептические средства, такие как фенобарбитал, фенитоин или карбамазепин ; препараты зверобоя): предварительный длительный прием этих препаратов заметно уменьшает биодоступность пероральной формы нимодипина и его эффективность. Поэтому одновременное применение перорального нимодипина с этими препаратами противопоказано.

Нортриптилин: длительное применение с нимодипином приводит к незначительному снижению концентрации нимодипина в плазме крови; концентрация нортриптилина остается неизменной. Клиническое значение этого взаимодействия не определено.

Мощные ингибиторы системы Р450 3 А4: возможно значительное увеличение концентрации нимодипина в плазме крови. Такой комбинации желательно избегать. Если это невозможно, следует тщательно контролировать артериальное давление и при необходимости снизить дозу нимодипина.

К таким препаратам относятсямакролидные антибиотики (например, кларитромицин, телитромицин),ингибиторы HIV-протеаз (например, индинавир, нелфинавир, саквинавир, ритонавир),ингибиторы HCV-протеаз (например, боцепревир, телапревир),азольные антимикотики(например, кетоконазол, итраконазол, позаконазол, вориконазол),кониваптан, делавирдин, нефазодон

Умеренные и слабые ингибиторы системы Р450 3 А4: возможно увеличение концентрации нимодипина в плазме крови и усиление его гипотензивного действия. При такой комбинации следует контролировать артериальное давление и при необходимости снизить дозу нимодипина. К таким препаратам относятсяалпрозалам, амепренавир, амиодарон, апрепитант, атазанавир, циметидин, циклоспорин, дилтиазем, эритромицин, флуконазол, изониазид, пероральные контрацептивы, хинупристин/дальфопристин, вальпроевая кислота, верапамил

Азитромицин, который хотя и принадлежит по структуре к классу макролидных антибиотиков, не ингибирует CYP3A4 .

Флуоксетин (ингибитор системы Р4503А4): увеличение концентрации нимодипина в плазме крови почти на 50 % у пациентов пожилого возраста и заметное снижение плазменного уровняфлуоксетина, в то время как плазменный уровень его активного метаболитанорфлуоксетина не изменялся.

Влияние нимодипина на другие препараты

Зидовудин: возможно увеличение AUC зидовудина при снижении его объема распределения и клиренса. Клиническая значимость этого неизвестна, но поскольку профиль побочных эффектов зидовудина является дозозависимым, это взаимодействие следует рассматривать у пациентов, получающих одновременно нимодипин и зидовудин.

Другие типы взаимодействий

Гипотензивные препараты, такие как диуретики, бета-блокаторы, ингибиторы АПФ, блокаторы рецепторов ангиотензина, другие блокаторы кальциевых каналов, альфа-адреноблокаторы (в т.ч. антагонисты альфа1-адренорецепторов), ингибиторы PDE-5, альфа-метилдопа: возможно усиление их гипотензивного эффекта. Если невозможно избежать такой комбинации, следует тщательно контролировать артериальное давление и при необходимости регулировать дозы гипотензивных препаратов.

Грейпфрутовый сок: возможно повышение концентрации нимодипина в плазме крови вследствие ингибирования окислительного метаболизма дигидропиридинов и усиление его гипотензивного эффекта. Этот эффект может продолжаться в течение 4 дней после последнего употребления грейпфрутового сока/грейпфрута. Одновременное употребление грейпфрутового сока/грейпфрута и нимодипина не рекомендуется.

Не выявлено лекарственного взаимодействия нимодипина сгалоперидолом у пациентов, длительное время применяющих галоперидол.

При одновременном применении нимодипина сдиазепамом, дигоксином, глибенкламидом, индометацином, ранитидином, варфарином также не обнаружено какого-либо взаимодействия.

Потенциально нефротоксические препараты (аминогликозиды, цефалоспорины, фуросемид): функция почек может ухудшиться.

Особенности применения.

Нимодипин не следует применять пациентам с травматическим субарахноидальным кровоизлиянием, поскольку соотношение польза/риск не было установлено и конкретные рекомендации для этой группы пациентов не определены.

Применение нимодипина требует особой осторожности при генерализованном отеке тканей головного мозга, выраженном повышении внутричерепного давления, а также при артериальной гипотензии с уровнем систолического давления менее 100 мм рт.ст.

При лечении пациентов пожилого возраста, пациентов с выраженными нарушениями функции почек (скорость клубочковой фильтрации менее 20 мл/мин) и тяжелой патологией сердечно-сосудистой системы рекомендуется индивидуальный подбор дозы препарата и систематический контроль артериального давления, частоты сердечных сокращений, электрокардиограммы, показателей функции почек и печени. При необходимости показано уменьшение дозы или отмена нимодипина.

Нарушение функции печени может привести к увеличению биодоступности нимодипина вследствие уменьшения полноты первичного метаболизма и снижения метаболического клиренса. При этом побочные реакции (например, снижение артериального давления) могут быть более выраженными. Таким пациентам следует тщательно контролировать артериальное давление и при необходимости, ориентируясь на уровень артериального давления, дозу необходимо уменьшить или отменить лечение.

При назначении нимодипина следует учитывать сопутствующую терапию, особенно пациентам с нарушениями функции почек и/или печени, принимая во внимание клинически значимые медикаментозные взаимодействия этого препарата Нимодипин метаболизируется системой Р4503А4. Препараты, влияющие на эту ферментную систему, могут изменить первичный метаболизм или клиренс нимодипина и приводить к повышению концентрации последнего в плазме крови, например:

- макролиды (в т.ч. эритромицин);

- ингибиторы анти-ВИЧ-протеазы (в т.ч. ритонавир);

- азольные противогрибковые средства (в т.ч. кетоконазол);

- антидепрессанты нефазодон и флуоксетин;

- хинупристин/дальфопристин;

- циметидин;

- вальпроевая кислота.

