Допоміжні речовини – будь-які складові лікарських препаратів, за винятком діючих речовин, що дозволені для застосування в медицині.

При виробництві ліків можуть виконувати різноманітні функції: носіїв (мазевих та супозиторних основ), емульгаторів, загусників, стабілізаторів, солюбілізаторів, пролонгаторів, плівко- та піноутворювачів, консервантів, пропілентів, пенетрантів, барвників; використовуватися для покриття оболонками таблеток, драже, гранул тощо та суттєво впливати на їх основні технологічні характеристики та фармакологічну ефективність.

Допоміжні речовини можуть взаємодіяти з діючими речовинами, внаслідок чого значно змінюються не тільки фізико-хімічні властивості (стабільність, реологічні та інші показники), але й терапевтична ефективність (всмоктування, локалізація дії, фармакокінетика) лікарських засобів. Завдяки певним властивостям допоміжних речовин стало можливим виробництво аерозолів, спансул, мікрокапсул, іммобілізованих ферментів, ліпосом, каркасних таблеток, полімерних плівок, гемостатичних губок, пластирів, лікарських пов’язок та іншої фармацевтичної продукції.

Допоміжні речовини мають бути представлені на упаковці за їхніми МНН відповідно до Європейської фармакопеї, а за відсутності таких – за загальноприйнятими назвами.

Назву допоміжної речовини має супроводжувати номер “Е”, якщо такий є. На упаковці може бути зазначений тільки номер “Е” за умови, що повна назва (МНН, а за її відсутності – загальноприйнята назва) та номер “Е” буде наведено в інструкції для медичного застосування у розділі “Склад”.

Купуєте ліки – перевіряйте їх з Ліки Контроль.