При одновременном применении этих препаратов следует контролировать артериальное давление и, при необходимости, рассмотреть вопрос о снижении дозы нимодипина (подробнее в разделе «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

Пациентам с редкими наследственными проблемами непереносимости галактозы, лактазной недостаточности или синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции не следует принимать препарат Нимодипин (в состав входит лактоза).

Наличие тартразина (Е 102) в составе препарата может вызывать аллергические реакции.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Адекватные и хорошо контролируемые исследования влияния нимодипина на беременных женщин не проводились. При необходимости применения препарата в период беременности следует тщательно взвесить пользу для матери и потенциальные риски для плода от приема препарата в зависимости от тяжести клинической картины.

Концентрация нимодипина и его метаболитов в материнском молоке соответствует таковой в плазме крови матери. При необходимости приема препарата женщинам, кормящим грудью, кормление на период лечения следует прекратить.

В единичных случаях в условиях оплодотворенияin vitro антагонисты кальция ассоциировались с обратимыми биохимическими изменениями в области головки сперматозоидов, что может приводить к нарушению функции спермы.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами может быть нарушена в связи с возможным возникновением головокружения.

Способ применения и дозы

Таблетки принимать внутрь, не разжевывать, с небольшим количеством жидкости, независимо от приема еды, с интервалом не менее 4 часов между приемами препарата. Употребления грейпфрутового сока/грейпфрута одновременно с препаратом следует избегать.

Лечение функциональных нарушений мозга у пациентов пожилого возраста с выраженной симптоматикой.

Обычно рекомендуемая доза (если не будет назначена врачом другая) составляет 30 мг (1таблетка) 3 раза в сутки. Длительность применения нимодипина устанавливается индивидуально и может составлять несколько месяцев.

У пациентов со значительно сниженной функцией почек (скорость клубочковой фильтрации менее 20 мл/мин) следует рассмотреть вопрос о необходимости назначения лечения препаратом и систематически проводить обследование пациента.

Профилактика и лечение ишемических неврологических расстройств, обусловленных спазмом сосудов головного мозга после субарахноидального кровоизлияния вследствие разрыва аневризмы.

После 5-14 дневного курса интенсивной инфузионной терапии рекомендуется в течение примерно еще 7 дней принимать препарат по 60 мг (2 таблетки) 6 раз в сутки (общая суточная доза - 360мг).

Как альтернативный вариант профилактическое лечение можно начать сразу с приема таблеток в вышеупомянутой дозировке не позднее, чем на 4 день после субарахноидального кровоизлияния.

Серьезные нарушения функции печени, особенно при циррозе печени, могут привести к увеличению биодоступности нимодипина вследствие уменьшения полноты первичного метаболизма и снижения метаболического клиренса. При этом побочные реакции (например, снижение артериального давления ) могут быть более выраженными.

В случае развития побочных реакций дозу следует уменьшить, а в случае необходимости - прекратить применение препарата.

При одновременном применении препарата с ингибиторами или индукторами CYP 3A4 может потребоваться коррекция дозы (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

Дети.

Опыт применения нимодипина детям и подросткам недостаточный, поэтому не следует назначать препарат пациентам этой возрастной группы.

Передозировка.

Симптомы: при острой передозировке наблюдается выраженная артериальная гипотензия, тахикардия или брадикардия, тошнота, расстройства со стороны пищеварительного тракта, признаки нарушений функции центральной нервной системы.

Лечение: немедленная отмена препарата, симптоматическая терапия. Рекомендуется промывание желудка с последующим применением активированного угля. При выраженной артериальной гипотензии возможно внутривенное введение допамина или норадреналина.

Поскольку специфический антидот неизвестен, при лечении других побочных реакций оказывают также симптоматическую терапию. Гемодиализ не эффективен.

Побочн ые реакции.

Пищеварительный тракт: возможны диспептические явления, диарея, запор, тошнота, рвота, метеоризм, гастроинтестинальные кровотечения, симптомы кишечной непроходимости.

Гепатобилиарная система: транзиторное повышение активности печеночных трансаминаз, щелочной фосфатазы, гамаглутамилтрансферазы, желтуха, гепатит.

Сердечно-сосудистая система: возможны выраженное снижение артериального давления (особенно на фоне изначально повышенного уровня), повышение артериального давления, приливы (гиперемия лица, ощущение жара), повышенное потоотделение, тахикардия, брадикардия, вазодилатация, синкопе, отеки, пальпитация, рикошетный спазм сосудов, сообщалось о глубоких венозных тромбозах, гематомах.

Дыхательная система: стридорозное дыхание, одышка.

Нервная система: возможно головокружение, вертиго, слабость, головная боль, расстройства сна, психомоторная гиперактивность, агрессивность, гиперкинезы, тремор, депрессия.

Кровь и лимфатическая система: тромбоцитопения, анемия, ДВС-синдром.

Иммунная система: острые реакции гиперчувствительности, включая аллергические реакции (в т.ч. отеки, зуд, высыпания на коже). Наличие тартразина (Е 102) в составе препарата может также быть причиной развития аллергических реакций.

Риск развития побочных эффектов возрастает с увеличением дозы и частоты приема препарата.

Срок годности. 5 лет. Не применять после окончания срока годности, указанного на упаковке.

Условия хранения.В оригинальной упаковке при температуре не выше 25°С. Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка. По 10 таблеток в блистере, по 3 или 5 блистеров в пачке.

Категория отпуска. по рецепту.

Производитель.Публичное акционерное общество «Научно-производственный центр «Борщаговский химико-фармацевтический завод».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществл ения деятельности.

Украина, 03134, г. Киев, ул. Мира, 17.